Ухвала

від 03.02.2025 по справі 363/150/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"03" лютого 2025 р. Справа № 363/150/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., за участі секретаря - Дрозд В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дьоміної О.П. у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Тимченка К.І. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває подання старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Тимченка К.І. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2

30.01.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 (стягувач) про відвід судді Дьоміної О.П. від розгляду справи №363/150/24 (провадження №6/363/14/25) за поданням державного виконавця про оголошення розшуку ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви вказано, що суддя Дьоміна О.П. розглядала по суті справу №363/150/24 в суді першої інстанції та рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2024 року відмовлено у задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, Орган опіки та піклування Вишгородської міської ради про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до суду апеляційної інстанції та постановою Київського апеляційного суду від 31.10.2024 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2024 року було скасовано. В подальшому, в результаті виконання постанови Київського апеляційного суду від 31.10.2024 року відкрито виконавче провадження №76736846 в межах якого подано подання про оголошення боржника у розшук. Обґрунтовуючи підстави для відводу судді Дьоміної О.П. заявниця посилалась на норми п. 5 ч. 1 ст. 36 та ч. 5 ст. 37 ЦПК України та вказала, що суддею прямо порушено положення ст. 263 ЦПК України, зокрема ч. 4 вказаної статті, внаслідок чого її рішення не є законним та обґрунтованим. Крім того, на думку заявниці при ухваленні рішення суддею було невірно застосовано положення ст. 162 СК України, не взято до уваги висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду України та порушено законодавство щодо обов`язку суду захистити інтереси дитини та матері. Вказані обставини викликали у заявниці недовіру до судді Дьоміної О.П., а також до її об`єктивності та неупередженості. При цьому, зауважила, що в даному випадку положення ч. 5 ст. 37 ЦПК України не мають місце, так як подання це не перегляд заочного рішення, але має місце аналогічна ситуація, коли рішення суду скасовано і потім судді потрібно вирішувати інші питання, які мають пряме значення для можливості виконання рішення суду вищої інстанції, яким скасовано рішення судді.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 31.01.2025 року заява про відвід була визнана необґрунтованою, тому не була задоволена судом під головуванням судді Дьоміної О.П і була передана на вирішення іншому судді у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Положеннями ч. 8 ст. 40 ЦПК України, встановлено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Вирішуючи питання про відвід судді, виходячи з вимог ст. 40 ЦПК України щодо строків розгляду заяви, суд вирішує заяви про відвід без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про відвід судді Дьоміній О.П. з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Як вже зазначалося, на обґрунтування заяви про відвід судді Юрова К.О. посилалася на сумніви в її упередженості та об`єктивності, що знайшло своє вираження у наявності постанови Київського апеляційного суду від 30.10.2024 року, якою скасовано заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01.08.2024 року у цивільній справі за №363/150/24.

Таким чином, в данному випадку фактично підставою для відводу є незгода заявника з процесуальними рішеннями судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо відводу, суд виходить із поняття упередженості судді в результаті розгляду справи. Для того, щоб ці обставини були покладені в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені, однак заявницею не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого суду у справі, а також інших підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність її відводу. Доводи заяви про відвід не ґрунтуються на об`єктивних даних й мотивовані суб`єктивною оцінкою і ставленням сторони до тих чи інших процесуальних питань, що виникали при розгляді справи.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що з мотивів висловлених у заяві, підстав для відводу судді, про які йдеться в ст. 36 ЦПК України, не встановлено, заява про відвід є необґрунтованою, що є підставою для відмови в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 33, 36, 40, 89, 214, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дьоміної О.П. у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Тимченка К.І. про оголошення розшуку боржника ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Котлярова