Постанова
від 03.02.2025 по справі 440/15725/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 р. Справа № 440/15725/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 18.09.24 по справі № 440/15725/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Полтавський-гірничо-збагачувальний комбінат» (далі по тексту ПрАТ «ПГЗК», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (далі по тексту відповідач, контролюючий орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/915/5001 від 02 жовтня 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 000/916/5001 від 02 жовтня 2023 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по взаємовідносинах з ТОВ "ДПЗ "Мікон" (код ЄДРПОУ 37006815), TOB "Техноекс" (код ЄДРПОУ 31540641), ТОВ "Пілігрім IV" (код ЄДРПОУ 33204482), Полтавське обласне КП "Полтавафарм" (код ЄДРПОУ 32986923), ТОВ "Геомакс" (код ЄДРПОУ 32137080), ПП "Векторпостач" (код ЄДРПОУ 33219499), ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" (код ЄДРПОУ 42410694), ПП "Техно-маркет" (код ЄДРПОУ 34724399), ТОВ "Єристівський ГЗК" (код ЄДРПОУ 35713283), ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 40950975), ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 21055424) на загальну суму 169 196,76 грн;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність винесених контролюючим органом податкових повідомлень-рішень № 000/915/5001 від 02 жовтня 2023 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 36532 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 18266 грн та № 000/916/5001 від 02 жовтня 2023 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2023 року на загальну суму 169196,76 грн, як таких, що базуються на помилкових висновках акту перевірки від 17.08.2023 № 883/32-00-50-01/00191282 про завищення ПрАТ «ПГЗК» суми податкового кредиту за травень 2023 року на суму ПДВ - 358 915 грн, суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2023 року на суму 322 383 грн, суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2023 року на 36 532 грн, оскільки наданими до перевірки документами повністю доведено реальність господарських операцій, що мали місце у спірних правовідносинах.

Так, твердження контролюючого органу про те, що укладені між ПрАТ «ПГЗК» та контрагентами-постачальниками договори щодо придбання товарів, спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування з ПДВ та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети у зв`язку з обізнаністю підприємства з усіма ключовими моментами на етапі постачання/продажу, базуються лише на припущеннях та неповній інформації з податкової бази по спірним контрагентам, та жодних чином не доводять відсутності здійснення господарських операцій.

Зменшуючи податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «ДПЗ «МІКОН», ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС», ТОВ «ПІЛІГРИМ ІV», ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КП «ПОЛТАВАФАРМ» з посиланням на прийняття рішень комісіями регіонального рівня про відповідність вказаних підприємств критеріям ризиковості платника податку, відповідач залишив поза увагою факт реєстрації податкових накладних по контрагенту ТОВ «ПІЛІГРИМ ІV» у квітні-червні 2023 року, тобто, до прийняття рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платнику податку, а по контрагенту ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КП «ПОЛТАВАФАРМ» податкові накладні зареєстровано у період вересень-листопад 2022 року, січень 2023 року, в той час як рішення про його відповідність критеріям ризиковості прийнято лише у липні 2023 року. Тобто, на момент оформлення податкових накладних їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) питань у ДПС до контрагентів не виникало.

До того ж, посилання контролюючого органу на рішення комісій не може бути підставою для позбавлення ПрАТ «ПГЗК» права на бюджетне відшкодування, позаяк така інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом у розумінні процесуального закону.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 440/15725/23 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 16, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 00191282), до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України (проспект Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України №000/915/5001 від 02 жовтня 2023 року повністю та податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000/916/5001 від 02 жовтня 2023 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по взаємовідносинах з ТОВ "ДПЗ "Мікон" (код ЄДРПОУ 37006815), TOB "Техноекс" (код ЄДРПОУ 31540641), ТОВ "Пілігрім IV" (код ЄДРПОУ 33204482), Полтавське обласне КП "Полтавафарм" (код ЄДРПОУ 32986923), ТОВ "Геомакс" (код ЄДРПОУ 32137080), ПП "Векторпостач" (код ЄДРПОУ 33219499), ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" (код ЄДРПОУ 42410694), ПП "Техно-маркет" (код ЄДРПОУ 34724399), ТОВ "Єристівський ГЗК" (код ЄДРПОУ 35713283), ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 40950975), ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 21055424) на загальну суму 169 196,76 грн .

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України витрати зі сплати судового збору 3 915,08 грн (три тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень вісім копійок).

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 440/15725/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код за ЄДРПОУ 00191282) по справі № 440/15725/23 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

Справу розглядати за участі Східного МУ ДПС по роботі з ВПП та повідомити про дату, час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про прийняття судом першої інстанції рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, викладенням висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, що в свою чергу, свідчить про порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення та в силу статті 317 КАС України є підставою для його скасування.

З огляду на те, що контрагенти позивача внесені до реєстру платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, що унеможливлює підтвердження реальності здійснення господарських операцій ПрАТ «ПГЗК» із вказаними контрагентами, стверджував, що навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, останній не має права включати відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість.

Крім того, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючим органом встановлено, що договори, укладені між ПрАТ «Полтавський ГЗК» та контрагентом постачальником ТОВ «ДПЗ «МІКОН» щодо придбання товарів спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування з ПДВ, та не мають під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети, оскільки ТОВ «АВТОТЕХ РИТЕЙЛ», в якого ТОВ «ДПЗ «МІКОН» закупив поставлений позивачу товар, не є ані виробником такого товару, ані імпортером, що свідчить про декларування господарських операцій, за відсутності можливості їх здійснення.

Щодо здійсненої господарської операції із ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС» пояснив, що за результатами проведеного аналізу даних інформаційних баз ДПС України: ІС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», АІС «Єдиний реєстр податкових накладних» встановлено, що ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС» у березні 2023 року придбавав заготовки ТМЦ з ідентичною номенклатурою у ТОВ «МЕТАЛІНСАЙТ» (код ЄДРПОУ 34656979). Разом з цим, ТОВ «МЕТАЛІНСАЙТ» декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення, оскільки по ланцюгу придбання товарно-матеріальних цінностей відсутні фактичні постачальники товару, а сертифікат, за підписом служби ВТК ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС», який надавався до перевірки, та в якому вказано виробника TECHNOEKS FITTINGS AND FLANGES, не доводить, що саме ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС» є виробником зазначеного товару.

Наполягаючи на фіктивності здійсненої позивачем із ТОВ «ПІЛІГРІМ IV" господарської операції зазначив, що останнім за 2022 рік не подавались декларації з ПДВ. При цьому, у червні 2022 року підприємством виписано податкові накладні виключно на ПрАТ «Полтавський ГЗК», реєстрацію шести з яких на загальну суму ПДВ - 148 790, 01 грн (97 % від загальних податкових зобов`язань) - зупинено. Водночас, декларації з ПДВ протягом січня-березня 2023 року не надано, а у квітні 2023 року виписано податкові накладні виключно на ПрАТ «Полтавський ГЗК». При цьому, реєстрацію дванадцяти податкових накладних на загальну суму ПДВ - 281 943, 15 грн, що складає 96% від загальних податкових зобов`язань зупинено, а у травні 2023 року - реєстрацію шести податкових накладних на загальну суму ПДВ - 193 526,52 грн, що складає 19% від загальних податкових зобов`язань. В червні 2022 року та квітні 2023 року ТОВ «ПІЛІГРІМ ІV» зареєстровано податкові накладні виключно на ПрАТ «Полтавський ГЗК», що складає 100% податкового зобов`язання. Оскільки іншим платникам податку не виписувались податкові накладні, наявні підстави вважати, що відсутній ритмічний характер постачання та здійснення одноразової господарської операції тільки для документального її оформлення.

Щодо Полтавського обласного КП "Полтавафарм» вказав, що з огляду на здійснення поставки товару із номенклатурою Фурацилін 0,02% 200,0 ст., Калію йодид 5% 200,0, Люголя р-н у воді 100,0, Магнію сульфат 5% 200,0, Натрію бромід 5% 200,0, Перекис водню 3% 200,0, Перекис водню 6% 400,0, Формалін 10% 100,0, Хлоргексидин 0,02% 200,0 ст., Фурацилін 0,02% (1:5000) 10,0 ст. очні краплі (код УКТЗЕД 3004), виробником або імпортером якого він не є, за даними АІС «Податковий блок», АІС «Архів електронної звітності», Єдиного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання (не має можливості ідентифікувати медичні засоби), в результаті чого неможливо відстежити походження товару, реальність здійснення господарської операції не підтверджується фактичними обставинами.

Крім того, у підприємства відсутні транспортні засоби, отже перевіркою неможливо встановити ким та у який спосіб здійснювалось транспортування товару, а відповідно до ЄРПН податкові накладні на послуги автоперевезень за адресою позивача не реєструвалися, а відтак суми ПДВ за такими операціями відсутні у податковому кредиті ПО КП «Полтавафарм».

По контрагенту ТОВ «ГЕОМАКС» вказав, що надані до перевірки Акти виконаних робіт у розділі «Найменування робіт» мають лише узагальнені назви, не містять даних про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об`єкта надання послуг), відомостей щодо виду виконаних робіт та їх якості, що не дає можливості встановити перелік проведених робіт, їх склад, кількість та кваліфікаційний склад працівників, які були залучені до проведення робіт та інші чинники, пов`язані з виконанням робіт. Номенклатура податкових накладних від 31.05.2022 №№ 6, 5, складених та зареєстрованих підприємством, не відповідають переліку робіт в Актах від 31.05.2022 № 105/22, від 31.05.2022 № 05/22.

Табелі обліку робочого часу до актів виконаних робіт від 31.05.2022 № 05/22 та від 31.05.2022 № 105/22, які були надані ПрАТ «Полтавський ГЗК», з огляду на відсутність звітів ТОВ «ГЕОМАКС» «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, i сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» протягом 2022-2023 років, не дозволяють ідентифікувати осіб, які виконували роботи. Отже, в результаті аналізу та дослідження наданих документів встановлено невідповідність фактичної наявності трудових ресурсів у ТОВ «ГЕОМАКС» обсягам задекларованих робіт в травні 2022 року. У свою чергу, відсутність факту підтвердження вчиненої господарської операції та юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 статті 44 ПКУ не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції. Крім того, наявне кримінальне провадження по справі № 757/37049/23-к, в якому фігурантом є відповідний контрагент (склад злочину, передбачений ст. 209 ККУ).

Щодо ПП «ВЕКТОРПОСТАЧ» стверджував, що оскільки останній не є ані виробником, ані імпортером поставленого позивачу товару (Доводчик дверний Гезе ТС-2000 VBC (УКТЗЕД 8302600090), Замок накладний Апекс 0556-С-сатин (УКТЗЕД 8301401900), Замок навісний Китай 50 мм (УКТЗЕД 8301100000), Замок висячий Аріко ВС-2-К (п-обр.малий композит) (УКТЗЕД 8301), Замок навісний Екстра 90 мм 16,09 (УКТЗЕД 8301100000), Замок навісний ВС - 2 краб (3 ключі) (УКТЗЕД 8301), Замок навісний влагостійкий Гусамі з довгою дужкою 65 мм (УКТЗЕД 8301100000), Замок поштовий 7-014 металевий ключ Евролок кривий язик (УКТЗЕД 8301300000), Циліндр АЦК 80 40/40 сталевий ключ/тумбл. матовий нікель (УКТЗЕД 8301600090) та інші), а за даними ЄРПН, такі товари придбані вказаним контрагентом позивача у фізичної особи підприємця, платника єдиного податку 3 групи, ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), який також не є виробником та/або імпортером, та враховуючи, що за даними ЄРПН, ПБ та ЄІАС ДМСУ не встановлено придбання товарів зазначеної номенклатури, так само не встановлено імпортера/виробника товарів, наявний обрив ланцюга постачання.

З приводу ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД» також послався на відсутність придбання товару в достатній кількості по ланцюгу постачання за період 2018 2023 роки, на які було виписано податкову накладну у травні 2023 року до ПрАТ «Полтавський ГЗК». Крім того, зауважив, що основними постачальниками такого контрагента були підприємства, які внесені до реєстру ризикових та відносно яких наявні відкриті кримінальні провадження.

По взаємовідносинах із ПП «ТЕХНО-МАРКЕТ» зазначив, що по ланцюгу постачання за період 2018 2023 роки відсутнє придбання ідентичного товару «крісло машиніста крана оса 1000т», на який було виписано податкову накладну у травні 2023 року на ПрАТ «Полтавський ГЗК». Також, ПП «ТЕХНО-МАРКЕТ» декларує господарські операції за відсутності відповідної матеріально-технічної бази та документа, що підтверджує якість та походження продукції, паспорту або сертифікату якості виробника продукції, інструкції з монтажу та експлуатації виробника продукції, технічної документації.

Щодо контрагента ТОВ «ЄРИСТІВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» стверджував, що поставлений ПрАТ «ПГЗК» товар (ЛАК БАКЕЛІТОВИЙ ЛБС-1 (УКТЗЕД 3208)) було придбано у ТОВ «ІНМА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 43508798) у кількості 220 кг, в той час як ТОВ «ІНМА УКРАЇНА» вищевказаний товар придбало у травні 2023 року у ТОВ «ДНІПРОАВТОКРАЗ» (код ЄДРПОУ 35932975). При цьому, згідно з наданим до перевірки Сертифікатом якості № 81 виробником вказаного товару є ТОВ «АПС СЕРВІС УКРАЇНА», під час дослідження ланцюга формування податкового кредиту по якому, відповідно даних Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податковий кредит підприємства за 2022-2023 роки сформовано виключно за рахунок: оренди організаційної техніки, оренди приміщення, водопостачання, водовiдведення, телекомунікаційних послуг, а придбання сировини для виготовлення лаку не встановлено, так як ТОВ «АПС СЕРВІС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 40702954) не є імпортером лаку або сировини для його виготовлення. До того ж, відносно такого підприємства відкрите кримінальне провадження у справах № 761/24719/22, № 761/7766/23 (склад злочину, передбачений ст. 212 ККУ).

З приводу реальності здійснення господарської операції із ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОСТАНДАРТ» (поставка Редукторів № 348 (УКТЗЕД 8607) 10 штук) зауважив, що у серпні 2021 року останній придбав товар з ідентичною номенклатурою (Редуктор № 348 (УКТЗЕД 8607) у ТОВ «ВО «МАШПРОМ» (код ЄДРПОУ 42063026), яке згідно із наданим до перевірки сертифікатом є виробником такого товару.

Відповідно до даних ЄРПН протягом 2018-2023 років ТОВ «ВО «МАШПРОМ» реалізовано всього шість Редукторів 348 (Код УКТЗЕД 8607), у тому числі 3 на ТОВ «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОСТАНДАРТ», 3 інше підприємство. Таким чином, з огляду на те, що обсяг придбання товару перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання, контролюючим органом не підтверджено реальність здійснення події поставки.

Що стосується господарської операції із ВКП «АВАНГАРД» ЛТД у вигляді ТОВ по номенклатурі товару Привід вентилятора, Теплообмінник, Балон повітряний (ресивер), Болт М12х140 квадратна підголовка DIN603, Вимикач світла заднього ходу, Електромеханічний лічильник мотогодин 6В-80В, Елемент фільтра масляного, Запобіжники 2А-25А (ALKA), Зчіпний пристрій d=50 мм, 1400 кг KNOTT (AVTOFLEX) KQ14 AN3, Клавіша склоомивача, Колодка гальма стоянки, Накладка гальмівна свердління, Ремінь 14х10- 1045 (В-1045), Ущільнювач люка даху кабіни КАМАЗ, Ремонт електрообладнання автобуса МАЗ 206060 державний № НОМЕР_2 , Діагностика та ремонт ABS автобуса МАЗ 226086 державний № НОМЕР_3 , наполягав, що оскільки реєстрацію накладних від постачальника ТОВ «АЛЬЯНС АВТО Україна» (код ЄДРПОУ 44723386), номенклатура: Теплообмінник в зборі ЯМЗ 7511, 238ДЕ, 238ДЕ2 (круглий) (в-во ЯМЗ) зупинена, в силу абзацу 23 пункту 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в ній, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Наполягав, що під час дослідження факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підставі даних податкового обліку, а відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Просив врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.09.2021 у справі №806/7669/13-а, від 25.05.2021 у справі №804/10015/15, від 06.04.2021 у справі №808/8600/15, в яких останній виснувався, що судами під час дослідження факту здійснення господарської операції мають оцінюватись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Визнання недійсними (у тому числі, і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку не може бути обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань.

Спростовуючи доводи відповідача щодо наявності у контрагентів-постачальників ТОВ ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим IV", ПОКП "Полтавафарм" статусу "ризикових платників" вказував, що прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості є лише процедурою, передбаченою положеннями Порядку № 1165. Однак, ані в акті перевірки, ані у апеляційній скарзі не зазначаються конкретні причини (фактичні підстави) визнання постачальників "ризиковими", лише констатується відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. До того ж, частина рішень про "ризиковість" постачальників були прийняті податковими органами вже після здійснення операцій з постачання ТМЦ.

На переконання позивача, оскільки усі податкові накладні від постачальників ТМЦ були зареєстровані у ЄРПН, ПрАТ «ПГЗК» мав право включити ці податкові накладні до складу податкового кредиту, сформувати від`ємне значення та суми бюджетного відшкодування.

Щодо доводів відповідача про неможливість встановлення джерела походження (обриву ланцюга постачання) ТМЦ зазначив, що відповідачем не надано суду достатніх, належних доказів щодо прийняття суб`єктом владних повноважень заходів по встановленню джерел походжень таких ТМЦ. У свою чергу, законодавець не передбачив обов`язок позивача надавати до перевірки та до суду документів на підтвердження всього ланцюга постачання ТМЦ та позивач, як платник податків, не має відповідних повноважень і можливостей.

Вважав такими, що не можуть братись до уваги доводи контролюючого органу про недоліки заповнення окремих документів та відсутність повноважень осіб на підписання договорів від імені та в інтересах ПрАТ "Полтавський ГЗК", позаяк такі аргументи не були покладені в основу Акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа рішенням виконавчого комітету Комсомольської міської ради Полтавської області від 05 січня 1995 року, ідентифікаційний номер за ЄДРПОУ 00191282 /том ІІ, а.с. 203-208/.

ПрАТ "Полтавський ГЗК" перебуває на обліку платників податків у Східному міжрегіональному управлінні Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків та з 28.06.1997 зареєстроване платником податку на додану вартість ІПН 001912816023, свідоцтво №23517488.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ від 02 грудня 2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) з урахуванням Указу Президента України від 24 лютого 2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 №2102-ІХ (зі змінами), внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ та Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом від 21.04.2022 № 2212-ІХ), та на підставі повідомлення від 19.07.2023 № 120/32-00-07-06-13, виданого Східним МУ ДПС по роботі з ВПП й наказу від 19.07.2023 №171-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191282) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року (вх. від 16.06.2023 № 9144613873).

За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.08.2023 №883/32-00-50-01/00191282 /том І, а.с. 15-22/, в якому, крім іншого, встановлено порушення пункту 192.3 статі 192, підпункту "а" пункту 198.1, абзаців 1-3 пункту 198.2, абзаців 1-2 пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу, завищено суму податкового кредиту за травень 2023 року на суму ПДВ 358 915 грн, внаслідок чого порушено:

- пункт 200.1, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2023 року на суму 322 383 грн,

- пункт 200.1, абзацу "в" пункту 200.4 статті 200 розділу V Податкового кодексу в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за травень 2023 року на 36 532, грн.

- відповідно до абзацу "б" пункту 200.4, абзацу "в" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу у ПрАТ "Полтавський ГЗК" відсутнє право на бюджетне відшкодування від`ємного значення за травень 2023 року на суму 4 774 204 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.10.2023:

- № 000/915/5001, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за травень 2023 року на 36 532,00 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 18 266,00 грн /том І, а.с. 9-10/;

000/916/5001, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 322 383,00 грн /том І, а.с. 12-13/.

Не погодившись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02.10.2023 №000/915/5001 повністю та №000/916/5001 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, по взаємовідносинах з ТОВ "ДПЗ "Мікон", TOB "Техноекс", ТОВ "Пілігрім IV", Полтавське обласне КП "Полтавафарм", ТОВ "Геомакс", ПП "Векторпостач", ТОВ "Дніпровський інструментальний завод", ПП "Техно-маркет", ТОВ "Єристівський ГЗК", ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт", ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ, на загальну суму 169 196,76 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши, що усі податкові накладні від постачальників ТМЦ були зареєстровані у ЄРПН, дійшов висновку про те, що ПрАТ «ПГЗК» мало право включити ці податкові накладні у травні 2023 року до складу податкового кредиту, сформувати від`ємне значення та суми бюджетного відшкодування.

Судом наголошено, що самі по собі факти прийняття рішень про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку не є підтвердженням безтоварності (нереальності) операцій з постачання ТМЦ, оскільки відповідні факти щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій можна встановити виключно за результатами зустрічних звірок або документальних перевірок, а носієм доказової інформації про виявлені порушення законодавства є виключно акти перевірок, а не «податкова інформація». Разом з цим, ані в акті перевірки, ані у відзиві на позов не зазначено про здійснення органами ДПС жодного з таких заходів.

Доводи відповідача щодо наявності у контрагентів-постачальників ТОВ ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим IV", ПОКП "Полтавафарм" статусу "ризикових платників" судом відхилені з посиланням на те, що прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості є лише процедурою, передбаченою положеннями Порядку № 1165, при цьому, ані в акті перевірки, ані у відзиві не зазначаються конкретні причини (фактичні підстави) визнання постачальників "ризиковими", лише констатується відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника.

Також судом зазначено, що частина рішень про "ризиковість" постачальників були прийняті податковими органами вже після здійснення операцій з постачання ТМЦ.

При цьому, судом взято до уваги, що податковим органом не зазначено жодної конкретики стосовно підстав внесення ТОВ ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим IV", ПОКП "Полтавафарм" до переліку ризикових, відсутня податкова інформація, на підставі якої виносилось рішення про "ризиковість", з якими саме суб`єктами господарювання, дані контрагентів, операцій, період, суми тощо, хто саме задіяний у проведенні ризикових операцій (Постачальник або його контрагент), якщо контрагенти, то хто саме, по яким операціям, період операцій, суми операцій тощо.

Твердження контролюючого органу про неможливість встановлення джерела походження (обриву ланцюга постачання) ТМЦ визнано судом недоведеними, оскільки відповідачем не надано суду достатніх, належних доказів щодо прийняття суб`єктом владних повноважень заходів по встановленню джерел походжень таких ТМЦ.

У свою чергу, за висновком суду, законодавець не передбачив обов`язок позивача надавати до перевірки та до суду документів на підтвердження всього ланцюга постачання ТМЦ, а позивач, як платник податків, не має відповідних повноважень і можливостей для дослідження зазначених питань. Податковий закон покладає вказані функції саме на податкові органи.

Щодо посилань відповідача на недоліки заповнення окремих документів та відсутність повноважень осіб на підписання договорів від імені та в інтересах ПрАТ "Полтавський ГЗК" суд першої інстанції, з огляду на те, що в акті перевірки від 17.08.2023 та додатку № 9 до нього відсутні відомості про такі недоліки первинних документів, дійшов висновку, що такі обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Судом враховано висновок Верховного Суду у постанові від 12.06.2018 по справі №826/11879/13-а, за змістом якої порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

За визначенням у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За визначенням, наведеним у пункті 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Положеннями пункту 187.1. статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 188.1. статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, 200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За вимогами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У пункті 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На виконання приписів пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України також встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

За визначенням, наведеним у пункті 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом вищенаведених норм ПК України право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, для операцій з постачання послуг (товарів) первинним документом, що посвідчує право платника податку - покупця послуг (товарів) на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, яка складена платником податку - продавцем послуг (товарів) за такими операціями окремо на кожне повне (часткове) постачання товарів та/або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, вимоги до підтвердження визначених у податковій звітності даних встановлені також у статті 44 Податкового кодексу України, відповідно до яких платники податків для цілей оподаткування зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (пункт 44.2 статті 44 Податкового кодексу України).

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 996-ХIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 996-ХIV первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-ХІV, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Варто зауважити, що з введенням в дію 03.01.2017 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар`єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 №1724-VІІІ первинний документ лише містить відомості про господарську операцію, однак не підтверджує її.

Відтак підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХІV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

При цьому ПК України та Закон № 996-ХІV не розглядають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону № 996-ХІV первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що за відсутності події придбання для використання в оподатковуваних операціях товарів/послуг та, як наслідок, неможливості визначення дати початку їх фактичного використання через відсутність первинних документів, складених відповідно до Закону № 996-ХIV, у платника податку не може виникнути податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: непов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

При цьому, у податковому обліку позивача операції з придбання товарів (послуг) та суми податкового кредиту за такими операціями повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. Податковий кредит має бути обов`язково підтверджений податковою накладною. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 жовтня 2019 року по справі №400/2670/18, від 31.01.2020 по справі № 520/10953/18 та від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Як зазначив Верховний Суд у справі № 360/3118/21 від 25.07.2023, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ані недоліки первинної документації, ані наявність податкової інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання тощо, самі по собі дійсно не є самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, за наявності об`єктивних сумнівів щодо реальності господарських операцій, у тому числі, з огляду на дефектність первинних документів, наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі ж надання контролюючим органом доказів, які у сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, підставами для висновку відповідача про завищення податкового кредиту за травень 2023 року по взаємовідносинам з ТОВ "ДПЗ "Мікон" на суму 263,29 грн слугували наступні аргументи (том 1, а.с. 23-24):

- 01.03.2023 прийнято рішення №10100 про відповідність ТОВ "ДПЗ "Мікон" критеріям ризиковості платника податку;

- засновник, бухгалтер та керівник ТОВ "ДПЗ "Мікон" - одна й та сама особа, яка є посадовою особою одночасно 5 підприємств, 2 з яких не звітують, 2 мають критерії ризиковості;

- ТОВ "ДПЗ "Мікон" придбано ТМЦ з ідентичною номенклатурою у ТОВ "Автотех Ритейл", який не є імпортером зазначених ТМЦ.

Заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту в розмірі 25 346,60 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "НВП "Техноекс", контролюючий орган зазначив, що:

- прийнято рішення про відповідність ТОВ "НВП "Техноекс" критеріям ризиковості платника податку від 11.03.2023 № 15151, від 06.07.2023 № 20687.

- за результатами проведеного аналізу даних інформаційних баз ДПС України: ІС "Податковий блок", АІС "Архів електронної звітності", АІС "Єдиний реєстр податкових накладних" встановлено, що ТОВ "НВП "Техноекс" у березні 2023 року придбавав заготовки ТМЦ з ідентичною номенклатурою у ТОВ "Металінсайт", який у свою чергу декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення;

- відсутність фактичних постачальників товару по ланцюгу придбання ТМЦ;

- до перевірки надано сертифікат за підписом служби ВТК ТОВ "НВП "Техноекс", в якому вказано, що вироби відповідають ТУ. Виробник в документі зазначений TECHNOEKS FITTINGS AND FLANGES. Надання сертифікату від ТОВ "НВП "Техноекс" не доводить, що саме ТОВ "НВП "Техноекс" є виробником зазначеного товару;

- не встановлено зареєстрованих податкових накладних від перевізника, зазначеного в товарно-транспортній накладній від 02.05.2023 №2305021(том І, а.с. 25-26).

Заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 32 731,21 грн та бюджетного відшкодування на суму 21 333,12 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "Пілігрим ІV", контролюючий орган зазначив, що:

- прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ "Пілігрим ІV" від 15.06.2023 № 14995;

- декларації з ПДВ у 2022 році та протягом січня-березня 2023 році підприємством не надавались;

- у червні 2022 року та у квітні 2023 року підприємством виписано податкові накладні виключно на ПрАТ "Полтавський ГЗК", реєстрація шести з яких на загальну суму ПДВ - 148 790, 01 грн, що складає 97 % від загальних податкових зобов`язань, та дванадцяти на загальну суму ПДВ 281 943, 15 грн, що складає 96% від загальних податкових зобов`язань, зупинена. А у травні 2023 року зупинена реєстрація шести податкових накладних на загальну суму ПДВ - 193 526,52 грн, що складає 19% від загальних податкових зобов`язань (том І, а.с. 26-28).

Заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 2407,83 грн за наслідками господарських операцій з ПОКП "Полтавафарм", контролюючий орган зазначив, що:

- прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку від 12.07.2022 № 1988;

- ПОКП "Полтавафарм" не є виробником або імпортером вищезазначеного товару медичних препаратів, зазначених в накладних;

- згідно з даними АІС "Податковий блок", АІС "Архів електронної звітності", Єдиного реєстру податкових накладних встановлено обрив ланцюга постачання (немає можливості ідентифікувати) медичні засоби, в результаті чого неможливо відстежити походження товару (том І, а.с. 28 зворотній бік 29).

Заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 65 065,31 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "Геомакс", контролюючий орган зазначив, що:

- оскільки податкові накладні у травні 2022 року з номенклатурою "Передвантажна підготовка вагонів, що подаються на комбінат для перевезення щебеню та Навантаження вагонів щебенем та оформлення перевізних документів на території сухої магнітної сепарації" у податковому кредиті ТОВ "Геомакс" відсутні, субпідрядники для виконання вищевказаних робіт не залучались;

- акти у розділі "Найменування робіт" мають лише узагальнені назви, не містять даних про зміст і обсяг господарських операцій (деталізації об`єкта надання послуг), відомостей щодо виду виконаних робіт та їх якості, що не дає можливості встановити перелік проведених робіт, їх склад, кількість та кваліфікаційний склад працівників, які були залучені до проведення робіт та інші чинники, пов`язані з виконанням робіт;

- кількість працюючих, які оформлено/прийнято на підприємстві у періоді реєстрації податкових накладних, фізично не мають можливості виконати задекларований обсяг робіт;

- номенклатура податкових накладних від 31.05.2022 № № 6, 5, складених та зареєстрованих підприємством, не відповідають переліку робіт в Актах від 31.05.2022 № 105/22, від 31.05.2022 № 05/22;

- звіти щодо наявності працюючих на підприємстві ТОВ "Геомакс" протягом 2022-2023 років до контролюючого органу не надано (том І, а.с. 29, зворотній бік 32).

Підставами для висновку відповідача про завищення податкового кредиту за травень 2023 року по взаємовідносинам з ПП "Векторпостач" на суму 22 078,80 грн слугували наступні аргументи (том І, а.с. 32-34):

- товари відповідно ідентичної номенклатури ПП "Векторпостач" придбано у фізичної особи підприємця, платника єдиного податку 3 групи, ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 2476118218), який не є виробником та/або імпортером, а за даними ЄРПН, ПБ та ЄІАС ДМСУ не встановлено придбання товарів зазначеної номенклатури та імпортера/виробника товарів.

Заперечуючи право на формування позивачем податкового кредиту на суму 9 519,82 грн за наслідками господарської операції з ТОВ "Дніпровський інструментальний завод", контролюючий орган зазначив, що відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи ДПС України, ІС "Податковий блок", АІС "Архів електронної звітності", АІС "Єдиний реєстр податкових накладних", проведеного аналізу співставлення придбання/продажу товару ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" перевіркою встановлено відсутність придбання товару, який в подальшому було реалізовано на адресу ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" не є виробником або імпортером зазначеного товару та декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення" (том І, а.с. 34-36).

Заперечуючи правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 1 599,00 грн за наслідками господарських операцій з ПП "Техно-Маркет", контролюючий орган зазначив, що:

- відповідно до даних інформаційної комп`ютерної автоматизованої системи ДПС України, ІС "Податковий блок", АІС "Архів електронної звітності», АІС "Єдиний реєстр податкових накладних", проведеного аналізу співставлення придбання/продажу товару ПП "Техно-Маркет" по ланцюгу постачання за період 2018-2023 роки відсутнє придбання ідентичного товару "крісло машиніста крану оса 1000 т", на який було виписано податкову накладну у травні 2023 року до ПрАТ "Полтавський ГЗК";

- ПП "Техно-Маркет" декларує господарські операції при відсутності можливості їх здійснення (том ІІ, а.с. 38-39).

Підставами для висновку відповідача про завищення податкового кредиту за травень 2023 року по взаємовідносинам з ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 11 660,00 грн слугували наступні аргументи (том ІІ, а.с. 39-40):

- за результатами проведеного аналізу даних інформаційних баз ДПС України: ІС "Податковий блок", АІС "Архів електронної звітності", АІС "Єдиний реєстр податкових накладних" встановлено, що ТОВ "Єристівський ГЗК" у травні 2023 року придбавало ТМЦ з ідентичною номенклатурою у ТОВ "ІНМА Україна" у кількості 220 кг, а ТОВ "ІНМА Україна" вищевказаний товар придбало у травні 2023 року у ТОВ "Дніпроавтокраз".

- згідно з наданим до перевірки Сертифікатом якості № 81 виробником "Лак бакелітовий ЛБС-1" є ТОВ "АПС Сервіс Україна" в кількості 1 250 кг, дата виготовлення лаку 05.05.2023. Під час дослідження ланцюга формування податкового кредиту ТОВ "АПС Сервіс Україна", відповідно до даних Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податковий кредит підприємства за 2022-2023 роки сформовано виключно за рахунок: оренди організаційної техніки, оренди приміщення, водопостачання, водовiдведення, телекомунікаційних послуг. Придбання сировини для виготовлення та реалізації Лаку бакелітовий ЛБС-1" та будь-якого іншого лаку за цей період не встановлено. Водночас, ТОВ "АПС Сервіс Україна" не є імпортером лаку або сировини для його виготовлення.

Підставами для висновку відповідача про завищення податкового кредиту за травень 2023 року по взаємовідносинам з ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" на суму 5760,00 грн вказано (том ІІ, а.с. 40, зворотній бік 42):

- внаслідок проведеного аналізу відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено подальшу неможливість ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" поставити на ПрАТ "Полтавський ГЗК" ТМЦ - Редуктор № 348 (Код УКТЗЕД 8607) в кількості 10 шт., тому що обсяг придбання товару 3 шт. перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання.

Підставами для висновку відповідача про завищення податкового кредиту за травень 2023 року по взаємовідносинам з ВКП "Авангард" ЛТД на суму 51 108,50 грн, завищення від`ємного значення на 15 199,03 грн, завищення бюджетного відшкодування на 15 199,03 грн зазначено (том ІІ, а.с. 42 47):

- ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ не є виробником товару, оскільки вид діяльності не передбачає право здійснення виробництва відповідного виду товару, при цьому відсутні відповідні основні засоби для його виробництва, придбання відповідної сировини для його виробництва, технічні та матеріальні можливості тощо;

- перевіркою не встановлено джерело походження товарів до ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", оскільки відсутні документи щодо походження товару (специфікація до договору на придбання товарів згідно податкової накладної, сертифікат якості/паспорт виробника) та по ланцюгу постачання не встановлено виробника та або імпортера вищезазначеного товару;

- неможливо підтвердити фактичне здійснення господарської операції з постачання товарів та наданих послуг згідно з податковими накладними, виписаними на ПрАТ "Полтавський ГЗК".

Щодо правомірності формування позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 36532 грн та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 169196,76 грн, внаслідок господарських операцій із ТОВ "ДПЗ "Мікон" (код ЄДРПОУ 37006815), TOB "Техноекс" (код ЄДРПОУ 31540641), ТОВ "Пілігрім IV" (код ЄДРПОУ 33204482), Полтавське обласне КП "Полтавафарм" (код ЄДРПОУ 32986923), ТОВ "Геомакс" (код ЄДРПОУ 32137080), ПП "Векторпостач" (код ЄДРПОУ 33219499), ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" (код ЄДРПОУ 42410694), ПП "Техно-маркет" (код ЄДРПОУ 34724399), ТОВ "Єристівський ГЗК" (код ЄДРПОУ 35713283), ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 40950975), ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 21055424) колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено в суді першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між ПрАТ "Полтавський ГЗК" та ТОВ "ДПЗ "Мікон" укладено договір від 21.01.2022 № 103, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник (ТОВ "ДПЗ "Мікон") зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, прайсами постачальника, які оформлені додатками до цього договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

В силу пунктів 4.2-4.6 вказаного Договору, продукція, що поставляється постачальником, оплачується покупцем у національній валюті України за цінами, зазначеними у відповідних специфікаціях/рахунках.

Оплата здійснюється наступним шляхом: 100% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів при наявності оригіналів документів, зазначених у п. 6.4 Договору, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

За наявності попередньої оплати, протягом 5 (п`яти) банківських днів після оплати, постачальник направляє покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформлює податкову накладну згідно чинного законодавства України.

У пунктах 3.1-3.3 вказаного Договору сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад покупця вул. Будівельників 16 або м. Кременчук, вул. Київська, 62, склад Покупця згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно з видатковою накладною, оформленої постачальником.

З метою здійснення оплати за Договором від 21.01.2022 № 103 ТОВ «ДПЗ «МІКОН» виписало ПрАТ «ПГЗК» рахунок № 163 від 26.04.2023 на оплату товару «підшипники 8222 Л (8482109000) на загальну суму 1579,73 грн, у тому числі ПДВ - 263,29 грн (т. 1 а.с. 95).

Факт здійснення оплати підтверджується прибутковим ордером № 92 від 28.04.2023 та платіжним дорученням № 2513 від 02.05.2023.

За фактом отримання оплати за товар (перша подія) складено та зареєстровано податкову накладну № 41 від 26.04.2023 на загальну суму 1579,73 грн, у тому числі ПДВ 263,29 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи ПН та квитанцією про її реєстрацію (т. 1 а.с. 96-97).

Транспортування придбаного товариством позивача товару підтверджено експрес-накладною "Нова пошта" від 28.04.2023 (том 1, а.с. 101).

Якість придбаного товару підтверджується залученою до матеріалів справи копією сертифіката якості (том 1, а.с. 102-103).

Між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та ТОВ "НВП "Техноекс" (постачальник) укладено договір від 27.07.2021 № 1730, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного Договору, якість продукції, що поставляється згідно даного Договору, повинна відповідати ДСТУ, ГОСТ та ТУ, чинним на території України, а також стандартам ISO на продукцію імпортного виробництва та супроводжуватись документом, що підтверджує якість продукції, та/або сертифікатом відповідності згідно чинного законодавства України.

У пунктах 3.1-3.3 вказаного Договору, сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Поставка повного обсягу продукції здійснюється протягом терміну, зазначеного у відповідних специфікаціях/рахунках. Дострокова поставка допускається за погодженням сторін.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно видаткової накладної, оформленої постачальником.

Умови плати узгоджено у пунктах 4.3-4.5 вказаного Договору, відповідно до яких, оплата здійснюється наступним шляхом: 100% по факту постачання продукції протягом 30 календарних днів від дати рахунку, якщо інше не вказаного у відповідній специфікації/рахунку.

За наявності попередньої оплати, протягом 5 (п`яти) банківських днів після оплати, постачальник направляє покупцеві оригінал рахунку на авансовий платіж і оформлює податкову накладну згідно чинного законодавства України.

У специфікації № 6 від 27.04.2023 до договору № 1730 від 27.07.2021 сторони узгодили здійснення поставки наступної продукції:

- відвід 90 32х3 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003, 30 шт;

- відвід 90 57х4 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003, 100 шт;

- відвід 90 325х16 ст20 ДСТУ ГОСТ 17375:2003 (УКТЗЕТ 7307), 10 шт;

- перехід К 426х12-377х12 ст20 ДСТУ ГОСТ 17378:2003 (код УКТ ЗЕД 7307) 3шт.

Загальна сума 152079,60 грн, у тому числі ПДВ - 25346,60 грн.

На підтвердження факту здійснення оплати за вказаний товар позивачем надано рахунок на оплату від 27.04.2023 № 474 на загальну суму 152079,60 грн, у тому числі ПДВ - 25346,60 грн (т. 1 а.с. 118), платіжні доручення № 6988 від 22.06.2023 на суму 50000 грн, № 6645 від 20.06.2023 на суму 50000 грн, № 5831 від 08.06.2023 на суму 52079,60 грн (т. 1 а.с. 122-124), прибутковий ордер № 111 від 03.05.2023 (том І, а.с. 118).

Транспортування придбаного товариством позивача товару підтверджено товарно-транспортною накладною від 02.05.2023 (том 1, а.с. 119-120).

Якість придбаного товару підтверджується залученою до матеріалів справи копією сертифіката якості (том І, а.с. 121).

За правилом першої події складено та зареєстровано податкову накладну № 494 від 02.05.2023 на загальну суму ПДВ 25346,60 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 22052023 (т. 1 а.с. 114).

27.10.2015 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (споживач) та ТОВ "Пілігрим ІV" (теплопостачальна організація) укладено договір № 5007 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до пункту 1.1 якого, теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати «споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах не нижче наступних показників:

2800 Гкал на рік на бойлерну ОПУ-2 (ДЗФ);

3000 Гкал на рік на бойлерну ОПУ-4 (ДЗФ);

3000 на рік на бойлерну МСЧ-ЕТКтаКВП, а споживач зобов`язується оплачувати за одержану теплову енергію щомісячно в термін, передбачений цим Договором за встановленими тарифами згідно з додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пунктів 6.2-6.3 вказаного Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються споживачем самостійно у грошовій формі відповідно до узгоджених тарифів у додатку № 1.

Споживач здійснює розрахунок за поставлену теплову енергію в гарячій воді щомісяця до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку виставленого теплопостачальною організацією та акту зняття показів.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано суду завірені належним чином копії: розрахунку вартості 1 Гкал (том 1, а.с. 131, 149а), технічних умов (том 1, а.с. 131-134, 135-136, 137-138, 150-152, 153-155), копії актів розмежування відповідальності (том 1, а.с. 139-141, 156-157), копії додаткових угод (том 1, а.с. 147-149, 158-176), актів прийому передачі наданих послуг від 28.03.2023 № 03-03-2 (том 1, а.с. 184), № 03-3-3 (том 1, а.с. 182), від 25.05.2023 № 05-1-1 (том 1, а.с. 193), рахунків-фактури від 18.05.2023 № 2 (том 1, а.с. 191), від 25.05.2023№ 05-1-1 (том 1, а.с. 192).

На підтвердження здійснення оплати за отримані послуги позивачем надано копію листа ТОВ "Єристівський ГЗК" (поручителя) від 11.04.2023 № 265/04 (том 1, а.с. 185), рахунків на оплату, платіжних доручень від 11.04.2023 на суму 574562,36 грн, від 18.05.2023 № 4118 на суму 100000 грн, від 22.06.2023 № 6988, від 06.06.2023 № 5277 на суму 81038,84 грн (т. 1 а.с. 186, 190, 194).

За фактом надання послуг складено та зареєстровано податкові накладні від 11.04.2023 № 42 на загальну суму 14146,20 грн, у тому числі ПДВ - 2357,70 грн (том 1, а.с. 177), від 11.04.2023 № 43 на загальну суму 17300,64 грн, у тому числі ПДВ - 2883,44 грн (том 1, а.с. 178), від 18.05.2023 № 61 на загальну суму 100000 грн, у тому числі ПДВ - 16666,67 грн (том 1, а.с. 187), що підтверджується витягами із Єдиного реєстру податкових накладних № 8052023 та № 7062023 (т. 1 а.с. 179, 188).

Крім того, між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (споживач) та ТОВ "Пілігрим ІV" (теплопостачальна організація) укладено договір постачання теплової енергії на бойлерну ГЦ від 31.05.2019 № 1479, відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах не нижче 2200 Гкал на рік на бойлерну ГЦ, а споживач зобов`язується оплачувати за одержану теплову енергію щомісячно в термін, передбачений цим Договором за встановленими тарифами.

У пунктах 6.2-6.3 вказаного Договору, сторони узгодили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюється споживачем самостійно у грошовій формі із застосуванням 1 Гкал теплової енергії у розмірі 1650 грн крім того 20% ПДВ 330 грн, разом з ПДВ - 1980 грн. Тариф є дійсним за наступних умов:

- ціна за 1000 м3 газу до 12500 грн без ПДВ;

- вартість 1 м3 дров (дуб, акація, ясень) до 3000 грн без ПДВ;

- мінімальна заробітна плата працівників до 6000 грн.

Споживач здійснює розрахунок за теплову енергію в гарячій воді у наступному порядку:

- перший платіж у вигляді попередньої оплати у розмірі 50000 грн, крім того 20% ПДВ 10000 грн, разом з ПДВ 60000 грн споживач здійснює за 5 днів до початку кожного звітного місяця на підставі виставленого теплопостачальною організацією рахунку на попередню оплату. Копію рахунку на оплату теплопостачальна організація надсилає до розрахункового центру споживача на електронну адресу;

- остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води споживач здійснює до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним. На підставі рахунку виставленого теплопостачальною організацією та акту зняття показів.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано суду завірені належним чином копії: технічних умов (том 1, а.с. 203-205), актів розмежування відповідальності (том І, а.с. 206-214), додаткових угод (том І, а.с. 217-220), актів прийому передачі наданих послуг від 25.05.2022 № 05-4-1 (том І, а.с. 226), № від 28.03.2023 № 03-4-2 (том І, а.с. 233).

Оплата придбаної позивачем теплової енергії підтверджена копіями рахунків-фактури та платіжних інструкцій від 07.06.2022 № 20949 на загальну суму 27998,72 грн (том 1, а.с. 224), від 20.05.2022 № 18767 на загальну суму 100000 грн (том 1, а.с. 227), від 11.04.2023 на загальну суму 102762,20 грн (том 1, а.с. 235), листом ТОВ "Єристівський ГЗК" (поручителя) від 11.04.2023 № 264/04 (том 1, а.с. 234).

За фактом надання послуг із поставки теплової енергії, що підтверджується актами прийому передачі наданих послуг від 25.05.2022 № 05-4-1 (том І, а.с. 226), № від 28.03.2023 № 03-4-2 складено та подано на реєстрацію податкові накладні від 07.06.2022 № 60 на загальну суму 27998,72 грн, у тому числі ПДВ - 4666,45 грн (том І, а.с. 221), від 11.04.2023 № 41 на загальну суму 36941,72 грн (том 1, а.с. 229), що підтверджено витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 8052023 (т. 1 а.с. 230).

18.02.2020 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та Міжлікарняна аптека № 212 - філія Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" від імені Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (постачальник) укладено договір № 36, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити медичні розчини (продукція) виробництва Міжлікарняна Аптека № 212-філія Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а так само обумовлених рахунками.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 вказаного Договору, поставка здійснюється на умовах FCA м. Кременчук (склад Постачальника м. Кременчук, вул. І. Сердюка, буд. 49) згідно з Інкотермс-2010.

Поставка продукції здійснюється на протязі 5 банківських днів з дати надання покупцем письмової вимоги-замовлення.

Датою поставки та переходу права власності на продукцію вважається дата отримання продукції покупцем або перевізником в узгодженому сторонами місці, що підтверджується підписом відповідних осіб на накладній, товаротранспортній накладній.

За змістом пункту 4.3 вказаного Договору, оплата здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання продукції протягом 5 банківських днів від дати рахунку, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

Згідно із пунктом 6.4 вказаного Договору, разом з продукцією постачальник передає покупцю наступні документи:

- видаткові накладні 4 оригінали (3 оригінали покупцю);

- рахунок 1 оригінал;

- товарно-транспортну накладну 1 оригінал;

- документ, що підтверджує якість та походження продукції 1 оригінал (або копію завірену підписом та печаткою постачальника).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції із поставки товару (фурацилін очні краплі 10мл, розчин калію йодиду 5% 200,0 аптечний, розчин люголя водний 100,0 аптечний, розчин магнію сульфату 5% 200,0 аптечний, розчин натрію броміду 5% 200,0 аптечний, розчин перекису водню 3% 200,0 аптечний, розчин перекису водню 6% 400,0 аптечний, розчин формаліну 100,0 аптечний, розчин фурациліну 0,02% 200,0 аптечний, розчин хлоргекседину 0,02% водний 200,0 аптечний) позивачем надано завірені належним чином копії: додаткової угоди (том 1, а.с. 242), видаткових накладних від 17.01.2023 № 111 на загальну суму 4874,58 грн, у тому числі ПДВ - 812,430 грн (том 1, а.с. 246), від 25.11.2022 № 221 на загальну суму 4873,74 грн, у тому числі ПДВ - 812,290 грн (том 1, а.с. 255), від 22.09.2022 № 218 на загальну суму 4698,66 грн, у тому числі ПДВ - 783,110 грн (т. 1 а.с. 263).

Оплата придбаного позивачем товару підтверджена рахунками на оплату, прибутковими ордерами та копіями платіжних доручень від 17.01.2023 № 1201 на загальну 4874,58 грн (том 1, а.с. 250), від 22.09.2022 № 34821 на загальну суму 4698,66 грн (том 1, а.с. 266).

За фактом здійснення оплати за товар (перша подія) складено та подано на реєстрацію податкові накладні від 17.01.2023 № 111 на загальну суму 4874,58 грн, у тому числі ПДВ - 812,43 грн (том 1, а.с. 243-244), від 20.01.2023 № 150 на загальну суму 4874,58 грн, у тому числі ПДВ - 812,43 грн (том 1, а.с. 249), від 25.11.2022 № 210 на загальну суму 4873,74 грн, у тому числі ПДВ - 812,29 грн (том 1, а.с. 251-252), від 22.09.2022 № 198 на загальну суму 4698,66 грн, у тому числі ПДВ - 783,11 грн (том 1, а.с. 259-260), від 26.09.2022 № 406 на загальну суму 4698,66 грн, у тому числі ПДВ - 783,11 грн ( том 1, а.с. 267), реєстрація яких підтверджується витягами з ЄРПН про реєстрацію податкових.

Крім того, 24.12.2019 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Геомакс" (Підрядник) укладено договір № 3817, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати у відповідності з умовами даного Договору та у відповідності з переліком видів робіт (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору та протоколом (додаток № 3), що є невід`ємною частиною цього договору роботи з організації та управління технологічним процесом навантажування вагонів щебенем.

Відповідно до пункту 2.3 вказаного Договору фактична вартість робіт визначається відповідно до фактично затрачених робочих годин згідно з табелем робочого часу та вартості робочої години на підставі планової калькуляції (Додаток № 2), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктами 3.1-3.2 вказаного Договору передбачено, що Підрядник виконує роботи на території ПрАТ "Полтавський ГЗК". Замовник забезпечує Підрядника приміщенням, при цьому орендна плата за користування приміщенням не стягується.

Згідно з пунктами 4.3-4.4 вказаного Договору, Підрядник до 25 числа поточного місяця надає акт про виконання робіт за місяць. Оплата здійснюється за фактом виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів за безготівковим розрахунком на рахунок Підрядника.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано Завірені належним чином копії протоколів, переліків робіт, калькуляцій та актів виконаних робіт.

На підтвердження факту здійснення оплати за виконані роботи позивачем надано платіжну інструкцію від 02.06.2022 № 20150 на загальну суму 87329,16 грн.

За правилом першої події на адресу позивача складено податкову накладну № 6 від 31.05.2022 на загальну суму 87329,16 грн, у тому числі ПДВ - 14554,86 грн, реєстрація якої підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 12102022 (т. 1 а.с. 291).

24.12.2019 між позивачем (Замовник) та ТОВ "Геомакс" (Підрядник) укладено договір № 3818 (том 2, а.с. 1-5), відповідно до пункту 1.1 якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати у відповідності з умовами даного Договору наступні роботи:

- передвантажна підготовка вагонів, що подаються на комбінат для перевезення щебеню;

- навантаження вагонів щебенем та оформлення перевізних документів на території сухої магнітної сепарації.

- очищення майданчиків на території сухої магнітної сепарації, пов`язаних з відвантаженням щебеню;

- очищення вагонів від вантажів, що були перевезені раніше;

- очищення вагонів і стрілок від снігу в зимовий період.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного Договору, замовник зобов`язується прийняти ці роботи та оплатити їх.

Відповідно до пунктів 5.4-5.5 вказаного Договору, оплата здійснюється за фактом виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів за безготівковим розрахунком на рахунок підрядника.

Оплата за виконані послуги проводиться замовником протягом 30 банківських днів, з моменту підписання акту виконаних робіт обома сторонами, на підставі виставленого на адресу замовника рахунку.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано завірені належним чином копії додаткових угод, протоколів, переліків робіт, калькуляцій, актів виконаних робіт, табелів обліку робочого часу.

На підтвердження факту здійснення оплати за отримані послуги позивачем надано копію платіжної інструкції № 20115 від 02.06.2022 на загальну суму 303062,70 грн (т. 2 а.с. 29) та рахунок фактуру № 05/22 від 31.05.2022 за договором № 3818 від 24.12.2019 на загальну суму 303062,70 грн (т. 2 а.с. 26).

На суму отриманої оплати (перша подія) було складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 5 від 31.05.2022 на загальну суму 303062,70 грн, у тому числі ПДВ - 50510,45 грн, реєстрація якої підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 12102022 (т. 2 а.с. 24).

Також, між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та ПП "Векторпостач" (постачальник) укладено договір від 27.04.2021 №1121, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із пунктами 3.1-3.3 вказаного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно видаткової накладної, оформленої постачальником.

За змістом пункту 4.3 вказаного Договору, оплата здійснюється шляхом 100% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції, визначеного у специфікації (поставка товару Доводчик дверний Гезе ТС-2000 VBC 1 шт, Замок накладний Апекс 0556-С-сатин 6 шт, Замок навісний Китай 50 мм 86 шт, Замок висячий Аріко ВС-2-К (п-обр.малий композит) 32 WT, Замок навісний Екстра 90 мм 16;09 36 шт, Замок навісний ВС - 2 краб (3 ключі) 19 ШТ, Замок навісний влагостійкий Гусамі з довгою дужкою 65 мм У/ 168 шт, Замок поштовий 7-014, металевий ключ Евролок кривий язик 30 шт, Циліндр АЦК 80 40/40 сталевий ключ/тумбл. матовий нікель 45 шт., Циліндр Імперіал АЦК 70 35/35 сталевий ключ/тумбл. матовий нікель 5 шт, Циліндр Імперіал 3Ц 60 30/30 матовий нікель 15 шт, Циліндр замка металевий, сплав цинк, нікель, 5 ключей РЗ 40*40 V 15 шт, Циліндр Імперіал ЗЦ 110 мм 55х55 матовий нікель ILUT Циліндр Імперіал 3ЦК 90 мм 45х45 матовий нікель 4 шт., Циліндр Імперіал ПЗЦ 100 50/50 матовий нікель кл./кл. 20 шт, Замок поштовий прямий 7-001 пластик, ключ 5 LIT Замок навісний APECS PD-03-50 * 80 шт., Замок навісний Апекс ПІДР-50-45-Л 2 |WT, Замок ФЗБ 10-04 сувальдний 1 шт., Замок врізний Аріко ЗВ4-У з ручкою 55 мм (мідь). Х 46 шт., Замок накладний Жовті води 1 ШТ Ручки 1919 чорні протипожежні "У 5 WT, Ручка дверна Аріко 85 мм (мідь) квадрат 90 мм) позивачем надано завірені належним чином копії: додаткової угоди від 23.12.2021 № 1 (том 2, а.с. 37), специфікації (том 2, а.с. 38-39) та документи якості.

Факт здійснення поставки товару підтверджено експрес-накладною "Нова пошта" від 27.04.2023 (том 2, а.с. 48), видатковою накладною від 24.04.2023 № 663 (том 2, а.с. 44) на загальну суму 132472,80 грн, у тому числі ПДВ 22078,80 грн.

На підтвердження обставин здійснення оплати за отриманий товар позивачем долучено рахунок на оплату № 561 від 24.04.2023 на загальну суму 132472,80 грн, у тому числі ПДВ - 22078,80 грн, прибутковий ордер № 103 від 26.04.2023 та платіжні доручення № 2372 від 01.05.2023 на загальну суму 42472,80 грн, № 6616 від 20.06.2023 на загальну суму 90000 грн.

Якість придбаного товару підтверджується копіями документів якості (том 2, а.с. 51-64).

За правилом першої події сформовано та подано на реєстрацію податкову накладну від 24.04.2023 № 120 на загальну суму 132472,80 грн, у тому числі ПДВ - 22078,80 грн, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 11052023 (т. 2 а.с. 42).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2020 між ПрАТ "Полтавський ГЗК"(Покупець) та ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" (Постачальник) укладено договір № 313 (том 2, а.с. 65-71), у відповідності до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 вказаного Договору поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад Покупця вул. Будівельників 16, згідно Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі Покупця згідно видаткової накладної, оформленої Постачальником.

За змістом пункту 4.3 вказаного Договору, оплата здійснюється наступним шляхом: 100% по факту постачання продукції протягом 10 банківських днів при наявності оригіналів документів, зазначених у пункті 6.4 договору, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

Транспортування придбаного позивачем товару підтверджено експрес-накладною "Нова пошта" від 16.05.2023 та видатковою накладною № 5/5 від 11.05.2023 (том 2, а.с. 78-79, 87).

На підтвердження факту здійснення оплати за товар позивачем надавалась копії платіжного доручення, рахунків та прибуткового ордера (том 2, а.с. 80, 88).

За результатами здійснення вказаної господарської операції, за правилом першої події було складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 11.05.2023 № 5, що підтверджується квитанцією.

19.10.2022 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та ПП "Техно-Маркет" (постачальник) було укладено договір № 1570, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно із пунктами 3.1-3.3 вказаного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад Покупця вул. Будівельників 16 або м. Кременчук, вул. Київська, 62, склад покупця згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно видаткової накладної, оформленої постачальником.

Відповідно до пункту 4.3 вказаного Договору, оплата здійснюється наступним чином: 100% по факту постачання продукції протягом 5 банківських днів, якщо інше не вказано у відповідній специфікації/рахунку.

Факт здійснення оплати за товар (крісло машиніста крану ОСА 1000Т) підтверджується рахунками, копіями платіжних доручень та прибуткового ордера (том 2, а.с. 96, 101, 102, 103, 104).

Транспортування придбаного товариством позивача товару підтверджено квитанцією "Нова пошта" та видатковою накладною від 11.05.2023.

За фактом здійснення вказаної господарської операції було складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 11.05.2023 № 5, що підтверджується витягом про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

24.02.2023 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (комітент) та ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (комісіонер) укладено договір комісії № 233, відповідно до пункту 1.1 якого, комітент доручає, а комісіонер зобов`язується за винагороду здійснювати за рахунок комітента від свого імені закупівлю продукції, товарів та послуг на митній території України необхідних для господарської діяльності Комітента.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного Договору, конкретні умови угоди, кількість, якість та максимальна ціна продукції, а також інші умови зазначаються в Заявках Комітента (додаток № 1), які є невід`ємною частиною цього Договору.

У пунктах 2.1-2.2 сторони узгодили, що за виконання доручення комітент сплачує комісіонерові винагороду 0,5% від загальної вартості переданого комітенту за Актом приймання-передачі товару без ПДВ (додаток № 2), виходячи з ціни на товар, вказаної в укладеному комісіонером договорі купівлі-продажу відповідно до заявки комітента.

Розмір винагороди комісіонера визначається на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (додаток № 3), які складаються та підписуються сторонами на останні день кожного календарного місяця на усі товари, придбані протягом місяця відповідно до заявок комітента.

За змістом пункту 2.4 акт приймання-передачі наданих послуг разом з копіями підтверджуючих документів є звітом комісіонера.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції (придбання лаку бакелітового ЛБС-1) позивачем надано суду завірені належним чином копії: заявки (том 2, а.с. 111), рахунку від 16.05.2023 (том 2, а.с. 116).

Транспортування придбаного товариством позивача товару підтверджено товарно-транспортною накладною (том 2, а.с. 117, 118) та актом приймання-передачі.

Якість придбаного товару підтверджується залученою до матеріалів справи копією сертифіката якості (том 2, а.с. 119).

За фактом здійсненої господарської операції складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 16.05.2023 № 163, що підтверджується витягом про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

31.05.2019 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (постачальник) укладено договір № 1484, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю, а покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом пунктів 3.1-3.3 вказаного Договору, поставка продукції здійснюється на умовах DDP м. Горішні Плавні склад покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Поставка повного обсягу продукції здійснюється протягом терміну, зазначеного у відповідних специфікаціях/рахунках.

Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі покупця згідно видаткової накладної, оформленої постачальником.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано суду завірені належним чином копії додаткової угоди (том 2, а.с. 126) та специфікації (том 2, а.с. 127).

Оплата придбаного товару підтверджується копією платіжного доручення, прибуткового ордера, рахунка (том 2, а.с. 132, 133, 135).

Якість придбаного товару підтверджується залученою до матеріалів справи копією паспорта якості (том 2, а.с. 136).

Транспортування придбаного товариством позивача товару підтверджено експрес-накладною "Нової пошти" та видатковою накладною (том 2, а.с. 132, 134).

За фактом здійснення господарської операції складено та подано на реєстрацію податкову накладну від 21.04.2023 № 2, що підтверджується витягом про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

02.04.2021 між ПрАТ "Полтавський ГЗК" (замовник) та ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ (виконавець) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів № 898, за змістом пункту 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання протягом строку дії Договору по заявках та в об`ємах, погоджених з замовником, надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту (далі послуги) транспортних засобів (далі ТЗ), перелік яких вказано в додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною, з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних для надання зазначених послуг, на станції виконавця: Полтавська обл., м. Горішні Плавні, вул. Будівельників, 39.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надавались копії: додаткових угод (том 2, а.с. 149-153), актів виконаних робіт, рахунків на оплату, платіжних доручень (том 2, а.с. 154-201).

За фактом здійснення господарської операції складено та подано на реєстрацію податкову накладну № 13 від 16.05.2023 на суму 71113,098 грн, у тому числі ПДВ - 11852,18 грн, що підтверджується витягом про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Колегія суддів враховує, що відповідачем не спростовується, що під час проведення перевірки платником податку надавались всі первинні документи та податкові накладні з відповідними квитанціями про реєстрацію їх в ЄРПН, які були віднесені до складу податкового кредиту при поданні декларації з податку на додану вартість спірний період.

Дослідивши та проаналізувавши подані позивачем документи у їх сукупності, слід дійти висновку, що зазначені первинні та інші документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Крім того, з наявних матеріалів справи чітко прослідковується рух активів позивача, який є основною умовою для виникнення права на бюджетне відшкодування.

Також, колегія суддів враховує, що копії долучених до матеріалів справи первинних документів бухгалтерського обліку та розрахункових документів, які надавались контролюючого органу до перевірки, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу щодо ризиковості контрагентів позивача, а саме ТОВ "ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим ІV, ПОКП "Полтавафарм" колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача, як платника податку, або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироку по кримінальній справі щодо контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача із зазначеними контрагентами, рішень з обґрунтуванням причин віднесення вказаних контрагентів до ризикових), не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПрАТ «ПГЗК» спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів, не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Слід зауважити, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, за правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 30 січня 2018 року у справі № 2а-5883/12/2670, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року у пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб за відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Отже, віднесення підприємств по «ланцюгу постачання» до переліку ризикових платників стосується не позивача, а його контрагента та не може бути безумовним свідченням нереальності господарської операції, яка є предметом доказування.

При розгляді даної справи судом апеляційної інстанції також враховано, що податкові накладні по контрагенту ТОВ «ПІЛІГРИМ ІV» було зареєстровано ще в квітні-червні 2023 року, а рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості платнику податку прийнято в червні 2023 року, однак після їх реєстрації, а по контрагенту ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КП «ПОЛТАВАФАРМ» податкові накладні зареєстровано в період вересень-листопад 2022 року, січень 2023 року, в той час як рішення про його відповідність критеріям ризиковості прийнято лише у липні 2023 року.

Тобто, у період травня 2023 року, за який було сформовано спірний розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, вказаних рішень не існувало, що додатково підтверджує невмотивованість вказаних доводів контролюючого органу.

До того ж, ані в акті перевірки, ані у апеляційній скарзі контролюючим органом не зазначено конкретні причини (фактичні підстави) визнання постачальників (ТОВ ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим IV", ПОКП "Полтавафарм") "ризиковими", а лише констатовано відповідність платника пункту 8 Критеріїв ризиковості платника. Відповідачем не надано до матеріалів справи будь-якої податкової інформації, на підставі якої виносилось рішення про "ризиковість", не наведено які саме господарські операції та з якими саме суб`єктами господарювання є ризиковими, дані таких контрагентів, операцій, періоду, суми тощо, хто саме задіяний у проведенні ризикових операцій (постачальник або його контрагент).

Більше того, посилаючись на ризиковість контрагентів позивача, відповідач на підтвердження своїх доводів, не надає ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції рішень про внесення ТОВ ДПЗ "Мікон", ТОВ "НВП "Техноекс", ТОВ "Пілігрим IV", ПОКП "Полтавафарм" до реєстру ризикових.

В обґрунтування тверджень про нереальність господарських відносин позивача із ТОВ «ДПЗ «Мікон», ТОВ «НВП «ТЕХНОЕКС», ПОКП «ПОЛТАВАФАРМ», ПП «ВЕКТОРПОСТАЧ», ПП «ТЕХНОМАРКЕТ», ТОВ «Електротехнічна компанія «Енергостандарт», ТОВ «Дніпровський інструментальний завод» у зв`язку із «обривом ланцюгу постачання» та відсутністю матеріально-технічної бази, відповідач покликається на інформацію, отриману з баз ДПС ІТС Податковий блок» та ЄРПН.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2018 у справі № К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі № К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, інформація про контрагентів контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

Колегія суддів зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про «обрив» ланцюга постачання та невідоме джерело походження товару», ґрунтуються на інформації з баз ДПС ІТС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних, що з урахуванням вищенаведеного та встановлених у справі обставин, не є достатнім доказом для висновку про нереальність господарських операцій. Інших доказів на підтвердження обставин неможливості здійснення контрагентами позивача поставки товару у спірних правовідносинах контролюючим органом не надано.

А сама по собі податкова інформація з баз відповідача жодним чином не позбавляє правового значення виписані позивачем податкові накладні та наявні первинні документи.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Так, враховуючи те, що предметом спірних господарських операцій була не значна кількість товарно-матеріальних цінностей, твердження контролюючого органу про необхідність залучення великої кількості трудових ресурсів для здійснення поставки не можуть вважатись обґрунтованими.

Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно із пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб`єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов`язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена.

При цьому, достатність або недостатність такої кількості працівників для здійснення статної діяльності та виконання взятих підприємством договірних зобов`язань оцінюється засновником або керівником підприємства, а не податковим органом.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартістьпокладаються навідповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та валових витрат у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого обліку і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу, викладеним в акті перевірки щодо відсутності документів, які підтверджують якість товару по взаємовідносинах із «ТЕХНОМАРКЕТ», ПОКП «ПОЛТАВАФАРМ», колегія суддів зауважує, що сертифікати/паспорти якості товару не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, а тому їх відсутність чи недоліки в оформленні не є беззаперечним доказом безтоварності здійснених господарських операцій.

Колегія суддів звертає увагу, що такі доводи не можуть свідчити про неправомірність формування позивачем податкового обліку, оскільки сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, а відтак не можуть бути визнані первинними документами, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт здійснення господарської операції, оскільки не містять у собі тих ознак, які характеризують документ, як первинний.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 11 травня 2023 року у справі № 815/1809/17, від 14.08.2024 по справі № 560/12984/23, від 30.11.2020 по справі № 320/2332/19, від 13 листопада 2018 року по справі №805/528/17-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №804/16486/15, від 21 жовтня 2020 року по справі № 620/846/19, від 16 жовтня 2020 року по справі № 810/4304/16.

До того ж, колегією суддів встановлено, що як до перевірки, так і до матеріалів справи позивачем долучались сертифікати/паспорти якості по господарським операціям з такими контрагентами як, ТОВ «ДПЗ «МІКОН» ТОВ "НВП "Техноекс" ПП "Векторпостач" ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт".

Щодо наявності відкритих кримінальних проваджень по ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «ГЕОМАКС» суд апеляційної інстанції виходить з положень статті 78 КАС України, відповідно до частини 6 та 7 якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.12.2024 по справі № 804/7580/16.

Сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред`явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності до тих пір, поки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.

(Речення сьоме абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) від 27 жовтня 1999 року№ 9-рп/1999.

Таким чином, сам по собі факт реєстрації кримінального провадження не може бути доказом наявності податкового правопорушення та підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки податковий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Тут слід додати й про ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 07 липня 2022 року по справі № 160/3364/19, у якій ВП ВС відступила від висновку Верховного Суду України про безумовні й наскрізні наслідки фіктивного підприємництва (несумісність з легальною підприємницькою діяльністю), й запровадила диференційований підхід до аналізу господарських операцій між суб`єктами господарювання.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Судом апеляційної інстанції, з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що в межах справи № 757/37049/23-к Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001477 від 24.10.2022, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України відносно позивача та його контрагентів - ТОВ «ГЕОМАКС» і ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат».

Разом з цим, колегія суддів констатує, що жодних відомостей про наявність вироку, який набрав законної сили та яким встановлено конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача, ані акт перевірки, ані матеріали справи не містять.

З огляду на вказане та те, що відповідачем під час розгляду справи не надано доказів в підтвердження встановлення в межах вказаного кримінального провадження нереальності зазначених вище господарських операцій, фіктивності контрагентів, колегія суддів дійшла висновку про неспроможність таких доводів контролюючого органу.

Щодо посилань відповідача на недоліки заповнення окремих документів та відсутність повноважень осіб на підписання договорів від імені та в інтересах ТОВ "Полтавський ГЗК", колегія суддів констатує, що вказані доводи відсутні в акті перевірки від 17.08.2023 та додатку № 9 до нього, а відтак, фактично контролюючий орган наводить додаткове мотивування, яке не було покладено в основу акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень та безпідставно намагається розширити предмет доказування, що є неприпустимим у розумінні КАС України.

До того ж, позивачем залучено до матеріалів справи копії документів на підтвердження повноважень осіб, які укладали договори від імені позивача.

Слід зауважити, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно достатті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зістаттею 73 КАС Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

За приписами статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини четвертоїстатті 9 КАС Українизобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, в тому числі тим документам, що не були надані до перевірки, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача та його контрагентів за спірний період.

До того ж, колегія суддів зауважує, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При розгляді даної справи колегія суддів також враховує, що податкові накладні по господарських операціях з придбання позивачем товарів були зареєстровані в ЄРПН, а в акті перевірки зауважень до їх оформлення не зазначено та судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в акті перевірки висновки відповідача, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу щодо нереальності розглядуваних господарських операції та не підтверджуються належними доказами.

За встановлених обставин суд апеляційної інстанції вважає правомірним формування позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 36532 грн та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 169196,76 грн, внаслідок господарських операцій із ТОВ "ДПЗ "Мікон" (код ЄДРПОУ 37006815), TOB "Техноекс" (код ЄДРПОУ 31540641), ТОВ "Пілігрім IV" (код ЄДРПОУ 33204482), Полтавське обласне КП "Полтавафарм" (код ЄДРПОУ 32986923), ТОВ "Геомакс" (код ЄДРПОУ 32137080), ПП "Векторпостач" (код ЄДРПОУ 33219499), ТОВ "Дніпровський інструментальний завод" (код ЄДРПОУ 42410694), ПП "Техно-маркет" (код ЄДРПОУ 34724399), ТОВ "Єристівський ГЗК" (код ЄДРПОУ 35713283), ТОВ "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (код ЄДРПОУ 40950975), ВКП "Авангард" ЛТД у вигляді ТОВ (код ЄДРПОУ 21055424), які повністю підтверджені відповідними первинними документами, набутими у зв`язку із купівлею та поставкою товарів, а висновки про порушення позивачем вимог п.п. «а» п. 198.1, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого-другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. «б» та «в» п. 200.4 ст. 200 розділу 5 ПК України в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду за травень 2023 року на суму 169196,76 грн та завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 36532 грн такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 000/915/5001 від 02 жовтня 2023 року та № 000/916/5001 від 02 жовтня 2023 року в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2023 року на загальну суму 169 196,76 грн, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 440/15725/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.02.2025
Оприлюднено05.02.2025
Номер документу124879560
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —440/15725/23

Постанова від 03.02.2025

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 19.11.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Перцова Т.С.

Ухвала від 22.10.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Рішення від 18.09.2024

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 07.11.2023

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 02.11.2023

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

Ухвала від 24.10.2023

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

І.С. Шевяков

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні