Ухвала

від 31.01.2025 по справі 758/4675/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2025 року

м. Київ

справа № 758/4675/19

провадження № 61-1052 ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податковій служби у Львівській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Львівській області, про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», приватне підприємство «Вадим-58»,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, заяву ГУ ДПС у Львівській області залишено без задоволення.

22 січня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ГУ ДПС у Львівській області у порядку самопредставництва Кухар Н. М. подала касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просила їх скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви у повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо строків касаційного оскарження

У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки первісна касаційна скарга була подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, однак повернута ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

З огляду на те, що представник ГУ ДПС у Львівській області вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення попередніх інстанцій в межах встановленого законом строку на їх касаційне оскарження, однак скаргу було повернуто, в розумні строки повторно звернувся з касаційною скаргою, заява про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено найменування суду, до якого подається касаційна скарга.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції

у цивільних справах є Верховний Суд.

У порушення вимог пункту 1 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі взагалі не вказано до якого суду подається касаційна скарга.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Представник заявника у касаційній скарзі виокремила підстави касаційного оскарження які визначені у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Представник заявника у касаційній скарзі посилається на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування правових позицій Верховного Суду, однак не зазначає який саме висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Верховного Суду, не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, тому суд відхиляє посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження.

Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на підстави касаційного оскарження, які зазначені упункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, без обґрунтування (мотивування) наявності цих підстав, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392 - 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити Головному управлінню Державної податковій служби у Львівській області строк на касаційне оскарження рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податковій служби у Львівській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 04 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь