Постанова

від 28.01.2025 по справі 914/1125/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2025 р. Справа №914/1125/24

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущакО.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго б/н від 07.11.2024 (вх.. № ЗАГС 01-05/3177/24 від 08.11.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2024 (повний текст рішення складено та підписано 18.10.2024, суддя Бортник О.Ю.)

у справі № 914/1125/24

за позовом: Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (надалі ЛМКП Львівтеплоенерго ), м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства Південне (надалі ЛКП Південне), м. Львів

про: зобов`язання усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом,

шляхом надання доступу до нього та встановлення безстрокового та

безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною

нерухомого майна (частини будівлі),

за участі представників:

від позивача: Трофимчук О.В.;

від відповідача: Кріль Т.Є.

ВСТАНОВИВ:

29.04.2024 Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства Південне про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом, шляхом надання доступу до нього для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 12 та для встановлення і обслуговування вузла комерційного обліку і встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на виконання п.п. 4, 5, 6, 13 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444, розмістив на офіційному сайті свого Підприємства інформацію про намір здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будинку № 12 по вул. Симоненка у м. Львові. Після цього позивач звернувся до відповідача про встановлення у будинку загально-будинкового вузла обліку гарячої води. Однак, мешканці будинку згоди не надали та не допустили працівників позивача для виконання покладених на них обов`язків, про що складено акт від 05 квітня 2024 року. Позивач стверджує, що в силу п.п. 5, 6, 13 Порядку, днем отримання власниками (співвласниками) будинку повідомлення про необхідність встановлення вузла обліку гарячої води є дата розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж. Відтак, відповідач мав надати відповідь оператору зовнішніх інженерних мереж до 22 лютого 2022 року, яка б мала містити інформацію про згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих позивачем умовах або намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку у встановленому законодавством порядку. Такої відповіді від відповідача позивач не отримав.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.10.2024 року у справі №914/1125/24 (суддя О.Ю. Бортник) у задоволенні позову відмовлено повністю.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є споживачем житлово-комунальної послуги, яка надається позивачем, в розумінні п. 13 ч. 1 ст.1 та ст. 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги, оскільки в силу п. 14 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону та п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та договору від 01.05.2019 відповідач є управителем багатоквартирного будинку. Договір між відповідачем та позивачем про надання відповідної комунальної послуги, кінцевими споживачами якої є співвласники будинку, відсутній. Нормами ст.10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та п. 42 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком не встановлено обов`язку відповідача забезпечувати доступ позивача до спільної сумісної власності у будинку, а також не передбачено права відповідача встановлювати сервітут позивачу за відсутності згоди на те співвласників будинку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ЛМКП Львівтеплоенерго подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим без повного дослідження норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що позивачем здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з відповідачем порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку гарячого водопостачання. Проте, відповідач згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надав, до приміщення будинку не допустив (для можливості визначення місця розташування вузла обліку та для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою вул.Симоненка,12, м.Львів), самостійно вузол комерційного обліку, у строки передбачені Законом, не встановив, а тому у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку за адресою вул.Симоненка,12, м. Львів вузлом комерційного обліку іншим способом, аніж встановлення сервітуту щодо технічного підвального приміщення будинку. Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком» та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком ст.42, Управитель має право: за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку; доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством та договором управління. На переконання скаржника, оскільки в договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 не міститься переліку прав Управителя, слід враховувати типові умови (права управителя) визначені в Типовому договорі, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712.

ЛКП «Південне» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає такі безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим при повному та всебічному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи. Зокрема, зазначає, що ЛКП «Південне» ніяким чином не створює перешкоди ЛМКП «Львівтеплоенерго» для встановлення вузла комерційного обліку в будинку №12 по вул. Симоненка у м. Львові. Дане підтверджується самим скаржником у апеляційні скарзі, де зазначено, що саме «мешканці будинку згоди не надали та не допустили працівників підприємства для виконання покладених на них обов`язків.., про що складено акт від 21.03.2024»». Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що ні укладеним договором про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком між ЛКП «Південне» та уповноваженою особою від будинку №12 по вул. Симоненка у м.Львові, ні протоколом загальних зборів, співвласниками багатоквартирного будинку №12 не надано прав ЛПК «Південне» розпоряджатися спільним майном багатоквартирного будинку, чи встановлювати сервітут. Більше того, в матеріалах справи знаходиться письмова заява від співвласників будинку №12 по вул. Симоненка щодо заборони третім особам розпоряджатися їхнім спільним майном та встановлювати сервітути. Відповідач наголошує, що не є співвласником квартир чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку №12 по вул. Симоненка у м.Львові, не є співвласником спільного майна будинку, в т.ч. внутрішньобудинкових мереж та не є споживачем послуг. Також зазначає, що даний будинок у відповідності до розпорядження Франківської районної адміністрації від 25.02.2019 за №87 «Про затвердження акту списання з балансового обліку ЛКП «Південне» багатоквартирних житлових будинків №12 на вул. Симоненка та №129 на вул. Кульпарківській» та акта про списання багатоквартирного будинку №12 на вул. Симоненка з балансового обліку Львівського комунального підприємства «Південне», будинок №12 по вул. Симоненека у м.Львові списаний з балансу ЛКП «Південне». Відтак, ЛКП «Південне» є неналежним відповідачем у даній справі. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2024 у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу ЛМКП «Львівтеплоенерго» - без задоволення.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 12 проведено загальні збори, на яких прийнято рішення, оформлене протоколом загальних зборів від 14 січня 2019 року.

За результатами загальних зборів обрано Управителя ЛКП «Південне» та обрано уповноважену особу на укладання з Управителем договору, внесення до нього змін, здійснення контролю за його виконанням.

01.05.2019 між Львівським комунальним підприємством «Південне» (Управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: Симоненка, 12 (Співвласник) укладено договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Згідно з розділом 1 договору Управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою Симоненка, 12, а Співвласники зобов`язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.

Відповідно до розділу 7 договору Управитель має право, зокрема, за рішенням Співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

Розділом 10 договору передбачено порядок доступу Управителя до приміщень будинку.

Управитель має право доступу до всіх приміщень загального користування будинку, а також належних до нього будівель та споруд. Кожен співвласник зобов`язаний у встановленому законом порядку забезпечити доступ Управителя або його представника до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для: ліквідації та запобігання аваріям цілодобово; для усунення неполадок, які виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і для проведення технічних і профілактичних оглядів в робочі дні з 08.00 до 18.00 години. Управитель або його представник може перебувати тільки в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт або огляд якого проводиться (п.п. 10.1, 10.2 розділу 10 договору).

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Порядку оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку, ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулось до ЛКП «Південне» про встановлення загально будинкового вузла обліку гарячої води в будинку за адресою: м. Львів,вул. Симоненка, 12.

Однак, мешканці будинку згоди не надали та не допустили працівників позивача для виконання покладених на них обов`язків, про що складено акт від 05.04.2024 про недопуск виконавців робіт по встановленню загально будинкового комерційного вузла обліку гарячої води відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та ухвали Львівської міської ради № 6009 від 12.12.2019 «Про затвердження Програми оснащення житлових будинків м. Львова вузлами комерційного обліку гарячої та холодної води» у приміщення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, буд.12.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія заяви співвласників будинку № 12 по вул. Симоненка у м. Львові від 09.07.2024, у якій вони забороняють ЛКП Південне надавати доступ до інженерних мереж та доступ будь-яких приміщень даного будинку третім особам, в тому числі ЛМКП «Львівтеплоенерго`для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку, а також на встановлення сервітуту на користування нерухомим майном.

Наведені обставини стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом, шляхом надання доступу до нього для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 12 та для встановлення і обслуговування вузла комерційного обліку і встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі).

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

У відповідності до ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 3 ст. 402 ЦК України).

За своїм змістом сервітут щодо нерухомого майна визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 403 ЦК України).

З аналізу наведених норм права вбачається, що сторонами такого правочину як сервітут щодо нерухомого майна є особа, якій необхідне право користування чужим (не власним, не своїм) майном (сервітут) для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, та власник цього нерухомого майна або особа, якій власником передано право встановлювати сервітут.

Враховуючи зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, до переліку обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, належить існування у відповідача обов`язку надати позивачу доступ до теплового вводу у будинок та забезпечити йому можливість користуватись частиною нерухомого майна будинку для встановлення будинкових вузлів обліку гарячої води.

За приписами ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку).

Отже, відповідно до наведених норм права, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 є співвласниками спільного майна цього будинку (приміщень загального користування, у тому числі допоміжних, несучих, огороджувальних та несуче-огороджувальних конструкцій будинку, обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення).

Частиною 3 статті 3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання унормовано, що у разі, якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди для встановлення вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Згідно з ч. 2 ст. 10 названого Закону до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Пунктом 5 частини 3 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що управитель багатоквартирного будинку має право за рішенням співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

Як зазначалось вище, протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Симоненка, 12, м. Львів, від 14 січня 2019 року підтверджується факт визначення співвласниками багатоквартирного будинку ЛКП «Південне» Управителем, та обрання уповноваженої особи на укладання з відповідачем (Управителем) договору, внесення до нього змін, здійснення контролю за його виконанням.

Договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019, укладеним між Львівським комунальним підприємством «Південне» (Управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: Симоненка, 12 (Співвласник), підтверджується, що відповідач є Управителем житлового будинку № 12 на вул. Симоненка у м. Львові та надає співвласникам будинку послуги з управління будинком.

У розділі 7 договору сторони погодили, щоУправитель має право, зокрема, за рішенням Співвласників багатоквартирного будинку надавати в оренду, встановлювати сервітут щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

Судом встановлено, що співвласниками будинку за адресою: Симоненка, 12 такого рішення не приймалося.

У розділі 10 договору встановлено право Управителя на доступ до всіх приміщень загального користування будинку, а також належних до нього будівель та споруд. У цьому ж розділі передбачено обов`язок кожного із співвласників у встановленому законом порядку забезпечити доступ Управителя або його представника до свого житла, іншого об`єкта нерухомого майна для: ліквідації та запобігання аваріям цілодобово; для усунення неполадок, які виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і для проведення технічних і профілактичних оглядів в робочі дні з 08.00 до 18.00 години. Сторони договору погодили, що Управитель або його представник може перебувати тільки в тих приміщеннях, в яких розташоване обладнання, перевірка, ремонт або огляд якого проводиться.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, наявність у відповідача обов`язку з ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення профілактичних і технічних оглядів у порядку, визначеному законодавством та договором, не свідчить про наявність у відповідача обов`язку забезпечувати доступ позивача до будинку при необхідності встановити у ньому вузол обліку гарячої води та не надає відповідачу права передавати позивачу у користування майно співвласників будинку, встановлювати сервітут без згоди співвласників будинку.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ту обставину, що відповідач, не будучи власником (співвласником) майна, лише як управитель, наділений правом вільно та на власний розсуд, без згоди співвласників будинку, розпоряджатись спільною сумісною власністю власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Як і відсутні докази того, що відповідач уповноважений діяти від імені та інтересах співвласників будинку у питаннях встановлення сервітутів, чи надання у користування нерухомого майна у будинку № 12 по вул. Симоненка, без їхньої на те згоди.

При цьому, відповідач не заперечує необхідності встановлення позивачу безстрокового і безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води та монтажу такого вузла обліку у житловому будинку.

Проте, відповідач заперечує факт передання йому співвласниками нерухомого майна права встановлювати сервітут на користування майном, яке перебуває у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у житловому будинку, а також факт вчинення ним перешкод позивачу у користуванні тепловим вводом шляхом ненадання до нього доступу.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що мешканці будинку по вул. Симоненка, 12 у м. Львові не надали згоди на встановлення загально будинкового вузла обліку та не допустили працівників підприємства позивача для виконання покладених на них обов`язків, про що складено акт від 05.04.2024.

Також в матеріалах справи наявна копія заява співвласників будинку № 12 по вул. Симоненка у м. Львові від 09.07.2024, у якій вони забороняють ЛКП Південне надавати доступ до інженерних мереж та доступ будь-яких приміщень даного будинку третім особам, в тому числі ЛМКП «Львівтеплоенерго» для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води та для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку, а також на встановлення сервітуту на користування нерухомим майном.

Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та норми ст.ст. 1033, 1037, 1038 ЦК України, Закону України Про житлово-комунальні послуги, ч. 3 ст. 3 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та п. 42 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на які покликається позивач (скаржник), не підтверджують таких обставин та не надають відповідачу таких прав.

При цьому колегія суддів враховує, що ЛКП «Південне» не є співвласником квартир чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку №12 по вул.Симоненка у м.Львові, не є співвласником спільного майна будинку, в т.ч. внутрішньобудинкових мереж та не є споживачем послуг, оскільки в силу договору від 01.05.2019 Управитель надає співвласникам лише послугу з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку управитель багатоквартирного будинку - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідач не є споживачем житлово-комунальної послуги, яка надається позивачем, в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 1 та ст. 29 Закону України Про житлово-комунальні послуги, оскільки в силу п. 14 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону та п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та договору від 01.05.2019 є управителем багатоквартирного будинку. А договір між ним та позивачем про надання відповідної комунальної послуги, кінцевими споживачами якої є співвласники будинку, відсутній.

Нормами ст.10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та п. 42 Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком на які покликається скаржник не встановлено обов`язку відповідача забезпечувати доступ позивача до спільної сумісної власності у будинку, а також не передбачено права відповідача встановлювати сервітут позивачу за відсутності згоди на те співвласників будинку.

Крім того, відповідно до акта про списання багатоквартирного будинку № 12 на вул. В. Симоненка з балансового обліку Львівського комунального підприємства Південне, який затверджено розпорядженням Франківської районної адміністрації № 87 від 25.02.2019 будинок №12 по вул. Симоненека у м. Львові списаний з балансу ЛКП «Південне».

Виходячи з аналізу вищенаведених норм права та фактичних обставин даної справи, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ЛКП «Південне» усунути перешкоди в користуванні тепловим вводом, шляхом надання доступу до нього для виготовлення паспорта вузла обліку гарячої води для житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 12 та для встановлення і обслуговування вузла комерційного обліку і встановлення безстрокового та безоплатного сервітуту на обмежене користування частиною нерухомого майна (частини будівлі), оскільки матеріалами справи не підтверджено факту порушення відповідачем права позивача на користування майном, встановлення йому сервітуту та вчинення перешкод позивачу у користуванні таким майном.

Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та жодним чином не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 09.10.2024 року у справі № 914/1125/24.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 09.10.2024 року у справі №914/1125/24 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук