Ухвала

від 03.02.2025 по справі 642/314/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

03.02.2025

Справа № 642/314/25

Провадження № 1-кс/642/211/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 р. м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , володільця майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому посилались на те, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюючи адвокатську діяльність згідно свідоцтва № 446 від 27.12.2005 року, виданого на підставі рішення № 11 від 27.12.2005 Ради адвокатів Полтавської області, маючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме Лікарсько-консультативної комісії та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою оформлення останньому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, вчинила злочин за наступних обставин.

Так, 04.12.2024 близько 12.00 ОСОБА_5 перебувала у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою адвокатську діяльність, куди зайшов з метою консультації та отримання юридичних послуг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого виникла необхідність отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з тяжким захворюваннями його матері. В ході розмови у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе та третіх осіб в розмірі 3000 (трьох тисяч) доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_5 під час розмови діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, звернулась до ОСОБА_7 з вимогою про необхідність надання їй неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у вигляді грошових коштів в розмірі 3 000 (трьох тисяч) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в розумінні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме посадовими особами закладів охорони здоров`я. В тому числі серед яких КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4» Харківського району, щодо надання останніми документальних матеріалів, необхідних для успішного проходження медичного обстеження, проходження стаціонарного лікування, отримання необхідних висновків про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі на ім`я матері останнього, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що передбачено ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому ОСОБА_5 переслідуючи корисливу мету одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 3000 (трьох тисяч) доларів США, створила умови, за яких останній вимушений буде надати їй неправомірну вигоду. Так, ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_7 , що без надання зазначеної грошової суми для передачі в подальшому третім особам і без її допомоги ОСОБА_7 самостійно не буде мати змоги отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Продовжуючи вимагати грошові кошти ОСОБА_5 повторно висловила погрози ОСОБА_7 , що у разі відмови вищезазначені документи йому ніхто не складе та не видасть, одночасно додавши, що вказані грошові кошти необхідно надати ОСОБА_5 за вчинення вищезазначених дій, за результатами яких у ОСОБА_7 буде можливість отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Для приховання своєї протиправної діяльності під виглядом нібито законної адвокатської діяльності ОСОБА_5 надала ОСОБА_7 для підписання договір про надання правничої (правової) допомоги, повідомивши, що це не пов`язано з оформленням вищезазначених документів і він необхідний для того, щоб ніхто не задавав ніяких запитань.

Надалі ОСОБА_5 висунула вимогу останньому про необхідність надання їй частини неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США до 09.12.2024 за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами КНП Романської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4» Харківського району при наданні зазначених документів і оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки ОСОБА_7 в іншому випадку без допомоги ОСОБА_5 самостійно не буде мати змоги отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а іншу частину надати пізніше.

В подальшому ОСОБА_5 09.12.2024 о 14.00 год. зустрілась із ОСОБА_7 у своєму офісі, де остання здійснює свою адвокатську діяльність, за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від останнього для себе та третіх осіб грошові кошти у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Продовжуючи вчиняти протиправні дії 27.12.2024 о 12.00 ОСОБА_5 зустрілась з останнім у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , якому передала висновок № 661 від 23.12.2024 лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» та висновок № 661/А про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, які видані на ім`я матері останнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та повідомила, що частина документів вже готова. Після цього ОСОБА_5 висунула вимогу про необхідність надання їй другої частини неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особам ІНФОРМАЦІЯ_2 при оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

22.01.2025 о 16.10 ОСОБА_5 зустрілась з ОСОБА_9 у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , повторно висунула вимогу про необхідність надання їй неправомірної вигоди у вигляді решти грошових коштів у сумі 1 300 (однієї тисячі трьохсот) доларів США (за винятком «знижки» у розмірі 200 (двохсот) доларів США) за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами вищезазначеної установи при оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки в іншому випадку ОСОБА_7 без її допомоги самостійно не буде мати змоги оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та цього ж дня отримала вказану суму грошових коштів від ОСОБА_7

22.01.2025 о 23 год. 42 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Згідно вимог ст.ст. 36, 42, 276-278, 480, 481 КПК України 23.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

За клопотання яке погоджене виконувачем обов`язків керівника Харківської обласної прокуратури 21.01.2025 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова винесено ухвалу з дозволом на проведення обшуку транспортного засобу Lexus NX 300H, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовує ОСОБА_5 .

22.01.2025 року слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області в ході проведення обшуку вилучено майно, а саме: автомобіль Lexus NX300H Vin: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який в подальшому було поміщено до штраф-майданчику за адресою: м. Харків, вул. Г.Сковороди 106.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та зазначив, що санкцією ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачена конфіскація майна, а також згідно ст. 196 КК України можливе застосування спеціальної конфіскації. В ході проведення обшуку було виявлено розписку про сплату коштів ОСОБА_5 за зазначений автомобіль, який вона фактично використовує. Тобто фактичним власником є ОСОБА_5 , але автомобіль оформлений на доньку. ОСОБА_5 не мала можливості його придбати, а тому цей автомобіль можливо придбаний за кошти здобуті внаслідок протиправної діяльності. Розписка датована 17.12.2024р., а спадщина ОСОБА_5 отримана п`ятнадцять років тому. Виписки з банківських карт доньки є незрозумілими і не підтверджують доходи останньої.

ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання та повідомила, що обшук проводився з першої до шостої години ранку. Зазначеним автомобілем вона користувалася лише декілька разів, власник автомобіля ОСОБА_10 надала довіреність на ОСОБА_11 (її сина) та на неї, при цьому вона по зазначеній довіреності не могла його переоформити на себе. Розписка ОСОБА_10 є лише документом, щодо фактичного передання автомобіля, оскільки донька ОСОБА_12 перебувала за кордоном, у зв`язку із чим не було можливості його оформити. Донька приїхала 20.12.2024р, однак оформлення не могло здійснитися, у зв`язку із тим, що реєстри не функціонували у зв`язку із атакою рф на державні реєстри України. У зв`язки із чим донька надала довіреність щодо оформлення автомобіля на її ім`я, а ОСОБА_10 - щодо продажу зазначеного автомобіля, після чого донька ОСОБА_12 виїхала за кордон.

18.01.2025р. донька повернулася, 21.01.2025р. запрацювали державні реєстри і на підставі вищевказаних довіреностей власником автомобіля стала ОСОБА_12 , яка відповідно до ЦК України набула право власності на це майно, оскільки воно виникає з моменту державної реєстрації. При цьому оформлюючи вказаний автомобіль вона не знала і не могла знати, щодо майбутнього обшуку. У доньки були гроші, оскільки на 18 років вона подарувала їй відповідну суму. Її донька має гарні навички водіння та мріяла саме про автомобіль марки Lexus.

В листопаді 2024 року вона ( ОСОБА_5 ) продала свій автомобіль Jeep Renegade 2015 року випуску, за 13 тисяч доларів США, більше 20 років займається адвокатською діяльністю, за що отримує відповідні гонорари та за рахунок яких проживає, тому мала можливість сплатити кошти за автомобіль. Це майно її доньки, автомобілі в неї були з 2006 року, тому посилання прокурора, про відсутність коштів для таких покупок є непідтвердженим. Вона не має можливості перереєструвати вказаний автомобіль ні на себе, ні на інших осіб, оскільки довіреності за якими право власності отримала донька вже погашені. Вона не може розпорядитися зазначеним майном, оскільки воно не є її власністю.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас слідчий суддя згідно зі ст. 3 КПК здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.

У відповідності до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 6 ст. 236 КК України слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

Згідно з. ч. 7 ст. 236 КК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, згідно положень ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя має враховувати, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт з метою запобігання ризику безповоротної втрати цього майна.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власника вищевказаного автомобіля ОСОБА_12 , оскільки вона є донькою підозрюваної ОСОБА_5 .

Посилання прокурора, що придбання зазначеного автомобіля здійснено ОСОБА_5 , яка користувалась зазначеним автомобілем, однак зареєструвала його на свою доньку, тому це підтверджує той факт, що «фактичним власником» зазначеного автомобіля є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не були доведені під час розгляду клопотання у судовому засіданні.

ОСОБА_5 в судовому засіданні надала копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Lexus NX 300H, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якого автомобіль зареєстрований за ОСОБА_12 . Тому, посилання прокурора на той факт, що санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачена конфіскація майна, не є конструктивним та логічним, оскільки підозрювана ОСОБА_5 не є власником вищезазначеного майна.

Будь-яких доказів чи посилань на докази стосовно того, що автомобіль набуто кримінально протиправним шляхом або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення прокурором не надано.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що накладення арешту на вилучений автомобіль марки Lexus NX300H, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_12 , може призвести до неспіврозмірного втручання у правомочності власника майна ОСОБА_12 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 170, 171, 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме автомобіля марки Lexus NX300H, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_12 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 03.02.2025р.

Слідчий суддя ОСОБА_1