Ухвала

від 03.02.2025 по справі 754/11247/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/678/25

Справа № 754/11247/23

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2025 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.09.2023 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд справи.

Ухвалою суду, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 13.12.2023 було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом, а вимоги за зустрічною позовною заявою об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 05.11.2024 року було закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, служба у справах дітей та сім`ї Білоцерківської міської ради, про визначення місця проживання дітей з батьком, у зв`язку з відмовою позивача за зустрічним позовом від своїх позовних вимог та продовжено розгляд справи № 754/11247/23 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.

Відповідно до розпорядження від 09.12.2024 року у зв`язку з прийняттям 03 грудня 2024 року Вищою радою правосуддя рішення №3505/0/15-24 про звільнення судді Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_3 , відповідно до пункту 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), п.2.3.40 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду міста Києва (зі змінами) призначити повторний автоматизований розподіл по справі №754/11247/23 (провадження №2/754/566/23) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.12.2024 року вище зазначена цивільна справа передана судді Зотько Т.А.

Ухвалою судді від 12.12.2024 було прийнято до провадження дану цивільну справу та призначено підготовче засідання.

03.02.2025 на електронну пошту суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., яку обґрунтовано тим, що у провадженні судді Зотько Т.А. перебуває одночасно три взаємопов`язані справи за участю тих самих сторін: №754/7907/23, №754/5661/24, №754/11247/23. Таке зосередження кількох взаємопов`язаних справ у однієї судді створює обґрунтовані сумніви в неупередженості з наступних причин: всі справи стосуються питань утримання та місця проживання дітей ОСОБА_2 та двох її колишніх чоловіків; кожній з вищевказаних справ досліджуються подібні обставини щодо виконання батьківських обов`язків, матеріального забезпечення дітей та умов їх проживання; результат суддівських рішень в одній справі, безпосередньо впливає на формування позиції судді в інших справах; по своїй суті виникає ситуація, коли один суддя фактично формує всю практику щодо сімейних спорів за участю ОСОБА_2 ; суддя Зотько Т.А. демонструє виразну упередженість, коли виносить рішення без обґрунтування; прямо ігнорує поняття пропорційності щодо понесених судових витрат сторонами. Суддя демонструє принципово однаковий підхід до розгляду взаємопов`язаних справ, що викликає обґрунтовані сумніви в її неупередженості. Так, на його звернення до ОСОБА_4 про ознайомлення з матеріалами його справи № 754/5661/24, чітко видно, що суддя Зотько Т.А. надає оцінку вигаданим обставинам та сприймає їх як фактичні і такі, що не підлягають доказуванню. Такі дії судді є порушенням принципу змагальності сторін, коли кожна сторона повинна довести обставинами доказами, на які вона посилається. Поведінка судді обґрунтовано створює враження, що рішення приймається не в ході відкритого справедливого судового розгляду, а в поза процесуальному порядку. І будь - які доводи протилежної сторони у судовому засіданні вже не можуть бути спростовані. Так, суддя в своєму рішення по справі № 754/5661/24 самостійно визначає словосполучення «чисельні кошти на користь ліцензійної букмекерської контори в Україні DPAY FAVBET UA», адже Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - не містить даних про такого суб`єкта господарської діяльності. Суддя упереджено присудила ОСОБА_4 звання гравця в лотерею. Адже суддя Зотько Т.А. у судовому засіданні не ставила сторонам питання про з`ясування призначень відповідних платежів, а сторонами не вказувалось навіть їх теоретичне призначення. Як відповідач по справі № 754/11247/23 ОСОБА_1 має об`єктивний страх, що доводи позивачки, моєї колишньої дружини судом візьмуться до уваги без будь-якого обґрунтування та належного доказування, суддя Зотько Т.А. практично задовольнить усі неналежні докази. Наступним об`єктивним переконанням в упередженості та особистій зацікавленості судді є той факт, що ОСОБА_2 , в справі № 754/5661/24 розраховуючи свої місячні витрати на утримання дитини вказує, що вартість оренди за квартиру в місяць ОСОБА_2 складає 900 Євро, та відповідно 50% цієї вартості покладає на ОСОБА_4 . Тобто ОСОБА_5 має сплачувати 450 Євро в міс. на оренду квартири для сина. Тоді, як у справі за участі відповідача №754/11247/23 про сплату аліментів на утримання двох доньок, ОСОБА_2 вказує, що вартість оренди за квартиру в місяць 900 Євро, та відповідно витрати на кожну з доньок по 450 Євро відповідно (пополам), і за кожну з дітей я, як батько маю плати половину (450/2 = 225Є за одну доньку та так само за другу), що по суті становить теж 450 Євро так само як і ОСОБА_4 . Отже ОСОБА_2 за рахунок двох колишніх чоловіків намагається покрити витрати в 900Є на оренду квартири в якій вона живе разом зі своїм черговим чоловіком. Зловживаючи своїми материнськими правами ОСОБА_2 намагається вирішити свої спори за допомогою судді Зотько, та остання активно їй в цьому допомагає, оскільки суддя такі аргументи визначає як обґрунтовані. Відповідач не довіряє складу суду, а саме головуючій судді Зотько Т.А. розглядати справу №754/11247/23, оскільки публічні рішення які вона виносить у справах де однією зі сторін є ОСОБА_2 підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, які забезпечують суспільну довіру до суду. Такі рішення є необґрунтованими, суддя не надає оцінку фактичним обставинам, не обґрунтовує своє рішення, які саме докази послужили підставою для формування її рішень. Відповідач чітко переконаний, що у даних трьох справах суддя і надалі буде діяти подібно та ухвалювати рішення виключно на користь ОСОБА_2 .. Ухвалюючи рішення від 16.12.2024 у справі №754/5661/24, яке є загальнодоступним для громадян, суддя Зотько - цитую позицію адвоката Артеменко Дар`ї «відповідач не надає кошти для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку спільної дитини, а тому наразі фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків», але при цьому не вказує заперечень та пояснень сторони відповідача, більше того, суддя не наводить а жодного власного аналізу чи оцінки доказів, а просто формально послалася на практику ЄСПЛ. Ще раз звертаю увагу, що суддя в своїх рішеннях прямо цитує речення з позову ОСОБА_2 , але жодним чином не описує, всі спростування відповідача, не бере до уваги докази, і не надає оцінку доказам, які на її переконання є неналежними. Тоді як всі докази позивачки суддя приймає за факт, без перевірки їх на належність та допустимість. Усі вище описані дії судді є свідомим її упередженням та особистою зацікавленістю, що порушує принцип рівності сторін, свідчить про відсутність власного неупередженого аналізу справи суддею. Суддя демонструє очевидну прихильність до позиції однієї зі сторін, унеможливлює подальший об`єктивний розгляд справи. Таким чином, керуючись принципом ефективного судового захисту та враховуючи складність справи, строк подання заяви про відвід є розумним та обґрунтованим. Це відповідає процесуальному підходу, спрямованому на забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Статтями 36-37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

З огляду на викладене та враховуючи, викладені у поданій заяві підстави відводу, суд приходить до висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 не містить підтвердження належними доказами наявність обставин, які б викликали сумнів у безсторонності головуючого в даній справі.

Доводи відповідача ґрунтуються виключно на його висновках з аналізу спілкування та ознайомлення зі згоди ОСОБА_4 з обставинами розгляду та процесуальними рішеннями суду, вчиненими в межах розгляду іншої справи, а відтак подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді.

Відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву, подану відповідачем ОСОБА_1 про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей - необґрунтованою.

Передати заяву на розгляд іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя: Т.А.Зотько