Постанова

від 29.01.2025 по справі 538/1929/23

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/1929/23

Провадження № 1-кп/538/76/25

У Х В А Л А

29 січня 2025 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника цивільного позивача - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, в кримінальному провадженні №42023172050000006, внесеному до ЄРДР від 08.02.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в с т а н о в и в :

22 січня 2025 року з Полтавського апеляційного суду для розгляду до Лохвицького районного суду Полтавської області надіслано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 лютого 2023 року за №4202317205000006, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за результатами розгляду подання про визначення підсудності.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2025 року для розгляду цього кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23 січня 2025 року призначено підготовче судове засідання на 27 січня 2025 року.

27 січня 2025 року підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні було відкладено на 29 січня 2025 року, в зв`язку з неявкою прокурора.

28 січня 2025 року через систему «Електронний суд» від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

У своєму клопотанні захисник вказує на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України,оскільки вньому відсутняналежна правовакваліфікація кримінальногоправопорушення таформулювання обвинувачення,яке єнеконкретним,що позбавляєможливості захищатисяналежним чиномвідобвинувачення;прокуратурою недосліджена тав обвинувальномуакті невстановлені всіелементи складукримінального правопорушення,що інкримінуютьсяобвинуваченому. Так, в обвинувальному акті не встановлено мотивів,з яких ОСОБА_5 був зацікавленийв отриманнівигоди третімиособами,а відтакне встановленоумислу увчиненні кримінальногоправопорушення,що єскладовою суб`єктивноїсторони злочину, відповідальність за який встановлена ст. 364 КК України.

В підготовчому судовому засіданні 29 січня 2025 року захисник ОСОБА_6 підтримала своє клопотання про повернення обвинувального акта, вказавши на його недоліки, зазначені у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акта, просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що кримінальний процесуальний закон не уповноважує суд на стадії підготовчого провадження надавати процесуальну оцінку обсягу обвинувачення (повноти зазначення в обвинувальному акті інформації про час, місце, спосіб, мотиви, мету та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та правильності юридичної кваліфікації дій обвинуваченого. Перевірка зазначених відомостей відбувається під час дослідження доказів. В даному обвинувальному акті відсутні недоліки, які зумовили би його повернення прокурору, просив суд відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта.

Представник цивільного позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали клопотання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу. Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Нормами КПК України обов`язок щодо того, що обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, покладається саме на прокурора.

В обвинувальному акті, який є процесуальним рішенням, прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яким завершує досудове розслідування та направляє справу до суду.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

У обвинувальному акті зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).

Пункт 5 частини 2 статті 291 КПК України прямо передбачає, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі N 273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які прокурор(а не суд чи сторона захисту)вважає встановленими.

Прокурор доводить перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 3 КПК України). В свою чергу обвинувачення є твердженням про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Вказані положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що в обвинувальному акті задача прокурора полягає у наведенні обставин та даних, які б давали уявлення про те, яке кримінальне правопорушення було вчинено, за яких обставин, якою особою, в чому воно полягало. Всім цим обставинам прокурор надає кримінально-правову кваліфікацію.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24.11.2016 року (№ 5-328кс16), під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, а фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

В обвинувальному акті зазначається виклад основних фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що в своїй сукупності по суті і є обвинуваченням.

В обвинувальному акті викладається те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим. В свою чергу, судовий розгляд може здійснюватися лише в межах висунутого обвинувачення, тому дослідження судом обставин про які зазначає прокурор в обвинувальному акті є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті, а первісне їх зазначення в процесуальному рішенні - обвинувальному акті - є прерогативою прокурора.

Ураховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам законодавства, які б слугували беззаперечною підставою для його повернення прокурору чи перешкодою для призначення судового розгляду. За таких обставин у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, слід відмовити.

Керуючись статтями 291, 301, 314, 369-372, 392 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору, в кримінальному провадженні № 42023172050000006, внесеному до ЄРДР від 08.02.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 лютого 2025 року.

Суддя ОСОБА_7