Ухвала

від 03.02.2025 по справі 912/391/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 912/391/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області

(суддя - Кабакова В.Г.)

від 27.06.2024

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Чус О.В., судді: Дармін М.О., Іванов О.Г.)

від 11.11.2024

у справі № 912/391/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський річковий термінал"

про стягнення 4 991 972, 33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2024 у справі №912/391/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі №912/391/24 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2024 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2024 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі №912/391/24, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця", колегією суддів встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підставою касаційного оскарження зазначає п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України оскільки вважає, суд не дослідив зібрані у справі докази.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України, що є обов`язковою підставою для відкриття касаційного провадження з підстав недослідження зібраних у справі доказів.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржувану постанову Центральним апеляційним господарським судом прийнято 11.11.2024, повний текст її складено 20.12.2024. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме: з 20.12.2024. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 09.01.2025.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" сформовано в системі "Електронний суд" 11.01.2025 о 18.51, та вона надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.01.2025, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги, і не порушується питання про поновлення цього строку

Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, оскільки у касаційній скарзі не наведено підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, які передбачено пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання і не порушується питання щодо поновлення цього строку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 27.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі №912/391/24 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.

2. Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Акціонерного товариства "Українська залізниця" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- навести підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, які передбачено пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- надати суду заяву про поновлення строків на касаційне оскарження.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко