Постанова

від 29.01.2025 по справі 910/15138/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/15138/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - Шаха С.М.,

відповідача - Пономаренка В.С.,

третьої особи - Гавкалюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 (суддя Джарти В.В.)

у справі №910/15138/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест"

до Фонду державного майна України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Центренерго",

про визнання недійсним наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" (далі також - ТОВ "Укрдонінвест") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі також - Фонд) про:

- визнання недійсним наказу Фонду від 13.12.2018 №1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі також - ПАТ "Центренерго");

- зобов`язання Фонду поновити конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго";

- зобов`язання Фонду визнати ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго";

- зобов`язання Фонду видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців, яких визнано учасниками конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", до якого включити ТОВ "Укрдонінвест".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд протиправно не допустив ТОВ "Укрдонінвест" до участі в спірному конкурсі, обставини чого встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №640/8328/19, відтак Фонд незаконно завершив конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", чим було порушено права та інтереси ТОВ "Укрдонінвест" як особи, якою було подано заяву на участь у такому конкурсі.

3. Заперечення відповідача проти позову мотивовані тим, що (1) Фонд, виконуючи покладені на нього обов`язки в сфері організації та проведення приватизації об`єктів державної власності, діяв відповідно до приписів чинного законодавства України; (2) посилання позивача на положення Закону України "Про приватизацію державного майна" є некоректним, оскільки такий Закон втратив чинність згідно із Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (з 07.03.2018), а спірні правовідносини мають регулюватися положеннями саме вказаного Закону; (3) скасування наказу Фонду від 10.12.2018 №1558 в частині недопуску ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та визнання його учасником такого конкурсу не матиме наслідком проведення відповідно конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, оскільки для цього необхідним є участь не менше двох учасників; (4) підпунктом 2 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756 було зобов`язано Фонд забезпечити припинення конкурсу у разі, коли для участі у конкурсі подано заяви менш як двох учасників; (5) продаж державного пакета акцій можливий лише за умови дійсності висновку про вартість об`єкта приватизації та в межах строку, визначеного планом розміщення акцій, однак, в цьому випадку дія висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" та строк їх розміщення закінчився 30.09.2019, що унеможливлює поновлення відповідного конкурсу; (7) заявлені позивачем вимоги не зумовлять відновлення його прав, адже їх задоволення реально не вплине на виникнення у нього права на укладення договору купівлі-продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго".

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

4. Розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ) від 07.11.2014 №1089-р внесено зміни до розпорядження КМУ від 18.02.2013 №96-р "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме, доповнено додаток 17 до розпорядження КМУ від 03.04.2013 №204 "План розміщення акцій ПАТ "Центренерго" (підприємство групи В).

5. Розпорядженням КМУ від 17.06.2015 №626-р "Деякі питання приватизації об`єктів державної власності" внесені зміни до розпорядження КМУ від 18.02.2013 №96 "Про приватизацію об`єктів паливно-енергетичного комплексу", а саме назву та пункт 1 розпорядження після слів "паливно-енергетичного комплексу" доповнено словами "та групи Г".

6. Пунктом 2 вказаного розпорядження КМУ установлено, що приватизація ПАТ "Центренерго" здійснюється із залученням радника в установленому законодавством порядку.

7. Розпорядженням КМУ від 21.02.2018 №111-р "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг" визначено Компанію Ernst Young spolka z organiczona odpowiedziainoscia Corporate Finance sp.k. (Республіка Польща).

8. Згідно з додатком до розпорядження КМУ від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році включено ПАТ "Центренерго" з пакетом акцій 78,289 відсотків.

9. 03.10.2018 КМУ прийняв розпорядження №756-р "Про затвердження умов продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону", яким затвердив умови продажу державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, пунктом 2 якого доручив Фонду провести в установленому порядку конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій товариства з урахуванням затверджених цим розпорядженням умов.

10. Умови участі у конкурсі а також інформаційне повідомлення про його проведення опубліковано у газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87 (1211).

11. Участь у конкурсі виявили бажання взяти ТОВ "Укрдонінвест" (позивач) та Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод".

12. Для участі в конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" 05.12.2018 ТОВ "Укрдонінвест" надало пакет конкурсної документації, який зареєстрований під №3 Фондом та 06.12.2018 складено опис уповноваженою особою ТОВ "Укрдонінвест" Фоміним В.Ю. та відповідальним секретарем робочої групи Лиходід А.С.

13. Відповідно до протоколу засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої постійними покупцями до Фонду, під час продажу державного пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018, після дослідження відомостей, наданих потенційним покупцем ТОВ "Укрдонінвест", робоча група встановила, що в пакеті конкурсної документації відсутні наступні документи, які передбачені пунктом 5.7.13 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затвердженого наказом Фонду від 10.05.2012 №639, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 10.05.2012 №282-р, рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.05.2012 №674 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.06.2012 за №940/21252, (далі - Положення), а саме: - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; - довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

14. Крім того члени робочої групи дійшли висновку, що в пакеті конкурсної документації відсутні відомості про джерела надходження коштів ТОВ "Краснолиманське", яке відповідно до договору від 21.11.2018 №21/11 зобов`язується надати поворотну фінансову допомогу ТОВ "Укрдонінвест" у сумі 6 000 000 000 грн.

15. У зв`язку з зазначеним робоча група вирішила відповідно до пукнту 6.18.2 Положення рекомендувати Фонду не допустити ТОВ "Укрдонінвест" до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

16. Наказом Фонду від 10.12.2018 №1558 "Щодо конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)", відповідно до пункту 3.4.12 Положення, враховуючи протокол засідання постійно діючої робочої групи з перевірки на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації, наданої потенційними покупцями до Фонду під час продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго" на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону від 10.12.2018 та лист Служби безпеки України від 07.12.2018 №8/1/1-13121, наказано:

1. Не допустити до участі в конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго":

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест";

- Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод".

2. Управлінню фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку протягом десяти календарних днів з дня затвердження цього наказу повернути:

2.1. ТОВ "Укрдонінвест" конкурсну гарантію у сумі 299 249 600,00 грн, перераховану для участі в конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

2.2. Виробничому унітарному підприємству "Нафтобітумний завод" конкурсну гарантію у сумі 9 325 651,21 EUR, перераховану для участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289 % статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Центренерго".

17. Наказом Фонду від 13.12.2018 №1572 "Про підсумки конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045)" (далі - наказ №1572), відповідно до пункту другого розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", керуючись Положенням про конкурсну комісію, затвердженим наказом Фонду від 04.10.2000 №2074 та наказом Фонду від 10.12.2018 №1558, наказано:

1. Вважати таким, що не відбувся, конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошений в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211);

2. Управлінню продажу об`єктів великої приватизації Департаменту приватизації забезпечити підготовку інформаційного повідомлення про конкурс з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, що не відбувся, зазначений у пункті 1 цього наказу;

3. Доручити конкурсній комісії, створеній наказом Фонду від 20.06.2018 №831 "Про створення конкурсної комісії з продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону пакета акцій ПАТ "Центренерго" (код за ЄДРПОУ 22927045), провести повторний продаж пакета акцій ПАТ "Центренерго".

18. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №640/8328/19 за позовом ТОВ "Укрдонінвест" до Фонду про визнання протиправними дій та скасування наказу в частині: позов задоволено; визнано протиправними дії Фонду щодо прийняття абзацу другого пункту 1 наказу від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго"; визнано протиправним та скасовано абзац другий пункту 1 наказу Фонду від 10.12.2018 №1558, за яким ТОВ "Укрдонінвест" не допущено до участі у конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго".

19. Не погоджуючись із таким судовим рішенням особа, що не брала участі у справі ПАТ "Центренерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у даній справі.

20. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 заяву ТОВ "Укрдонінвест" про закриття апеляційного провадження у справі задоволено, апеляційне провадження закрито.

21. Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.01.2022 у справі №640/8328/19 ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі №640/8328/19 залишено без змін.

22. Спір у даній справі стосується припинення (визнання таким, що не відбувся) конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" розміром 78,289% статутного капіталу та кількістю акцій 289 205 117 штук, оголошеного в газеті "Відомості приватизації" від 29.10.2018 №87(1211).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

23. Справа розглядалася судами неодноразово. Під час нового розгляду Господарський суд міста Києва рішенням від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 у задоволенні позову відмовив.

24. Відмовляючи у задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

(1) їх задоволення не призведе до відновлення прав та охоронюваних законом інтересів товариства, оскільки відсутність чітких вимог до відповідача фактично унеможливлює контроль за виконанням прийнятого рішення та робить неможливим звернення рішення до виконання у примусовому порядку та, як наслідок, неможливість поновлення порушеного права крім випадків добровільного виконання рішення відповідачем;

(2) враховуючи закінчення терміну (строку) дії Плану розміщення акцій, а також строку дії висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" (30.09.2019), поновлення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", який проводився відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №756-р, буде прямо суперечити вимогам статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів;

(3) при розгляді справи судом не встановлено прямого порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, а сама по собі наявність у товариства охоронюваного законом інтересу щодо поновлення конкурсу та участі в цьому конкурсі не може бути покладена в основу позовних вимог щодо визнання наказу Фонду недійсним та зобов`язання поновити конкурс та визнати позивача потенційним покупцем, шляхом винесення відповідного наказу.

25. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 залишив без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

26. ТОВ "Укрдонінвест" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у цій справі і направити її на новий розгляд до суду першої інстанції.

27. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник у новій редакції касаційної скарги посилається на пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК), зазначаючи:

- про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах:

(1) від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 31.05.2023 у справі №916/1029/22, щодо застосування статей 46, 355 ГПК;

(2) від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, щодо застосування статей 16, 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна";

- суд не дослідив зібрані у справі докази та відхилив заяву позивача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

28. Доводи скаржника зводяться до того, що:

(1) суди попередніх інстанцій не дослідили наданий позивачем доказ, а саме наказ Фонду від 31.08.2021 №1519 "Про поновлення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", визнання ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу та затвердження переліку потенційних покупців", який спростовує їх висновки про неефективність обраного способу захисту права позивача з огляду на те, що за результатами першого розгляду справи та задоволення позовних вимог відповідач продемонстрував можливість виконання рішення суду за обраними позивачем позовними вимогами;

(2) при новому розгляді справи у суді першої інстанції, після фактичного виконання судового рішення на підставі скасованого судового рішення, суд першої інстанції не вирішував питання його повороту, а відповідач з відповідною заявою до суду не звертався;

(3) з урахуванням змісту права позивача на участь у конкурсі, яке було порушено, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідків, що спричинені цим порушенням, обраний позивачем спосіб захисту є винятково ефективним та здатним забезпечити поновлення порушеного права позивача і одержання ним бажаного результату;

(4) суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, безпідставно відмовив у прийнятті заяви позивача про зміну предмету позову, не врахувавши, що у випадку задоволення позову у цій справі в редакції первісно заявлених позовних вимог ефективне відновлення прав позивача повною мірою відбутися не може;

(5) наслідком відмови в прийнятті заяви про зміну предмета (підстав позову) є повернення такої заяви позивачу, однак в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 не зазначено про повернення заяви позивача про зміну предмета позову;

(6) об`єднавши в одній ухвалі вирішення питання щодо заяви позивача про зміну предмета позову і закриття підготовчого провадження та, встановивши, що вона не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції, суд першої інстанції фактично позбавив позивача права на її апеляційне оскарження, окремо від рішення суду;

(7) наказ Фонду від 13.12.2018 №1572 суперечить, зокрема, приписам частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна", адже відповідні дії здійснено за відсутності правових підстав для цього;

(8) витяг з ЄДР є повноцінним документом, що за своїм змістом може замінити виписку, а загальнодоступність та відкритість відомостей ЄДР виключає перепони у перевірці зацікавленою особою дійсності викладеної у витязі інформації щодо юридичної особи за допомогою загальнодоступних ресурсів. Правові підстави для необхідності надання відомостей про джерела отримання коштів третіми особами, з якими потенційний покупець перебуває у договірних правовідносинах з надання поворотної фінансової допомоги, відсутні;

(9) Положення про порядок проведення конкурсів та Закон України "Про приватизацію державного майна" не містять такої правової підстави для визнання конкурсу таким, що не відбувся, чи неможливості проведення конкурсу як закінчення строку дії звіту про оцінку чи закінчення строку дії висновку про вартість державного пакета акцій.

29. Фонд подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.

30. За твердженнями відповідача:

(1) задоволення вимоги позивача про визнання недійсним наказу Фонду від 13.12.2018 №1572 не матиме наслідком проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", так як такий конкурс може вважатися таким, що відбувся лише за умови наявності не менше двох учасників конкурсу;

(2) позовна вимога про поновлення конкурсу не підлягає задоволенню, адже продаж державного пакета акцій можливий лише за умови дійсності висновку про вартість об`єкта приватизації та в межах строку, визначеного планом розміщення акцій, проте у цьому випадку і строк дії висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" , і строк розміщення акцій закінчився;

(3) з огляду на зміст позовних вимог суди законно виснували, що їх задоволення не призведе до відновлення прав та охоронюваних законом інтересів товариства, оскільки відсутність чітких вимог до відповідача фактично унеможливлює контроль за виконанням прийнятого рішення та робить неможливим звернення рішення до виконання у примусовому порядку та, як наслідок, неможливість поновлення порушеного права крім випадків добровільного виконання рішення відповідачем;

(4) на сьогодні відсутній спір між сторонами в частині зобов`язання Фонду поновити конкурс, визнання ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу та затвердження переліку потенційних покупців, так як видання Фондом наказу від 31.08.2021 №1519 виключає можливість подальшого існування спору між сторонами щодо вимоги про визнання недійсним наказу Фонду від 13.12.2018 №1572, яка є похідною та задоволення якої залежить від задоволення позовних вимог про поновлення конкурсу, визнання ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу та затвердження переліку потенційних покупців;

(5) втрата чинності наказу Фонду 31.08.2021 №1519 не може свідчити про існування неврегульованих питань, оскільки вищезазначене рішення Фонду, оформлене наказом Фонду від 13.09.2021 №1611, є самостійним предметом розгляду судом в порядку адміністративного судочинства.

31. ПАТ "Центренерго" подало відзив, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.

32. За твердженнями третьої особи:

(1) враховуючи закінчення терміну (строку) дії плану розміщення акцій, а також строку дії висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" (30.09.2019), поновлення конкурсу прямо суперечить вимогам статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" та пункту 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів;

(2) ні Положення, ні будь-який інший нормативний акт у сфері приватизації не передбачають повноважень Фонду щодо поновлення проведення конкурсів з продажу державних пакетів акцій у статутних капіталах акціонерних товариств, а також відсутні будь-які нормативні акти, що регламентують конкретні питання проведення поновлених конкурсів;

(3) після закінчення терміну дії плану розміщення акцій ПАТ "Центренерго" органи державної влади прийняли нові рішення щодо порядку та способу приватизації ПАТ "Центренерго";

(4) вимоги позивача не забезпечать поновлення його порушеного права, з огляду на неможливість станом на час розгляду судами даної справи проведення відповідного конкурсу.

Позиція Верховного Суду

Щодо доводів скаржника в частині незгоди з відмовою суду першої інстанції в прийнятті заяви про зміну предмета позову

33. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

34. Згідно зі статтею 2 та частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

35. Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК.

36. Відповідно до частини першої статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

37. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

38. Згідно зі статтею 162 ГПК у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

39. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

40. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

41. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

42. Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №922/53/19).

43. Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

44. Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

45. Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісною підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

46. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 10.11.2021 у справі №916/1988/20, від 31.05.2023 у справі №916/1029/22, на неврахування висновків в яких вказує скаржник.

47. Частиною другою статті 46 ГПК закріплено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

48. Частинами третьою та четвертою статті 46 ГПК передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

49. Із системного аналізу наведених норм убачається, що позивач відповідно до норм ГПК наділений правом змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у тому разі, якщо суд установить, що це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, а предмет чи підстава позову при первісному розгляді були недостатніми для такого належного захисту.

50. Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №902/743/18.

51. Як встановили суди, в заяві про зміну предмета позову позивач просив суд залучити до участі у справі співвідповідачем Кабінет Міністрів України та доповнити раніше пред`явлені позовні вимоги додатковими позовними вимогами:

- до відповідача Кабінету Міністрів України: "Визнати протиправним та скасувати пункт 1 Розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації держаної власності" в частині включення пакету акцій у розмірі 78,289 відсотків ПАТ "Центренерго" до Переліку об`єктів великої приватизації державної власності та пункту 2 Розпорядження КМУ від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації держаної власності" в частині, що стосується приватизації пакета акцій у розмірі 78,289 відсотків ПАТ "Центренерго";

- до відповідача Фонду наступного змісту: "Визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 23.07.2021 № 1275 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" (код ЄДРПОУ 22927045)."

52. Розглянувши вказану заяву позивача про зміну предмета позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав, що необхідність залучення співвідповідачем Кабінету Міністрів України викликана фактично зміною підстав позову, оскільки як на підставу пред`явлення позовних вимог до Кабінету Міністрів України позивач посилається на Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.01.2019 №36-р.

53. Дослідивши зміст поданої позивачем заяви, місцевий господарський суд цілком обґрунтовано виснував, що подана заява фактично направлена на зміну як предмета, так і підстав позову, адже позивач заявив нові окремі позовні вимоги, які мають самостійне обґрунтування, відтак законно відмовив позивачу у прийнятті такої заяви.

54. Ураховуючи вищевикладене у цій постанові, проаналізувавши судові рішення Верховного Суду, правові висновки щодо застосування статті 46 ГПК стосовно права позивача змінити предмет позову при новому розгляді справи в яких, на думку скаржника, не було враховано судами у цій справі, Суд встановив, що відмова судом першої інстанції в прийнятті заяви про зміну предмета позову не суперечить висновкам, викладеним у справах, на які посилається скаржник, а наведені ним посилання зводяться до незгоди з процесуальним рішення суду щодо відмови в прийнятті його заяви у зв`язку з одночасною зміною предмета та підстав позову, що скаржник за текстом касаційної скарги належним чином не спростував.

55. Посилання скаржника на те, що наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета позову є повернення такої заяви позивачу, про що суд першої інстанції не зазначив у відповідній ухвалі, жодним чином не може свідчити про незаконність такої відмови, відповідно не може бути підставою для скасування рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду справи за первісно заявленими позивачем вимогами.

56. Доводи скаржника стосовно позбавлення його права на апеляційне оскарження відповідної ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду через об`єднання судом в одній ухвалі вирішення питання щодо заяви позивача про зміну предмета позову та закриття підготовчого провадження, та зазначення про неможливість її оскарження окремо від рішення суду, Суд відхиляє, так як саме лише зазначення судом першої інстанції в ухвалі про те, що вона не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не позбавляло скаржника, який вважав, що у нього наявне право на оскарження такої ухвали окремо від рішення суду, можливості реалізувати своє право на таке оскарження, чим, як убачається з матеріалів справи, скаржник не скористався.

57. При цьому Суд враховує, що за умов, що склалися у цій справі, а саме коли суд зазначив про те, що відповідна ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а скаржник не скористався своїм правом на її оскарження, включення скаржником заперечень стосовно такої ухвали в апеляційну скаргу на рішення суду, цілком забезпечує право сторони (позивача) на апеляційне оскарження, зокрема з огляду на те, що апеляційний суд за результатами перегляду рішення суду надав оцінку доводам скаржника в частині незгоди з відмовою суду першої інстанції в прийнятті заяви про зміну предмета позову та не встановив порушень при постановлені судом першої інстанції ухвали про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову, так як вважав, що така заява фактично направлена на зміну як предмета, так і підстав позову.

58. Тобто, фактично апеляційний суд переглянув в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в прийнятті заяви про зміну предмета позову.

Щодо доводів скаржника в частині обраного ним способу захисту порушеного права

59. Відповідно до статті 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

60. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

61. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

62. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

63. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

64. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

65. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої зазначеної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (такий висновок наведено, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, на неврахування висновків у якій, серед іншого, посилається скаржник).

66. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, на неврахування висновків у яких скаржник посилається у касаційній скарзі).

67. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечує поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18)

68. Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63), від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц , від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 20.10.2021 у справі №9901/554/19, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20, від 21.09.2022 у справі №908/976/190, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

69. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (така позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 25.01.2022 у справі №143/591/20, від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

70. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20, від 01.07.2021 у справі №9901/381/20, від 26.10.2021 у справі №766/20797/18, від 01.02.2022 у справі №750/3192/14, від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц).

71. Як встановили суди попередніх інстанцій, звертаючись із цим позовом до суду, позивач має на меті поновлення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго" шляхом, зокрема, скасування наказу Фонду, яким такий конкурс визнано таким, що не відбувся.

72. Проте, з огляду на зміст позовних вимог, суди цілком обґрунтовано вважали, що їх задоволення не призведе до відновлення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки відсутність чітких вимог до відповідача фактично унеможливлює контроль за виконанням прийнятого рішення та робить неможливим звернення рішення до виконання у примусовому порядку та, як наслідок, неможливість поновлення порушеного права крім випадків добровільного виконання рішення відповідачем.

73. Такий висновок також ґрунтується на тому, що відповідно до статті 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає, у тому числі, затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, та їх реалізацію.

74. План розміщення акцій - затверджений документ, який визначає способи та строки продажу акцій, що належать державі у статутному капіталі господарського товариства.

75. Як встановили суди, розпорядженням КМУ від 03.04.2013 №204, в редакції розпорядження КМУ від 22.07.2016 №505 (зі змінами), затверджено план розміщення акцій ПАТ "Центренерго". Згідно з вказаним розпорядженням строк розміщення акцій ПАТ "Центренерго" закінчився 30.09.2019.

76. Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" проект плану приватизації повинен передбачати строки та способи приватизації, початкову ціну об`єкта приватизації.

77. Абзацом 4 частини другої статті 14 Закону України "Про приватизацію державного майна" до проекту плану приватизації додається акт оцінки майна об`єкта приватизації, який складається відповідно до законодавства і затверджується державним органом приватизації, або звіт про оцінку об`єкта приватизації із затвердженим висновком про його вартість.

78. Відповідно до частини третьої статті 16 вказаного Закону у разі якщо для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об`єкта приватизації подано заяву від одного покупця, зазначений об`єкт може бути проданий безпосередньо такому покупцеві за запропонованою ним ціною, але не нижче початкової ціни.

79. Початкова ціна - ціна, встановлена державним органом приватизації (конкурсною, аукціонною комісією) з урахуванням результатів оцінки майна, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, з якої розпочинається продаж майна встановленими законодавством про приватизацію способами, що передбачають конкуренцію покупців та зміну ціни під час продажу (частина статті 20 Закону України "Про приватизацію державного майна").

80. Аналогічні норми містяться й у пункті 2.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, згідно з яким, якщо на участь у конкурсі надійшла заява від одного потенційного покупця, якого визнано учасником конкурсу, або якщо до участі у конкурсі допущено тільки одного учасника конкурсу, ціна продажу пакета акцій акціонерного товариства встановлюється на підставі ціни, яку визначив покупець у своїй конкурсній пропозиції, але яка не може бути меншою початкової ціни пакета акцій і вартості, встановленої в результаті незалежної оцінки, звіт про яку має бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу такого пакета акцій.

81. Визначення вартості об`єктів приватизації або розміру статутного капіталу господарських товариств у випадках, встановлених Законом та Положенням, проводиться відповідно до методики оцінки майна, що затверджується КМУ.

82. Згідно з пунктом 22 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 №1891, акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або для цілей приватизації пакета акцій, дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним.

Висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.

83. Як встановили суди: - наказом Фонду від 27.06.2018 №881 затверджено висновок про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" у кількості 289 205 117 штук, що становить 78,289% статутного капіталу товариства; - наказом Фонду від 22.03.2019 №287 продовжено дію висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" до 30.09.2019, затвердженого наказом Фонду від 27.06.2018 №881.

84. Враховуючи наведене, суди цілком обґрунтовано вважали, що заявлені позивачем вимоги не забезпечать поновлення його порушеного права, з огляду на неможливість станом на час розгляду судами цієї справи проведення відповідного аукціону (спливу строку розміщення акцій ПАТ "Центренерго" 30.09.2019 та строку чинності висновку про вартість державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" також 30.09.2019; повернення ТОВ "Укрдонінвест" конкурсної гарантії у сумі 299 249 600 грн згідно з наказом Фонду від 10.12.2018 №1558; прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України від 19.08.2020 №1021-р "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №111 "Про визначення радника для підготовки до приватизації та продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства "Центренерго" розміром 78,289 відсотка статутного капіталу товариства та оплати його послуг").

85. Не погоджуючись з такими висновками, скаржник у межах наведеної ним підстави касаційного оскарження (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК) вказує на те, що суди попередніх інстанцій жодним чином не дослідили наданий ним (під час нового розгляду справи) доказ, а саме наказ Фонду від 31.08.2021 №1519 "Про поновлення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій ПАТ "Центренерго", визнання ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу та затвердження переліку потенційних покупців", який був виданий на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2021 у цій справі №910/15138/19, залишеного без змін постановою від 20.05.2021.

86. За твердженнями скаржника, наявність цього доказу спростовує висновки судів обох інстанцій про неефективність обраного ним способу захисту прав, оскільки за результатами першого розгляду справи та задоволення позовних вимог відповідач продемонстрував можливість виконання рішення суду за обраними позивачем позовними вимогами.

87. Суд відхиляє такі доводи скаржника, так як видання Фондом відповідного наказу на виконання рішення суду, яке в подальшому було скасоване, не свідчить про те, що заявлені позивачем позовні вимоги, які у своїй сукупності становлять визначений ним спосіб захисту, можуть забезпечити поновлення його порушеного права, з огляду на те, що скасовуючи, зокрема, рішення суду першої інстанції, на виконання якого Фонд видав відповідний наказ, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій належно не дослідили (1) чи забезпечать вимоги позивача (про зобов`язання Фонду: поновити конкурс, визнати ТОВ "Укрдонінвест" учасником конкурсу; видати наказ про затвердження переліку потенційних покупців) поновлення його права, з огляду на неможливість станом на час розгляду судами даної справи проведення відповідного аукціону; (2) чи не суперечать вищезазначені вимоги позивача, тобто обраний позивачем спосіб захисту, статтям 3.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", якими не передбачено тих повноважень Фонду, які зобов`язали здійснити суди у цій справі.

88. Відтак, недослідження судами такого наказу Фонду не може бути підставою для скасування цілком обґрунтованих рішень судів про відмову в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту (такого, що не забезпечать поновлення його порушеного права), зокрема з огляду на те, що скаржник не доводить, що видання Фондом наказу на виконання рішення суду, яке було в подальшому скасоване Верховним Судом, дійсно дозволить поновити, а головне провести такий конкурс, а отже забезпечити поновлення прав позивача, в той час як законодавство не визначає таких повноважень Фонду, про що у своїй постанові від 12.10.2021 у цій справі №910/15138/19 також зазначав Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, зокрема, вказавши на те, що суди всупереч приписам статті 19 Конституції України фактично наділили орган державної влади повноваженнями, не передбаченими чинним законодавством та зобов`язали виконати відповідні повноваження.

89. З огляду на те, що Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про обрання позивачем неефективного способом захисту (такого, що не забезпечать поновлення його порушеного права), що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, Суд не вбачає необхідності надати оцінку іншим аргументам касаційної скарги, зокрема у контексті наведеної скаржником підстави касаційного оскарження (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК) стосовно відсутності висновків Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна", так як відповідні висновки скаржник просить надати у контексті правомірності дій Фонду при здійсненні організації та проведення конкурсу, зокрема можливості проведення конкурсу за наявності одного учасника (покупця) та продажу об`єкту приватизації безпосередньо такому покупцеві, в той час як суди виходили з того, що за заявленими позивачем у цій справі вимогами проведення такого конкурсу станом на час розгляду справи є неможливим, а отже не забезпечить поновлення прав позивача.

90. За таких же підстав Суд не надає оцінку й іншим аргументам скаржника по суті спору за заявленими позовними вимогами, зокрема щодо невідповідності наказу Фонду від 13.12.2018 №1572 приписам частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" та здійснення відповідних дій за відсутності правових підстав для цього, так як обрання позивачем неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові та не вимагає з`ясування інших обставин по суті спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

91. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

92. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

93. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційних скаргах, Верховний Суд не вбачає.

Розподіл судових витрат

94. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 у справі №910/15138/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Н.М. Губенко

О.А. Кролевець