Ухвала

від 03.02.2025 по справі 495/9133/16-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/40/25

Справа № 495/9133/16-ц

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

03.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції

заапеляційною скаргою керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури

на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року

у цивільній справі за позовом виконувача обов`язки першого заступника керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання незаконним рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

В провадженні Одеського апеляційного суду перебуває зазначена цивільна справа, розгляд апеляційної скарги за якою відкладений на 04.02.2025 о 16 год 45 хв.

29 січня 2025 року від представника ОСОБА_2 адвоката Биковського В.Д. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, яке надійшло на електронну поштову адресу Одеського апеляційного суду та не скріплено електронним цифровим підписом, що підтверджується штампом суду щодо перевірки ЕП.

Колегія суддів вважає, що вказане клопотання підлягає поверненню.

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

29 червня 2023 року Верховна Рада України прийнялаЗакон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами»(тут і далі - ЄСІТС,Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21 липня 2023 року та введений в дію 18 жовтня 2023 року.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 43ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК Українисуд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Відповідно до ч. 8ст. 14 ЦПК Україниособа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно задопомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу наведених норма права вбачається, що реєстрація в ЄСІТС не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте, саме в електронній формі особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбаченоЦПК України.

Відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, ОСОБА_1 як представник Полякова А.І. може звертатись до Одеського апеляційного суду: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.

Такі висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі204/2321/22.

Матеріали справи не містять відомостей про підписання заяви електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми «Електронний суд», що позбавляє суд можливості встановити дотримання вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Одеського апеляційного суду з відповідною заявою.

При цьому, як зазначалось вище, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, не позбавлена права на подання документів до суду в паперовій формі. Водночас, у разі подання заяви адвокатом в електронній формі, має використовуватись підсистема «Електронний суд».

Крім того, згідно ч. 2ст.212ЦПК України учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Однак, всупереч ч. 2 ст. 212 ЦПК України ОСОБА_1 до клопотання не на дав доказів надсилання іншим учасникам справи.

Враховуючи те, що адвокат Биковський В.Д. не направив копію вказаного клопотання іншим учасникам справи та використав спосіб подачі клопотання в електронній формі не через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»- клопотання слід повернути без розгляду.

Керуючись ст. 14, ст. 183, 212 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Клопотання представника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова