Ухвала

від 31.01.2025 по справі 515/947/22

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/947/22

Провадження № 2/513/23/25

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

31 січня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Бучацької А.І. за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., в режимі відео конференції: представника позивача - прокурора Кайкуліної І.О., представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Гусак О.М., представників третьої особи Вихристюк І.М. та адвоката Карташова А.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщення суду в селищі Сарата Одеської області клопотання адвоката Гусак Олександра Миколайовича у цивільній справі за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олексія Уманця в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут морської аквакультури", ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національний природний парк "Тузловські лимани" про визнання недійсними договору купівлі-продажу та актів приймання-передачі, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування рішень державних реєстраторів, знесення самочинного будівництва,

У С Т А Н О В И В:

у серпні 2022 року керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олексій Уманець в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут морської аквакультури", ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національний природний парк "Тузловські лимани", в якому просить:

1.Скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Щеплоцької Х.Б. від 18.05.2016 № 29642617 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва 85 % готовності (база відпочинку-стоянка маломірних (малих) суден) площею 513,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 14549226);

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 649 від 25.06.2016, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., щодо об`єкта нерухомого майна незавершеного будівництва 85 % готовності (база відпочинку - стоянка маломірних (малих) суден) площею 513,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район;

3.Скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцької М.Л. від 25.06.2016 № 30207946 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна незавершеного будівництва 85 % готовності (база відпочинку-стоянка маломірних (малих) суден) площею 513,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 15131772);

4. Скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 07.03.2017 № 34177254 про реєстрацію змін розділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 924094751250;

5.Визнати недійсним акт приймання-передачі, укладений 16.03.2017 між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_3 щодо споруди, бази відпочинку - стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6кв.м., розташованої у Одеській області,Татарбунарський район,1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

6.Скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця О.В. від 21.03.2017 № 34361153 про державну реєстрацію права власності за обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" на споруду, базу відпочинку-стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташовану у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 19538353);

7.Визнати недійсним акт приймання-передачі, укладений 22.11.2019 між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрований у реєстрі за № 1557, 1558 щодо споруди, бази відпочинку- стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

8.Скасувати рішення державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Васильєвої І.О. від 05.12.2019 № 50045359 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на споруду, базу відпочинку - стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6кв.м, розташовану у Одеській області,Татарбунарський район,1км піщаної коси Чорного моря,кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 34484143);

9.Скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 19.03.2021 за № ОД 101210319612;

10. Скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. від 23.03.2021 № 57246228 про реєстрацію змін розділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 924094751250;

11.Скасувати рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Турецького О.С. від 27.04.2021 № 57896901 про реєстрацію змін розділу об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 924094751250;

12.Скасувати рішення державного реєстратора Зеленогірської селищної ради Галіборщ Г.М. від 29.07.2021 № 59541387 про державну реєстрацію виправлення права власності щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 924094751250;

13.Припинити право власності ОСОБА_2 на споруду, базу відпочинку- стоянку маломірних (малих) суден площею 1149,6 кв.м., розташовану у Одеській області,Татарбунарський район,1км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 (реєстраційнийномер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 34484143);

14.Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, а саме будинок відпочинку літ. "А" споруди, бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден, розташованого у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

15. Зобов`язати ОСОБА_2 знести самочинне будівництво, а саме навіс літ. "Б", багатофункціональну берегозахисну споруду літ. "В", замощення І споруди, бази відпочинку- стоянки маломірних (малих) суден, розташованих у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009.

Позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 травня 2016 року у справі № 495/2738/16-ц визнано мирову угоду, укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 в якості повернення грошового боргу власне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва у стані готовності 85% - базу відпочинку стоянку маломірних (малих) суден, розташовану на території 1 км піщаної коси Чорного моря. На підставі вказаної ухвали суду рішенням державного реєстратора ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Щеплоцької Х.Б. від 18.05.2016 № 29642617 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна.

Позивач зазначає, що самочинно збудований ОСОБА_1 зазначений об`єкт у стані готовності 85%, незважаючи на те, що відповідно до ухвали суду, а також інших вчинених щодо нього правочинів, був переданий іншим особам, не змінив свого статусу як самочинно збудованого, а тому не підлягав державній реєстрації.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25 червня 2016 року, ОСОБА_2 здійснив відчуження об`єкта незавершеного будівництва 85% готовності на користь ОСОБА_3 , та за останньою проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт.

Після набуття ОСОБА_3 права власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва- будинок відпочинку літ. "А", відповідачкою введення в експлуатацію будинку відпочинку літ "А" не здійснювалось, а подано для державної реєстрації технічний паспорт та довідку, виготовлені ФОП ОСОБА_4 про готовність будівлі для її подальшого використання та експлуатації, на підставі чого 07 березня 2017 року за ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права власності на будинок відпочинку літ. "А" як завершений будівництвом об`єкт нерухомого майна.

Згідно акту приймання-передачі від 16 березня 2017 року вказаний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_3 передала ОК "Граніт-2". У зв`язку з чим проведено державну реєстрацію права власності за ОК "Граніт-2", правонаступником якого є ТОВ "Інститут морської аквакультури".

На підставі акту приймання-передачі, укладеного між ОК "Граніт-2" та ОСОБА_2 , технічного паспорту, проведено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на споруду, базу відпочинку - стоянку маломірних (малих) суден у складі будинку літ. "А", а також навісу літ "В", замощення І. Проте будь-які відомості, що підтверджують правові підстави будівництва навісу літ. "Б" та замощення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Реєстрі будівельної діяльності відсутні.

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 19 березня 2021 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, технічного паспорту виданого ТОВ "Київ Місто Буд", проведено державну реєстрацію змін до права власності, у вигляді доповнення складу нерухомого майна будинком відпочинку літ. "А1", змінено загальну площу об`єкта нерухомого майна з "513,6 кв.м." на "1149,6" кв.м. На думку позивача, жодної реконструкції у складі майна не відбулось, а здійснено нове будівництво окремо розташованого двоповерхового будинку відпочинку літ "А1" площею 636 кв.м. Позивач зазначає, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації містить явно недостовірні відомості щодо дати початку та завершення будівництва. Більш того, будинок відпочинку літ. "А1" фактично не існує.

Згідно довідки, виданої 20 березня 2021 року ТОВ "Київ Місто Буд", проведено державну реєстрацію змін до права власності, доповнено склад нерухомого майна багатофункціональною берегозахисною спорудою літ."В", яка відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи від 26 серпня 2021 року №21-3567 Одеського НДІСЕ за контруктивними ознаками та функціональним призначенням є буною та відноситься до нового будівництва, не є нерухомим майном.

У подальшому проведено державну реєстрацію виправлення права власності, додано підставу набуття ОСОБА_2 , права власності на багатофункціональну берегозахисну споруду літ."В"- сертифікат, зареєстрований Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 23 травня 2016. Водночас в Реєстрі будівельної діяльності та у розпорядженні ДІАМ відомості щодо видачі вищевказаного сертифіката відсутні.

Позивач посилається на те, що вказане будівництво здійснено на земельній ділянці загальною площею 1,2975 га із земель рекреаційного призначення (вид використання - для розміщення рекреаційного комплексу для відпочиваючих), яка перебуває у користуванні ПРАТ СП "Чорноморська перлина" на підставі договору оренди, укладеного 08 червня 2010 року з Татарбунарською районною державною адміністрацією Одеської області. Щодо іншої частини земельної ділянки площею 0,3886 га між ВАТ СП "Чорноморська перлина" та ОСОБА_1 26 серпня 2014 року укладено договір суборенди земельної ділянки.

Позивач зазначає, що вказана нежитлова будівля збудована з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства, а також знаходиться на території прибережної захисної смуги вздовж Чорного моря та Тузлівських лиманів, яка одночасно є територією Національного природного парку "Тузловські лимани", щодо яких встановлений особливий правовий використання.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одської області від 29 серпня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 листопада 2023 року справу передано на розгляд до Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з неможливістю проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та утворення нового складу суду.

Після надходження та реєстрації вказаної справи згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2023 року головуючою суддею визначено суддю Саратського районного суду Одеської області Бучацьку А.І..

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 27 грудня 2023 року справу прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Гусак О.М. 11.04.2023 та 06.09.2023 подав до суду клопотання, підтримані ним у судовому засіданні, в яких просить:

1.Залишити без руху позовну заяву керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури та надати прокурору строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали.

2. Закрити провадження у справі № 515/947/22 за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог:

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут морської аквакультури";

до Державної інспекції архітектури та містобудування України;

про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного 16.03.2017р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_3 щодо споруди, бази відпочинку- стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

про скасування рішення державного реєстратора Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця 0. В. від 21.03.2017 р. № 34361153 про державну реєстрацію права власності за обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" на споруду, базу відпочинку - стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташовану у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 19538353);

про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного 22.11.2019 р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрованого у реєстрі за № 1557, 1558, щодо споруди, бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв. м, розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

про скасування рішення державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Васильєвої І.О. від 05.12.2019р. № 50045359 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на споруду, базу відпочинку-стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 34484143).

Клопотання про залишення позовної заяви без руху адвокат Гусак О.М. обґрунтував тим, що позовні вимоги № 13, № 14, № 15 є вимогами про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, а тому щодо вказаних позовних вимог повинна зазначатися ціна позову. Однак у позовній заяві керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури не зазначена ціни позову щодо зазначених позовних вимог, які підлягають оцінці, що є порушенням пункту 3 ч.3 ст.175 ЦПК України. Крім того, до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору з позовних вимог майнового характеру, що є порушенням частини 4 ст.177 ЦПК України. Позовна заява подана до п`яти відповідачів, проте в позовній заяві не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що є порушенням пункту 4 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Клопотання про закриття провадження у частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут морської аквакультури" адвокат Гумак О.М. мотивував тим, що за суб`єктним складом ці позовні вимоги до у відповідності до п. 6 ч.1 ст.20 ГПК України не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Клопотання про закриття провадження у частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до Державної інспекції архітектури та містобудування України адвокат Гусак О.М. мотивував тим, що відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України указані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Клопотанння про закриття провадження у справі в частині позовних вимог № 13, № 14, № 15 адвокат Гусак О.М. обгрунтував тим, що відповідно до протоколу загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу "Граніт-2" № 22/11/19 від 22.11.2019 р. ОСОБА_2 виключено зі складу членів обслуговуючого кооперативу "Граніт-2" та вирішено провести розрахунки з ним шляхом повернення йому його пайового внеску в порядку і строки, передбачені статутом Кооперативу і чинним законодавством України.

На виконання вказаного рішення загальних зборів між ОСОБА_2 і обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" був підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна від 22.11.2019р., за яким обслуговуючий кооператив "Граніт-2" передає, а гр. ОСОБА_2 приймає нерухоме майно: споруду, базу відпочинку-стоянку маломірних (малих) суден, що знаходиться за адресою: Одеська область, Татарбунарський район (1 км піщаної коси Чорного моря) реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250.

На думку адвоката Гусак О.М. О.М. вказане свідчить, що спір щодо визнання недійсним акта приймання-передачі, укладеного 22.11.2019 р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та гр. ОСОБА_2 щодо споруди, бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009, є спором, що виник з корпоративних відносин та із правочину щодо корпоративних прав в юридичній особі, тому такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції господарських судів.

Крім того, адвокат Гусак О.М. зазначає, що не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства і вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, які є похідними від спору, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказане є підставою для закриття провадження у справі в частині зазначених вище позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Представник позивача прокурор Кайкуліна І.О. та представники третьої особи НПП "Тузловські лимани" адвокат Карташов А.Г. та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотань, посилаючись на необгрунтованість клопотань.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кравцан В.М надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з тим, що він бере участь у кримінальному провадженні в Приморському районному суді м.Одеси.

Інші учасники справі у підготовче судове засідання не з`явилися, не повідомили суд про причини неявки.

Вислухавши думку присутніх учасників справи, вивчивши позовну заяву та додані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У відповідності до пунктів 1-10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Судом встановлено, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом заявив п`ятнадцять вимог, у тому числі позовні вимоги про припинення право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно; про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, про зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинне будівництво.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 2481 грн (станом на 01 січня 2022 року).

Позивач усі заявлені вимоги визначив як немайнові та сплатив за них судовий збір як за немайнові вимоги у загальному розмірі 37215 грн.( 4962 грн.+32253 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями про сплату судового збору (т.1 а.с.59, т.2 а.с.11).

У постанові Верховного Суду у справі № 372/466/20 від 26 травня 2022 року зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Позовні вимоги про припинення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно; про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, про зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинне будівництво не пов`язані з підтвердженням права власності позивача на об`єкт нерухомого майна. Тобто, зазначені позовні вимоги є немайновими, оскільки за своєю суттю вони не спрямовані на збільшення майна позивача, яке можна оцінити вартісно.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) та у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 916/1988/20.

З огляду на зміст спірних правовідносин, позовні вимоги про припинення права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно; про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинне будівництво, про зобов`язання ОСОБА_2 знести самочинне будівництво є вимогами немайнового характеру, оскільки не піддаються грошовій (вартісній) оцінці, вирішення спору не призведе до переходу права власності на майно до іншої особи.

З наведених підстав суд вважає, що позивач правильно сплатив судовий збір за указані позовні вимоги як за вимоги немайнового характеру. Оскільки вказані вимоги не підлягають вартісній оцінці та є вимогами немайнового характеру, тому відсутні підстави для зазначення у позовній заяви ціни позову щодо вказаних вимог. Враховуючи, що у позовній заяві прокурором зазначені позовні вимоги до відповідачів, суд не погоджується з аргументами адвоката Гусак О.М. і в цій частині.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Гусак О.М. про залишення без руху позовної заяви.

Щодо клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог.

Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Правила юрисдикції визначені процесуальними законами, які регламентують предметну та суб`єктну юрисдикцію адміністративних, господарських та цивільних судів.

Частинами 1, 2 ст.19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з пунктами 1, 3, 4, 6, 13 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці;

вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів.

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19).

Для розмежування юрисдикції спору у цій справі серед зазначених критеріїв розмежування слід також визначити хоча б один з таких критеріїв, як здійснення господарської діяльності, або наявність спору з корпоративних правовідносин, або спору щодо права власності на майно, реєстрації цього майна.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до частини 1 ст. 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Частиню 6 ст.96-1 ЦК України встановлено, що під корпоративними відносинами розуміють відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Отже, спір з корпоративних правовідносин виникає щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі який вибув.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 (провадження № 12-133гс19), від 04 вересня 2019 року у справі № 927/90/19 (провадження № 12-103гс19); від 11 червня 2019 року у справі № 922/2005/18 (провадження № 12-261гс18), від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження №12-23гс19).

Положення пунктів 1, 3, 4, 6, 13 частини першої статті 20 ГПК Україниу передбачають визначення юрисдикції господарських судів у справах як за змістом правовідносин (господарські, корпоративні), так і за предметом спору (вимоги щодо прав на майно, реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами).

Таким чином, ГПК Українисеред інших спорів визначає як спори господарської юрисдикції також спори щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин.

Зі змісту позовної заяви не встановлено існування будь якого спору між ОСОБА_2 , який вибув з кооператива "Граніт-2 та обслуговуючим кооперативом "Граніт-2". тому суд вважає безпідставними та відхиляє ствердження адвоката Гусак О.М. про те, що спір щодо визнання недійсним акта приймання-передачі, укладеного 22.11.2019 р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та гр. ОСОБА_2 щодо споруди, бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м є спором, що виник з корпоративних відносин та із правочину щодо корпоративних прав в юридичній особі. Ввказаний спір не стосується корпоративних відносин, оскільки зазначений акт приймання-передачі оспорюється прокурором, а не ОСОБА_2 чи кооперативом "Граніт-2"

Спір про скасування рішення та/чи запису про державну реєстрацію прав чи обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у якому позивачем є особа, яка не була заявником щодо вчинення відповідних реєстраційних дій, а відповідачем - державний реєстратор, що вчинив відповідні дії за заявою іншої особи, є приватноправовим.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право якої зареєстровано, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Саме такі правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 818/619/16, від 20.11.2018 у справі № 911/1431/18, від 23.01.2019 у справі № 911/1681/18, від 13.03.2019 у справі № 820/271/18, від 18.06.2019 у справі № 923/705/18, від 13.11.2019 у справі № 755/9215/15-ц.

З урахуванням наведених підстав клопотання адвоката Гусак О. про закриття провадження в частині позовних вимог є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Адвокатом Гусак О.М. 18.06.2024 до суду було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи за № 914/1785/22. У підготовчому судовому засіданні адвокат Гусак О.М. просив залишити без розгляду це клопотання, посилаючись на те, що 18 вересня 2024 року Великою Палатою Верховного суду винесено постанову у справі № 914/1785/22. З урахуванням диспозитивності цивільного судочинства клопотання адвоката Гусак О.М. про зупинення провадження у справі слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 197, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Гусак Олександра Миколайовича про залишення без руху позовної заяви керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олексія Уманця в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут морської аквакультури", ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Національний природний парк "Тузловські лимани" про визнання недійсними договору купівлі-продажу та актів приймання-передачі, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування рішень державних реєстраторів, знесення самочинного будівництва.

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Гусак Олександра Миколайовича про закриття провадження у справі № 515/947/22 за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог

про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного 16.03.2017р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_3 щодо споруди, бази відпочинку- стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

про скасування рішення державного реєстратора Одеської філії ДП "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравця 0. В. від 21.03.2017 р. № 34361153 про державну реєстрацію права власності за обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" на споруду, базу відпочинку - стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташовану у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 19538353);

про визнання недійсним акту приймання-передачі, укладеного 22.11.2019 р. між обслуговуючим кооперативом "Граніт-2" та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М.Л., зареєстрованого у реєстрі за № 1557, 1558, щодо споруди, бази відпочинку-стоянки маломірних (малих) суден площею 513,6 кв. м, розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря, кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009;

про скасування рішення державного реєстратора Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області Васильєвої І.О. від 05.12.2019р. № 50045359 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на споруду, базу відпочинку-стоянку маломірних (малих) суден площею 513,6 кв.м., розташованої у Одеській області, Татарбунарський район, 1 км піщаної коси Чорного моря кадастровий номер земельної ділянки 5125000000:01:003:0009 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 924094751250, номер запису про право власності 34484143). .

Залишити без розгляду клопотання адвоката Гусак Олександра Миколайовича про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи за № 914/1785/22.

Повний текст ухвали складено 31 січня 2025року .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. І. Бучацька