Ухвала

від 31.01.2025 по справі 540/607/13-ц

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 540/607/13-ц

номер провадження 4-с/531/1/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2025року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Герцова О. М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги, поданої адвокатом Король Тетяною Володимирівною, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заінтересована особа: державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Шолох Г.С., -

ВСТАНОВИВ:

Представник скаржника - адвокат Король Т. В., звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд:

визнати неправомірними дії державного виконавця Шолох Г.С. щодо відмови в перерахуванні заборгованості по виконавчих листах №540/607/13-ц від 30.07.2013, виданих Машівським районним судом Полтавської області, №ВП 44039973/12 та №ВП 44039893/12 станом на 23.12.2024 за період 01.04.2018 по 01.10.2022.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 30 липня 2013 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 18 травня 2013 року протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікування нею.

Постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у місті Києві від 16 липня 2014 року відкрито виконавче провадження № 44039973 та № 44039893 на виконання вищезазначеного судового рішення.

В подальшому виконавче провадження передавалося на виконання до Машівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області, Карлівського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області, Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, станом на 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 мав заборгованість за аліментами на утримання доньки у розмірі 56101, 77 грн. Вказана заборгованість утворилася за період з 01 квітня 2018 року по 07 жовтня 2022 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, станом на 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 має заборгованість за аліментами на утримання позивача у розмірі 26314,18 грн. Вказана заборгованість утворилася за період з 1 квітня 2018 року по 01 лютого 2020 року, з 01 липня 2022 року по 07 жовтня 2022 року.

У зв?язку з цим ОСОБА_1 в жовтні 2022 року звернулася до Машівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Пеню за вказаним позовом було розраховано відповідно до вищезазначених розрахунків.

До теперішнього часу вказаний позов ще перебуває на розгляді.

31.10.2024 року державним виконавцем Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено розрахунок заборгованості.

06.11.2024 року державним виконавцем Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві і Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено інший розрахунок заборгованості.

Проаналізувавши останній розрахунок було встановлено, що до розрахунку включені зарахування з боку боржника, які ОСОБА_1 фактично не отримувала.

Суми отримані ОСОБА_1 за період з 01.04.2018 року по 01.10.2022 року підтверджується випискою з АТ КБ «Приватбанк».

Так, отримані ОСОБА_1 від боржника ОСОБА_2 за період 01.04.2018 року по 31.10.2022 року підтверджується випискою по рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк» за період 01.04.2018 року по 31.10.2022 року.

Згідно виписки із банку та складених розрахунків заборгованості від 06.11.2024 року зараховані стягувачем суми в непоодиноких випадках, зокрема в період квітня 2020 року по вересень 2021 року майже щомісячно, є випадки коли зарахування взагалі були відсутні натомість в розрахунку вказана сума нібито сплачена боржником.

Враховуючи, що перевірити факт сплати боржником, без підтвердження фактично отриманих ОСОБА_4 не можливо, а тому вважаючи, що складені розрахунки є не коректними, звернулася до державного виконавця з клопотанням про перерахунок заборгованості з урахуванням документів, що підтверджують чітку інформацію, як про сплату так і про отримання коштів. Крім того, розрахунок заборгованості по ВП 44039973/12 (на дитину) за період з квітня 2018 року по лютий 2020 року у розрахунку від 06.11.2024 року зроблено не було, то проаналізувати цей період, що наявності/ відсутності заборгованості не можливо.

24.12.2024 року на електронну пошту отримано розрахунок заборгованості станом на 23.12.2024 року. Однак, фактично це є розрахунок з іншою датою проте фактично перерахунку заборгованості в спірний період зроблено не було, про причини не прийняття та не врахування наданих доказів не повідомлено.

На підтвердження доводів державному виконавцю було надано виписку АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.04.2018 року по 31.10.2022 року по зараховані кошти на рахунок ОСОБА_1 у спірний період. Проте проаналізувавши новий розрахунок від 23.12.2024 року, встановлено, що він фактично не змінився.

Так, згідно останнього розрахунку:

-в квітні 2018 року стягувач на своє утримання отримала 3606,50 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 1800,00 грн.;

-в листопаді 2018 року стягувач на своє утримання отримала 4128,60 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 2250,00 грн.;

-в грудні 2018 року стягувач на своє утримання отримала 1258,78 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 2500,00 грн.;

-в лютому 2019 року стягувач на своє утримання отримала 603,02 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в лютому 2020 року стягувач на своє утримання отримала 3000,00 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 3700 грн.;

-в березні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2000,00 грн. а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в квітні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2000,00 грн., на своє утримання 4000, 00 грн, а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 4000,00 грн.;

-в червні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2200,00 грн., на своє утримання 2200, 00 грн, а фактично ОСОБА_1 надійшли кошти в сумі 2200,00 грн.;

-в липні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2300,00 грн., а фактично їй надійшли кошти в сумі 0,00 грн.

-в серпні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2300,00 на своє утримання отримала 2300,00 грн., а фактично їй надійшли кошти в сумі 2300,00 грн.;

-в вересні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2400,00 грн., на своє утримання 10700,00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 4700,00 грн.;

-в жовтні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2681,00 грн а фактично їй найшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в листопаді 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2582,02 грн., на своє утримання 5263,54 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 5263,54 грн.;

-в грудні 2020 року стягувач на утримання дитини отримала 2785,93 грн., на своє утримання 2785,93, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2800,00 грн.;

-в січні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., на своє утримання 2500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2500,00 грн.;

-в лютому 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., на своє утримання 2500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в березні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 3500,00 грн., на своє утримання 3500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 4000,00 грн.;

-в квітні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., на своє утримання 2500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2500,00 грн.;

-в травні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., на своє утримання 2500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2500,00 грн.;

-в червні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., на своє утримання 2500, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2500,00 грн.;

-в липні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2600,00 грн., на своє утримання 2600, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2600,00 грн.;

-в серпні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2600,00 грн., на своє утримання 2600, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2600,00 грн.;

-в вересні 2021 року стягувач на утримання дитини отримала 2600,00 грн., на своє утримання 2600, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 2600,00 грн.;

-в березні 2022 року стягувач на утримання дитини отримала 2500,00 грн., а фактично надійшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в травні 2022 року стягувач на тримання дитини отримала 3015,00 грн., а фактично надійшли кошти в сумі 0,00 грн.;

-в червні 2022 року стягувач на утримання дитини отримала 9612,29 грн., а фактично надійшли кошти в сумі 2587,00 грн.;

-в липні 2022 року стягувач на утримання дитини отримала 0,00 грн., на своє утримання 0, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 3000,00 грн.;

-в липні 2022 року стягувач на утримання дитини отримала 0,00 грн., на своє утримання 0, 00 грн, а фактично надійшли кошти в сумі 7000,29 грн.;

У судове засідання представник скаржника та її представник не з`явилися, від представника скаржника надійшла заява в якій вона просить проводити судове засідання без їх участі, а скаргу задовольнити.

Державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шолох Г.С. в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, вважає, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що у провадженні Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходяться виконавчі провадження по виконавчих листах №540/607/13-ц від 30.07.2013, виданих Машівським районним судом Полтавської області, №ВП 44039973/12 та №ВП 44039893/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача на утримання дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18 травня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 18 травня 2013 року протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікування нею.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, станом на 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 мав заборгованість за аліментами на утримання доньки у розмірі 56101, 77 грн. Вказана заборгованість утворилася за період з 01 квітня 2018 року по 07 жовтня 2022 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним державним виконавцем, станом на 04 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 має заборгованість за аліментами на утримання позивача у розмірі 26314,18 грн. Вказана заборгованість утворилася за період з 1 квітня 2018 року по 01 лютого 2020 року, з 01 липня 2022 року по 07 жовтня 2022 року.

У зв?язку з цим ОСОБА_1 в жовтні 2022 року звернулася до Машівського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Пеню за вказаним позовом було розраховано відповідно до вищезазначених розрахунків.

31.10.2024 року державним виконавцем Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено розрахунок заборгованості.

06.11.2024 року державним виконавцем Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві і Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було складено інший розрахунок заборгованості.

Дослідивши останній розрахунок встановлено, що до розрахунку включені зарахування з боку боржника, які ОСОБА_1 фактично не отримувала.

Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За правилами частин першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається Законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Порядок визначення заборгованості за аліментами, стягнутими у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якого заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно, державним виконавцем не здійснено розрахунок заборгованості по аліментам у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таким чином дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав скаржника та засад виконавчого провадження, згідно якого виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об`єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що органом ДВС було порушені права ОСОБА_1 при розрахунку заборгованості аліментів, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу, подану адвокатом Король Тетяною Володимирівною, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії державного виконавця щодо проведення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, заінтересована особа: державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шолох Г.С. - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови в перерахуванні заборгованості по виконавчому листу № 540/607/13-ц від 30.07.2013 року, виданому Машівським районним судом Полтавської області, ВП44039973/12 станом на 23.12.2024 року за період 01.04.2018 року по 01.10.2022 року.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Шолох Г.С. Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови в перерахунку заборгованості по виконавчому листу № 540/607/13-ц від 30.07.2013 року, виданому Машівським районним судом Полтавської області, BП44039893/12 станом на 23.12.2024 року за період з 01.04.2018 року по 01.10.2022 року.

Зобов`язати уповноважених осіб Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити належний розрахунок заборгованості аліментів у відповідності до вимог законодавства у межах виконавчих проваджень ВП 44039973/12 та BП44039893/12.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя О. М.Герцов