Ухвала

від 31.01.2025 по справі 640/19691/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/19691/13-ц

н/п 8/953/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. суддя Київського районного суду м. Харкова розглянувши заяву Губського Івана Олексійовича про відвід судді від розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» в особі філіалу ПАТ «ПУМБ» про визнання договору кредитування недійсним та за зустрічним позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

21 грудня 2011 року рішенням Київського районного суду м. Харкова розірваний кредитний договір від 25.04.2008 та додаткова угода від 25.06.2010, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «ПУМБ», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість в сумі 6 978, 53 доларів США та 1 194, 57 грн.

14.02.2012 ухвалою Апеляційного суду Харківської області вищезазначене рішення залишене без змін.

29.01.2013 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2011 та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14.02.2012 залишені без змін.

25.12.2013 ухвалою Київського районного суду м. Харкова замінений стягувач у виконавчому провадженні у справі за позовом ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «ПУМБ» на ТОВ «АНСУ».

02.08.2019 ухвалою Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013.

04.09.2019 ухвалою Верховного Суду Другої судової палати Касаційного цивільного суду Губському І.О. відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 04.09.2019.

24.09.2019 ОСОБА_1 (далі: заявник) звернувся до суду із заявою про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Перший Український міжнародний банк» в особі філіалу ПАТ «ПУМБ» про визнання договору кредитування недійсним та за зустрічним позовом ПАТ «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

15.10.2019 ухвалою Київського районного суду м. Харкова заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 залишена без руху, надано строк для усунення недоліків.

30.10.2019 заявником подана заява про усунення недоліків.

04.11.2019 ухвалою Київського районного суду м. Харкова заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначеного судове засідання, яке не одноразово відкладалось з різних підстав.

04.02.2020 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц направлені до Харківського апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013.

17.02.2020 ухвалою Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013.

24.02.2020 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц надійшли до Київського районного суду м. Харкова.

07.09.2020 заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами розподілена у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.І. у зв`язку із звільненням судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 у відставку.

06.10.2020 суддею Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. заявлений самовідвід з розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013.

08.10.2020 заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами розподілена у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.

25.11.2020 ОСОБА_3 подана апеляційна скарга на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21.12.2011.

11.01.2021 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц направлені до Харківського апеляційного суду.

10.06.2021 ухвалою Харківського апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 закрите.

13.07.2021 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц надійшли до Київського районного суду м. Харкова.

16.07.2021 ухвалою Верховного суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрите касаційне провадження за витребувано справу з Київського районного суду м. Харкова.

18.11.2021 постановою Верховного суду Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного суду без змін.

07.12.2021 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц надійшли до Київського районного суду м. Харкова.

21.02.2024 ОСОБА_1 подану заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

21.02.2024 заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню розподілена у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л.

06.02.2024 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. відкрите провадження, призначене судове зсідання.

28.03.2024 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

30.04.2024 ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на ухвалу судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. від 28.03.2024.

01.05.2024 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц направлені до Харківського апеляційного суду.

18.06.2024 постановою Харківського апеляційного суду ухвала судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. від 28.03.2024 залишена без змін.

28.06.2024 справи №2-2686/, 640/19691/13-ц надійшли до Київського районного суду м. Харкова.

26.12.2024 справа передана судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами та призначена до розгляду на 07.01.2025.

07.01.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2013 за нововиявленими обставинами відкладений на 05.02.2025 за перебування судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. у нарадчій кімнаті у кримінальній справі №953/2627/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України.

З 20.01.2025 по 31.01.2025 суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. перебувала у щорічній відпустці.

21.01.2025 заявником подана заява про відвід судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. від розгляду справи №640/19691/13-ц посилаючись на тривалий розгляд справи, що на його думку, є грубим порушенням норм ЦПК України та вказує на небезсторонність, упередженість судді.

27.01.2025 суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. відкликалась з відпустки у зв`язку із колегіальним розглядом кримінальних проваджень №640/19754/18 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України, №953/46/24 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.111 КК України у складі колегії суддів.

З 15:34 27.01.2025 по 14:00 31.01.2025 колегія суддів Київського районного суду м. Харкова у складі головуючого судді Зуба Г.А., суддів Губської Я.В., Єфіменко Н.В., перебувала у нарадчій кімнаті у кримінальній справі №640/19754/18 за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України.

Розглянувши означену заяву представника відповідача про відвід судді, суд дійшов наступного:

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 36-41 ЦПК України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим визначений перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було унормовано у ст.36 ЦПК України.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2009 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у п.49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Окрім того, за практикою Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумніватися у неупередженості конкретного судді позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду. Особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.

Отже, при об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) необхідно визначити, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді. Суб`єктивний критерій, у свою чергу, вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, й лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна було б кваліфікувати як прояв упередженості, можливо ставити під сумнів його безсторонність.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

За змістом ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

У ч.4 ст.39 ЦПК України визначено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 ч.1 ст.35 цього Кодексу, ст.36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно довести наявність упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильності, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Разом з тим, подана ОСОБА_1 заява не містить жодних обґрунтованих посилань на дійсні обставини, що викликають сумнів у безсторонності або неупередженості судді Єфіменко Н.В. при розгляді справи та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи відповідно до ст.ст. 36, 37 ЦПК України.

Наведені у заяві доводи щодо сумнівів у небезсторонності та упередженості судді Єфіменко Н.В. мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про небезсторонність або упередженість, - не наведено.

Крім того, з доводів ОСОБА_1 не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на небезсторонність або упередженість судді, а тривалий розгляд справи зумовлений неодноразовим витребуванням справ №2-2686/, 640/19691/13-ц апеляційною та касаційною інстанціями та не своєчасним переданням архівом справ для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 по суті.

Враховуючи наведене, викладені у заяві про відвід судді Єфіменко Н.В. доводи мають суб`єктивний для заявника характер, та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у безсторонності та неупередженості при розгляді означеної справи у зв`язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.

У силу приписів ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

постановив:

Визнати заявлений ОСОБА_1 відвід судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. від розгляду справи №640/19691/13-ц, - необґрунтованим.

Заяву про відвід судді передати для розгляду в порядку визначеному ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя: Н.В. Єфіменко