Постанова

від 20.01.2025 по справі 913/567/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Харків Справа № 913/567/19(913/60/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Радіонова О.О. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Склярук С.І.,

та представників учасників справи: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання, м. Вінниця на рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/60/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", м.Вінниця

про стягнення 11 141 246,16 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об`єднання", м. Вінниця

до відповідача Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

про визнання договору припиненим.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (далі Позивач) в межах справи №913/567/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об`єднання звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання (далі Відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за фактично надані послуги диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором від 18.06.2019 №0694-03041/У263-19, а саме : 9335096 грн. 15 коп. основної заборгованості , 3% річних 228622 грн. 95 коп., втрат від інфляції 1576402 грн. 04 коп. (з урахуванням заяви Позивача про залишення позовної заяви в частині позовних вимог щодо стягнення пені без розгляду).

Відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визнання припиненими з 24.02.2022 (з урахуванням заяви про виправлення описки) його зобов`язання за Договором від 18.06.2019 №0694-03041/У263-19 про надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, укладеним між сторонами:

підтримувати в належному стані технічні та технологічні системи експлуатації своїх електроустановок, а також структуру управління цими системами; забезпечити наявність обладнання зв`язку для передачі в режимі реального часу з належним захистом таких сигналів; надавати ОСП, виконавцю свої прогнози споживання та виробництва електричної енергії; повернення ОСП, виконавцю, підписаних зі свого боку актів про надання послуг; невідкладно виконувати розпорядження оперативного персоналу оператора системи передачі (ОСП), виконавця, якщо вони не становлять загрози для життя людей, обладнання та не можуть призвести до втрати живлення власних потреб об`єкта електроенергетики; підтверджувати виконання оперативних команд після їх виконання; невідкладно повідомляти ОСП, виконавця у разі виникнення: на інших об`єктах електроенергетики користувача ситуації, яка вимагає відключення чи значного зниження споживання; невідкладно повідомляти оператора системи передачі (ОСП), виконавця про вимкнення повітряних ліній та обладнання, спрацювання релейного захисту, лінійної автоматики та протиаварійної автоматики, параметри аварійного режиму для визначення місць пошкодження на повітряних лініях, порушення нормальної роботи обладнання та пристроїв, які знаходяться в оперативному управлінні чи віданні оператора системи передачі (ОСП), виконавця, а також про порушення режиму роботи основного і допоміжного генеруючого обладнання електростанції, які призвели або можуть призвести до зниження її навантаження або порушення вимог безпечної експлуатації обладнання.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/60/23) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Відповідача на користь Позивача заборгованість 9335096 грн. 15 коп., 3% річних 228622 грн. 95 коп. , втрат від інфляції 1576402 грн. 04 коп., судовий збір 167101 грн. 82 коп., вимоги в частині стягнення пені 1125 грн. 02 коп. залишено без розгляду (з урахуванням ухвали від 21.10.2024р. про виправлення описки), в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач, частково не погодившись з прийнятим рішенням в частині розрахунку інфляційних втрат та відмови в задоволенні зустрічного позову, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/60/23) скасувати в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 300 098,09 грн та прийняти нове, яким у стягненні зазначеної суми відмовити, а також задовольнити зустрічний позов.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно визначив період нарахування інфляційних втрат, оскільки такі нарахування повинні здійснюватися тільки за повний місяць, як це передбачено Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р.

Наведену обставину вважав підставою до скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 300 098,09 грн, в іншій частині рішення суду не оскаржував.

В частині незгоди з відмовою у задоволенні зустрічного позову зазначав, що судом безпідставно не прийнято до уваги неможливість виконання спірного договору з 24.02.2022р. через наявність форс-мажорних обставин (окупації території Луганської області), які підтверджені сертифікатом ТПП та які є підставою до задоволення зустрічного позову.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення, розгляд справи призначено на 20.01.2025р. о 11:15год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, за доводами якого вважав рішення суду законним та обґрунтованим, звертав увагу апеляційного суду, що Відповідачем для розрахунку інфляційної складової помилково береться тільки повний календарний місяць, оскільки таке обчислення суперечить останній правовій позиції Верховного Суду. Вважав, що форс-мажорні обставини не звільняють Відповідача від виконання зобов`язання, такі умови не містять і ПРРЕЕ, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову вважав обґрунтованими.

У судове засідання 20.01.2025. учасники справи не з`явились, не приєднались до відеоконференції, були повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи за мотивами зайнятості представника у іншому судовому засіданні, скороченого робочого дня та відсутності інших працівників підприємства.

Ухвалою судової колегії, занесеною до протоколу судового засідання від 20.01.2025, на підставі ст. 202 ГПК України відмовлено у задоволенні означеного клопотання, оскільки причини неявки, наведені в клопотанні, визнані неповажними, крім того, явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дата засідання в апеляційній інстанції була визначена більш ніж за місяць, що давало достатньо часу для вирішення організаційних питань Відповідачем.

На підставі зазначеного колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін, оскільки вони не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 ГПК України.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені наступні обставини:

- укладення між сторонами спору Договору від 18.06.2019 № 0694- 03041/У263-19 про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - Договір), за умовами п. 1.2 Позивач зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами Відповідача у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга), а Відповідач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов Договору;

- укладення сторонами 17.09.2021 р. додаткової угоди, в якій викладено Договір в новій редакції з метою приведення Договору від 18.06.2019 № 0694-03041/У263- 19 у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі КРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами та доповненнями від 07.02.2022, №360);

- надання Позивачем Відповідачу послуг за вказаним Договором та надіслання відповідних актів приймання-передачі послуг, а саме: за актом надання послуг від 28.02.2022 з фактичним обсягом 120834,585 МВт *год, загальна вартість послуг становить 9 008 943,32 грн. (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 11.03.2022, часткова оплата у сумі 6 784 596,00 грн відповідно до платіжних доручень № 1-6 від 09.02.2022, № 22); за березень 2022року від 31.03.2022р. з фактичним обсягом 70537,715 МВт *год., загальна вартість послуг становить 5 259 009,88 грн. (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в Сервісі - 10.04.2022); за квітень 2022року від 30.04.2022 з фактичним обсягом 31560,417 МВт *год., загальна вартість послуг становить 2 353 018,45 грн. (виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі 10.05.2022); за травень 2022 року від 31.05.2022р. з фактичним обсягом 2714,785 МВт *год., загальна вартість послуг становить 202 403,51 грн.( виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 10.06.2022);

- проведення протягом лютого-жовтня 2022 коригування наданих послуг за період серпень 2021 - травень 2022 та складання відповідних актів коригування, а саме: від 21.02.2022 за яким фактичний обсяг за серпень 2021 склав 131807,926 МВт*год. (скоригована вартість послуг становить 6 232 821,80 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 21.02.2022);

від 30.09.2021 до акту надання послуг від 30.09.2021, за яким фактичний обсяг за вересень 2021 склав 123244,531 МВт *год. (скоригована вартість послуг становить 5 828 480,36 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 21.03.2022);

від 19.05.2022 акту надання послуг від 31.10. 2021, за яким фактичний обсяг за жовтень 2021 склав 146340,825 МВт* год. (скоригована вартість послуг становить 6 920 750,29 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 19.05.2022);

від 30.05.2022 акту надання послуг від 30.11.2021, за яким фактичний обсяг за листопад 2021 склав 150958,844 МВт* год. (скоригована вартість послуг за листопад 2021 становить 7 139 145,65 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 31.05.2022);

від 16.06.2022 до акту надання послуг від 31.12.2021, за яким фактичний обсяг за грудень 2021 склав 150288,912 МВт* год, (скоригована вартість послуг за грудень 2021 становить 7 107 463,22 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 16.06.2022);

від 29.06.2022 до акту надання послуг від 31.01.2022 фактичний обсяг за січень 2022 склав 149858,487 МВт* год (скоригована вартість послуг за січень 2022 становить 11 172 849,36 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі 30.06.2022);

від 27.07.2022 до акту надання послуг від 28.02.2022, за яким фактичний обсяг за лютий 2022 склав 120798,212 МВт *год., (скоригована вартість послуг за лютий 2022 становить 9 006 281,49 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі

- 28.07.2022);

від 18.08.2022 до акту надання послуг від 31.03.2022, за яким фактичний обсяг за березень 2022 склав 72105,838 МВт* год., (скоригована вартість послуг за березень 2022 становить 5 375 922,85 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 19.08.2022);

від 20.09.2022 до акту надання послуг від 30.04.2022, за яким фактичний обсяг за квітень 2022 склав 35082,044 МВт* год., (скоригована вартість послуг за квітень 2022 становить 2 615 576,87 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі - 20.09.2022);

від 20.10.2022 до акту надання послуг від 31.05.2024, за яким фактичний обсяг за травень 2022 склав 2715,198 МВт* год (скоригована вартість послуг за травень 2022 становить 202 434,30 грн., виставлення акту в особистому кабінеті користувача в сервісі -

20.10.2022);

- нездійснення Відповідачем оплати за надані послуги за період лютий 2022 - травень 2022, з врахуванням актів коригувань за період вересень 2021- травень 2022.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються.

Вищезазначений факт неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору щодо своєчасної оплати фактично наданої послуги Позивачем став підставою звернення останнього до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі в сумі 9335096 грн. 15 коп., а також нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних 228622 грн. 95 коп., втрат від інфляції 1576402 грн. 04 коп., що пов`язані із простроченням виконання вищенаведеного грошового зобов`язання.

В обґрунтування своїх доводів щодо заперечення проти первісного позову та в обґрунтування зустрічного позову Відповідач зазначав, що з 24.02.2022 зобов`язання ТОВ «ЛЕО», визначені Договором, припинилися через неможливість їх виконання у зв`язку з фактичним обставинами: пошкодженням, руйнуванням, знищенням об`єктів електроенергетики (електричних мереж, трансформаторних підстанцій, приладів обліку електричної енергії) в наслідок бойових дій та практично повною окупацією військовими формуваннями РФ території Луганської області, що встановлено Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 № 309.

Відповідач зазначав, що оскільки сторони не могли ї не можуть з 24.02.2022 виконувати зобов`язання за Договором у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін Договору не відповідає, просив суд встановити припиненими свої зобов`язання за спірним Договором з 24.02.2022р., посилаючись на положення ст.ст. 509,607 ЦК України.

При цьому застосований Позивачем порядок нарахування інфляційних втрат Відповідачем в суді першої інстанції не оспорювався.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність Позивачем факту невиконання Відповідачем зобов`язань зі сплати заборгованості за надані Позивачем послуги, а також відсутності об`єктивних перешкод до виконання такого зобов`язання.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про їх необґрунтованість, критично розцінив твердження Відповідача, що саме з 24.02.2022 р. він втратив повністю можливість виконувати спірний Договір по всій території Луганської області в повному обсязі, у зв`язку з чим неможливість виконувати свої обов`язки за Договором саме із зазначеної дати на всій території Луганської області, визнав недоведеною.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є висновок суду першої інстанції в частині покладення на Відповідача обов`язку зі сплати інфляційних втрат у розмірі 300 098,09, незгоду з яким апелянт обґрунтовує невірним визначенням Позивачем періодів цих нарахувань та відмова у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної

скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення основної суми заборгованості за Договором у розмірі 9335096 грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 228622 грн. 95 коп. та інфляційних втрат у розмірі 1276 303,95грн. та залишення без розгляду вимоги про стягнення пені у розмірі 1125 грн. 02 коп вимогами апеляційної скарги не охоплюється, відповідно висновки суду в цій частині не переглядаються.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що їх не спростовують, виходячи з наступного.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Сума боргу, яка внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (>15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Такий спосіб розрахунку інфляційних втрат у порядку статті 625 ЦК України не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при відповідному розрахунку.

Вказана правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок інфляційних нарахувань Позивача з урахуванням вищевказаної правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду складі Верховного Суду, за результатами якого встановлено, що поданий Позивачем розрахунок є арифметично та методологічно вірним, отже загальна сума інфляційних втрат становить 6 981 270,10 грн за спірний період.

Так, при перевірці правильності нарахування Позивачем інфляційних втрат на суму основного боргу Відповідача у спірний період з 01.03.2022 по 20.02.2023 судова колегія звертається до вищенаведених висновків Верховного Суду щодо методики розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць, викладених у пунктах 25-26 мотивувальної частини постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Згідно з п. 2.5 Договору розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості послуги.

З розрахунку Позивача, який базується на строках виконання зобов`язань, визначених в Договорі, вбачається, що прострочення виконання зобов`язань починається з 11.03.2022, 11.04.2022 та 11.05.2022 відповідно.

Здійснюючи розрахунок інфляційних втрат Позивачем при нарахуванні інфляційних втрат було правомірно враховано індексацію за березень, квітень, травень 2022.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що Відповідач висловлює незгоду по двом періодам розрахунків зроблених Позивачем, а саме стосовно заборгованості за квітень 2022 року зі строком оплати до 11.04.2022 та за травень 2022 року зі строком оплати до 10.05.2022, вважаючи, що індекс інфляції повинен нараховуватись тільки за повний місяць з урахуванням Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. і Позивачем помилково нараховано індекс інфляції за місяць виникнення боргу.

Проте, колегія суддів відхиляє зазначені заперечення як безпідставні та такі, що не можуть свідчити про незаконність рішення, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано враховано останню правову позицію Верховного Суду.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок інфляційних нарахувань Позивача з урахуванням вищевказаної правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду складі Верховного Суду, за результатами якого встановлено, що поданий Позивачем розрахунок, з яким погодився суд першої інстанції, є арифметично та методологічно вірним, отже доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат в зальному розмірі 1576402 грн. 04 коп., а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині зазначеного висновку не спростовують.

Стосовно доводів апеляційної скарги в частині зустрічного позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Частиною 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Отже, враховуючи положення частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (постанова Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23).

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові Верховного Суду від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зазначено, що конструкція частини 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підставою звернення Позивача з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат стало неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором від 18.06.2019 №0694-03041/У263-19 щодо своєчасної оплати вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, з посиланням на положення статей 525, 526, 530, 626, 629 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами Договору.

За зустрічним позовом Відповідач просив визнати припиненими з 24.02.2022 власні негрошові зобов`язання за спірним правочином з підстав, передбачених положеннями статей 509 та 607 Цивільного кодексу України, через наявність обставин, за які жодна із сторін Договору не відповідає, оскільки з 24.02.2022 на території Луганської області, яка знаходилася під контролем влади України з 2014 року, розпочалися активні бойові дії і тимчасова окупація рф територіальних громад Луганської області.

Проте можливість виконання чи невиконання Відповідачем власних негрошових зобов`язань за спірним Договором не є предметом спору в межах даної справи, оскільки

Позивач вимагає стягнути з Відповідача плату за фактично отримані останнім послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за Договором, отже результат розгляду судом зустрічного позову жодним чином не впливає на розгляд первісного позову, результат якого в частині основної заборгованості Відповідачем в апеляційному порядку не оспорюється.

Судова колегія зазначає, що у даному випадку поданий Відповідачем позов не є зустрічним позовом у розумінні статті 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не має на меті захист від первісного позову та не спростовує його частково чи повністю, а подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у Позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову.

За таких підстав доводи Відповідача про формування Позивачем обсягів небалансів електричної енергії (що покладені в основу розрахунку заборгованості за первісним позовом) на підставі недостовірних відомостей - не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки вони спростовуються висновком суду першої інстанції в частині первісного позову, який апелянтом не оскаржується.

Крім того, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності посилання Відповідача на одночасну та повну втрату можливість виконувати спірний договір по всій території Луганської області саме з 24.02.2022р., оскільки визначена Відповідачем не узгоджується з інформацією, яка міститься в офіційних джерелах, в апеляційній скарзі Відповідач лише заперечує проти такого висновку суду першої інстанції, проте конкретними доказами, що є в матеріалах справи, його не спростовує.

Колегія суддів вважає, що під час апеляційного перегляду судового рішення судом було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду при ухваленні оспорюваного рішення, які в силу вимог ч. 3 ст. 277 ГПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення - судовою колегією не встановлено.

За змістом ст.269 ч.4 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судовою колегією не встановлено законних підстав до виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Луганської області від 07.10.2024 року у справі №913/567/19(913/60/23) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України судові витрати в суді апеляційної інстанції у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на заявника апеляційної скарги, сторонами не заявлено про відшкодування інших судових витрат, що пов`язані з апеляційним переглядом справи, отже такі витрати в суді апеляційної інстанції не розподіляються.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання, м. Вінниця на рішення Господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/60/23)- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 07.10.2024 у справі №913/567/19(913/60/23) залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об`єднання, м. Вінниця.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 30.01.2025

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя О.О. Радіонова

Суддя П.В. Тихий