Ухвала

від 10.02.2025 по справі 642/314/25

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

10.02.2025

Справа № 642/314/25

Провадження № 1-кс/642/245/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 р. м. Харків

Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому посилався на те, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Новобаварська окружна прокуратура міста Харкова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюючи адвокатську діяльність згідно свідоцтва № 446 від 27.12.2005 року, виданого на підставі рішення № 11 від 27.12.2005 Ради адвокатів Полтавської області, маючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме Лікарсько-консультативної комісії та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оформлення останньому права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, вчинила злочин за наступних обставин.

Так, 04.12.2024 близько 12.00 ОСОБА_6 перебувала у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює свою адвокатську діяльність, куди зайшов з метою консультації та отримання юридичних послуг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якого виникла необхідність отримати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку з тяжким захворюваннями його матері. В ході розмови у ОСОБА_6 виник прямий злочинний умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 для себе та третіх осіб в розмірі 3000 (трьох тисяч) доларів США за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_6 під час розмови діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, звернулась до ОСОБА_7 з вимогою про необхідність надання їй неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у вигляді грошових коштів в розмірі 3 000 (трьох тисяч) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, в розумінні ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», а саме посадовими особами закладів охорони здоров`я. В тому числі серед яких КНП Роганської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4» Харківського району, щодо надання останніми документальних матеріалів, необхідних для успішного проходження медичного обстеження, проходження стаціонарного лікування, отримання необхідних висновків про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі на ім`я матері останнього, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що передбачено ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому ОСОБА_6 переслідуючи корисливу мету одержання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб у сумі 3000 (трьох тисяч) доларів США, створила умови, за яких останній вимушений буде надати їй неправомірну вигоду. Так, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_7 , що без надання зазначеної грошової суми для передачі в подальшому третім особам і без її допомоги ОСОБА_7 самостійно не буде мати змоги отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Продовжуючи вимагати грошові кошти ОСОБА_6 повторно висловила погрози ОСОБА_7 , що у разі відмови вищезазначені документи йому ніхто не складе та не видасть, одночасно додавши, що вказані грошові кошти необхідно надати ОСОБА_6 за вчинення вищезазначених дій, за результатами яких у ОСОБА_7 буде можливість отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Для приховання своєї протиправної діяльності під виглядом нібито законної адвокатської діяльності ОСОБА_6 надала ОСОБА_7 для підписання договір про надання правничої (правової) допомоги, повідомивши, що це не пов`язано з оформленням вищезазначених документів і він необхідний для того, щоб ніхто не задавав ніяких запитань.

Надалі ОСОБА_6 висунула вимогу останньому про необхідність надання їй частини неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США до 09.12.2024 за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами КНП Романської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги № 4» Харківського району при наданні зазначених документів і оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки ОСОБА_7 в іншому випадку без допомоги ОСОБА_6 самостійно не буде мати змоги отримати необхідні медичні висновки та оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а іншу частину надати пізніше.

В подальшому ОСОБА_6 09.12.2024 о 14.00 год. зустрілась із ОСОБА_7 у своєму офісі, де остання здійснює свою адвокатську діяльність, за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, одержала від останнього для себе та третіх осіб грошові кошти у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Продовжуючи вчиняти протиправні дії 27.12.2024 о 12.00 ОСОБА_6 зустрілась з останнім у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , якому передала висновок № 661 від 23.12.2024 лікарсько-консультативної комісії КНП «Центр первинної медичної допомоги № 4 Харківського району» та висновок № 661/А про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, які видані на ім`я матері останнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та повідомила, що частина документів вже готова. Після цього ОСОБА_6 висунула вимогу про необхідність надання їй другої частини неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особам ІНФОРМАЦІЯ_3 при оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

22.01.2025 о 16.10 ОСОБА_6 зустрілась з ОСОБА_9 у своєму офісі за адресою: АДРЕСА_1 , повторно висунула вимогу про необхідність надання їй неправомірної вигоди у вигляді решти грошових коштів у сумі 1 300 (однієї тисячі трьохсот) доларів США (за винятком «знижки» у розмірі 200 (двохсот) доларів США) за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами вищезазначеної установи при оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки в іншому випадку ОСОБА_7 без її допомоги самостійно не буде мати змоги оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та цього ж дня отримала вказану суму грошових коштів від ОСОБА_7

22.01.2025 о 23 год. 42 хв. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Згідно вимог ст.ст. 36, 42, 276-278, 480, 481 КПК України 23.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з конфіскацією майна, та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, вказаний злочин віднесений до категорії тяжких.

Крім того встановлено, що ОСОБА_6 до протиправної діяльності, залучила співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для надання допомоги за грошову винагороду для виготовлення та видачі медичної документації необхідної для отримання права на відтермінування від військового призову, які і видали вищезазначені висновки.

Також, на виконання доручення процесуального керівника надійшли додаткові матеріали від Управління СБУ в Харківській області, відповідно до яких встановлено, що до вказаної злочинної діяльності мають відношення співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

За клопотання процесуального керівника 22.01.2025 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Харкова винесено ухвалу з дозволом на проведення обшуку будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та зазначив, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та після зняття інформації з електронних пристроїв буде використано при подальших слідчих діях, тому до зняття інформації їх необхідно арештувати та зберегти.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та власник майна ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку прокурора, дійшов висновку про задоволення клопотання.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КК України при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, згідно положень ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В ухвалі слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22.01.2025р. було надано дозвіл на вилучення документів «виключно стосовно наступних осіб: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ». Тобто, майно на яке просить накласти арешт прокурор, збігається з тим переліком, дозвіл на відшукання та вилучення якого було надано ухвалою слідчого судді 22.01.2024р.

Майно, яке було вилучено, імовірно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та повинно бути використано для проведення подальших слідчих (розшукових) дій, має значення для подальшого встановлення кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На теперішній час триває проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відсутність рішення про накладення арешту на вилучене майно унеможливлює належне проведення слідчих (розшукових) дій з таким майном.

У зв`язку з чим з метою забезпечення збереження речових доказів та для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження та використання в подальшому в протиправній діяльності є необхідність в накладенні арешту.

Постановою слідчого вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України, у зв`язку з чим наявна необхідність у проведенні слідчих дій з вилученим майном щодо арешту якого звертається сторона досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Також, вилучене майно, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Крім того, ч. 1 та ч. 2 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя має враховувати, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт з метою запобігання ризику безповоротної втрати цього майна.

Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У зв`язку з чим є необхідним накладення арешту на майно, яке було вказано в ухвалі слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова про надання дозволу на проведення обшуку від 22.01.2025р.

Фіксація комп`ютерних даних здійснюється шляхом копіювання даних з мобільного телефона або комп`ютера (планшету), що здійснюється за допомогою спеціаліста (ч. 2 ст. 168 КПК). Такі дані є оригіналами документів за ч. 4 ст. 99 КПК. Вилучення вказаної техніки без встановлення конкретних термінів органу досудового розслідування для зняття з неї інформації, може призвести до неспіврозмірного втручання у правомочності власника майна.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об`єктивного та всебічного встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, забезпечення в якості речових доказів вказаного майна, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 132, 170, 171, 173 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні за № 42024222030000107 від 20.08.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого, ч. 3 ст. 369-2 КК України, арешт на майно, шляхом заборони користування, володіння, розпорядження, яке вилучене 22.01.2025 в ході проведення обшуку будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

-жорсткий диск Toshiba PC P300, 500 Gb, S/N 4830М8LAS 9XG;

-завiренi копії документів на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на 22 аркушах;

-документи на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 13 аркушах;

-документи на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 на 14 аркушах;

-копія заяви ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1 аркуші,

-облікова картка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та довідка на 2 аркушах,

власником якого є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також накласти арешт на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 53» в корпусі білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка працює на посаді інспектора мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_22 , а саме позбавлення права на відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном.

Після зняття інформації з мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A 53» в корпусі білого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з сім картою НОМЕР_3 , в строк не пізніше 23.03.2025р. повернути на відповідальне зберігання, з дозволом на користування майном, власнику ОСОБА_4 .

Після зняття інформації з жорсткого диску Toshiba PC P300, 500 Gb, S/N 4830М8LAS 9XG, в строк не пізніше 23.03.2025р. повернути на відповідальне зберігання, з дозволом на користування майном, власнику ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити місцем зберігання вилученого майна - ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: м. Харків, вулиця Зброярська, буд. 1.

Зберігання речових доказів здійснювати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме постановою від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали складено 10.02.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1