Рішення

від 04.02.2025 по справі 922/4585/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа № 922/4585/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технікабуд і К (адреса: 61005, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ 40437384) до Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, кім. 5.42; код ЄДРПОУ 24340261) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (адреса: 61022, м. Харків, м.-н Свободи, буд. 5, під. 9, пов. 5; код ЄДРПОУ 03366144) про стягнення 1038325,81 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технікабуд І К (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (далі відповідач) 1038325,81 грн. заборгованості за договором субпідряду № 607/24-1 від 23.05.2024

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору субпідряду № 607/24-1 від 23.05.2024 щодо повного проведення розрахунків за виконані позивачем субпідрядні роботи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Департамент житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації (далі третя особа); запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов; витребувано у відповідача та третьої особи банківські довідки про рух коштів на рахунку, призначеному для проведення розрахунків за договором № 607/24 від 29.03.2024, укладеним між відповідачем та третьою особою та платіжних інструкцій, квитанції, тощо, якими підтверджується перерахування коштів за договором № 607/24 від 29.03.2024.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З метою повідомлення сторін про порядок розгляду справи та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено копії ухвали від 23.12.2024 до електронних кабінетів позивача, відповідача та третьої особи в системі Електронний суд, про що свідчать долучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа від 23.12.2024 (а. с. 32-34).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду письмові пояснення (вх. № 32571/24 від 27.12.24) в яких повідомив суд про неможливість виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 щодо надання витребуваних документів.

Третя особа надала суду заяву про виконання ухвали суду (вх. № 390/25 від 08.01.25) до яких додала витребувані судом документи.

Відповідач надав суду клопотання (вх. № 2610/25 від 30.01.2025) в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн.

Також в процесі розгляду даної справи відповідач та третя особа не скористалися своїм правом на подання відзиву/письмових пояснень на позовну заяву.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як стверджує позивач, між третьою особою, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір підряду № 607/24 від 29.03.2024. Позивач також вказує, що до виконання наведеного договору, відповідачем було залучено позивача, як субпідрядника.

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2024 між позивачем, як субпідрядником, та відповідачем, як генпідрядником, укладено договір субпідряду № 607/24-1 (далі за текстом договір; а. с. 10-15).

На підставі п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, субпідрядник зобов`язався власними силами, якісно і у встановлений термін виконати і здати генпідряднику 1 роботу (далі іменуються роботи) на об`єкті вказаному в даному пункті договору (далі іменується об`єкт), а генпідрядник зобов`язується прийняти від субпідрядника виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з п. п. 1.2-1.3 договору роботи за цим договором виконуються субпідрядником відповідно до проектної документації, переданої генпідрядником.

Види, обсяги і вартість робіт за даним договором визначаються сторонами у договірній ціні (додаток № 1 до договору), яка підписується сторонами, скріпляється печатками сторін і є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт за даним договором визначається у договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору, за умови її підписання сторонами і скріплення печатками сторін.

На виконання зазначеного пункту договору між сторонами складено, підписано та скріплено печатками сторін Додаток № 1 договірну ціну.

На підставі п. 2.5 договору оплата вартості виконаних робіт здійснюється генпідрядником на підставі підписаних за цим договором актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) у строк протягом 7 (семи банківських днів) з дати отримання генпідрядником грошових коштів від замовника, за умови виконання субпідрядником п. 2.7 цього договору. При цьому оплата генпідрядником субпідряднику проводиться без сплати розміру ПДВ, зазначеного в підписаному сторонами акті приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), зазначених розмір ПДВ буде оплачуватись генпідрядником субпідряднику протягом 5 (п`яти) банківських днів після реєстрації податкової накладної.

За змістом п. 3.1 договору субпідрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені у п. 1.1 цього договору, у строки, визначені у календарному графіку виконаних робіт (додаток № 2 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Субпідрядник зобов`язаний розпочати роботи за цим договором протягом п`яти календарних днів з дня підписання сторонами акту передачі будівельного майданчика або фронту робіт.

З додатку № 2 до договору вбачається, що позивач повинен був розпочати роботи, обумовлені договором роботи, 23.05.2024, а закінчити 20.06.2024.

У п. 3.3 сторони погодили, що датою закінчення робіт за цим договором вважається дата їх прийняття генпідрядником по акту здачі-приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), підписаним з боку генпідрядника.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов наведеного договору позивач виконав субпідрядні роботи на суму 1977858,13 грн, про що свідчить підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2024 б/н від 20.06.2024 та акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 20.06.2024.

Однак, як зазначає позивач, відповідач прийнявши виконані роботи, не в повному обсязі здійснив їх оплату, а саме, сплатив кошти лише у розмірі 929643,02 грн, що підтверджується наступними банківськими виписками:

- від 04.07.2024 року на суму 329643,02 грн;

- від 15.07.2024 року на суму 600000,00 грн.

Також, позивач зазанчає, що між сторонами було підписано акт генпідрядних послуг на суму 9889,30 грн.

Таким чином, за твердженням позивача, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором субпідряду станом на день подання позову становить 1038325,81 грн.

Обставини щодо стягнення боргу в наведеній сумі стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З метою отримання інформації щодо проведення третьою особою розрахунків з відповідачем за договором підряду № 607/24 від 29.03.2024 ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2024 було витребувано певні докази.

На виконання вимог ухвали суду третьою особою надано банківські виписки з рахунку (а. с. 80-100), а також платіжні інструкції № 1805 від 30.05.2024, № 2301 від 27.06.2024, № 2919 від 07.08.2024, № 2645 від 23.07.2024, № 4245 від 14.11.2024 (а. с. 101-105) щодо проведення розрахунків з відповідачем за виконані роботи за договором підряду № 607/24 від 29.03.2024.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів та інших договорів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На підставі ч. ч. 1-2 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

У ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов договору щодо виконання субпідрядних робіт та їх прийняття відповідачем без будь-яких заперечень. Зокрема, нав рамках договору між сторонами складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 № 1 від 20.06.2024 на загальну суму 1977858,13 грн (а. с. 6) без жодних заперечень та/або зауважень з боку відповідача щодо об`єму, якості та строку виконання робіт.

Як зазначалось, у п. 2.5 договору сторони передбачили, що оплата вартості виконаних робіт здійснюється генпідрядником на підставі підписаних за цим договором актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) у строк протягом 7 (семи банківських днів) з дати отримання генпідрядником грошових коштів від замовника, за умови виконання субпідрядником п. 2.7 цього договору.

Третьою особою на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 надано заяву (вх. № 390 від 08.01.2025), до якої додано докази проведення розрахунків з відповідачем за договором підряду № 607/24 від 29.03.2024, зокрема банківські виписки з рахунку (а. с. 80-100), а також платіжні інструкції № 1805 від 30.05.2024, № 2301 від 27.06.2024, № 2919 від 07.08.2024, № 2645 від 23.07.2024, № 4245 від 14.11.2024 (а. с. 101-105).

З даних документів вбачається, що на виконання умов договору підряду № 607/24 від 29.03.2024, в т.ч. за роботи виконані в червні 2024 року, третя особа перерахувала на користь відповідача грошові кошти в розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості який має відповідач перед позивачем за виконані в червні 2024 року субпідрядні роботи в рамках договору субпідряду № 607/24-1 від 23.05.2024.

З урахуванням вимог ст. ст. 530, 879 ЦК України, та п. 2.5 договору субпідряду, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати на користь позивача заборгованості за виконані роботи є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення заявленого позову, та стягнення 1038325,81 грн боргу за виконані роботи за договором субпідряду № 607/24-1 від 23.05.2024 з відповідача на користь позивача.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням з боку відповідача прав та інтересів позивача та зумовленої у зв`язку з цим необхідності в судовому захисті, позивач уклав з адвокатом відповідний договір на представництво його інтересів.

Зокрема, 03.12.2024 між позивачем, як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Богомолов та партнери», як виконавцем, укладено договір про надання правової допомоги № 03/12, за умовами якого виконавець зобов`язується надавати клієнту правову допомогу (послуги): захист, представництво та надання інших видів правової допомоги, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Для надання правової допомоги (послуг) виконавець також може надавати інші супутні послуги, які оплачуються на тих самих умова, що і правова допомога (п. 1.1 договору).

За змістом п. 2.2 договору його ціна визначається сторонами з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу проведеної роботи, становить 60000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок) в суді першої інстанції та 40000,00 грн (сорок тисяч гривень 00 копійок) в суді другої інстанції.

Відповідно до п. п. 2.3-2.4 договору остаточна вартість наданих виконавцем послуг встановлюється в актах про надання правової допомоги, які підписуються сторонами або їх уповноваженим представниками. В актах вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги та її вартість.

Остаточна оплата за договором має бути здійснена у строк 5 днів з дня фактичного виконання судових рішень про стягнення коштів на користь виконавця (після зарахування коштів на рахунок клієнта).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору між позивачем та адвокатським об`єднанням складено та підписано акт про надання правової допомоги від 16.01.2025, за умовами якого виконавець надав, а клієнт прийняв послуги за договором № 03/12 на загальну суму 60000,00 грн (шістдесят тисяч гривень 00 копійок), що включають в себе:

- надання усних консультацій у справі, в тому числі щодо правової позиції, вчинених учасниками справи, в тому числі судом, процесуальних дій та прийняття рішень;

- аналіз документів, підготовка позову, в тому числі вивчення доказів, аналіз норм законодавства та судової практики;

- підготовка заяви про розподіл судових витрат та подання її до суду;

- зібрання доказів та направлення запитів.

З посиланням на зазначені документи, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн.

Суд констатує, що відповідач в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надав суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та не заявляв клопотань про їх зменшення.

Разом з тим, судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача 60000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У розумінні ст. 126 ГПК України розмір заявлених до стягнення витрат є співрозмірним щодо вказаних у даній статті критеріїв.

Враховуючи, що позов у даній справі задоволено повністю, суд керуючись ст. 123, 126, 129 ГПК України покладає на відповідача 60000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Також, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 12459,91 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "Промтекс" (адреса: 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, буд. 11, кім. 5.42; код ЄДРПОУ: 24340261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технікабуд і К (адреса: 61005, м. Харків, вул. Короленка, буд. 4; код ЄДРПОУ: 40437384):

1038325,81 грн заборгованості за договором субпідряду № 607/24-1 від 23.05.2024;

60000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу;

12459,91 грн - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак