Ухвала

від 23.01.2025 по справі 286/3593/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

23 січня 2025 року

м. Київ

Справа № 286/3593/21

Провадження № 61-16439ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енереджі Хаус» (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Макіян Григорій Миколайович (далі - адвокат),

на рішення Овруцького районного суду від 26 серпня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 6 листопада 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Овруцької міської ради Житомирської області (далі - відповідач) за участю скаржника як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про визнання недійсним договору оренди землі, визнання неправомірною відмови його припинити та про вчинення дій і

в с т а н о в и в :

1. У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати недійсним договір оренди землі, який відповідач уклав із третьою особою, у частині передання в оренду земельної ділянки площею 0,0805 га і з кадастровим номером 1824210100:01:006:01131, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка; договір оренди);

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови припинити договір оренди;

- зобов`язати відповідача розглянути питання про надання позивачеві земельної ділянки в оренду.

2. 27 вересня 2023 року Овруцький районний суд Житомирської області постановив ухвалу, згідно з якою визнав справу малозначною, відкрив провадження у справі та вирішив її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

3. 26 серпня 2024 року цей суд ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково: визнав недійсним договір оренди у частині передання в оренду земельної ділянки; зобов`язав відповідача розглянути питання про надання позивачеві земельної ділянки в оренду; відмовив у задоволенні інших вимог.

4. 6 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення суду першої інстанції й ухвалив нове - про задоволення позову.

5. 10 грудня 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 38594/0/220-24 від 10 грудня 2024 року), у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

6. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

7. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

8. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: (а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; (б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; (в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; (г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

9. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

10. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України).

11. Спір стосується вимог про визнання недійсним договору оренди, визнання неправомірними дій та зобов`язання розглянути питання про надання позивачеві земельної ділянки в оренду. Суд першої інстанції визнав справу малозначною. Тому скаржник подав касаційну скаргу на судові рішення, які за загальним правилом не можна оскаржити у касаційному порядку. У касаційній скарзі не зазначив випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначних справах можливо оскаржити у касаційному порядку. З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

12. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

12.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

12.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

12.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

12.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

12.5. Скаржник отримав доступ до судів першої й апеляційної інстанцій і мав можливість навести аргументи та докази щодо позовних вимог. Право касаційного оскарження згідно з процесуальним законом обмежене. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є легітимною.

12.6. Оскаржену постанову за загальним правилом у касаційному порядку оскаржити не можна. Передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків немає. За наведених умов обмеження на подання касаційної скарги є пропорційними вказаній легітимній меті та не порушують сутність права скаржника на доступ до суду.

Керуючись статтями 19, 260, 261, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енереджі Хаус» на рішення Овруцького районного суду від 26 серпня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 6 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Овруцької міської ради Житомирської області за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Енереджі Хаус» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоли щодо предмета спору, про визнання відмови незаконною та вчинення дій.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко