Рішення

від 28.01.2025 по справі 914/1671/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2025 Справа № 914/1671/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Могилів - Подільської міської ради, м. Могилів - Подільський, Вінницька обл.,

до відповідача 1: Приватне підприємство Енерготрансзахід, м. Львів,

до відповідача 2: Могилів - Подільське міське комунальне підприємство Теплоенергетик, м. Могилів - Подільський, Вінницька обл.,

про: визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 54 439,77 грн

за участю представників:

прокурор: Слиш Г.С.;

від позивача: Яхно О.В.;

від відповідача - 1: Бойко В.В.;

від відповідача - 2: не з`явився;

Хід розгляду справи.

Керівник Могилів - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Могилів - Подільської міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Енерготрансзахід, Могилів - Подільського міського комунального підприємства Теплоенергетик про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 54 439,77 грн.

Ухвалою від 09.07.2024 суд відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання на 03.09.2024.

15.07.2024 на адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18017/24).

25.07.2024 на адресу суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18881/24).

01.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява, в якій останній заперечив щодо задоволення позовних вимог (вх. № 19368/24).

24.09.2024 на адресу суду від прокуратури надійшли письмові пояснення (вх. № 23217/24).

Ухвалою суду від 24.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.10.2024.

Ухвалою від 22.10.2024 судове засідання відкладено на 30.10.2024.

Ухвалою від 30.10.2024 судове засідання відкладено на 21.11.2024.

У судовому засіданні 21.11.2024 оголошено перерву до 17.12.2024.

У судових засіданнях прокурор позовні вимоги підтримав, представники позивача та відповідача просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 28.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правові позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що додаткова угода № 5 від 26.09.2023, якою збільшено вартість електричної енергії з 4,399 грн/кВт*год з ПДВ до 5,6892 грн/кВт*год з ПДВ, тобто на 29,32% більше від визначеної договором ціни, укладена з порушенням істотних умов договору та вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині необхідності належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, а тому підлягає визнанню судом недійсною. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірної додаткової угоди, має місце переплата відповідачем 2 вартості електричної енергії на загальну суму 54 439, 77 грн, що підлягає до стягнення з відповідача 1 на користь позивача.

Позивач заперечив щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що він є засновником відповідача 2, а його виконавчий комітет органом управління; компетенцією органу управління є погодження здійснення господарських операцій в частині придбання товарів, робіт, послуг (крім комунальних) в розмірах, що перевищують 200 000, 00 грн, тому укладення договору та підписання додаткових угод не потребували погодження ні засновника, ні органу управління; підприємство використовувало власні кошти для оплати електричної енергії, а у разі задоволення позову такі кошти не зможуть бути передані підприємству для закупівлі електроенергії. Крім того, позивач ствердив про документальну підтвердженість факту коливання ціни електричної енергії. Тому у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач 1 у відзиві на позов ствердив про безпідставність посилання прокурора на те, що роздруківка з вебсайту АТ «Оператор Ринку» є неналежним доказом коливання ціни на ринку, враховуючи, що прокурор заперечує коливання ціни з посиланням на те ж джерело; постачальник не міг передбачити ризики зміни ціни і закласти їх при укладенні договору, оскільки підвищення ціни є непрогнозованим, а закупка електроенергії наперед є неможливою; при укладення додаткової угоди № 4 аналізувався період лютий-липень 2023 року, а підставою для укладення додаткової угоди № 5 слугував аналіз періоду липень-серпень 2023 року; цінова довідка від 08.07.2024 повністю підтверджує коливання цін у спірні періоди; на момент підписання оскаржуваної додаткової угоди ціна на вересень 2023 року ще не сформувалась, тобто підняття ціни відбувається за попередній період, а не за поточний місяць. Враховуючи викладене, відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 у відзиві на позов ствердив про належне документальне підтвердження коливання ціни електричної енергії, обґрунтованість та законність укладеної додаткової угоди № 5, просив у задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини справи встановлені судом.

На виконання положень Закону України «Про публічні закупівлі», 28.02.2023 Могилів-Подільське міське комунальне підприємство «Теплоенергетик» (далі - Споживач) та Приватне підприємство «Енерготрансзахід» (далі - Постачальник) уклали договір № 313/02/23 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Предметом закупівлі за цим договором є «код ДК 021:2015: 09310000-5-Електрична енергія.

Відповідно до п. 2.3 договору кількість електричної енергії, яка постачається за цим договором: 224 400 кВт/год.

Згідно з п. 3.1 договору строк поставки товару: з дати, зазначеної у Заяві-приєднання по 31 грудня 2023 року.

Загальна ціна (сума) цього договору становить 987 357, 74 грн з ПДВ (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Згідно з п. 13.2 договору істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого Стороною підтвердження коливання ціни такого товару на ринку. Підтвердженням коливання ціни на електроенергію є посилання на дані АТ «Оператор Ринку», зокрема на офіційний сайт https://www.oree.com.ua/. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, може бути наданий у формі роздруківки/скріншоту з вебсайту АТ «Оператор Ринку» (https://www.oree.com.ua).

Додатком № 1 до договору є заява-приєднання , в якій зазначено персоніфіковані дані Споживача, початком постачання визначено 01.03.2023.

Відповідно до комерційної пропозиції ціна за спожиту електроенергію за 1 кВт/год, без урахування тарифів на її розподіл, становить 4,399 грн з урахуванням ПДВ (додаток № 2 до договору).

Комунальним підприємством «Теплоенергетик» та Приватним підприємством «Енерготрансзахід» укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, при незмінній ціні договору, а саме:

- додаткова угода № 1 від 21.04.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,399 грн за кВт/год до 4,459 грн за 1 кВт/год з 01.04.2023. Обсяг постачання електричної енергії за договором установлено в розмірі 221 863, 5919 кВт/год;

- додаткова угода № 3 від 31.07.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,459 грн за кВт/год до 4,525 грн за 1 кВт/год з 01.07.2023. Обсяг постачання електричної енергії за договором установлено в розмірі 219 256, 552 кВт/год;

- додаткова угода № 4 від 04.09.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 4,525 грн за кВт/год до 5,085 грн за 1 кВт/год з 01.08.2023. Обсяг постачання електричної енергії за договором установлено в розмірі 199812, 245825 кВт/год;

- додаткова угода № 5 від 26.09.2023, на підставі якої підвищено ціну на електричну енергію з 5,085 грн за кВт/год до 5,689 грн за 1 кВт/год з 01.09.2023. Обсяг постачання електричної енергії за договором установлено в розмірі 183 173, 162938 кВт/год.

Згідно з актами приймання-передачі електроенергії ПП «Енерготрансзахід» поставило Могилів Подільському міському комунальному підприємству «Теплоенергетик» у березні 2023 року - 35 749 кВт/год на суму 157 295, 24 грн; у квітні 2023 року - 6 110 кВт/год на суму 27 250, 32 грн; у травні 2023 року - 384 кВт/год на суму 1 712, 63 грн; у червні 2023 року - 361 кВт/год на суму 1 610, 04 грн; у липні 2023 року - 64 кВт/год на суму 289, 64 грн; у серпні 2023 року - 283 кВт/год на суму 1 439, 27 грн; у вересні 2023 року - 124 кВт/год на суму 705, 47 грн; у жовтні 2023 року - 4 998 кВт/год на суму 28 434, 94 грн; у листопаді 2023 року - 35 463 кВт/год на суму 201 758, 29 грн; у грудні 2023 року - 49 508 кВт/год на суму 281 663, 98 грн.

Таким чином, відповідач 1 поставив, а відповідач 2 прийняв 133 044 кВт/год електроенергії.

Відповідач 2 оплатив відповідачу 1 вартість поставленої електричної енергії, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які долучено до позову.

Відповідач 1 листом № 286/23-01 від 11.08.2023 повідомив відповідача 2 про внесення змін до договору в частині збільшення ціни електричної енергії з 01.09.2023.

Зазначений лист відповідач 2 отримав 14.08.2023 (вх. № 105), що підтверджується відтиском штампу підприємства.

Підставою для укладення додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 до договору слугував лист ПП «Енерготрансзахід» №142/07/23 від 26.09.2023, яким підприємство повідомило про те, що згідно з аналізом даних роботи ринку «на добу наперед», розміщених на офіційному сайті АТ «Оператора ринку» по ОЕС України, середньозважена ціна за серпень 2023 року склала 4,16223 грн/кВт*год (без ОСП і ПДВ), а за липень 2023 року середньозважена ціна склала 3,66987 грн/кВт*год (без ОСП і ПДВ). Враховуючи викладене ціна за електроенергію з 01.09.2023 згідно з додатковою угодою збільшилась на 13,4% і становиттме 5,6892 грн/кВт*год з ПДВ.

Прокурор ствердив, що подані відповідачем 1 документи не є належними та беззаперечними доказами, які підтверджують коливання ціни на електроенергію на ринку та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору № 313/02/23 в частині збільшення вартості ціни.

Зазначені обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом про визнання недійсною додаткової угоди №5 від 26.09.2023 та стягнення 54 439, 77 грн переплати.

Оцінка суду.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим позовом є очевидне порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат місцевого бюджету що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі позивача Могилів-Подільської міської ради, як власника Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Теплоенергетик»

При цьому, суд встановив, що до моменту звернення прокурора з цим позовом, а також після подання прокурором позову, позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійсною додаткової угоди та повернення зайво сплачених сум за спірним договором. Більше того, позивач не підтримав заявлені вимоги прокурора.

У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, натомість просить визнати недійсними додаткову угоду та повернути позивачу зайво сплачені відповідачем 2 кошти внаслідок недотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави", яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" зайвою сплатою коштів відповідачем 2, що призвели до нераціонального та неефективного використання комунального майна, фактичних втрат коштів комунального підприємства та отримання ним меншого обсягу електричної енергії у порівнянні з оплаченим за значно вищою ціною.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Могилів-Подільською окружною прокуратурою листом № 53-773вих-24 від 14.02.2024 повідомлено Могилів-Подільську міську раду про виявлені прокурором порушення.

Листом № 02-22/358 від 15.02.2024 виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради повідомив, що лист № 53-773вих-24 від 14.02.2024 скеровано до КП «Теплоенергетик».

Листом № 17 від 15.02.2024 КП «Теплоенергетик» повідомило, що не вбачає порушень вимог чинного законодавства під час укладення додаткових угод до договору.

Враховуючи те, що органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій в спірних правовідносинах - Могилів-Подільською міською радою не забезпечено належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду за захистом порушених прав щодо стягнення сплачених бюджетних коштів за невиконання умов договору, прокурор листом №53-2470вих-24 від 27.05.2024 повідомив позивача намір звернутись до Господарського суду Львівської області.

Листом № 02-22/1066 від 31.05.2024 виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради повідомив, що заперечує стосовно представництва інтересів Могилів-Подільської міської ради окружною прокуратурою.

Поряд з цим, позивач як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні ст. 22 БК України, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

За таких обставин, враховуючи поведінку міської ради, господарський суд дійшов висновку, що в цьому випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Могилів-Подільської міської ради та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачами в частині визнання недійсними трьох спірних додаткових угод.

Щодо визнання недійсними додаткових угод, суд зазначає наступне.

Причиною виникнення спору у справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 до договору № 313/02/23 на постачання електричної енергії споживачу від 23.02.2023, укладеної Приватним підприємством «Енерготрансзахід» та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством «Теплоенергетик».

Так, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як встановлено судом у цій справі, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином, Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону.

Поряд з цим, укладаючи додаткову угоду № 5 від 26.09.2023 відповідачі погодили збільшення ціну за одиницю електричної енергії на 29, 3% у порівнянні з ціною, яка була при укладенні договору, а також на 11,87% у порівнянні з попередньою додатковою угодою.

Аналіз змісту спірної додаткової угоди свідчить про те, що, збільшуючи ціну за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків сторони послались на положення пп. 2, 7 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (далі Особливості), у зв`язку із коливанням середньозваженої ціни на ринку електричної енергії.

Підпункт 2 п. 19 Особливостей встановлює, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п.п 10 і 13 (крім пп. 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Проте суд вважає, що зазначеними приписами Особливостей не знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення, оскільки вони не змінюють законодавство у відповідній категорії спору.

Згідно з ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законом про внесення змін до цього Закону. Якщо для реалізації положень поданого проекту закону про внесення змін до цього Закону необхідні законодавчі зміни до інших законодавчих актів, такі зміни викладаються в розділі "Прикінцеві положення" (перехідні положення) проекту закону про внесення змін до цього Закону.

Поряд з цим, постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, а її зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого цією нормою.

Так, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон виключень з вказаного правила не містить.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, що входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Водночас, як встановив суд, відповідачами при укладення спірної додаткової угоди ціну за одиницю товару збільшено більш ніж на 10 відсотків, що не відповідає наведеним вище положенням законодавства.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 виснувала про застосування норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «п. 88. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. п. 89. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. п. 90. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі».

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Слід зазначити і про те, що, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати як те, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним, так і те, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем 1 до суду не надано.

Крім того, електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір (п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Як встановив суд, відповідач 1 повідомив відповідача 2 про внесення змін до договору з 01.09.2023 листом від 11.08.2023, який згідно з відтиском штаму підприємства відповідач 2 отримав 14.08.2023.

Тобто відповідач 1 не дотримався встановленого законодавством двадцятиденного строку для повідомлення відповідача 2 про внесення змін до договору.

Крім того, суд погоджується з твердженнями прокурора, що долучені до матеріалів справи докази не підтверджують обґрунтованість необхідності внесення змін до договору в частині збільшення ціни у вересні 2023 року.

Укладаючи додаткову угоду № 4 від 04.09.2023, яка діяла з 01.08.2023, аналізувалось коливання цін на ринку за період з лютого 2023 року по липень 2023 року (лист від 04.09.2023).

В той час, як укладаючи додаткову угоду № 5 від 26.09.2023, яка діяла з 01.09.2023, аналізувалось коливання цін на ринку за період з липня 2023 року по серпень 2023 року (лист від 26.09.2023).

Поряд з цим, сторони у договорі встановили, що істотні умови договору можна змінити у разі погодження зміни ціни за одиницю товару за наявності коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Тобто при укладенні додаткової угоди 26.09.2023 відповідач 1 мав би надати суду належні докази, які б обґрунтовували та підтверджували коливання цін на ринку у період з 01.09.2023 (оскільки ціна почала діяти саме з 01.09.2023) по 25.09.2023, тобто у період між додатковою угодою № 4 та 5.

Відповідно до даних вебсайту АТ «Оператор ринку» середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України за серпень 2023 року становила 4162,23 грн/МВт.год, за період з 01.09.2023-25.09.2023 - 3 884,61 грн/МВт.год, а станом на дату укладення додаткової угоди - 3 816, 08 грн/МВт.год, тобто фактично відбулося її зниження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що передбачена у додатковій угоді ціна електричної енергії, яка постачалась у вересні 2023 року, не може бути вищою за фактично встановлену оператором ринку ціну.

Тому підстав для укладення додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 у цій справи не було.

Суд відхиляє посилання відповідача 1 на цінову довідку Львівської торгово-промислової палати від 08.07.2024, оскільки така не була підставою для укладення додаткової угоди № 5 та замовлена відповідачем 1 після подання позову у цій справі. Більше того, така довідка є фактографічною, не містить узагальнюючої інформації щодо рівня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку та у ній не відображено зміни рівня цін в період між додатковими угодами № 4 та 5.

Відповідно до приписів частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 названого Кодексу встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсною оспорюваної додаткової угоди № 5 від 26.09.2023 до договору № 313/02/23 від 28.02.2023, як такої, що укладена з порушенням приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо стягнення зайво сплачених коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором №313/02/23 від 28.02.2023 відповідач 1 поставив відповідачу 2 загалом 133 044 кВт/год електричної енергії, яка є оплаченою.

Актами приймання - передачі за період вересень 2023 року - грудень 2023 року відповідач 2 фактично отримав 90 093 кВт/год електричної енергії, сплативши 512 562, 68 грн.

Згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право-чину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Позаяк оспорювана додаткова угода №5 визнана судом недійсною, а тому не може породжувати жодних правових наслідків для відповідачів стосовно ціни електричної енергії, яка поставляється за договором.

Ціна за договором за 1 кВт/год електричної енергії з урахуванням зміни ціни за додатковою угодою № 4 становила 5,085 грн, а тому вартість поставленої ПП «Енерготрансзахід» електроенергії за даним договором становила 458 122, 90 грн.

Таким чином, грошові кошти на суму 54 439, 77 грн є такими, що безпідставно одержані відповідачем 1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути позивачу на підставі приписів ст. 216, 1212 ЦК України.

Також не заслуговують на увагу заперечення позивача щодо задоволення позову, оскільки міська рада не втручається в підприємницьку діяльність відповідача 2, договори не потребують його погодження, а у разі задоволення позову такі кошти не зможуть бути передані підприємству для закупівлі електроенергії, враховуючи таке.

Могилів - Подільське міське комунальне підприємство Теплоенергетик належить до комунальної власності Могилів - Подільської міської ради, власником підприємства є Могилів-Подільська міська територіальна громада в особі міської ради, якій воно підзвітне і підконтрольне.

Одним із завдань органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Кошти місцевого бюджету стосуються великого кола осіб, зокрема, мешканців відповідної громади. Тому в межах цієї справи звернення прокурора до суду в інтересах держави та територіальної громади в особі відповідної ради дозволяє захистити в першу чергу публічні інтереси - щодо нераціонального та неефективного використання комунального майна, розпорядження коштами відповідного бюджету внаслідок неналежного виконання договору про закупівлю товарів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений при поданні позову судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 129, 238, 240 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 26.09.2023, укладену Приватним підприємством «Енерготрансзахід» та Могилів-Подільським міським комунальним підприємством «Теплоенергетик».

2.Стягнути з Приватного підприємства «Енерготрансзахід» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 60, код ЄДРПОУ 39634860) на користь Могилів-Подільської міської ради (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, пл. Шевченка, 6/16, код ЄДРПОУ 26340549) 54 439, 77 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Енерготрансзахід» (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 60, код ЄДРПОУ 39634860) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок, 33, код ЄДРПОУ 02909909) 3 028, 00 грн судового збору.

4.Стягнути з Могилів-Подільського міського комунального підприємства «Теплоенергетик» (24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, просп. Незалежності, 281, код ЄДРПОУ 31943433) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, місто Вінниця, вулиця Монастирська, будинок, 33, код ЄДРПОУ 02909909) 3 028, 00 грн судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.02.2025.

СуддяЗапотічняк О.Д.