Ухвала

від 04.02.2025 по справі 493/22/25

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/22/25

Провадження № 1-кп/493/104/25

УХВАЛА

04 лютого 2025 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10

власника майна ОСОБА_11

представника власника майна адвоката ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балта Одеської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та клопотання захисника ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт,

В С Т А Н О В И В :

На розгляді Балтського районного суду Одеської області перебуває кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024160000000231 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246, ч.3 ст.365 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.4 ст.246 КК України

29.01.2025року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.12.2024 року підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06.02.2025 року з визначенням розміру застави 302800,00 гривень. Заставу підозрюваний ОСОБА_6 не вніс. Термін дії даного запобіжного заходу спливає 06.02.2025 року.

В клопотанні вказує, що в ході досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення кримінального правопорушення, за яким ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до семи років; достатньо обізнаний зі змістом отриманих результатів проведених слідчих (розшукових) дій стосовно нього, іншими доказами у кримінальному провадженні; добре обізнаний із місцевістю за місцем проживання та мешкає біля кордону, який межує з Придністровською Молдавською Республікою, що створює реальну можливість перетину кордону України з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того існує ризик того, що ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, враховуючи, що більшість свідків це місцеві мешканці, які купували дрова і знайомі з ОСОБА_6 особисто. Враховуючи вищезазначені ризики, наявні достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити вищевказані дії та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.7 ст.42 та іншими нормами КПК України, ОСОБА_6 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має міцні соціальні зв`язки, по справі проведені всі необхідні слідчі дії, допитані свідки та потерпілий, проведено слідчий експеримент, а тому змінились підстави, які враховувались слідчим суддею при прийняті рішення щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме відпали ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, знищити чи сховати документи та речі, які мають істотне значення для досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати досудовому розслідуванню кримінального провадження іншим чином і вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора за безпідставністю, а його клопотання просив задовольнити та змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Позицію захисника підтримав обвинувачений ОСОБА_6 .

Заслухавши прокурора, з`ясувавши думку захисника та обвинуваченого, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За умовами ст.ст.314, 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченим розділом 2 цього Кодексу.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, підчасрозгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, суддя дійшов таких висновків.

Судом беретьсядо уваги,що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі, та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, тому приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, враховуючи, що більшість свідків це місцеві мешканці, які купували дрова і знайомі з ОСОБА_6 особисто, суддя приходить до переконання про достатність підстав для прийняття висновку щодо наявності ризику можливого незаконного впливу з боку обвинуваченого на вказаних осіб, з метою зміни ними своїх показів, в цілях подальшого уникнення обвинуваченим передбаченої законом відповідальності (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Разом з тим, попри вищевказані встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ст.177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п.6 ч.1 ст.184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикамшляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж судового розгляду кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_6 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

Суддя надає належну правову оцінку обставинам вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, ролі ОСОБА_6 як виконавця означеного кримінального правопорушення, а також відомостям щодо його особи, а саме як встановлено в судовому засіданні обвинувачений характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, має міцні соціальні зв`язки (одружений, має на утриманні дитину), крім того, на досудовому слідстві свою провину визнав у повному обсязі, співпрацював із слідством, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Зокрема, зобов`язання обвинуваченого цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння, унеможливить вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу обвинуваченим на свідків та інших обвинувачених.

Крім того, суддя враховує, що в контексті справи ЄСПЛ «Манчіні проти Італії» визнано, що домашній арешт може цілком забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, оскільки за наслідками та способом застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

В свою чергу покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суддя приходить до переконання про можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст.184 КПК України полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, а клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196, 314 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Балта Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченогоу вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.246 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, до 04.04.2025 року, із забороною цілодобово залишати житлоза адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,строком до 04.04.2025 року, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити відділенню поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали після її проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СУДДЯ