Ухвала

від 03.02.2025 по справі 440/11966/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 лютого 2025 р.Справа № 440/11966/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Катунова В.В.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про повернення без розгляду відзиву на апеляційну скаргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 по справі № 440/11966/24

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань

про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 залишено без задоволення позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію.

На зазначене рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.01.25 відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.12.2024 по справі № 440/11966/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію. Витребувано із Полтавського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №440/11966/24.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2025 призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання виплатити недоплачену заробітну плату та індексацію до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адмінвстративного суду.

27.01.2025 позивач подала до суду клопотання про повернення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що відзив подано особою, яка на підставі усталеної судової практики Верховного Суду не могла їх заявляти, тому що інститут самопредставництва не передбачає обмежень у діях особи, яка представляє інтереси юридичної особи або суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва (на підставі інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Сизоненко Ігор Володимирович - представник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень: без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди).

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

За змістом частин першої, третьої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тобто, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.

За змістом підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Положенням частини п`ятої статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Отже, стаття 55 КАС України передбачає дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).

Так, з урахуванням положень Конституції України, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Питання самопредствництва не закріплені в нормах Конституції України, але ці питання регламентовані положеннями відповідних кодексів.

Зокрема, частиною третьою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Таким чином, процесуальний закон встановлює можливість участі у справі суб`єктів владних повноважень та юридичних осіб як у порядку самопредставництва, так і через представника.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України до суб`єктів владних повноважень процесуальний закон відносить, зокрема, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2020 у справі №9901/39/20 звернула увагу на те, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

На підтвердження своїх повноважень уповноважена особа Департаменту Ігорем Сизоненко було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.01.2025, зі змісту якого вбачається, що Сизоненко Ігор Володимирович має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи у порядку самопредставництва виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво Департаменту з питань виконання кримінальних покарань).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частиною першою статті 7 якого передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру

Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов`язковості, публічності, об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону №755-IV).

Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23.

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження іншими документами, зокрема, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.

Враховуючи те, що відзив на апеляційну скаргу від імені Департаменту з питань виконання кримінальних покарань подано Сизоненко Ігорем Володимировичем, який згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має право брати участь у судовому процесі в порядку самопредставництва Департаменту з питань виконання покарань.

Крім того, вирішуючи спірні питання, які виникли у правозастосовній практиці, що стосуються представництва/самопредставництва учасників справи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі сумнівів щодо наявності у особи, яка підписала заяву (скаргу), повноважень на вчинення таких дій в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень, суд може скористатися відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а у разі неусунення таких сумнівів - запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Отже, за наявності сумніву щодо повноважень підписанта апеляційної скарги (у порядку самопредставництва) суд апеляційної інстанції не позбавлений процесуальної можливості пересвідчитись у наявності такого права, зокрема, скориставшись безкоштовним онлайн доступом до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та запропонувати заявнику (скаржнику) надати додаткові документи на підтвердження таких повноважень у порядку, встановленому статтею 169 КАС України.

Трактування положень статті 59 КАС України у протилежному аспекті є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя, що полягає у надмірному формалізмі.

Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2023 у справі №160/15934/21.

Відтак, на підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення відзиву на апеляційну скаргу відповідачу.

Керуючись ст.ст. 55, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення без розгляду відзиву на апеляційну скаргу у справі №440/11966/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.