Рішення

від 30.01.2025 по справі 757/56330/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56330/18-ц

пр. 2-1677/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарях - Романенко Ю.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач 1- Голова депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2

відповідач 2- Державне підприємство Парламентський телеканал «Рада»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 , Державного підприємства Парламентський телеканал «Рада» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року позивач звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в якому просила ухвалити рішенням яким:

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту:

«Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

....за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» .

Зобов`язати Голову фракції політичної партії « Блок Петра Порошенка » ОСОБА_2 , за свій рахунок, спростувати недостовірну інформацію поширену ним, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з дня набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: «П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України була поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем 'єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ, зменшувала фінансування армії, та за її Прем 'єрства було створено та передано у спадок борги.

Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Такі мої твердження були голослівними.»

Зобов`язати телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі «RadaTvchannel» на сайті Ютуб.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач послалася на те, що 5 листопада 2018 року Голова фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 наступного змісту:

«Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_1 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису).

...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» (з 29:40 - 29:54 хв. запису).

Вказаний виступ транслювався в режимі онлайн телеканалом «Рада», телеканалом «Зік», а також знаходиться на сайті Ютуб за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

Посилаючись на те, що поширена інформація є неправдивою та порочить його честь і гідність, позивач просила суд задовольнити пред`явлені нею вимоги у повному обсязі.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 14 лютого 2018 року із встановленням обов`язку учасників справи подати до суду свої заяви по суті спору.

25 лютого 2019 року представник відповідача Голови фракції політичної партії « Блок Петра Порошенка » ОСОБА_2 - адвокат Кулік С.В. до суд подав відзив по справі, в якому

14 лютого 2019 року судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду, з пропозицією сторін надати свої заяви по суті у строк визначений в ухвалі суду.

25 лютого 2019 року представник відповідача Голови фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 - адвокат Кулік С.В. до суд подав відзив по справі, в якому заперечив проти вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, вважає їх безпідставними, надуманими та необґрунтованими. Зокрема представник відповідача у своєму відзиві зазначає, що інформація яку позивач просить спростувати не містить фактичних даних і є оціночним судженням, яке не підлягає спростуванню. Крім того, представник відповідача послався на те, що позивач є діючим політиком і межа допустимої критики щодо особи, яка займається політичною діяльністю є більш ширшою, а ніж щодо приватної особи.

Також представник відповідача заперечував проти змісту висновку від 03 січня 2019 року наданого представником позивача в обґрунтування своїх вимог, посилаючись на те, що він є недопустимим та недостовірним доказом, який отриманий з порушенням порядку, встановленого законом, відтак встановити дійсні обставини справи опираючись на даний доказ на думку представника відповідача не можливо.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року позов ОСОБА_1 до Голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 , Державного підприємства Парламентський телеканал «Рада» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, - задоволено.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту:

«Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дії по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

.... за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» .

Зобов`язано голову депутатської фракції партії « Блок Петра Порошенка » ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію поширену ним, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту:

«П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем`єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ зменшувала фінансування армії, та за її Прем`єрства було створено та передано у спадок борги.

Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову ОСОБА_1 . Такі мої твердження були голослівними».

Зобов`язано телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі «RadaTVchannel» на сайті Ютуб.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Постановою Верховного суду від 29 квітня 2020 року касаційну скаргу Голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 - задоволено частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 червня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді від 12 липня 2020 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року провадження у даній справі зупинено у зв`язку із призначенням по справі судової експертизи, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

16 жовтня 2024 року матеріали справи разом із експертним висновком були повернуті до Печерського районного суду м. Києва та передані судді для вирішення питання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року у справі закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача - Державного підприємства Парламентський телеканал «Рада» в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. В матеріалах наявна заява представника відповідача, в якій останній просить суд слухати справу за його відсутності.

Суд, вивчивши зміст поданих ними заяв по суті, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (ст. ст. 3, 28).

Разом із цим, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Верховний суд України у п. 18 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Судом встановлено, що 5 листопада 2018 року Голова фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, поширив недостовірну інформацію, що стосується ОСОБА_1 наступного змісту:

«Не менш загрозливо виглядають заяви ОСОБА_1 з приводу повної сумісності зі стандартами НАТО в українській армії. Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування..., (з 29:10 - 29:25 хв. запису).

...за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» (з 29:40 - 29:54 хв. запису).

Вказаний виступ транслювався в режимі онлайн телеканалом «Рада», телеканалом «Зік», а також знаходиться на сайті Ютуб за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2

Факт поширення вищезазначеної інформації в указаний спосіб підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, які приймаються судом до уваги як належні та допустимі. Також вказаний факт підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України від 05 листопада 2018 року. Даних та доказів, які б спростовували факт поширення вищевказаної інформації суду стороною відповідача не надано.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Стаття 13 гарантує наявність у національному праві засобу правового захисту для забезпечення прав і свобод, викладених у Конвенції. Рекомендація Rec (2004)61259.

Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

За змістом ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.ст. 94, 277 ЦК України кожному, гарантується право на захист честі, гідності та ділової репутації, а також спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

Разом з тим, за змістом зазначених правових норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

У пункті 18 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України також роз`яснено, що позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів, вбачається, що оспорювана інформація, дійсно була поширена, як серед осіб, що брали участь у погоджувальній раді депутатської фракції Верховної Ради України, так й шляхом он-лайн транслювання ефіру засідання в ефірі Парламентського телеканалу «Рада», на своєму офіційному каналі «RadaTvchannel», а тому факт поширення інформації саме відповідачами є доведеними.

Як слідує із змісту викладеної інформації, «Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

....за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.», дані висловлення стосуються безпосередньо ОСОБА_1 , діяльність якої стосується перебування її на посаді Прем`єр-міністра України у 2005, 2007-2009 роках, тобто була поширена інформація відносно особи позивача.

Так, суд вважає, що розповсюджена інформація відповідачем доведена до відома необмеженому колу осіб, а саме глядачів відповідного телеканалу та користувачів мережі Інтернет.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

28 березня 2013 року у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії» Європейський суд із прав людини наголосив, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: факти, що вважаються загальновідомими; підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; посилання на незалежне дослідження.

Крім того, у разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальної сфери, спорту чи в будь-якій іншій галузі).

Право на недоторканість ділової репутації та честь і гідність публічної особи підлягають захисту лише у випадках, коли політичний, державний або громадський діяч доведе, що інформація про нього була поширена з явним злим умислом, тобто з нехтуванням питання про їх правдивість чи неправдивість, а не з метою доведення до громадськості особистих тверджень про наміри і позицію таких політичних лідерів.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2017 року у справі № 6-639цс17.

Так, з контексту змісту висловленої Головою депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 інформації слідує, що позивач перебуваючи на посаді Прем`єр-міністра України нею, як і очолюваним нею урядом було зірвано отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) та розвалено армію. Крім того, з контексту наступної частини поширеної відповідачем інформації вбачається, що відповідач стверджує про позивача як Прем`єр-міністром України у 2005 році, 2008-2010 роках наслідком діяльності якої було утворено значний суверенний борг України.

Разом з тим, відповідачем як і до свого відзиву та і в ході розгляду справи в суді не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які підтверджували достовірність інформації .

З урахуванням наведеного, суд вважає оприлюднену відповідачами інформацію недостовірною та докази зворотнього матеріали справи не містять.

А відтак відсутні підстави вважати, що висловлювання: «Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

....за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» відповідають дійсності та є правдивими.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що поширена Головою депутатської фракції «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 та оспорювана позивачем інформація: «Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

....за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» є фактичним твердженням та не підпадають під ознаки оціночних суджень, а дані висловлення відповідача виражені у посиланні на конкретні факти та події.

Приходячи до висновку про невіднесення поширеної відповідачами інформації до категорії оціночних суджень, суд виходить з наступного.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про інформацію» передбачено, що поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Інформація може існувати, як в формі фактичних тверджень, так і в формі оціночних суджень.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Поширена відповідачем інформація про позивача:«Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

....за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби не боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.», не містить в собі алегорій, сатири, гіпербол тощо, вона не є припущенням чи критикою діяльності позивача, її можна перевірити на достовірність, тому вона не є оціночними судженнями, і може бути спростована.

З висновку експертів за результатами проведення комісійної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 01 жовтня 2024 року №14000/21-39 вбачається наступне.

У висловлюваннях ОСОБА_2 « .. прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу у HATO i розвалювала армію, знижуючи її фінансування.», «боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги y «розмірі понад 70 мільярдів доларів США», виголошених ним 05.11.18 на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України та зафіксованих у тексті ухвали від 21.10.2021, - міститься інформація негативного характеру щодо діяльності ОСОБА_1 .

Негативна інформація щодо ОСОБА_1 , зафіксована у висловлювання: «…прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дій по членству в НАТО) для вступу у HATO i розвалювала армію, знижуючи її фінансування.», «боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги y «розмірі понад 70 мільярдів доларів США», - викладена у формі фактичних тверджень.

Таким чином, посилання представника відповідача у своєму відзиві на те, що інформація про спростування якої заявлено позов є нічим іншим ніж оціночним судженням, свого підтвердження в ході розгляду справи не зайшло.

Також не приймається судом до уваги посилання представник відповідача ОСОБА_2 на те, що позивач не скористалася визначеним ч. 1 ст. 277 ЦК України правом на відповідь, оскільки описана диспозиція даної норми передбачає право вибору особою одного із способів захисту свого особистого немайнового права, в тому числі й шляхом спростування недостовірної інформації у судовому порядку. Відтак посилання представника відповідача на те, що позивач не реалізувала своє право на відповідь може свідчити про безпідставність звернення до суду, суд вважає помилковим.

Згідно ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, ділова репутація входить до обсягу прав, гарантованих статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 52 рішення у справі «Frisk and Jensen проти Данії»).

Зокрема, у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини «Cicad проти Швейцарії» визначено, що будь-яка особа, яка здійснює своє право на свободу вираження поглядів, бере на себе і відповідальність за свої дії, межі якої залежать від конкретної ситуації. Іншими словами, ніхто не може бути звільнений від відповідальності за необґрунтовані, безпідставні звинувачення інших осіб. Стаття 10 Конвенції, яка гарантує свободу вираження поглядів, захищає осіб від відповідальності тільки тоді, коли вони діють добросовісно.

За наведених обставин, суд приходить до переконання про доведеність з боку позивача, що поширена відповідачем інформація містить конкретні фактичні твердження, що не відповідають дійсності, при цьому, негативно впливає на репутацію позивача, яка є діючим політиком, а відтак розповсюджена інформація підлягає спростуванню.

З урахуванням того, що недостовірна інформація дійсно була поширена відповідачем у тому числі, шляхом он-лайн транслювання ефіру засідання в ефірі Парламентського телеканалу «Рада», на своєму офіційному каналі «RadaTvchannel», суд вважає, що належним способом спростування недостовірної інформації у даному випадку є зобов`язання Голови фракції політичної партії « Блок Петра Порошенка » ОСОБА_2 , за свій рахунок, спростувати недостовірну інформацію поширену ним, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з дня набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту: «П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України була поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем 'єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ, зменшувала фінансування армії, та за її Прем 'єрства було створено та передано у спадок борги.

Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Такі мої твердження були голослівними.»

Серед іншого з метою відновлення порушеного особистого немайнового права позивача, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про зобов`язання відповідача телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України на якому Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 буде оголошено текст повідомлення, яке викладено вище з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі «RadaTvchanel» на сайті Ютуб.

Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 704 грн. 80 підлягає відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки порушенням прав позивача виникли внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею та документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 704, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-77, 81, 258-259, 263-265, 273,280 ЦПК України, ст.ст. 16, 23, 275, 277, 297, 299 ЦК України, Закону України «Про інформацію», ст. 32 Конституції України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов - ОСОБА_1 до Голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 , Державного підприємства Парламентський телеканал «Рада» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації, - задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність, ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, наступного змісту:

«Подібні кроки, в період збройної агресії Росії повторюють події десятирічної давнини, коли прем`єр ОСОБА_1 зірвала отримання ПДЧ (план дії по членству в НАТО) для вступу в НАТО і розвалювала армію, знижуючи її фінансування...

.... за нинішніх економічних умов зовнішні запозичення не були б потрібні, якби боргова яма створена за часів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Які разом передали нам у спадок борги у розмірі понад 70 мільярдів доларів США.» .

Зобов`язати голову депутатської фракції партії « Блок Петра Порошенка » ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію поширену ним, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час свого виступу на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України у той же спосіб, у який вона була поширена, з оголошенням на першому засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України з набрання рішенням суду законної сили повідомлення наступного змісту:

«П`ятого листопада дві тисячі вісімнадцятого року мною під час виступу на погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України поширена інформація, що ОСОБА_1 , нібито під час її перебування на посаді Прем`єр-міністра України, нібито, зірвала приєднання до ПДЧ зменшувала фінансування армії, та за її Прем`єрства було створено та передано у спадок борги.

Вказана інформація є недостовірною, порочить честь, гідність та ділову ОСОБА_1 . Такі мої твердження були голослівними».

Зобов`язати телеканал Рада здійснити онлайн трансляцію засідання погоджувальної ради депутатських фракцій Верховної Ради України, на якому Головою фракції політичної партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 буде оголошено текст повідомлення затвердженого судом з послідуючим розміщенням цього виступу на своєму офіційному каналі «RadaTVchannel» на сайті Ютуб.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач 1- Голова депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» ОСОБА_2 , адреса місця роботи: вул. Грушевського 5, м. Київ,01008

Відповідач 2- Державне підприємство Парламентський телеканал «Рада», адреса: вул. М. Грушевського, 5, 01008, м. Київ; ЄДРПОУ: 21708430

Повний текст судового рішення складено 03 лютого 2025 року.

Суддя О.Л. Бусик