Постанова

від 30.01.2025 по справі 908/1074/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/1074/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мамалуй О.О. - головуючий, Баранець О.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024

у складі колегії суддів: Кощеєв І. М. - головуючий, Чус О. В., Дармін М. О.

та на ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2024

суддя: Боєва О. С.

у справі № 908/1074/24

за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

до 1. Селянського ( фермерського ) господарства «ДАР»,

2. Селянського ( фермерського ) господарства «Алекс-2000»,

3. ОСОБА_1

про солідарне стягнення суми 5 888 018, 35 грн,

за участю представників:

від позивача: Маркова В.Є.

від відповідача-1: не з`явилися,

від відповідача-2: не з`явилися,

від відповідача-3: не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та обставини справи, що передували прийняттю оскаржуваних рішень

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з селянського (фермерського) господарства «ДАР» та солідарних з ним боржників: селянського (фермерського) господарства «Алекс-2000» та ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-13513/КЛ5 від 03.11.2021, укладеним в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ZАР-ГЛ-13513 від 18.06.2021, у розмірі 5 888 018,35 грн., яка складається з: 4 700 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 1 188 018,35 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

В подальшому від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надійшла заява, згідно з якою позивач просив суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду в частині вимог про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (відповідача-3) та стягнути заявлену до стягнення суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати з С(Ф)Г "ДАР" та солідарного з ним боржника С(Ф)Г "АЛЕКС-2000".

Короткий зміст оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх ухвалення

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.05.2024 позов акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у справі №908/1074/24 в частині вимог до відповідача-3 - ОСОБА_1 залишено без розгляду. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі №908/1074/24.

Переглядаючи вказану ухвалу господарського суду в частині залишення позову без розгляду щодо вимог до відповідача-3 ОСОБА_1 , Центральний апеляційний господарський суд постановою від 04.12.2024 залишив ухвалу без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду в частині вимог до одного із відповідачів (солідарного боржника) є правом позивача, заява подана на підготовчій стадії провадження, не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2024 у справі № 908/1074/24 скасувати, а справу направити на новий розгляд в повному складі відповідачів по справі.

За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував норму п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка на думку скаржника визначає про залишення без розгляду саме позову цілком, а не його частини у відношенні будь-якого відповідача.

Крім того скаржник посилається на норми ст. ст. 543, 554, 555 ЦК України та вважає, що вони передбачають розгляд в позові вимог до всіх солідарних боржників.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її доводів та посилається на постанови Верховного Суду від 03.02.2023 у справі № 683/1861/19, від 09.09.2020 у справі №202/11928/14-ц, від 22.03.2021 у справі №753/8125/17, 23.11.2022 у справі №759/14677/21, в яких викладено висновки щодо права сторони процесу на подання заяви про залишення позову або частини позовних вимог без розгляду.

Також позивач стверджує, що він наділений правом подати окремі позови до кожного з солідарних боржників окремо. І подання одночасного позову до всіх - є правом, а не обов`язком позивача. Тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулось до господарського суду з позовом до селянського (фермерського) господарства «ДАР», селянського (фермерського) господарства «АЛЕКС-2000» та ОСОБА_1 , про стягнення з відповідачів заборгованості за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ZАР-ГЛ-13513/КЛ5 від 03.11.2021, укладеним в межах Генерального договору про надання банківських послуг №МБ-ZАР-ГЛ-13513 від 18.06.2021, у розмірі 5 888 018,35 грн., яка складається з: суми 4 700 000,00 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та суми 1 188 018,35 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані ст. ст. 15, 16, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. ст. 554, 610, 611, ч. 1 ст. 614, ст. ст. 629, 1048, 1054 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України, умовами Договору про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ZАР-ГЛ-13513/КЛ5 від 03.11.2021, укладеного між позивачем та відповідачем-1, Правилами надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, умовами договорів поруки: № МБ-ZАР-П-13513/4 від 18.06.2021, укладеного між позивачем та відповідачем-2, № МБ-ZАР-П-13513-13513-1/5від 18.06.2021, укладеного між позивачем та відповідачем-3.

Під час розгляду даної справи від відповідача-3 ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому зазначається, що ОСОБА_1 починаючи з 10.01.2023 та на теперішній час перебуває у складі Збройних Сил України та приймає безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Харківської, Донецької та Луганської областей. На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України відповідач-3 просив суд зупинити провадження у справі.

АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду із заявою, в якій позивач просив суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду в частині вимог до ОСОБА_1 (відповідача-3) та стягнути заявлену до стягнення суму заборгованості та понесені позивачем судові витрати з С(Ф)Г "ДАР" (відповідача-1 ) та солідарного з ним боржника С(Ф)Г "АЛЕКС-2000" (відповідача -2 ).

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та господарського суду апеляційної інстанції

Предметом касаційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою господарського суду апеляційної інстанції, про залишення частини позовних вимог (вимог до відповідача-3) без розгляду, постановлена на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.

Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

За приписами частин першої та другої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, позивач подав заяву про залишення позову до відповідача-3 без розгляду на підготовчій стадії провадження, тобто до початку розгляду справи по суті.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

Встановивши, що на підготовчій стадії провадження, тобто до початку розгляду справи по суті, позивач подав заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правомірного висновку про залишення позовних вимог, заявлених до відповідача-3 - ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності правових підстав для залишення без розгляду частини позовних вимог є безпідставними та ґрунтуються на власному помилковому тлумаченні заявником норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини другої статті 185 ГПК України).

Враховуючи наведене, процесуальний закон не містить заборони на постановлення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положенням статті 14 ГПК України.

Схожий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 202/11928/14-ц, від 22.03.2021 у справі № 753/8125/17, від 21.12.2023 у справі № 905/2330/21.

Разом з цим, частиною першою статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

При цьому Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на вказані норми, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо, чим спростовуються доводи скаржника в цій частині.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви позивача та залишення позову без розгляду в частині вимог до ОСОБА_1 (відповідача-3).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За частиною 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

Виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №908/1074/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

О. А. Кролевець