Рішення

від 12.11.2024 по справі 405/59/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/59/23

Провадження №2/405/10/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Дризі Є.В., Нетесі С.М., Тарасенко Р.П.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який приймає участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів,

та представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвоката Павленка Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/59/23 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, який було сформовано в системі "Електронний суд» 04.01.2023 року, та зареєстровано судом 05.01.2023 року за вх.№411 до відповідача АТ «Державний ощадний банк України», в якому просила:скасувати наказ АТ «Державний ощадний банк України» №2209-к від 06.12.2022 року «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » в частині звільнення її (позивача) та поновити її на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк»; стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на її (позивача) користь середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення судового рішення по суті спору.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, щоз 05.05.2017 року вона працювала на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» з робочим місцем у м. Кропивницький. 06.09.2022 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» видано постанову №455 «Про централізацію функцій ведення діловодства, архівної діяльності та зміни в організації виробництва і праці в АТ "ОЩАДБАНК"». 11.10.2022 року АТ «ОЩАДБАНК» видано наказ №1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу про наступне їх вивільнення», в зв`язку з чим, 14.10.2022 року їй було вручено повідомлення від 12.10.2022 року про наступне вивільнення з датою вивільнення - 15.12.2022 року. Наказом АТ «ОЩАДБАНК» №2209-к від 06.12.2022 року «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » її (позивача) звільнено з роботи 15.12.2022року у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставою звільнення зазначено наказ від АТ «ОЩАДБАНК» №1749-к від 11.10.2022 року, попереджання про скорочення від 12.10.2022 року, пропозиції вакантних посад від 12.10.2022 року та від 28.11.2022 року. Позивач вважає, що вищевказані дії та накази АТ «ОЩАДБАНК» є незаконними і такими, що порушують її трудові права, виходячи з наступних підстав.

Зокрема, щодо обов`язку працевлаштування при скороченні позивач вказала, що після вручення їй 14.10.2022 року повідомлення про вивільнення та пропозиції вакантних посад (1246 посад), вона письмово погодилась на переведенняна посаду провідного економіставідділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК", та, крім того, 05.12.2022 року вона скерувала лист № 01 до відповідача із запитом про переведення її на вказану посаду, до якого була додана копія повідомлення АТ «ОЩАДБАНК» від 14.10.2022 року з відміткою про її згоду на переведення, однак жодної відповіді вона не отримала, та в подальшому її було звільнено на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, тим самим відповідач грубо порушив вимоги ч.3 ст. 49-2 КЗпП України. Крім того, 28.11.2022 року їй знову було запропоновано вакансії уже в цілому по Банку (1303 посади). В подальшому, вакантні посади взагалі не пропонувалися, чим позбавлено її можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 29.11.2022 по 15.12.2022.Таким чином, роботодавцем знову було допущено порушення вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.

Щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на Порядок №100 від 08.02.1995 року, позивач вказала, що враховуючи, що відповідачем на її запит не надано довідку про її заробітну плату за останні 12 місяців, тому ціну позову розраховано з розрахункового листа за грудень 2022 року, де вказано 15270,90 грн. як вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати. Отже, середньоденна заробітна плата складає: 15270,90х2 /43 робочих дні = 710,27 гривні. На день пред`явлення позову до суду вона перебуває у вимушеному прогулі 14 робочих днів, з 16.12.2022 року по 04.01.2023 року. Таким чином, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу за вищезазначений період складає (710,27 х 14) = 9 943,78грн.

З огляду на викладене вище, позивач вважає, що відповідач позбавив її гарантованого ст.43 Конституції України права на працю та можливості заробляти собі на життя, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року зазначену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», - 1073,60 грн.

Позивачем на виконання ухвали суду від 11.01.2023 року через канцелярію суду 22.02.2023 року подано квитанцію за № 90055901 від 22.02.2023 року про сплату судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23лютого 2023 рокувідкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачем акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом 30.03.2023 року за вх. № 7696, за яким, вважаючи позов позивача необгрунтованим та безпідставним, просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що відповідно до наказу АТ «Ощадбанк» від 06.12.2022 № 2209-к «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 », позивача було звільнено з посади провідного економіста сектора супроводження касових операцій № 65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» 15 грудня 2022 року у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставами у вищезазначеному наказі визначено: наказ АТ «Ощадбанк» від 11.10.2022 №1749, попередження про скорочення від 12.10.2022, пропозиції вакантних посад від 12.10.2022 та від 28.11.2022. Згідно з відміткою на витязі з наказу позивач була з ним ознайомлена 15.12.2022 року. Крім того, зазначив, що рішенням Наглядової ради АТ «Ощадбанк» (протокол № 57 від 06.10.2022 року) було вирішено запровадити значну зміну в діяльності Банку, зокрема, внесення змін до організаційної структури департаменту бек-офісу Банку. Пунктом 1 наказу Голови правління АТ «Ощадбанк» від 11.10.2022 року № 1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу та управління справами АТ «Ощадбанк» про наступне їх вивільнення», серед іншого, було передбачено у термін до 15 жовтня 2022 року попередження працівників, зокрема, всіх секторів супроводження касових операцій, які входять до складу відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк», посади яких підлягають скороченню (згідно з Додатком № 1 до даного наказу) про майбутнє їх вивільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України в зв`язку зі централізацією функцій ведення діловодства, архівної діяльності та змін в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк» з 16 грудня 2022 року.Вищенаведене вказує на те, що на підприємстві відбулись зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності, штату працівників. Враховуючи, що відповідно до змісту наказу від 11.10.2022 року № 1749-к, додатку № 1 до нього було передбачено скорочення посади, яку займала позивач, її звільнення відбулось за наявності визначених законом підстав.

Щодо виконання обов`язку попередження про майбутнє вивільнення відповідач зазначив, що відповідно до тексту попередження від 12.10.2022 року, позивач була попереджена про скорочення посади провідного економіста сектора супроводження касових операцій № 65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» наслідком чого є її звільнення з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 15 грудня 2022 року. Вищезазначене попередження, згідно з відміткою, позивач отримала 14 жовтня 2022 року, при цьому, обставина попередження позивача про наступне вивільнення, виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем не заперечується. Таким чином, позивач була попереджена про наступне звільнення за два місяці до дати звільнення, що вказує на дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Щодо виконання обов`язку стосовно працевлаштування позивача відповідач зазначив, що 14 жовтня 2022 року позивачем було отримано повідомлення з Додатком № 1 за змістом якого їй було повідомлено інформацію про вакантні посади (1246 посад) в АТ «Ощадбанк» та як вбачається з відмітки у цьому повідомленні, позивач була згодна з переведенням на запропоновану посаду, назву якої вона вказала, як - провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», в зв`язку з чим, позивачу було запропоновано звернутися до відділу підбору персоналу, однак, докази звернення позивача до Відділу, - відсутні. Крім того, 29 листопада 2022 року позивач була повідомлена про вакантні посади АТ «Ощадбанк» станом на 28.11.2022 року, список посад складався з 1303 посад. Згідно з цим списком в ньому були також зазначені, серед інших посад і посади провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів у філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк». Однак, інформація з приводу звернення позивача до відділу підбору персоналу з питання переведення на певну обрану нею вакантну посаду, про що було зазначено в електронному повідомленні від 29.11.2022 року, - відсутня. Поведінка за якої особа спочатку надає згоду на переведення на певну посаду, однак в подальшому не вчиняє дій, у повідомленому їй порядку для її реалізації, позбавляє підстав вважати, що така згода після не вчинення дій, спрямованих на її реалізацію у повідомленому їй порядку, продовжує існувати. Доводи позовної заяви з приводу того, що позивачу були запропоновані не всі вакантні посади за відсутності відповідних належних доказів існування інших вакантних посад - є голослівними. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про те, що звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням норм КЗпП України.

Щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідач зазначив, що наведений позивачем в позовній заяві розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу не відповідає вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне. Так, позивачем безпідставно застосовано у розрахунку середньої заробітної плати дані наведені у розрахунковими листі за грудень 2022 року, а саме: суму 15 270,90 грн., як вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, яку помножено на 2 та поділено на 43 робочі дні. Такий розрахунок не відповідає законодавчим нормам Порядку обчислення середньої заробітної плати №100, оскільки середня заробітна плата, згідно з нормами абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, а не з будь-якої суми, в тому числі суми вихідної допомоги. Зі змісту п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати однозначно слідує, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховується вихідна допомога. Більш того, множення суми, яку позивачем зазначено, як вихідну допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати, тобто суми, яка зазначена позивачем як середньомісячна заробітна плата на 2 і відповідно її подвійне збільшення при розрахунку розміру оплати за час вимушеного прогулу не передбачено нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати. Нормами пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати не передбачено множення суми, яка вже визначена, як середньомісячна заробітна плата, на 2, тому подвійне збільшення такої суми є безпідставним. Вищенаведене дає підстави для висновку, що розрахунок середньої заробітної плати наведений позивачем у позовній заяві, не відповідає нормам Порядку обчислення середньої заробітної плати, тому може розцінюватися як припущення, на яких, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може ґрунтуватися доказування.

Виходячи з вищезазначеного, просив відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до АТ «Державний ощадний банк України» у повному обсязі.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 02.04.2023 року та зареєстрована судом 03.04.2023 за вх. № 7911, за якою з відзивом відповідача на позовну заяву не погоджується з наступних підстав.

Зокрема, щодо звернення до відділу підбору персоналу стосовно переведення на вакантну посаду зазначила, що після надання нею згоди на переведення, вона зверталася до різних посадових осіб АТ «Ощадбанку», і, зокрема, 14.10.2022 року телефонувала начальнику відділу підбору персоналу ОСОБА_6 , яка, у свою чергу, надала їй контакт ОСОБА_7 , якій також було здійснено телефонний дзвінок та якою було повідомлено, що питання її переведення буде розглянуто. Крім того, 18.10.2022 року начальником Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» Семеняк О.А. під час особистої розмови їй було повідомлено, що переводу на обрану посаду не буде. В результаті її переведення не відбулося та письмової відмови також не надано.05.12.2022 року вона скерувала лист №1, щоб отримати відповідь роботодавця щодо її згоди на переведення, оскільки закінчувався термін до видання наказу про її звільнення, що свідчить про її триваючий інтерес до вказаної вакансії. При цьому,роботодавець не заперечує факту отримання згоди працівника на переведення і мав би відразу видати відповідний наказ, чим порушено вимоги ст. 49-2 КЗпП України, що призвело до її незаконного звільнення. Крім того, зазначила, що їй не було запропоновано відповідачем усіх наявних у відповідача вакантних посад.

Щодо розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу зазначила, що надана відповідачем довідка про її заробітну плату від 14.03.2023 року підтверджує, що середньомісячна заробітна плата складає 15 270 грн. 81 коп. та відрізняється від заявленої на 8 копійок, а тому просила врахувати зазначену довідку при розгляді позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідачем акціонерним товариством «Державний ощадний банк України`подані заперечення на відповідь на відзив, які зареєстровані судом 07.04.2023 року за вх. № 8473, за змістом яких відповідач заперечує з приводу наведених у ній міркувань, аргументів, виходячи з наступного.

По-перше,у відповіді на відзив зазначається, що позивач зверталась до різних посадових осіб Банку після надання нею згоди на переведення. Поряд з цим, у надісланих позивачу повідомленнях 14.10.2022 року та 29.11.2022 року було повідомлено про порядок подальших дій стосовно питання вибраної вакантної посади та зазначено про звернення з питання щодо вибраної вакансії саме до відділу підбору персоналу (начальник відділу Борчанкіна А.), а не будь-яких інших структурних, відокремлених підрозділів або осіб. При цьому,з доданих до відповіді на відзив зображень в частині, що стосується зображень з текстом « ОСОБА_8 » не вбачається ні з якого номера телефону могли здійснюватися такі дзвінки, ні можлива належність такого номеру телефону якійсь конкретній особі, зокрема, позивачу, ні факт встановлення з`єднання з певним номером телефону. Таким чином,відсутні підстави вважати, що зображення, на які за змістом відповіді на відзив позивач посилається, як на скріншоти з особистого телефона ОСОБА_1 можуть стосуватись та якимось чином підтверджувати обставину вчинення позивачем дій зазначених у повідомленнях електронної пошти від 14.10.2022 року та від 29.11.2022 року.

По-друге,обставина розмови щодо переведення позивача на певні посади з начальником Кіровоградського обласного управління, про яку зазначається у відповіді на відзив, слід вважати такою, що не має відношення до обставин, які повинні становити предмет доказування у даній справі, оскільки позивач обіймала посаду, з якої її було звільнено не у філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», а безпосередньо в АТ «Ощадбанк» і виходячи зі змісту, зокрема, вищезазначеного повідомлення електронної пошти від 14.10.2022 року в ньому було чітко зазначено про те, куди звернутись з питанням щодо вибраної вакансії, а саме: до відділу підбору персоналу (нач. відділу Борчанкіна А.). Однак, про обставину звернення до відділу підбору персоналу позивач не зазначала ні у позовній заяві, ні у листі від 05.12.2022 року №01, на будь-які докази підтвердження такої обставини у позовній заяві та зазначеному листі не посилалась.

По-третє, позивач не наводить конкретних обставин, які б вказували на наявність конкретних вакантних посад, які існували та не були їй запропоновані, обмежуючись лише загальною фразою, про це, що вказує на голослівність таких доказів.

Ухвалами Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотань позивача ОСОБА_1 про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Профспілки співробітників банківського та фінансового сектору та про витребування доказів.

Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 червня 2023 року заяву ПРОФСПІЛКИ СПІВРОБІТНИКІВ БАНКІВСЬКОГО ТА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача в справі № 405/59/23 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також заяви ПРОФСПІЛКИ СПІВРОБІТНИКІВ БАНКІВСЬКОГО ТА ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ, подані в її інтересах представником ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 29.06.2023 року; про проведення судових засідань в режимі відеоконференції від 29.06.2023 року; та аналогічні за змістом подані заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді від 31.03.2023 року та про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій від 31.03.2023 року, - залишено без задоволення.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.49 ЦПК України подана заява про зміну підстав позову, яка сформована в системі «Електронний суд» 25.08.2023 року, та зареєстрована судом 28.08.2023 року за вх. № 21287, на обґрунтування якої зазначено, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання у справі призначено на 23 серпня 2023 року. У строки, передбачені ч.3 ст. 49 ЦПК України подано заяву про зміну (а саме: доповнення) підстав позову. Зазначено про обставини справи, за якими ОСОБА_1 з 05.05.2017 працювала на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» з робочим місцем у м. Кропивницький. 06.09.2022 року АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (АТ «Ощадбанк») видано постанову №455 «Про централізацію функцій ведення діловодства, архівної діяльності та зміни в організації виробництва і праці в АТ "ОЩАДБАНК"». 11.10.2022 року було видано Наказ АТ «ОЩАДБАНК» №1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу про наступне їх вивільнення» (надалі також - Наказ № 1749-к). 14.10.2022 року позивачу було вручено повідомлення від 12.10.2022 про наступне вивільненення з датою вивільнення - 15.12.2022. Наказом АТ «ОЩАДБАНК» №2209-к від 06.12.2022 р. «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » її (позивача) звільнено з роботи 15.12.2022 р. у зв`язку із скороченням штату працівників, за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Підставою її звільнення зазначено наказ від АТ «ОЩАДБАНК» №1749-к від 11.10.2022 р., попереджання про скорочення від 12.10.2022 р., пропозиції вакантних посад від 12.10.2022 року та від 28.11.2022 року. Вищевказані дії та накази АТ «ОЩАДБАНК» вважає незаконними та такими, що порушують її трудові права, виходячи з тих підстав, що 14.10.2022 року позивачу було вручено повідомлення про вивільнення та пропозиції вакантних посад (1246 посад) та вона (позивач) письмово погодилась на переведення на посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ "ОЩАДБАНК", та оскільки в розпорядженні Банку вже перебували її документи, пов`язані з її роботою на посаді провідного економіста, він повинен був видати наказ про її переведення на аналогічну посаду, при цьому, вона зверталася до різних посадових осіб АТ «Ощадбанку» після надання її згоди на переведення. Так, 14.10.2022 року нею було здійснено телефонні дзвінки на номер начальника відділу підбору персоналу НОМЕР_1 ОСОБА_6 (місце роботи в м. Києві). За вказаним номером в менеджері «Viber» зареєстровано користувача " ОСОБА_9 " з фото (доступ здійснено з аккаунта ОСОБА_2 НОМЕР_2 від 02.04.2023), та, в свою чергу, надала контакт ОСОБА_7 . Також було здійснено телефонний дзвінок на номер ОСОБА_7 НОМЕР_3 . На підтвердження надано скріншоти від 02.04.2023 з особистого телефона ОСОБА_1 . Samsung А31 щодо вихідних дзвінків та їх тривалості, та їй було повідомлено, що питання її переведення буде розглянуто. 18.10.2022 року начальник Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» Семеняка О.А. викликала її (позивача) і ще одного працівника ОСОБА_5 , яка підлягала скороченню, до себе в кабінет в АДРЕСА_1 , де повідомила, що переводити на обрані ними посади не буде. 05.12.2022 року вона (позивач) додатково скерувала лист №01 на адресу відповідача із запитом про переведення її на вказану посаду, до якого була додана копія повідомлення АТ «ОЩАДБАНК» від 14.10.2022 року з відміткою ОСОБА_1 про згоду на переведення. Однак, жодної відповіді не надійшло та в результаті переведення не відбулося, а 15.12.2022 року її було звільнено на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП, тим самим, відповідач грубо порушив вимоги ч.3 ст. 49-2 КЗпП при її звільненні з роботи. Щодо не запропонованих посад, то упродовж наступних двох місяців їй було запропоновано не всі вакантні посади в АТ «ОЩАДБАНК», котрі відповідають її кваліфікації та досвіду роботи. 28.11.2022 року їй знову було запропоновано вакансії (1303 посади), при цьому, її було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 15.10.2022 по 27.11.2022. Враховуючи, що надалі вакантні посади взагалі не пропонувалися, її було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 29.11.2022 по день звільнення, - 15.12.2022. З переліку вивільнених посад за інформацією відповідача, наданою до ПФУ, вбачається, що в зазначений період і станом на день її звільнення в АТ «ОЩАДБАНК» були вакантні посади, в тому числі, аналогічні до її посади «провідний економіст» - 30.11.2022 року, 01.12.2022 року, та аналогічні посади до тих, які їй раніше пропонувалися Банком з огляду на її кваліфікацію і досвід роботи, а тому мали бути їй запропоновані до дати звільнення. Таким чином, роботодавцем знову було допущено порушення вимог ч.3 ст. 49-2 КЗпП України.

Крім того, позивачем у заяві про зміну підстав позову зазначено про розмір її середньоденної заробітної плати, що, з урахуванням наданої відповідачем довідки від 14.03.2023 року, - становить 710 грн. 27 коп.

Відповідачем АТ «Державний ощадний банк України» подані заперечення на заяву про зміну підстав позову, які зареєстровані судом 31.08.2023 року за вх. № 21644, за змістом яких позивачем безпідставно зазначається про те, що нібито перше судове засідання у справі призначено на 23 серпня 2023 року, що повністю спростовується ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда 23.02.2023 по справі № 405/59/23, виходячи з якої перше судове засідання у даній справі було призначено на 04 квітня 2023 року о 12:00. Окрім того, після 04.04.2023 у даній справі вже відбулись два судових засідання 25.05.2023 року та 29.06.2023 року, що свідчить про те, що заява позивача про зміну підстав позову від 25.08.2023, подана після першого судового засідання та наступних судових засідань у справі, а її подання через декілька місяців після першого судового засідання у даній справі не відповідає нормі ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28вересня 2023 року прийнято заяву позивача ОСОБА_1 про зміну підстав позову від 25.08.2023 року. Встановлено відповідачу строк 10 днів на подачу відзиву.

Відповідачем акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» подано відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову, який зареєстрований судом 09.10.2023 року за вх. № 25468, за яким просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у поданому раніше відзиві, а також з огляду на те, що відсутність підтвердження інформації та відповідних належних, достовірних та достатніх доказів звернення позивача до відділу підбору персоналу дає підстави для висновку, що позивач хоча і зазначила у повідомленні від 12.10.2022 року, отриманому нею 14.10.2022 року про те, що з переведенням на запропоновану посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» вона згодна, однак в подальшому відповідних дій щодо переведення на вказану посаду, як то звернення з цього питання до відділу підбору персоналу, про що було зазначено, зокрема в електронному повідомленні від 14.10.2022 року, написання заяви про переведення на вказану посаду - не вчинила. Крім того, відповідач зазначив, що в обгрунтування доводів з приводу того, що позивачу було запропоновано не всі вакантні посади в Банку, котрі відповідають її кваліфікації та досвіду роботи позивач посилається на паперову копію електронного листа Пенсійного фонду України № 2800-050202-8/42549 від 28.07.2023 року, в якому зазначена інформація із звітних відомостей страхувальника за певний період, без зазначення, якого саме страхувальника, додаток зазначений, як 42 аркуші в 1 примірнику. Тобто, з зазначеного листа взагалі не вбачається, що в додатку до нього надавалася інформація із звітних відомостей саме Банку. В свою чергу, з копії даних, викладених у формі таблиці під заголовком Інформація із звітних відомостей страхувальника «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ:00032129) за період з 14.10.2022 по 16.12.2022 не вбачається, відповідної відмітки, даних тощо, які б вказували на їх підписання відповідною уповноваженою особою Пенсійного фонду України, назва страхувальника у заголовку зазначена, як «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», в той час, як повне найменування Банку та відповідача в даній справі - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Зі змісту даних наведених у формі таблиці під вищезазначеним заголовком, назв заголовків стовбців у таблиці взагалі не вбачається, щоб вони містили інформацію саме про утворення та існування певних вакантних посад у Банку в певний період. Назви посад у таблиці наведені без зазначення структурних підрозділів, що позбавляє можливості чітко ідентифікувати таку посаду та перевірити дані щодо неї. Оскільки звільнення з посад може відбуватись наприклад, осіб, які обіймали посаду тимчасово у зв`язку з відсутністю та перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною, мобілізацією працівників, тощо та наступним виходом працівника із відпустки по догляду за дитиною, демобілізацією, тощо), у зв`язку із скороченням посад, внаслідок якого посада взагалі припиняє існувати, тимчасовим призупиненням діяльності відділень Банку, тощо, дані про те, що певної дати відбулось звільнення особи з певної посади в принципі не можуть вважатися належним, достовірними, достатніми доказами обставини утворення та існування вакантних посад після звільнення з них та відповідно не можуть підтверджувати доводи позивача з цього приводу. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про те, що звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України проведено з дотриманням норм КЗпП України, що не спростовано позивачем належними, достатніми та достовірними доказами.

Позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив на позовну заяву, яка сформована в системі «Електронний суд» 18.10.2023 року та зареєстрована судом 19.10.2023 за вх. № 26620, за якою з відзивом відповідача на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову не погоджується повністю, з тих підстав, що на паперовому повідомленні від 14.10.2022 року нею зроблена відмітка про згоду на переведення на запропоновану посадупровідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк». При цьому, роботодавець не заперечує факту отримання згоди працівника на переведення і мав би видати відповідний наказ, в якого вже містилися на зберіганні її кадрові документи. Не зробивши цього, АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» порушив вимоги ст. 49-2 КЗпП, що призвело до її незаконного звільнення.

Щодо відомостей з Пенсійного фонду України зазначила, що сумніви відповідача є безпідставними, оскільки надана паперова копія електронного листа Пенсійного фонду України № 2800-050202-8/42549 від 28.07.2023 року містить заголовок, де вказаний код ЄДРПОУ АТ «ОЩАДБАНК» і не залишає підстав для сумніву про якого саме страхувальника іде мова.

При цьому, у заяві про зміну підстав позову нею було зазначено, що в період з 29.11.2022 року і станом на день її звільнення (15.12.2022) в АТ «ОЩАДБАНК» були вакантні посади, в тому числі - аналогічні до її посади - «провідний економіст» - 30.11.2022(арк. 5 Додатка), 01.12.2022(арк. 10 Додатка),та аналогічні посади до тих, які їй раніше вже пропонувалися Банком з огляду на її кваліфікацію і досвід роботи, а тому мали бути запропоновані до дати звільнення. При цьому, відповідач висловлює у відзиві припущення, що посади згідно з даними Пенсійного Фонду України могли не бути вакантними, але не надає до суду доказів, що всі вивільнені в цей період посади не були вакантними (що є маловірогідним). Також, відповідач володіє точними даними про структурні підрозділи усіх посад за період її вивільнення, види трудових договорів та іншою інформацією щодо вакансій, оскільки саме за його повідомленнями ПФУ складає відомості.

Крім того, представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 20 лютого 2023 року, за якою позивач ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 на представництво її інтересів в цивільній справі №405/59/23, та яка (довіреність) посвідчена в порядку ч.2 ст.62 ЦПК України судом в судовому засіданні 31.08.2023 року) подані додаткові пояснення у справі, які сформовані в системі «Електронний суд» 22.05.2023 року та зареєстровані судом за вх. № 13734, за якими серед підстав позову зазначено, що упродовж наступних двох місяців після повідомлення про вивільнення ОСОБА_1 не було запропоновано всі вакантні посади в АТ «ОЩАДБАНК», які відповідають її кваліфікації та досвіду роботи, хоча згідно з листом Пенсійного фонду України № 2800-050202-8 42549 від 28.07.2023 з додатком зазначені посади були вакантні. Однак, у судовому засіданні 08.04.2024 року представник відповідача зазначив, що зазначений лист не є достовірним доказом вакантності посад в АТ "Ощадбанк", оскільки вивільнені посади могли бути видалені зі штатного розпису в порядку скорочення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП. Доказів, якими Банк володіє і які спростовують доводи позивача, Банком не надано. При цьому, ОСОБА_1 вакансії для переведення востаннє пропонувалися 28.11.2022 року, а за період між 29.11.2022 по день звільнення - посади в Банку взагалі не пропонувалися. В свою чергу, з переліку вивільнених посад вбачається, що в зазначений період і станом на день звільнення в АТ «ОЩАДБАНК» були вакантні посади, в тому числі аналогічні до займаної ОСОБА_1 посади, яка скорочувалась - «провідний економіст», зокрема, 30.11.2022 провідний економіст - підстава звільнення: ст.38 КЗпП України (арк. 15 Додатку), 01.12.2022Головний економіст - підстава звільнення: п.1 ст.36 КЗпП України (арк. 12 Додатку), 01.12.2022 Головний економіст - підстава звільнення: п.1 ст.36 КЗпП України (арк. 16 Додатку), 02.12.2022 Головний економіст - підстава звільнення: п.1 ст.36 КЗпП України (арк. 10 Додатку), 13.12.2022 Провідний економіст - підстава звільнення: п.1 ст.36 КЗпП України (арк. 5 Додатку). Таким чином, ці посади не були скорочені за п.1. ч.1 ст. 40 КЗпП і мали бути запропоновані ОСОБА_1 в порядку ч.3 ст. 49-2 КЗпП України. Також мали бути запропоновані інші посади, вивільнені в зазначений період до дати звільнення, аналогічні до яких раніше пропонувалися ОСОБА_1 , отже, Банк вважав, що вона могла бути на них переведена з огляду на її досвід роботи і кваліфікацію.

Відповідачем АТ «Державний ощадний банк України» подані заперечення на додаткові пояснення позивача, які сформовані в системі «Електронний суд» та зареєстровані судом 06.06.2024 року за вх. № 15291, за змістом яких позивач у додаткових поясненнях посилається на лист ПФУ від 20.05.2024 №2800-050202-8/30783 з додатком, який не є належним доказом та зі змісту якого не вбачається, що в додатку до нього надавалась інформація із звітних відомостей саме Банку. Крім того, за період з 14.10.2022 по 16.12.2022 не вбачається відповідної відмітки, даних тощо, які б вказували на їх підписання відповідною уповноваженою особою Пенсійного фонду України, назва страхувальника у заголовку зазначена, як «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», в той час, як повне найменування Банку та відповідача в даній справі - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ». Також, зі змісту даних, наведених у формі таблиці у вищезазначеному файлі, назв заголовків стовбців у таблиці взагалі не вбачається, щоб вони містили інформацію саме про утворення та існування певних вакантних посад у Банку в певний період. Самі по собі дані з приводу припинення трудових відносин з працівником ніяк не можуть достовірно та достатньо вказувати саме на утворення та/або існування вакантних посад. Виходячи з самих лише даних про припинення трудових відносин з працівником, відносно обставини утворення та/або існування вакантної посади, можна зробити лише припущення, на яких, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, взагалі не може ґрунтуватись доказування. Окрім того, зазначив, що назви посад у таблиці наведені без зазначення структурних підрозділів, тобто є неповними назвами цих посад, що позбавляє можливості чітко ідентифікувати таку посаду та перевірити дані щодо неї. Так, посада, яку обіймала ОСОБА_1 безпідставно зазначається у додаткових поясненнях, як - «провідний економіст», в той час, як посада, яку обіймала ОСОБА_1 , виходячи з наявних у справі доказів, мала назву - провідний економіст сектора супроводження касових операцій № 65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк», тобто включала назву структурного підрозділу до якого належала. Вакантні посади, які пропонувались Банком ОСОБА_1 зазначались з вказівкою конкретних структурних підрозділів. У свою чергу назви посад у файлі - «Копія електронного листа N2800-050202-8/30783 від 20.05.2024 з додатком (оригінал знаходиться у ПФУ).pdf» наведені без будь-якого зазначення структурних підрозділів до яких вони могли належати. Такі неповні назви посад не дають жодних підстав стверджувати про їх аналогічність будь-якій іншій посаді, в тому числі і посаді, яку обіймала позивач, або посадам, які їй пропонувались, оскільки не знаючи, яка саме посада мається на увазі під її неповною назвою не можливо визначити ні структурний підрозділ даної посади, ні зміст робіт виконання, яких передбачається за даною посадою, ні інші обставини відносно такої посади з неповною назвою.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2.,який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,в судовому засіданні під час судового розгляду справи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову підтримав з підстав, зазначених у поданих до суду заявах по суті справи (позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, заяві про зміну підстав позову,відповіді на відзив на позовну заяву з урахуванням поданої заяви про зміну підстав позову), а також поданих додаткових письмових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвокат Павленко Л.М., заявлені позивачем позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись при цьому на підстави та обставини, викладені в наданих відповідачем заявах по суті справи (відзивах на позовну заяву та заяву про зміну підстав позову), а також запереченнях на додаткові пояснення.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та представника відповідача АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» - адвоката Павленка Л.М., враховуючи подані сторонами по справі заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, який регулює спірні правовідносини та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України), при цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.232 КЗпП України безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі письмовими доказами, наданими сторонами по справі, і, зокрема, копією диплома серії НОМЕР_4 від 30.06.1989 року, реєстраційний номер № 394, за яким ОСОБА_1 у 1989 році закінчила Київський інститут народного господарства, за спеціальністю «фінанси і кредит» та рішенням державної екзаменаційної комісії від 30 червня 1989 року присвоєно кваліфікацію економіста.

Крім того, як вбачається з копій посвідчень № 216 від 26.09.1990 року та реєстраційний номер №8159 від 02.04.1993 року ОСОБА_1 підвищувала кваліфікацію спеціалістів відділів кредитування управлінь ощадного банка СРСР в м. Волгограді з 03.09.1990 року по 26.09.1990 року та на факультеті підвищення кваліфікації економічних кадрів КГЕУ по актуальним питанням комерційної діяльності ощадбанку з 15.03.1993 року по 02.04.1993 року.

З наявних у справі письмових доказів, а саме, записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_5 , а також копії витягу з наказу АТ «Ощадбанк» від 23.11.2018 року № 1667-к, судом також встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 27листопада 2018 рокубула призначена на посаду провідного економіста сектора супроводження касових операцій № 65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» в порядку переведення з філії-Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Постановою АТ «Ощадбанк» «Про централізацію функцій ведення діловодства, архівної діяльності та зміни в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк» від 06.09.2022 року № 455 ініціювати перед наглядовою радою АТ «Ощадбанк» питання щодо, внесення змін на виконання Основних напрямків діяльності АТ «Ощадбанк» на 2020-2024 роки, схвалені розпорядженням КМУ від 11 листопада 2020 року №1411-р, з метою оптимізації організаційної структури та зменшення операційних витрат, а також запровадження нової організаційної моделі централізованого управління, постановлено ініціювати перед наглядовою радою АТ «Ощадбанк» питання щодо запровадження з 01.12.2022 року значної зміни в діяльності АТ «Ощадбанк» стосовно централізації функцій ведення діловодства та архівної діяльності АТ «Ощадбанк», і, зокрема, внесення змін до організаційної структури департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк».

Крім того, відповідно до п.3.2 зазначеної постанови №455 від 06.09.2022 року начальнику філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» та начальникам філій - обласних управлінь АТ «Ощадбанк» у строки, визначені чинним законодавством України: отримати згоду первинної профспілкової організації (за наявності) про розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів (ч.2 ст.43 КЗпП України) (п.п.3.2.1); попередити працівників секторів діловодства, а також працівників підрозділів, зазначених у пп.1.1.2 цієї постанови, які виконують (на яких покладено) обов`язки ведення діловодства та/або архівної справи, про наступне звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників (п.1 ст.40 КЗпП України), відповідно до вимог чинного законодавства України, з одночасним ознайомленням з наявними у АТ «Ощадбанк» вакансіями, перелік яких підготувати за сприяння фінансово-економічного департаменту ( ОСОБА_10 ) (ч.3 ст.49-2 КЗпП України) (п.п.3.2.2); вжити заходів щодо переведення працівників підрозділів, зазначених у пп.1.1.1 та 1.1.2 цієї постанови, які виконують (на яких покладено) обов`язки ведення діловодства та/або архівної справи, у разі їх згоди на вакантні посади у Філіях, що відповідають їх професії чи спеціальності з дотриманням вимог чинного законодавства України. У разі відмови працівника від переведення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці (відповідно до п.1 цієї постанови), а також за відсутності іншої вакантної посади за відповідною професією чи спеціальністю, звільнити його відповідно до чинного законодавства України про працю з урахуванням Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом АТ «Ощадбанк» (п.п.3.2.3).

Згідно з Витягом з протоколу засідання наглядової ради АТ «Державний ощадний банк України» № 57 від 06 жовтня 2022 року, розглянувши рішення управління, викладене в постанові правління Банку від 06.09.2022 №455, вирішено запровадити значну зміну в діяльності Банку, і зокрема, внесення змін до організаційної структури департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк», а саме:перейменування (зміни назви) «управління супроводження та контролю касових операцій» на «управління супроводження операцій інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей і опрацювання документів» та скорочення штатної чисельності; перейменування (зміни назви) «відділ супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій» на «відділ супроводження операцій інкасації, перерахунку та опрацювання документів управління супроводження операцій інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей і опрацювання документів»;перейменування (зміни назви) «сектор супроводження касових операцій відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій» на «сектор супроводження операцій підрозділу перерахунку та опрацювання документів відділ супроводження операцій інкасації, перерахунку та опрацювання документів управління супроводження операцій інкасації, перерахунку та зберігання валютних цінностей і опрацювання документів» зі скороченням чисельності та штату працівників; затвердити організаційну структуру департаменту бек-офісу Банку; затвердити положення про департамент бек-офісу Банку та зазначену значну зміну в діяльності Банку запровадити з 16.12.2022 року.

Наказом голови правління AT «Ощадбанк» від 11 жовтня 2022 року № 1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу та управління справами АТ Ощадбанк» про наступне їх вивільнення» наказано Департаменту по роботі з персоналом за підтримки департаменту бек-офісу, керуючого справами у термін до 15 жовтня 2022 року попередити працівників відділу загального діловодства управління справами АТ «Ощадбанк»; відділу документаційного забезпечення бек-офісу управління організації та підтримки архіву департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк»; всіх секторів опрацювання документів, що входять до складу відділу супроводження документообігу управління організації та підтримки архіву департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк»; всіх секторів супроводження касових операцій, які входять до складу відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк», посади яких підлягають скороченню (згідно з Додатком № 1 до даного наказу) про майбутнє їх вивільнення відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв`язку з централізацією функцій ведення діловодства, архівної діяльності та змін в організації виробництва і праці в АТ «Ощадбанк» з 16 грудня 2022 року.

Департаменту по роботі з персоналом за сприяння Фінансово-економічного департаменту забезпечити виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України та запропонувати працівникам, що підпадають під скорочення штату, всі вакантні посади, що відповідають їх кваліфікації. У разі відмови від переведення на іншу роботу, підготувати документи для скорочення працівників та їх звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП України.

Як вбачається з Додатку № 1 до наказу від 11.10.2022 року № 1749-к(за порядковим номером 63) посада провідного економіста сектору супроводження касових операцій № 65 департаменту бек-офісу, яку займала позивач ОСОБА_1 , - підлягає скороченню.

Згідно з попередженням АТ «Ощадбанк» від 12.10.2022 року, позивач ОСОБА_1 попереджена, що у зв`язку із затвердженням змін в організації виробництва і праці департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк», на підставі Постанови правління АТ «Ощадбанк» від 06.09.2022 року № 455 та наказу АТ «Ощадбанк» від 11.10.2022 року № 1749-к «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу та управління справами АТ Ощадбанк» та управління справами АТ «Ощадбанк» про наступне їх вивільнення» скорочується посада провідного економіста сектору супроводження касових операцій № 65 Відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей Управління супроводження та контролю касових операцій Департаменту бек-офісу, наслідком чого є наступне звільнення з посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, яке відбудеться 15.12.2022 року.

Зазначене попередження позивач отримала та ознайомлена з ним 14.10.2022 року, при цьому, обставина попередження позивача про наступне звільнення, виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем не заперечується.

Також,14.10.2022 року відповідачем було ознайомлено позивача ОСОБА_1 з повідомленням від 12.10.2022 року, згідно з яким у зв`язку із скороченням її посади з 16.12.2022 року, на підставі наказу АТ «Ощадбанк» «Про попередження окремих працівників департаменту бек-офісу та управління справами АТ Ощадбанк» про наступне їх вивільнення» № 1749-к від 11.10.2022 року, відповідачем повідомлено позивача про вакантні посади в АТ «Ощадбанк», перелік яких міститься в Додатку №1 повідомлення.

В додатку № 1 до повідомлення викладено актуальну інформацію про вакансії АТ «Ощадбанк» станом на 13 жовтня 2022 року в кількості 1246 посад.

Як вбачається з вищезазначеного повідомлення, позивач ОСОБА_1 14.10.2022 року надала згоду на переведення на запропоновану їй посаду, а саме: провідного економіста Відділу електронної комерції та платіжних засобів Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк».

Крім того, зі змісту електронного повідомлення,направленого АТ «Ощадбанк» на службову електронну пошту позивача ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 14.10.2022 року о 3:32 РМ,з питанням щодо вибраної вакансії рекомендовано звернутися до відділу підбору персоналу (нач.відділу ОСОБА_11 )

При цьому, під час судового розгляду справи представник позивача зазначив, що позивач 14.10.2022 року зверталася в телефонному режимі до начальника відділу підбору персоналу стосовно переведення на вакантну посаду ОСОБА_6 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , яка, в свою чергу, надала їй контакт ОСОБА_7 , та якій також було здійснено телефонний дзвінок на номер НОМЕР_3 та якою було повідомлено, що питання її переведення буде розглянуто,в свою чергу, представник відповідача, заперечуючи щодо зазначених доводів сторони позивача, не спростував їх шляхом подання суду належних доказів.

Крім того, 29 листопада 2022 року АТ «Ощадбанк» було надіслано одержувачам, в т.ч., і ОСОБА_1 на електронну пошту інформацію - оновлений список про наявні вакансії в АТ «Ощадбанк» станом на 28 листопада 2022 року в кількості 1 303 вакансії, та зазначене повідомлення було прочитано позивачем 30.11.2022 року о 08.35,з проханням ознайомитися з оновленим списком вакантних посад та надати відповідь щодо переведення на запропоновані посада та в разі згоди та обрання посади звернутися до відділу підбору персоналу ( ОСОБА_11 -начальник відділу) для подальшого спілкування щодо вибраних вакансій.

При цьому, 05.12.2022 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача АТ «Ощадбанк» направлено лист «Щодо переведення на посаду провідного економіста» № 01, з додатком до листа: копією повідомлення АТ «Ощадбанк» від 14.10.2022, з відміткою ОСОБА_1 на згоду на переведення, зі змісту якого (листа), встановлено, що 14.10.2022 року позивачу було вручено повідомлення АТ «Державний ощадний банк України» про вакантні посаді в порядку ст. 49-2 КЗпП у зв`язку зі скороченням її посади на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. Того ж дня нею надано згоду про переведення на посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», на підставі чого просила надати відповідь з даного приводу, який (лист) було отримано уповноваженою особою відповідача 08.12.2022 року та який залишено відповідачем без відповіді.

Судом також встановлено, що наказом АТ «Державний Ощадний банк України» № 2209-к від 06 грудня 2022 року «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 », звільнено, зокрема, ОСОБА_1 з посади провідного економіста сектора супроводження касових операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» 15 грудня 2022 у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників, за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Департаменту бухгалтерського обліку АТ «Ощадбанк» наказано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 08 календарних днів та вихідну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати.

Підстава: наказ АТ «Ощадбанк» від 11.10.2022 р. № 1749, попередження про скорочення від 12.10.2022 р., пропозиції вакантних посад від 12.10.2022 р. та від 28.11.2022 р.

Позивач ОСОБА_1 вважає зазначений наказ в частині її звільнення незаконним та таким, що порушує її трудові права, що стало підставою для її звернення до суду за захистом порушеного права, та як на підстави зазначеного позову, вказала, що 14.10.2022 року їй було вручено повідомлення про вивільнення та пропозиції вакантних посад (1246), та вона письмово погодилась на переведення на посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк», крім того, після надання згоди на переведення з питання переведення вона зверталася до різних посадових осіб АТ «Ощадбанк», зокрема, було здійснено телефонні дзвінки на номер начальника відділу підбору персоналу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , також, 05.12.2022 року вона додатково направила на адресу відповідача АТ «Ощадбанк» лист із запитом про переведення її за зазначену посаду, до якого (листа) була додана копія повідомлення АТ «Ощадбанк» від 14.10.2022 року з її (позивача) відміткою про згоду на переведення, однак за зазначеним листом будь-якої відповіді вона не отримала, та в результаті її переведення не відбулося. Крім того, як на підстави позовних вимог зазначила, що упродовж наступних двох місяців після вручення їй повідомлення про вивільнення їй було запропоновано не всі вакантні посади в АТ «Ощадбанк», які відповідають її кваліфікації та досвіду роботи, також було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними за період з 15.10.2022 по 27.11.2022 року, при цьому, враховуючи, що надалі вакантні посади взагалі не пропонувалися, її було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті в період між 29.11.2022 по день звільнення, - 15.12.2022 року, що підтверджується даними про звільнення працівників з посад в АТ «Ощадбанк», які перебувають у розпорядженні у Пенсійного фонду України, а також даними про прийняття працівників на посади, які містяться в Державній податковій службі України (паперова копія електронного листа Пенсійного фонду України №2800-050202-8/42549 від 28.07.2023 з додатком «Інформація із звітних відомостей страхувальника «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ: 00032129) за період з 14.10.2022 по 16.12.2022, та з переліку вивільнених посад вбачається, що в зазначений період і станом на день її (позивача) звільнення в АТ «Ощадбанк» були вакантні посади та аналогічні посади до тих, які їй раніше пропонувалися Банком з огляду на її кваліфікацію і досвід роботи, а тому мали бути їй запропоновані до дати звільнення, тим самим, відповідачем як роботодавцем було порушено вимоги ч.3 ст.49-2 КЗпП України.

В свою чергу, відповідач АТ «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» заперечуючи щодо заявлених позивачем позовних вимог та підстав позову, на їх спростування, зокрема, у заявах по суті справи зазначив, що звільнення позивача є законним, так як відбулося з дотриманням вимог ст.49-2 КЗпП України, а доводи позовної заяви позивача є необгрунтованими, зокрема, з тих підстав, що позивач була попереджена про наступне вивільнення за два місяці до дати звільнення, крім того, одночасно з попередженням про наступне звільнення позивачем 14.10.2022 року було отримано повідомлення з Додатком №1 про вакантні посади в АТ «Ощадбанк» та як вбачається з відмітки у повідомленні позивач була згодна з переведенням на запропоновану посаду, назву якої вона вказала як «провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк». Електронним повідомленням від 14.10.2022 року на електронну пошту керівника підрозділу, в якому працювала позивач, було надіслано повідомлення, за яким, з питання щодо вибраної вакансії рекомендовано звернутися до відділу підбору персоналу (нач.відділу Борчанкіна А.), яке, згідно файлу листування, було переслано цієї ж дати на електронну пошту позивача, однак підтверджена належним чином інформація, яка б вказувала на те, що позивач після цього повідомлення зверталася з приводу питання переведення на вакантну посаду до відділу підбору персоналу, відсутня. Окрім того, 29 листопада 2022 року позивач електронним повідомленням була повідомлена про вакантні посади в АТ «Ощадбанк» станом на 28 листопада 2022 року та згідно з зазначеним списком вакантних посад серед інших посад, в ньому також була зазначена і посада провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів у філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк». В цьому ж електронному повідомленні, серед іншого, було зазначено, що у разі обрання посад, необхідно звернутися до відділу підбору персоналу (нач. Відділу ОСОБА_11 ) для подальшого спілкування щодо вибраних вакансій, однак, підтверджена належним чином позивачем інформація з приводу її звернення після зазначеного повідомлення до відділу підбору персоналу з питання переведення на певну обрану нею вакантну посаду, - відсутня. При цьому, виходячи зі змісту листа від імені позивача від 05.12.2022 року, то на переконання відповідача, зміст вказаного листа вказує на те, що позивач запитувала інформацію з приводу згоди, про яку нею було зазначено у повідомленні від 12.10.2022 року та датовано 14.10.2022 року, не зазначаючи та не підтверджуючи, що відповідна згода у неї продовжувала існувати в подальшому, в т.ч., і на час написання заяви, в свою чергу, поведінка, за якої особа спочатку надає згоду на переведення на певну посаду, однак в подальшому не вчиняє дій, у повідомленому їй порядку для її реалізації, позбавляє підстав вважати, що така згода після не вчинення дій, спрямованих на її реалізацію у повідомленому їй порядку, продовжує існувати.

Судом, в свою чергу відзначається наступне.

Стаття 43 Конституції України зазначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України).

Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80, 104, 111 ЦК України, статтях 62, 79 ГК України. Системний аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Верховний Суд, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, неодноразово наголошував на тому, що вирішуючи питання дотримання норм трудового законодавства у спірних правовідносин, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

За частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (частина перша статті 42 КЗпП України).

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. (частини перша - третя статті 49-2 КЗпП України).

Однією з найважливіших гарантій для працівників при зміні в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто всі інші вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з`явилася на підприємстві протягом усього періоду та існувала на день звільнення. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Отже, роботодавець має запропонувати працівнику, якого він вивільняє, всі вакансії, які були (з`явилися) на підприємстві, аж до моменту звільнення. Сам факт зміни в організації праці створює для роботодавця позитивне зобов`язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками.

Належним виконанням такого зобов`язання є здійснення визначених КЗпП України дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов`язків, а в разі неможливості, - інших, які відповідають його кваліфікації.

Звільнення з роботи є крайнім заходом у зв`язку з об`єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах (найкращих умовах, які роботодавець об`єктивно має змогу запропонувати з урахуванням приписів трудового законодавства з дотриманням прав інших працівників, зокрема, щодо переважного права на залишення на роботі).

Розірвання трудового договору у випадку змін в організації праці, в тому числі ліквідації чи реорганізації, є ініціативою роботодавця, що й створює для працівника відповідні гарантії від незаконного звільнення. Водночас надання таких гарантій не є формальністю у зв`язку лише із самим фактом змін в організації праці роботодавця, а спрямоване на випадки, коли продовження трудових правовідносин є об`єктивно неможливим, у тому числі у зв`язку з відмовою працівника працювати на змінених умовах. Тому факт такої відмови (за наявності відповідних вакансій) є визначальним.

Виходячи із системного аналізу п.1 ч.1 та 2 ст. 40, ч.2 ст. 49-2 КЗпП України з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці покладається обов`язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади, тобто законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.

Більш того, такий обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

З огляду на викладене, та досліджуючи виконання відповідачем вимог, передбачених положеннями ч.3 ст.49-2 КЗпП України, судом встановлено та підтверджується належними доказами по справі, що при врученні позивачу 14.10.2022 року повідомлення про вивільнення від 12.10.2022 року та пропозиції вакантних посад, позивач обрала посаду з зазначеного переліку вакантних посад та письмово погодилась на переведення її на посаду провідного економіста відділу електронної комерції та платіжних засобів Філії - Кіровоградське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК». Крім того, 05.12.2022 року позивач додатково направила лист на адресу відповідача із запитом щодо переведення її на обрану нею посаду, до якого додала копію повідомлення АТ «Ощадбанк» від 14.10.2022 року з її (позивача) відміткою про згоду на переведення, який був отриманий уповноваженою особою відповідача 08.12.2022 року, однак будь-якої відповіді позивач не отримала, переведення позивача на обрану нею посаду не відбулося.

При цьому, суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що поведінка особи, за якою особа спочатку надає згоду на переведення на певну посаду, однак в подальшому не вчиняє дій, у повідомленому їй порядку для їх реалізації, позбавляє підстав вважати, що така згода після невчинення дій, спрямованих на її реалізацію у повідомленому їй порядку, продовжує існувати, з тих підстав, що позивач 14.10.2022 року надала згоду на переведення, і зазначену згоду вона не відкликала, і, більш того, листом від 05.12.2022 року позивач просила надати їй відповідь щодо вирішення відповідачем питання з приводу цієї згоди.

Більш того, суд зауважує, що законодавством не передбачено додаткових дій від працівника для переведення його на вакантну посаду, в т.ч., необхідність окремо звертатися та спілкуватися з працівниками відповідача, але, разом з тим, позивачем після надання нею згоди на переведення було здійснено телефонні дзвінки на номер начальника відділу підбору персоналу ОСОБА_6 , яка, в свою чергу, надала контактний номер телефону іншого працівника банку ОСОБА_7 , якій позивачем також було здійснено телефонний дзвінок.

В поданих відповідачем заявах по суті справи та під час судового розгляду справи представник відповідача не заперечував факту отримання згоди позивача на переведення, тим самим, відповідач мав би видати наказ, однак не зробив цього, порушивши вимоги ст.49-2 КЗпП України, що призвело до незаконного звільнення позивача.

Окрім того, відповідачем не надано належних доказів про те, що позивач ОСОБА_1 відмовилася від переведення на іншу посаду, а відповідач не мав можливості перевести позивача за її згоди на іншу посаду.

Верховний Суд у постанові по справі №761/41149/16-ц від 29.01.2020 року зазначив, що працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.

Крім того, щодо виконання відповідачем АТ «ОЩАДБАНК» вимоги щодо повідомлення позивача про наявні вакансії з моменту повідомлення про вивільнення і до моменту звільнення, суд зазначає наступне, що в період з 29.11.2022 року станом на день звільнення позивача (15.12.2022 року) в АТ «Ощадбанк» були вакантні посади, в т.ч., аналогічні до посади позивача «провідний економіст», та аналогічні посади до тих, які раніше вже пропонувалися відповідачем позивачу,що підтверджується інформацією Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України за вих. №2800-050202-8/30783 з додатком від 20.05.2024 року із звітних відомостей страхувальника «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 00032129 за період з 14.10.2022 року по 16.12.2022 року, в якому зазначено підстави вивільнення кожної з посад, а тому мали б бути запропоновані позивачу до дати звільнення.

Більш того, позивача було позбавлено можливості працевлаштуватися на ті посади, які стали вакантними і були закриті за період між 29.11.2022 року по день звільнення 15.12.2022 року. Вакансії для переведення востаннє пропонувалися позивачу ОСОБА_1 28.11.2022 року, а за період з 29.11.2022 року по день звільнення 15.12.2022 року посади в Банку позивачу взагалі не пропонувалися.

Отже, станом на день звільнення 15.12.2022 року позивач не була ознайомлена з повним переліком вакантних посад в АТ «Ощадбанк», як це передбачено положеннями частини третьої статті 49-2 КЗпП України, тим самим, відповідач не виконав вищезазначеного обов`язку.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється законність звільнення, обов`язок доведення та тягар доказування наявності законної підстави для звільнення працівника покладається на роботодавця.

Тим самим, у даній справі саме відповідач АТ «Ощадбанк» повинен довести суду, що при звільненні позивача ним було дотримано вимог законодавства, якими регулюються спірні правовідносини сторін.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом також відзначається, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що відповідач не належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України, у зв`язку з чим наказ акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » №2209-к від 06 грудня 2022 року в частині звільнення позивача ОСОБА_1 з посади провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» 15 грудня 2022 року у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України є протиправним та в цій частині підлягає скасуванню з поновленням позивача ОСОБА_1 , на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» з 15 грудня 2022 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позивачем ОСОБА_1 заявлено також вимогу про стягнення з відповідачаАТ «Ощадбанк» на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по 12 листопада 2024 року в розмірі 353 714 грн. 46 коп., який обраховано за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 з наступними змінами і доповненнями «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348).

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100, встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Крім того, згідно з абз.5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у своєму рішенні розрахунки, з яких він визначав суми стягнення. Оскільки справляти і сплачувати ПДФО та військовий збір це обов`язок роботодавця, у резолютивній частині судового рішення визначають суму без їх утримання.

Відповідно до довідки АТ «Ощадбанк» № 13/8.1-11/70 від 14.03.2023 року, наданої відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, ОСОБА_1 працювала в АТ «Державний ощадний банк України» з 27 листопада 2018 року по 15 грудня 2022 року та займала посаду провідного спеціаліста, та за період жовтня, 2022 року та листопада 2022 року було нараховано доходу в розмірі 5 117,73 грн. та 13 349,40 грн. відповідно, а всього 18 467, 13 грн., при цьому, кількість відпрацьованих днів за жовтень, 2022 року становить 7 днів; за листопад, 2022 року кількість відпрацьованих днів становить 19 днів,а всього 26 робочих днів, відповідно середньоденна заробітна плата складає 18 467,13 грн. : 26 робочих днів = 710 грн. 27 коп.

Тим самим, при розрахунку розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд приймає за вихідні дані для проведення розрахунку середньоденний розмір заробітної плати, визначений у зазначеній вище довідці, що становить 710 грн. 27 коп., та враховуючи період вимушеного прогулу з 16 грудня 2022 року по 12листопада 2024 року (кількість робочих днів за вказаний період), що становить 498 робочих днів, відповідно середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по 12листопада 2024 року становить353 714 грн. 46 коп. (710 грн. 27 коп. х 498 робочих днів = 353 714 грн. 46 коп.), який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів, та який слід стягнути з відповідача акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь позивача ОСОБА_1 .

При цьому, щодо інших аргументів учасників справи, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.8 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з п.п.2, 4 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

При цьому, враховуючи, що відповідно до довідки АТ «Ощадбанк» № 13/8.1-11/70 від 14.03.2023 року середньомісячна заробітна плата складає 15 270 грн. 81 коп., на підставі чого до негайного виконання слід допустити стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, в розмірі 15 270 грн. 81 коп.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл між сторонами судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд зауважує, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого з відповідача акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп., сплачений позивачем при пред`явленні позову до суду, що документально підтверджується квитанцією від 22.02.2023 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» «Про звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 » №2209-к від 06 грудня 2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» 15 грудня 2022 року у зв`язку з скороченням чисельності або штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на посаді провідного економіста сектора супроводження касових операцій №65 відділу супроводження та контролю операцій з перерахунку та зберігання цінностей управління супроводження та контролю касових операцій департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» з 15 грудня 2022 року.

Стягнути з акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 грудня 2022 року по 12 листопада 2024 року в розмірі 353 714 (триста п`ятдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 46 коп., який обраховано без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , судовий збір в розмірі 1 073 грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше, ніж за один місяць, в розмірі 15 270 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 81 коп., - допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова