Постанова

від 29.01.2025 по справі 754/3393/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 754/3393/23

провадження № 61-12300 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - гаражний кооператив «Вигурівщина»,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган Оксана Валеріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу гаражного кооперативу «Вигурівщина» на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року у складі судді Бабко В. В.

та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 рокуу складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до гаражного кооперативу «Вигурівщина» (далі - ГК «Вигурівщина»), треті особи:

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган О. В., про зобов`язання вчинити певні дії, усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування збитків.

Позовна заява мотивована тим, що його батько - ОСОБА_5 був членом

ГК «Вигурівщина» згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) гаражного кооперативу, протокол від 24 січня 1988 року № 1 та власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , загальною площею 40,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ГК «Вигурівщина». 26 квітня 1988 року його батьком була сплачена сума пайового внеску за гаражний бокс у розмірі 1 550 карбованців.

27 грудня 2019 року його батькові - ОСОБА_5 з метою оформлення права на гараж ГК «Вигурівщина» було видано довідку № 74/12, згідно з якою

ОСОБА_5 є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , сума пайового внеску за гаражний бокс у розмірі 1 550 карбованців сплачена 26 квітня 1988 року

у повному обсязі.

На підставі вказаної довідки Київське міське бюро технічної інвентаризації завело інвентаризаційну справу № 148656. Станом на 01 лютого 2017 року виготовлений технічний паспорт. Київське міське бюро технічної інвентаризації видало довідку про те, що вказаний гаражний бокс ні за ким не зареєстрований. Проте

ОСОБА_5 не завершив процедуру державної реєстрації свого права власності на гараж № НОМЕР_1 у ГК «Вигурівщина» і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа від 27 липня 2022 року

№ 5/2022. Станом на 01 березня 2023 року спадкоємцями, які подали заяву про прийняття спадщини є він, дружина спадкодавця - ОСОБА_2 та дочка спадкодавця - ОСОБА_3 .

Спадкоємці вирішили розподілити спадкове майно у натурі та, уклавши договір про поділ спадкового майна, оформити окремі об`єкти спадкового майна одразу на окремих власників. За такої домовленості гараж № НОМЕР_1 у ГК «Вигурівщина»

за адресою: АДРЕСА_1 переходить у його власність, проте він позбавлений можливості зареєструвати право власності на спадкове майно, оскільки за спадкодавцем не зареєстровано право власності на спірний гараж.

Приватний нотаріус Галаган О. В. звернулась до ГК «Вигурівщина» із запитом про надання відповідної довідки про членство померлого у ГК «Вигурівщина», проте голова кооперативу відмовив у видачі цієї довідки.

Таким чином, відсутність у нього довідки про членство померлого батька

у ГК «Вигурівщина» позбавляє його можливості належним чином оформити свої спадкові права на спірний гараж.

Після смерті ОСОБА_5 за вказівкою голови ГК «Вигурівщина» було встановлено залізобетонний блок біля воріт гаражного боксу НОМЕР_1 та заборонено охороні допускати спадкоємців - ОСОБА_5 до спірного гаражного боксу, тому він позбавлений можливості вільного доступу до гаража.

Унаслідок зазначених протиправних дій відповідача йому було завдано збитки

у розмірі 8 000 грн, оскільки у нього наявний автомобіль, який він не може зберігати у спірному гаражі, тому він вимушений орендувати інший гараж

АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди від 19 липня 2022 року, укладеним між з ОСОБА_6 .

З урахуванням викладеного ОСОБА_4 просив суд:

- зобов`язати ГК «Вигурівщина» надати йому довідку про членство його батька - ОСОБА_5 в ГК «Вигурівщина» з зазначенням суми та дати внесення ним пайового внеску за гараж у повному обсязі, дати та номера рішення Київської міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів та її кадастровий номер, дати введення ГК «Вигурівщина» в експлуатацію, завірену підписами голови кооперативу та бухгалтера з прикладанням печатки;

- зобов`язати ГК «Вигурівщина» звільнити доступ до гаражного боксу № НОМЕР_1

у ГК «Вигурівщина» за адресою: АДРЕСА_1;

- заборонити ГК «Вигурівщина» чинити перешкоди йому в користування спірним гаражним боксом;

- стягнути з ГК «Вигурівщина» на його користь завдані збитки у розмірі 8 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року

у задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження обставин, з яких саме підстав спадкодавцем позивача не було отримано свідоцтво права власності на спірний гараж.

Позивачем не зазначено, яким нормативно-правовим актом визначено обов`язок гаражного кооперативу щодо надання йому довідки про членство

у кооперативі його спадкодавця. ОСОБА_7 має володіти відповідними документами, які підтверджують його статус.

Відповідач не заперечує, що спірний гаражний бокс рахується за батьком

позивача - ОСОБА_5 , проте за відсутності відповідних підтверджуючих документів гаражний кооператив позбавлений можливості видати вказану довідку. На запит нотаріуса відповідач надав відповідь щодо можливості надати довідку про членство покійного ОСОБА_5 у ГК «Вигурівщина». Проте суду першої інстанції не надано документів щодо дій нотаріуса по відношенню до спадкової маси після померлого ОСОБА_5 .

Квитанції про сплату позивачем вступного та членського внеску, не є належним доказом щодо отримання довідки про членства його покійного батька у гаражному кооперативі.

Суд першої інстанції зазначив про те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для зобов`язання не чинити йому перешкоди у користуванні спірним гаражем, не ґрунтуються на положеннях закону і не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, вимога позивача про стягнення завданих збитків є похідною від інших позовних вимог, тому також залишена районним судом без задоволення.

Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня

2023 року заяву ГК «Вигурівщина» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ГК «Вигурівщина» витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що представництво інтересів ГК «Вигурівщина» в суді першої інстанції здійснювалося адвокат Руденком О. О. на підставі: договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 16 грудня 2022 року; додаткового договору від 07 квітня 2023 року

№ 1/2; додаткового договору від 30 червня 2023 року № 2; акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 16 грудня

2022 року № 1/2-1; анотованого звіту № 1/2-1 з переліком послуг та їх вартість на загальну суму 33 000 грн; ордеру серії АА № 1303926; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1340.

У судовому засіданні представник позивача просила суд зменшити зазначені відповідачем витрати на правничу допомогу, оскільки сума гонорару адвоката 33 000 грн не відповідає розумності та співмірності з позовом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що витрати відповідача на правничу допомогу у розмірі 33 000 грн не відповідають критерію їх реальності, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат. Оскільки, перевіряючи детальний опис виконаних робіт наданих представником відповідача, суд першої інстанції зазначив про відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи і участю адвоката в судових засіданнях.

Суд першої інстанції врахував, що ця справа не відноситься до складних, однак прийняв до уваги обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат і розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, приймаючи заперечення представника позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 33 000 грн до розміру 7 000 грн, який відповідає критерію розумності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - Маляренко Т. С. задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року

скасовано. Позов ОСОБА_7 задоволено частково. Зобов`язано

ГК «Вигурівщина» видати ОСОБА_7 довідку про членство ОСОБА_5

у ГК «Вигурівщина» із зазначенням суми та дати внесення ним пайового внеску за гараж у повному обсязі, дати і номера рішення Київської міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів та її кадастровий номер, дати введення ГК «Вигурівщина» до експлуатації, завірену підписами голови кооперативу і бухгалтера з прикладанням печатки.

Зобов`язано ГК «Вигурівщина» звільнити доступ ОСОБА_7 до гаражного боксу № НОМЕР_1 у ГК «Вигурівщина» за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонено ГК «Вигурівщина» чинити перешкоди ОСОБА_7 у користуванні гаражним боксом № НОМЕР_1 у ГК «Вигурівщина» за адресою: АДРЕСА_1

у м. Києві.

У задоволенні позову ОСОБА_7 щодо відшкодування збитків відмовлено. Апеляційну скаргу ГК «Вигурівщина» задоволено частково. Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року скасовано. Змінено розподіл судових витрат у зв`язку з розглядом справи. Стягнуто

з ГК«Вигурівщина» на користь ОСОБА_7 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 7 000 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем документів, які можуть свідчити про наявність у нього майнових прав на гараж, як у спадкоємця ОСОБА_5 , або інших підстав бути членом кооперативу відповідно до положень Закону України «Про кооперацію» апеляційний суд вважав суперечливим, оскільки відповідач не заперечував, що гаражний бокс № НОМЕР_1 рахується за покійним ОСОБА_5 , який є батьком позивача.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що довідка ГК «Вигурівщина»

від 27 грудня 2016 року № 74/12 та копія облікової бухгалтерської карточки гаражного боксу № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 , є належними та допустимими доказами, які свідчать, що пайовий внесок за спірний гараж померлим ОСОБА_5 був внесений повністю, оскільки у разі невнесення пайового внеску у повному обсязі, були б відсутні підстави для видачі такої довідки. Відсутні докази на підтвердження недійсності зазначеної довідки, обставин, за яких слід вважати довідку, видану попереднім керівником гаражного кооперативу недійсною не наведено та апеляційним судом не встановлено.

Також апеляційний суд зазначив, що позивачем вищевказаними доказами підтверджено факт того, що його батько сплачував членські внески і не мав заборгованості з їх сплати. Факт сплати померлим членських внесків і прийняття таких внесків ГК «Вигурівщина», не заперечує відповідач. Таким чином, відповідач протягом тривалого періоду приймав від спадкодавця позивача - ОСОБА_5 платежі, які відповідно до статуту ГК «Вигурівщина» та положень закону можуть сплачувати виключно члени кооперативу. Отже, вищезазначеними доказами підтверджено, що спадкодавець позивача - ОСОБА_5 був членом кооперативу ГК «Вигурівщина».

Посилання відповідача на те, що гаражний кооператив не володіє достовірною інформацією, чи є померлий ОСОБА_5 членом кооперативу, апеляційний суд вважав неприйнятними, оскільки відповідно до положень частини третьої статті 10 Закону України «Про кооперацію» обов`язком саме ГК «Вигурівщина» є ведення обліку своїх членів та видача кожному з них посвідчення про членство. Апеляційний суд дійшов висновку про недопустимість перекладення наслідків невиконання кооперативом такого обов`язку на позивача, чи будь-яку іншу особу.

Обставини, які перешкоджали спадкодавцю оформити своє право власності на гараж, не є предметом розгляду цієї справи, тому не підлягають встановленню.

Крім того, апеляційний суд зазначив про те, що відповідач не навів доводів та обставин, які б унеможливлювали видати довідку про членство ОСОБА_5

у кооперативі, а у порушення вимог частини шостої статті 81 ЦПК України обґрунтовував свою позицію на припущеннях. У порушення принципу jura novit curia районний суд поклав в основу відмови у задоволенні позову відсутність нормативного обґрунтування існування обов`язку гаражного кооперативу надати позивачу довідку про членство у кооперативі його покійного батька.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відсутність довідки про членство ОСОБА_5 у гаражному кооперативі перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права після смерті батька, а приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Галаган О. В. виходячи з положень Закону України «Про нотаріат» вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому у неї не можуть бути спільні, чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до неї, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

На заявлену позивачем позовну вимогу щодо зобов`язання надати саме ту інформацію, про яку йшлося вище, відповідач неодноразово висловлював свої заперечення та незгоду з нею. За таких умов апеляційний суд констатував наявність спору між сторонами з цього приводу, що обумовлює можливість позивачу отримати захист своїх інтересів у суді в обраний ним спосіб.

Оскільки позивач дотримався формальних вимог відповідача щодо порядку вступу в кооператив, як спадкоємець ОСОБА_5 а саме: подав відповідну заяву, сплатив вступний внесок та продовжує сплачувати членські внески, апеляційний суд вважав неправомірним перешкоджання йому у доступі до гаражного боксу.

За відсутності належних та допустимих доказів дійсності понесених

ОСОБА_7 витрат на утримання автомобіля у гаражі № НОМЕР_3

по вул. Електротехнічній, ГК «Вигурівщина» за договором оренди від 19 липня

2022 року, необхідності та невідворотності несення таких витрат, апеляційний суд відмовив у задоволенні вимоги про відшкодування майнової шкоди

за необґрунтованістю.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем подано копію договору про надання правової допомоги у порядку цивільного судочинства, який укладено 26 жовтня 2022 року між адвокатом Маляренко Т. С. та

ОСОБА_7 , за умовами якого клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 20 000 грн.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач не навів обґрунтувань

ні відмови у стягненні понесених ОСОБА_7 витрат на професійну правничу допомогу, ні для зменшення їх розміру, а тому з ГК «Вигурівщина» на користь ОСОБА_7 пропорційно розміру задоволених позовних вимог (три немайнові вимоги) стягнуто 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку про скасування додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року, оскільки у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Разом з тим апеляційний суд зазначив про те, що позивач не навів обґрунтувань ні для відмови у стягненні понесених ГК «Вигурівщина» витрат на професійну правничу допомогу, ні для зменшення їх розміру, критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи, тому у цьому випадку буде розумним і справедливим покладення на позивача витрат на правничу допомогу, отриману відповідачем у розмірі 2 000 грн, які відповідають фактичному обсягу послуг, наданих відповідачу, їх дійсності, необхідності, складності справи, а також є співмірними з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Оскільки різниця між належною до сплати сторонами одна одній суми витрат на професійну правничу допомогу є незначною, апеляційний суд відповідно до вимог частини десятої статті 141 ЦПК України вважав за доцільне остаточно шляхом взаємозарахування стягнути з ГК «Вигурівщина» на користь ОСОБА_7

7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГК «Вигурівщина» просить оскаржувані додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 року скасувати й залишити у силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2023 року та ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_7 на користь

ГК «Вигурівщина» понесені ним у суді першої інстанції витрати на правничу допомогу у розмірі 33 000 грн, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

ОСОБА_7 судові рішення у касаційної порядку оскаржено не було.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/3393/23

з Деснянського районного суду м. Києва. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У січні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2025 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що сама по собі довідка ГК «Вигурівщина»

від 27 грудня 2016 року № 74/12 про те, що ОСОБА_5 є власником спірного гаражного боксу, без наявності відповідних підтверджуючих документів щодо вступу у члени кооперативу, сплати пайового, вступного внесків, не може бути належним доказом членства спадкодавця позивача у гаражному кооперативі.

Облікова карточка щодо спірного гаража на ім`я батька позивача - ОСОБА_5 не містить відомостей про сплату вказаних внесків, унаслідок чого також не може підтверджувати членство ОСОБА_5 у гаражному кооперативі.

Крім того, сплата членських внесків та їх прийняття кооперативом не може бути самостійною підставою для визнання особи членом відповідного кооперативу.

В особовій справі батька позивача - ОСОБА_5 відсутні заява про вступ у члени кооперативу та відмітка про видачу йому членської книжки на підставі протоколів загальних зборів, відомості про сплату пайових і вступник внесків, рішення загальних зборів про прийняття його у члени кооперативу.

Усі спадкоємці ОСОБА_5 подали заяви про прийняття їх у члени кооперативу, а позивач вказував, що вони у добровільному порядку вирішили питання щодо спадкування спірного гаража, проте відповідачу фактично не відомо хто саме є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 .

Позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушених прав, оскільки у разі невизнання його права власності на майно він мав звернутися з позовом про визнання такого права.

Щодо витрат на правничу допомогу. Оскільки апеляційним судом не досліджувалося питання стягнення витрат на правничу допомогу, а позивачем не спростовані доводи апеляційної скарги, тому наявні правові підстави для стягнення з останнього на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді першої інстанції у розмірі 33 000 грн.

Доводи особи, яка подала відзив

У листопаді 2024 року представник ОСОБА_7 - Маляренко Т. С. подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного судову є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що його спадкодавець - ОСОБА_5 був членом ГК «Вигурівщина».

Згідно з листом ГК «Вигурівщина» від 05 серпня 2022 року № 23/02-14 станом

на 05 серпня 2022 року відомості про внесення померлим - ОСОБА_5 пайового внеску перебували у ГК «Вигурівщина». Проте фактично відповідачем не зазначено, що сталося з вказаними документами після 05 серпня 2022 року щодо спірного гаража. Разом з тим відповідно до положень частини третьої статті 10 Закону України «Про кооперацію» ведення обліку своїх членів та видача кожному з них посвідчення про членство є обов`язком саме ГК «Вигурівщина», тобто перекладання такого обов`язку на позивача є недопустимим.

У справі відсутні докази сплати відповідачем у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 33 000 грн.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ГК «Вигурівщина» є юридичною особою, основний вид діяльності: допоміжне обслуговування наземного транспорту, код ЄДРПОУ 21564712.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_7 є сином ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

На підставі заяви дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка 27 липня 2022 року заведено спадкову справу № 5/2022.

Станом на 01 березня 2023 року дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , син спадкодавця - ОСОБА_7 та дочка спадкодавця - ОСОБА_3 є спадкоємцями ОСОБА_5 та особами, які подали заяви про прийняття спадщини за законом.

27 липня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Галаган О. В. з метою реалізації спадкоємцями свого права на спадкування та реєстрації права власності на нерухоме майно, на підставі положень статті 46 Закон України «Про нотаріат» направлено до ГК «Вигурівщина» запит № 25/02-14

з вимогою надати довідку про членство спадкодавця ОСОБА_5 в гаражному кооперативі, який є власником гаража № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , про суму, дату внесення ним пайового внеску за гараж в повному обсязі, про підставу відведення земельної ділянки для будівництва гаражів та її кадастровий номер.

ГК «Вигурівщина» відповідно до довідки від 04 серпня 2022 року № 14 надано відповідь про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 рахується за померлим

ОСОБА_5 з 1994 року, проте у межах своєї компетенції кооператив не може стверджувати, що ОСОБА_5 був членом гаражного кооперативу, тому що в його особовій справі відсутні підтверджуючі цей факт документи, а саме: заява про вступ в члени кооперативу та відмітка про видачу йому членської книжки на підставі протоколів загальних зборів; підтверджуючих документів про сплату пайових та вступних внесків. Також відсутні підстави стверджувати, що

ОСОБА_5 був власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , чи мав право на власність відповідно до Закону України «Про кооперацію».

Згідно з копією облікової бухгалтерської карточки гаражного боксу № НОМЕР_1 , заведеної на ім`я ОСОБА_5 , за ним рахується гаражний бокс № НОМЕР_1 . Перший запис у картці датований 1994 роком. В картці наявні записи про сплачені членські внески за період з 1994 по 2022 роки (а.с. 62, т. 1).

Відповідно до протоколу від 24 січня 1988 року № 1 загальних зборів громадян - особистих власників автомобілів, бажаючих вступити в (кооператив) члени гаражнобудівельного кооперативу, на порядок денний поставлено два

питання: 1) інформація товариства з обмеженою відповідальністю (назва товариства закрита) про проведену роботу ініціативної групи; 2) прийняття статуту кооперативу «Вигурівщина» щодо будівництва автостоянки з правом встановлення зборно-каркасних гаражів по АДРЕСА_3 . Інформація щодо членства ОСОБА_5 в ГК «Вигурівщина»

у цьому протоколі відсутня.

Згідно з протоколом зборів членів ГК «Вигурівщина» гаражних боксів № 601-620 від 10 січня 2004 року про обрання уповноваженого, встановлено, що у додатку до протоколу під НОМЕР_1 зазначений ОСОБА_5 .

26 липня 2022 року ОСОБА_7 звернувся із заявою до голови правління

ГК «Вигурівщина» про прийняття його у члени кооперативу після смерті батька ОСОБА_5 , який був членом кооперативу та власником гаража № НОМЕР_1 .

З аналогічними заявами у цей самий день до голови правління ГК «Вигурівщина» звернулись ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) та ОСОБА_3 (дочка спадкодавця).

Листом від 05 серпня 2022 року № 26/02-104 ГК «Вигурівщина» повідомив ОСОБА_7 , що його заява про вступ до кооперативу розглянута на засіданні правління ГК «Вигурівщина» та прийнято рішення про прийняття його кандидатом

у члени кооперативу ГК «Вигурівщина». Роз`яснено про необхідність

сплатит 4 000 грн вступного внеску і здійснення платежу за три місяці наперед членських внесків (членський внесок 360 грн).

Відповідно до копії квитанції від 11 серпня 2022 року № EPMX-P6CM-8K9K-M99A ОСОБА_7 сплатив вступний внесок на членство у ГК «Вигурівщина»

у розмірі 4 000 грн.

Згідно з квитанціями від 11 серпня 2022 року № XK1T-EP3M-BA3C-6366,

від 11 серпня 2022 року № 2M9B-E1B9-594C-A6B0, від 15 серпня 2022 року

№ H3XH-B3H6-775P-5AX7 ОСОБА_7 сплатив членські внески за серпень, вересень, жовтень, листопад 2022 року.

Відповідно до листа ГК «Вигурівщина» від 09 січня 2023 року № 2 стверджувати, про те, що ОСОБА_5 був членом гаражного кооперативу неможливо через відсутність в його особистій справі, яка наявна у правління ГК «Вигурівщина», підтверджуючих документів, зокрема заяви про вступ в члени кооперативу та відмітки про видачу йому членської книжки на підставі протоколів загальних зборів членів кооперативу, інформації про сплату ним пайового внеску

за гараж № НОМЕР_1 .

Згідно з копією інвентаризаційної справи № 148656 на гаражний бокс № НОМЕР_1 , яка надійшла від комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якій зокрема міститься довідка від 27 грудня

2016 року № 74/12, видана ОСОБА_5 ГК «Вигурівщина», що він є власником гаражного боксу № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 , сума пайового внеску за гаражний бокс

у розмірі 1 550 карбованців сплачена 26 квітня 1988 року у повному обсязі.

Рішення виконавчого комітету Київської міської ради про відведення земельної ділянки для будівництва гаражів від 28 грудня 2004 року. Гаражний бокс № НОМЕР_1 побудовано господарчим способом та введений в експлуатацію 27 липня

1990 року. Вказано, що довідка видана для оформлення права власності.

01 лютого 2017 року на замовлення ОСОБА_5 зроблено технічний паспорт на гараж № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2 у ГК «Вигурівщина» по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки від 21 лютого 2017 року № ГЖ-2017 № 262, виданої ОСОБА_5 комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», гаражний бокс № НОМЕР_1 , ряд НОМЕР_2

у ГК «Вигурівщина» по АДРЕСА_1, на праві власності не зареєстрований.

Згідно з договором оренди від 19 липня 2022 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , останній, як орендар, бере у тимчасове користування приміщення гаражу АДРЕСА_4 «Вигурівщина», терміном на один рік з 20 липня 2022 року по 19 липня 2023 року. Орендна плата складає 1 000 грн на місяць.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначені Законом України від 10 липня 2003 року № 1087-IV «Про кооперацію» (далі - Закон № 1087-IV).

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (абзац третій, п`ятий статті 2 Закону № 1087-IV).

Стаття 3 цього Закону метою кооперації визначає задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (стаття 6 Закону № 1087-IV).

У статті 8 Закону № 1087-IV передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1087-IV членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Статтею 11 Закону № 1087-IV визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

У статті 12 вказаного Закону перераховано основні права члена кооперативу, серед яких: участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

Відповідно до статті 19-1 Закону № 1087-IV член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно з пунктами 5.2. та 5.9. Статуту ГК «Вигурівщина» спадкоємці - члени родини померлого члена кооперативу мають виключне право на вступ до кооперативу. Спадкоємці набувають членство в кооперативі з моменту подачі заяви щодо вступу в кооператив, яка надалі затверджується на загальних зборах (зборах уповноважених) членів кооперативу, та зобов`язані сплатити вступний внесок у порядку та розмірах, визначених цим Статутом, загальними зборами (зборами уповноважених) членів кооперативу.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року

№ 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін

(частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування

(частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що належними та допустимими доказами є довідка

ГК «Вигурівщина» від 27 грудня 2016 року № 74/12 та копія облікової бухгалтерської карточки гаражного боксу № НОМЕР_1 на ім`я спадкодавця позивача - ОСОБА_5 , якими підтверджено, що пайовий внесок за спірний гараж померлим ОСОБА_5 був внесений повністю. Відповідачем відповідними доказами не спростовано видачу гаражним кооперативом вказаної довідки, а факт її видачі попереднім керівником ГК «Вигурівщина» не може автоматично свідчити про недійсність такого документа, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що спадкодавець

позивача - ОСОБА_5 протягом тривалого часу сплачував членські внески і не мав заборгованості з їх сплати, що також підтверджується вищевказаними довідкою ГК «Вигурівщина» від 27 грудня 2016 року № 74/12 та копією облікової бухгалтерської карточки гаражного боксу № НОМЕР_1 , а відповідач приймав від останнього ці платежі, які відповідно до Статуту ГК «Вигурівщина» та положень закону можуть сплачувати виключно члени кооперативу.

Таким чином, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт того, що його спадкодавець - ОСОБА_5 був членом кооперативу ГК «Вигурівщина».

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що згідно з положеннями частини третьої статті 10 Закону України «Про кооперацію» кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство, а тому посилання відповідача на те, що гаражний кооператив не володіє достовірною інформацією чи є померлий ОСОБА_5 членом кооперативу на увагу не заслуговують, так як ведення обліку своїх членів та видача кожному з них посвідчення про членство є обов`язком саме відповідного гаражного кооперативу.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня

2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968сво21)).

Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

Важливою також є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність, тобто можливість за наслідком застосування засобу захисту відновити, наскільки це можливо, порушені права та інтереси позивача.

Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який, враховуючи характер спірних правовідносин та обставини справи, здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект

у відновленні) (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21).

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо зобов`язання ГК «Вигурівщина» надати довідку про членство у гаражному кооперативі, оскільки відсутність цієї довідки про членство спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_5 у гаражному кооперативі перешкоджає позивачу реалізувати свої спадкові права після смерті батька, а відповідач заперечував у вчиненні таких дій, отже, зазначена вимога відповідає належному способу захисту прав позивача. Разом з тим відповідач не підтвердив факт існування обставин, які б унеможливлювали видачу спірної довідки.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду

від 07 серпня 2024 року у справі № 753/23567/19 (провадження № 61-11947св23).

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що

ОСОБА_7 дотримався вимог ГК «Вигурівщина» щодо порядку вступу у гаражний кооператив, як спадкоємець ОСОБА_5 , а саме: подав відповідну заяву, сплатив вступний внесок та сплачуває членські внески, тому неправомірним є дії відповідача щодо перешкоджання позивачу у доступі до гаражного боксу.

Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку про скасування додаткового рішення Деснянського районного суду м. Києва від 04 грудня

2023 року, оскільки у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу, подібні роз`яснення надані судам у пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення

у цивільній справі».

Доводи касаційної скарги щодо витрат на професійну правничу допомогу на увагу не заслуговують, оскільки апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем на підтвердження надання професійної правничої допомоги подано копію договору про надання правової допомоги у порядку цивільного судочинства, який укладено 26 жовтня 2022 року між адвокатом Маляренко Т. С. та ОСОБА_7 , за умовами якого клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 20 000 грн.

Разом з тим апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач не навів обґрунтувань ні відмови у стягненні понесених ОСОБА_7 витрат на професійну правничу допомогу, ні для зменшення їх розміру, унаслідок чого

з ГК «Вигурівщина» на користь ОСОБА_7 вірно стягнуто витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 9 000 грн.

Також апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивач не спростував розмір витрат на професійну правничу допомогу ГК «Вигурівщина» у суді першої інстанції, тому буде розумним та справедливим покладення на позивача витрат на правничу допомогу отриману відповідачем у розмірі 2 000 грн, які відповідають фактичному обсягу послуг, наданих відповідачу, їх дійсності, необхідності, складності справи, а також є співмірними з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Згідно з частиною десятою статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки різниця між належною до сплати сторонами одна одній суми витрат на професійну правничу допомогу є незначною, тому доцільним було стягнути шляхом взаємозарахування з ГК «Вигурівщина» на користь ОСОБА_7

7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу гаражного кооперативу «Вигурівщина» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець