Ухвала

від 03.02.2025 по справі 522/11560/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

03.02.2025

Справа № 522/11560/24

Провадження № 1-кс/522/570/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2025 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали за клопотанням представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024163520000324 від 19.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2024 року, у тому числі на мобільний телефон марки «iPhone PRO max 15», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору з блискітками, із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора (Київстар), та мобільний телефон марки «Samsung А53 5G», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_4 та які було виявлено та вилучено 02.08.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Арешт на майно накладено в рамках кримінального провадження №12024163520000324 від 19.06.2024 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В обґрунтування вимог клопотання особа вказує на те, що з моменту накладення арешту на вищевказане майно орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливостей для детального огляду вилучених мобільних телефонів для проведення експертних досліджень із залученням спеціалістів відповідної галузі. Також, за результатом проведених слідчих дій із тимчасово вилученим майном, слідчий та прокурор мали б визначитись щодо причетності ОСОБА_4 до обставин кримінального правопорушення та прийняти відповідне процесуальне рішення. Крім того, вважає, що заарештоване майно, яке належить ОСОБА_4 не має жодного доказового значення у вищезазначеному кримінальному проваджені в розумінні ст. 98 КПК України, та подальший арешт жодним чином не виправдовує потреби досудового розслідування, а отже вважає, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні цього заходу.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, проти задоволення вказаного клопотання не заперечує.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя дослідивши доводи викладені у клопотанні, вивчивши надані матеріали кримінального провадження №12024163520000324 від 19.06.2024 року приходить до наступного висновку.

Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження №12024163520000324 від 19.06.2024 року досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню на теперішній час здійснюється слідчим відділенням відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2024 року, у кримінальному провадженні №12024163520000324 від 19.06.2024 року був накладений арешт у тому числі на вищевказані мобільні телефони, які належать ОСОБА_4 . Як зазначено в рішенні слідчим було доведено, що існують передбачені законом підстави для арешту майна та надано достатньо доказів, які вказують на те, що вищезазначене майно, відповідає критеріям визначеним ст. 167 КПК України та арешт накладався з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, і згідно ч. 1 ст. 131 КПК України застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК Украйни, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі "Жушман проти України" зазначається - що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності".

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

На теперішній час представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням до слідчого судді у якому зазначає що наявність такого арешту обмежує права ОСОБА_4 вільно розпоряджатися своїм майном, вказує на наявність обставин, які свідчать про те, що потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

Прокурор згідно письмової заяви, поданої до суду не заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, погоджується з тим, що на даний час відпала потреба у накладенні арешту, а відтак враховуючи ту обставину, щооднією з засад кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 22 КПК України є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною туобставину, що потреба в арешті майна відпала.

Крім того, слід зазначити, що незважаючи на тривалість розслідування, підозра у кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт, нікому не повідомлялась.

За таких обставин, з урахуванням вищенаведеного, подальше обмеження права власності в рамках цього кримінального провадження на цей час не можна вважати виправданим, тому слідчий суддя оцінюючи надані матеріали за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що в подальшому у застосуванні арешту майна відпала потреба і це є підставою для його скасування відповідно до приписів ст. 174 КПК України.

Керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12024163520000324 від 19.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, - задовольнити.

Скасувати заходи забезпеченнякримінального провадження №12024163520000324від 19.06.2024року, накладені ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.08.2024 року, в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone PRO max 15», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору з блискітками, із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора (Київстар), та мобільний телефон марки «Samsung А53 5G», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , що належать ОСОБА_4 та які було виявлено та вилучено 02.08.2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати слідчого у кримінальному провадженні №12024163520000324 від 19.06.2024 року повернути мобільний телефон марки «iPhone PRO max 15», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору з блискітками, із ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора (Київстар), та мобільний телефон марки «Samsung А53 5G», у корпусі білого кольору, з чохлом прозорого кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , особі в якої вони вилучались.

Виконання ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні №12024163520000324 від 19.06.2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: