Постанова

від 29.01.2025 по справі 205/2916/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 205/2916/20

провадження № 61-2946св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - Дніпровська міська рада,

відповідач за первісним та зустрічним позовами - ОСОБА_1 ,

відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмет спору, за первісним та зустрічним позовами: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов Антон Олексійович, департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

особа, яка подала апеляційну скаргу - товариство «Нафта Альянс Трейд»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, в складі судді Басової Н. В., від 14 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л., від 30 січня 2024 року, та касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П., від 04 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро» (далі - ТОВ «Джерман Дніпро») про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого майна, припинення права власності та скасування державної реєстрації на нерухоме майно.

2. Позов мотивований тим, що з інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Дніпровській міській раді стало відомо, що 06 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Деллаловим А. О. внесено запис № 32766712 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка,

літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, за адресою:

АДРЕСА_1 .

3. Підставою виникнення права власності зазначено дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 214/2010-04, виданий 30 серпня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 14211046429, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

4. Водночас Державна архітектурно-будівельна інспекція у Дніпропетровській області листом від 20 березня 2020 року

№ 1004-1.14/742 повідомила, що згідно з даними реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, та відповідно до пошуку серед матеріалів архівних справ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (з 01 січня 2008 року по 20 травня 2011 року) відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 14211046429 та щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 30 серпня 2010 року № 214/2010-04.

5. Також листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 24 березня 2020 року № 4/1-135 повідомило, що в архіві Управління відсутня інформація щодо реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою:

АДРЕСА_1.

6. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом

від 11 березня 2020 року № 4/11-1191 повідомив, що станом на 03 березня

2020 року за результатами пошуку за адресою земельної ділянки у системі не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

7. Позивач зазначав, що земельна ділянка, на якій розташоване самочинно побудоване нерухоме майно по АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності. Оскільки спірне нерухоме майно було побудоване на земельній ділянці, не відведеній для вказаної мети, та за відсутності декларації про початок будівельних робіт і декларації про готовність об`єкту до експлуатації, а також доказів про те, що майно було введено в експлуатацію, вказане свідчить про відсутність правових підстав вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на нього.

8. Разом з цим, 14 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Джерман Дніпро» був укладений іпотечний договір, предметом якого є спірна автозаправна станція, на підставі якого приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О., як державний реєстратор, вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку: 32822648, запис про обтяження: 32822653, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

9. В подальшому на підставі нотаріально посвідченої заяви від 07 жовтня 2019 року № 368 вказане нерухоме майно за іпотечним договором перейшло у власність ТОВ «Джерман Дніпро», про що приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Деллалов А. О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зробив запис про право власності: 33663171, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

10. Посилаючись на те, що оскільки спірний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, ОСОБА_1 не набув права власності на нього та у нього були відсутні правові підстави для розпорядження цим об`єктом, позивач, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:

- усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 , ТОВ «Джерман Дніпро» знести самочинно побудовану автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар,

літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101;

- припинити право власності та скасувати державну реєстрацію на нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під

Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101) із закриттям розділів за наступними особами:

- за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 32766712, що внесений 06 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101;

- за ТОВ «Джерман Дніпро», номер запису про право власності: 33663173, що внесений 10 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

11. У червні 2021 року ТОВ «Джерман Дніпро»звернулось до суду із зустрічним позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 про визнання іпотечного договору дійсним, визнання добросовісним набувачем.

12. Зустрічний позов мотивований тим, що право приватної власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ «Джерман Дніпро», номер запису про право власності: 33663173, що внесений 10 жовтня 2019 року о 18:24:04, підставою виникнення права власності є видані приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. заява серія та номер 368, від 07 жовтня 2019 року та договір іпотеки, серія та номер 296, виданий 14 серпня 2019 року, підставою внесення запису про право власності є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49156745 від 15 жовтня

2019 року приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Деллалова А. О.

13. Вказує, що на момент укладення зазначеного договору іпотеки нерухоме майно (автозаправна станція по АДРЕСА_1 ) належало іпотекодавцю на праві приватної власності і було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

14. Зауважує, що під час укладання і посвідчення іпотечного договору були виконані усі передбачені законом вимоги. Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за договором, було також здійснено законним.

15. Посилаючись на те, що є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та на момент укладення іпотечного договору від 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 був його власником, позивач за зустрічним позовом просив суд:

- визнати дійсним іпотечний договір, укладений 14 серпня 2019 року між ТОВ «Джерман Дніпро», як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. та зареєстрований в реєстрі за № 296;

- визнати ТОВ «Джерман Дніпро»добросовісним набувачем об`єкта нерухомого майна - автозаправної станції, загальною площею 9,1 кв. м, яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

16. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

від 14 червня 2023 року позов Дніпровської міської ради задоволено частково.

Усунуто перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою, яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ТОВ «Джерман Дніпро» знести самочинно побудовану автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, яка складається з: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

Припинено право власності та скасовано державну реєстрацію на нерухоме майно - автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння, № 1 - огорожа, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101) із закриттям розділів за наступними особами:

- за ОСОБА_1 , номер запису про право власності: 32766712, що внесений 06 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. як державним реєстратором, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101;

- за ТОВ «Джерман Дніпро», номер запису про право власності: 33663173, що внесений 10 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову « Джерман Дніпро » відмовлено.

17. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Джерман Дніпро» залишено без задоволення, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року залишено без змін.

18. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановив обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для виникнення у ОСОБА_1 права власності на автозаправну станцію, за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак, і відсутність правових підстав для переходу права власності на це майно до ТОВ «Джерман Дніпро».

19. Суди вважали, що за встановлених у справі обставин здійснення державної реєстрації права власності за відповідачами не означає припинення правого режиму цього майна як самочинного.

20. Скасовуючи державну реєстрацію за ОСОБА_1 і ТОВ «Джерман Дніпро» на автозаправну станцію, суди попередніх інстанцій вказали, що така реєстрація здійснена за відсутності правових підстав, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

21. З метою усунення перешкод територіальній громаді у вільному використанні та розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, суди дійшли висновку, що наявні підстави для припинення права власності та скасування державної реєстрації на нерухоме майно - спірну автозаправну станцію із закриттям відповідних розділів.

22. При цьому апеляційний суд зазначив, що право Дніпровської міської ради, яка діє в інтересах територіальної громади, звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель, з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на ці будівлі, становить пропорційне втручання у право власності ТОВ «Джерман Дніпро» з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересам особи, яка зазнала такого втручання.

23. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що пред`явлення зустрічного позову ТОВ «Джерман Дніпро» про визнання добросовісним набувачем не є належним способом захисту, оскільки відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача.

24. У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальність «Нафта альянс трейд» (далі - ТОВ «Нафта альянс трейд»), яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року.

25. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Нафта альянс трейд» задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року в частині часткового задоволення позовних вимог Дніпровської міської ради скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Джерман Дніпро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого майна, припинення права власності та скасування державної реєстрації на нерухоме майно залишено без задоволення. В іншій частині рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року залишено без змін. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року скасовано. Вирішено питання розподілу судових витрат.

26. Постанова апеляційного суду від 04 червня 2024 року мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 214-1/2010-04 на будівництво автозаправної станції по АДРЕСА_1 та декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 26 вересня 2011 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією не видавались та є підробленими, а сам лише факт відсутності в архівах вказаних документів не підтверджують того, що вони не видавались. Вирок суду з приводу підроблення зазначених документів також відсутній. За таких обставин, апеляційний суд вважав, що відсутні підстави стверджувати, що автозаправна станція по АДРЕСА_1 у м. Дніпрі є об`єктом самочинного будівництва (самочинно побудованим майном), у зв`язку з чим безпідставним є застосування до цього об`єкта нерухомості законодавства, яке регламентує самочинне будівництво.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

27. У касаційній скарзі ТОВ «Джерман Дніпро» просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду від 30 січня 2024 року і направити справу до суду першої інстанції.

28. У касаційній скарзі Дніпровська міська рада просить скасувати постанову апеляційного суду від 04 червня 2024 року, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29. У лютому 2024 року ТОВ «Джерман Дніпро» подало касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня

2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року.

30. У липні 2024 року Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

31. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Джерман Дніпро» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 рокуі витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 205/2916/20, які у серпні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

32. Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

33. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

34. Підставою касаційного оскарження судових рішень ТОВ «Джерман Дніпро» зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі

№ 2-1383/2010, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17,

від 07 листопада 2020 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц,

від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі

№ 488/6211/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 490/6324/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 202/7377/16-ц, від 19 лютого 2024 року у справі № 489/6267/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4730/18, від14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/2655/18, від 19 червня 2019 року у справі № 910/4055/18, від 14 травня 2020 року у справі № 908/394/19, від 19 вересня 2018 року у справі № 465/1461/16-а,

від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20, від 26 квітня 2023 року у справі № 2-3067/11, від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц,

від 12 жовтня 2018 року у справі № 726/824/15-ц, від 30 червня 2022 року у справі № 201/2886/15-ц, від 27 червня 2022 року у справі № 723/2158/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

35. Крім того, вказує на порушення норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржених судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

36. Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Джерман Дніпро» не є суб`єктом, який побудував автозаправну станцію, а виступає добросовісним набувачем, яке набуло право власності на вже збудований об`єкт в порядку, передбаченому чинним законодавством, оплатно та на підставі договору.

37. Вказує, що укладений між товариством і ОСОБА_1 договір іпотеки є дійсним та таким, що ніким не оскаржений, а отже, тягне за собою відповідні юридичні наслідки.

38. ТОВ «Джерман Дніпро» мало очікування, що відомості, які містяться в державних реєстрах, відповідають дійсності та є достовірними.

39. Посилається на те, що зобов`язання ТОВ «Джерман Дніпро» в примусовому порядку звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу належного йому майна є порушенням права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України.

40. Зауважує, що товариство після набуття права власності на об`єкт нерухомого майна звернулось до Дніпровської міської ради з відповідним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0120 га, за адресою:

АДРЕСА_1 , проте відповіді не отримало.

41. Наголошує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

42. Підставою касаційного оскарження судового рішення Дніпровська міська рада зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 січня 2019 року у справі

№ 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня

2019 року у справі № 923/876/16, від 22 вересня 2020 року у справі

№ 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18, від 10 січня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі

№ 488/5027/14-ц, у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18, від 08 березня 2023 року у справі № 199/2943/20,

від 14 червня 2023 року у справі № 199/2966/20, від 03 березня 2021 року у справі № 915/161/20, від 30 квітня 2024 року у справі № 904/2129/23,

від 20 жовтня 2020 року у справі № 569/21350/18, від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16, від 04 серпня 2021 року у справі

№ 910/3372/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

43. Касаційна скарга мотивована тим, що наявні у справі докази підтверджують, що правовстановлюючий документ, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на автозаправну станцію, уповноваженими органами не видавалися.

44. Вказує, що реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного.

45. Посилається на те, що у разі доведеності факту самовільного зайняття земельної ділянки та розміщення на ній самочинного будівництва, власник землі, яким є територіальна громада в особі міської ради, може захищати свої права у спосіб, який відповідатиме положенням статей 376, 391 ЦК України і статей 152, 212 ЗК України, зокрема, вимагати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва, звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан.

Доводи особи, яка подала відзив касаційну скаргу

46. У квітні 2024 року Дніпровська міська рада подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «Джерман Дніпро», яку просить залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 чи будь-якій іншій особі під будівництво не надавалась, а будівництво автозаправки є самочинним.

47. У квітні 2024 року ТОВ «Джерман Дніпро» надіслало до Верховного Суду пояснення, у яких звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі

№ 916/1174/22.

48. У червні 2024 року ТОВ «Нафта альянс трейд» надіслало до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Джерман Дніпро» на рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, посилаючись на те, що 04 червня

2024 року Дніпровський апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу

ТОВ «Нафта альянс трейд» на рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року, скасував вказане судове рішення та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року і ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.

49. У листопаді 2024 року ТОВ «Нафта альянс трейд» подало пояснення, що за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, однак не може бути врахований касаційним судом, оскільки поданий з пропуском строку, встановленого в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Підстав для продовження строку на подання відзиву колегією суддів не встановлено, при цьому враховано, що ухвала про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету ТОВ «Нафта альянс трейд» в підсистемі Електронний суд 02 серпня 2024 року, а отже заявник мав достатньо часу аби реалізувати своє право на подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк до 23 серпня 2024 року.

50. У січні 2025 року ТОВ «Джерман Дніпро» надіслало до Верховного Суду заяву про долучення додаткових доказів та надання пояснень, які не підлягають врахуванню та дослідженню, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.

Обставини справи, встановлені судами

51. 06 серпня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Деллаловим А. О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис

№ 32766712 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - автозаправну станцію, загальною площею 9,1 кв. м, опис: літ. А - операторська, літ. Б - навіс, літ. В під Б - резервуар, літ. Г під Б - колонка, літ. Д - навіс, літ. Е - вбиральня, літ. Ж під Д - резервуар, літ. З під Д - колонка, І - мостіння,

№ 1 - огорожа, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; підстава виникнення права власності: дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 214/2010-04, виданий 30 серпня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 14211046429, видана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області.

52. Державна архітектурно-будівельна інспекція у Дніпропетровській області листом від 20 березня 2020 року № 1004-1.14/742 повідомила, що згідно з даними реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року та відповідно до пошуку серед матеріалів архівних справ Інспекції державного

архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області (з 01 січня 2008 по 20 травня 2011 року) відсутня інформація щодо реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ДП 14211046429 та щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт № 214/2010-04 від 30 серпня 2010 року.

53. Листом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради від 24 березня 2020 року № 4/1-135 надано інформацію, що в архіві Управління відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою:

АДРЕСА_1.

54. Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 11 березня 2020 року № 4/11-1191 повідомив, що станом на 03 березня

2020 року інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки у системі не виявлено реєстраційних записів щодо договорів оренди землі, укладених між міською радою та юридичними або фізичними особами на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

55. 14 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Джерман Дніпро» укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О. за реєстровим № 297, предметом якого є спірна автозаправна станція.

56. На підставі іпотечного договору приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А. О., як державним реєстратором, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про іпотеку: 32822648, запис про обтяження: 32822653, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1891350112101.

57. В подальшому на підставі нотаріально посвідченої заяви від 07 жовтня 2019 року за № 368 вказане нерухоме майно в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки перейшло до ТОВ «Джерман Дніпро», про що приватним нотаріусом Деллаловим А. О. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис про право власності: 33663171.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

58. Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

59. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо касаційної скарги Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

60. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

61. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

62. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

63. Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

64. Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

65. У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

66. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

67. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

68. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 вказав, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків».

69. Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

70. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або наступні обставини: судове рішення безпосередньо стосується її прав, інтересів та обов`язків, тобто судом вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або у рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

71. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їхні процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між заявником і сторонами спору не може братися до уваги.

72. Тобто, особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки.

73. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 175/5649/13-ц, 13 січня 2025 року у справі № 948/2166/23 та від 22 січня 2025 року у справі № 367/3693/20.

74. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

75. Апеляційний суд, переглядаючи рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року за апеляційною скаргою

ТОВ «Нафта альянс трейд» не звернув увагу, що апеляційна скарга подана особою, яка не брала участі у справі, а отже першочергово мав встановити, чи вирішував суд першої інстанції у вказаному рішенні питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафта альянс трейд».

76. Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію з приводу належного відповідача у справах за позовом власника землі про знесення об`єкта самочинного будівництва (див. наприклад постанови від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 30 вересня 2022 року у справі

№ 201/2471/20, від 15 березня 2023 року у справі № 205/213/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 199/6251/18, від 31 травня 2023 року у справі

№ 201/4483/20, від 10 січня 2024 року у справі № 489/742/20, від 13 березня 2024 року у справі № 915/1439/21).

77. Крім того, у практиці Верховного Суду мали місце випадки, коли у справі про знесення будівель та споруд, апеляційну скаргу подавав орендар спірного майна, який не був залучений до участі у справі (див. наприклад постанову Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі № 910/14328/17). В цій справі Верховний Суд також звертав увагу на необхідність суду апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

78. З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що оскарженим рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафта альянс трейд», жодних позовних вимог до вказаного товариства ні міська рада у первісному позові, ні ТОВ «Джерман Дніпро» у зустрічному позові не заявляли.

79. Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

80. Враховуючи, що апеляційний суд помилково переглянув по суті справу за апеляційною скаргою ТОВ «Нафта альянс трейд», яке не брало участі у справі, в той час як мав би закрити апеляційне провадження на підставі пункту

3 частини першої статті 362 ЦПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

81. Водночас Верховний Суд вважає за необхідне дати правову оцінку рішенню Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня

2023 року та постанові Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року за касаційною скаргою ТОВ «Джерман Дніпро», якими вирішено спір по суті між належними сторонами.

82. За загальним правилом, передбаченим статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

83. Згідно з частиною першою статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

84. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

85. У відповідності до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

86. Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

87. Відповідно до частин першої, другої статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

88. Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

89. У частинах першій, другій статті 373 ЦК України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

90. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

91. У частині другій статті 212 ЗК України зазначено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

92. Відповідно до частин першої-четвертої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

93. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

94. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

95. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

96. Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.

97. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

98. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

99. Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України.

100. Частиною другою статті 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

101. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22).

102. У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі

№ 461/3490/18 зазначено, що належним способом захисту прав власності міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такої забудови, яку позивач вважає самочинною, відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України. Належним відповідачем за такою вимогою є власник відповідної забудови.

103. Знесення незаконно побудованого житлового будинку за рахунок особи, яка здійснила будівництво, є належним і ефективним способом захисту прав власника (користувача) земельної ділянки. Застосування цієї вимоги виключає інші способи захисту, зокрема визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості, що не усуває порушень, спричинених незаконним будівництвом. Відповідний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 202/7377/16-ц.

104. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі

№ 442/302/17 зазначено, що задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою.

105. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд у постанові від 30 січня 2024 року, на підставі належним чином оцінених доказів, встановив наявність обставин, які свідчать про відсутність правових підстав для виникнення у ОСОБА_1 права власності на автозаправну станцію, яка самочинно збудована на земельній ділянці комунальної власності та не передавалась у встановленому порядку

ОСОБА_1 ні у власність, ні у користування, а відтак, і відсутність правових підстав для переходу права власності на вказане майно до ТОВ «Джерман Дніпро».

106. Державна реєстрація права власності на автозаправну станцію за адресою: АДРЕСА_1 здійснена незаконно, порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

107. З метою усунення перешкод територіальній громаді в особі Дніпровської міської ради у вільному використанні або розпорядженні своїм майном у вигляді земельної ділянки комунальної власності, суд першої інстанції з яким погодився й апеляційний суд у постанові від 30 січня 2024 року, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову міської ради.

108. Висновки судів про відсутність дозвільних документів на виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є не припущенням, а ґрунтуються на досліджених у справі доказах та відповідають стандартам доказування у цивільних справах.

109. У пункті 109 постанови від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14?91цс20) Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожному випадку, коли володіючий власник просить про усунення йому перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом демонтажу спорудженого на ній об`єкта нерухомості, суд має перевіряти правомірність втручання держави у права на повагу до житла та мирного володіння на цей об`єкт шляхом його демонтажу, а саме: наявність підстави для такого втручання у законодавстві, легітимність мети цього втручання (його відповідність цілям, визначеним у пункті 2 статті 8 Конвенції та абзаці другому статті 1 Першого протоколу до Конвенції) та пропорційність демонтажу відповідній меті (можливість досягнення останньої проведенням демонтажу за відсутності менш обтяжливих для відповідача способів захисту прав позивача). Залежно від результату такої перевірки суд вирішує питання про задоволення чи відмову у задоволенні позову. При цьому у разі його задоволення відшкодування особі вартості майна, що підлягає демонтажу, не є можливим за відсутності для цього юридичних підстав (зокрема, правомірності його спорудження, добросовісності набуття права на нього, заявлення вимоги про відшкодування та її обґрунтованості).

110. Вирішуючи спір, апеляційний суд врахував, що право Дніпровської міської ради, яка діє в інтересах територіальної громади, звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель та споруд загальною площею 9,1 кв. м., з огляду на доведену незаконність набуття відповідачами права власності на ці будівлі, становить пропорційне втручання у право власності ТОВ «Джерман Дніпро» з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами в даному випадку територіальної громади міста Дніпра та інтересами відповідачів.

111. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд у постанові від 30 січня 2024 року, правильно врахував, що заявлені вимоги не є належним способом судового захисту (стаття 16 ЦК України) в розумінні вимог закону, оскільки відплатність придбання майна сама по собі не свідчить про добросовісність набувача.

112. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року в справі

№ 373/2054/16-ц вказала, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

113. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 січня

2023 року у справі № 488/2807/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19,

від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 03 квітня 2019 року у справі № 921/158/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 713/1817/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010,

від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 07 листопада 2020 року у справі № 488/5027/14-ц, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц,

від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 490/6324/19, від 27 жовтня 2021 року у справі № 202/7377/16-ц,

від 19 лютого 2024 року у справі № 489/6267/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/4730/18, від 14 березня 2019 року у справі № 902/341/17, від 27 червня 2018 року у справі № 902/889/16, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/2655/18, від 19 червня 2019 року у справі № 910/4055/18, від 14 травня 2020 року у справі № 908/394/19, від 19 вересня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20,

від 26 квітня 2023 року у справі № 2-3067/11, від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц, від 12 жовтня 2018 року у справі № 726/824/15-ц, від 30 червня 2022 року у справі № 201/2886/15-ц, від 27 червня 2022 року у справі № 723/2158/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), на які ТОВ «Джерман Дніпро» посилалося в касаційній скарзі.

114. ОСОБА_1 судові рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржує.

115. Інші доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції з яким погодився апеляційний суд у постанові від 30 січня 2024 року, не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та за своїм змістом переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

116. В межах доводів та вимог касаційної скарги ТОВ «Джерман Дніпро», які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що рішення Ленінського районного суду

м. Дніпропетровська від 14 червня 2023 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2024 року ухвалені із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.

117. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

118. Передбачені процесуальним законом підстави для закриття касаційного провадження, як це просило ТОВ «Нафта альянс трейд» відсутні.

119. Оскільки рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

від 14 червня 2023 року та постанова Дніпровського апеляційного суду

від 30 січня 2024 року щодо вирішення спору по суті є законними і обґрунтованими, а Верховним Судом у цій постанові констатовано, що рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «Нафта альянс трейд», колегія суддів вважає недоцільним та таким що не буде відповідати завданню цивільного судочинства, направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду у зв`язку зі скасуванням постанови Дніпровського апеляційного суду

від 04 червня 2024 року.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Дніпро» залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

3. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року скасувати.

4. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська

від 14 червня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 30 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович