Ухвала

від 05.02.2025 по справі 926/814/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05 лютого 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/814/24

Суддя Байталюк Володимир Дмитрович, розглянувши заяву Вакарюк Майї Дмитрівни про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі

за позовом Чернівецької міської ради

до фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 379935,84 грн

Представники сторін не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі № 926/814/24 позовні вимоги Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 379935,84 грн задоволено та стягнуто з фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти в сумі 379935,84 грн та судовий збір в сумі 5700,00 грн.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 залишено без змін.

17.12.2024 на виконання рішення Господарським судом Чернівецької області видано наказ яким стягнуто з фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни на користь Чернівецької міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 379935,84 грн та судовий збір у розмірі 5700,00 грн.

16.01.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідачки Вакарюк Майї Дмитрівни надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 строком на дванадцять місяців з щомісячним рівномірним погашенням заборгованості з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 20.01.2025 призначено розгляд заяви про розстрочку виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у судовому засіданні на 04 лютого 2025 року.

03.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Фуркала С. О. надійшла заява в якій просить суд надати доступ до матеріалів справи.

Того ж дня, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява в якій повідомляє суд, що не заперечує щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2024 у справі № 926/814/24 строком на 12 місяців згідно запропонованого відповідачкою графіку. Крім того, просить суд здійснювати розгляд заяви без участі представника Чернівецької міської ради.

04.02.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідачки надійшла заява в якій просить суд провести розгляд справи щодо розстрочки виконання рішення суду без участі представника відповідачки.

У судове засідання, 04.02.2025, представники сторін не з`явилися.

Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни про розстрочення виконання судового рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у статті 326 Господарського процесуального кодексу України, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною першою статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Положенням частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до частини сьомої статті 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відомим є той факт, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, тривалість якого неодноразово продовжена.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз`яснено, що підставою для розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ПІК (яка кореспондується із статтею 331 ГПК України, в редакції що діє з 15.12.2017), ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013, підставою для застосування розстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

У згаданому рішенні Конституційного Суду України також зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Таким чином, для надання розстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. «Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечить вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (див. ухвалу від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Отже, для з`ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодексу України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення суд повинен враховувати, що:

1. виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012);

2. невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012);

3. відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд. захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, п.40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11»);

4. за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італіїї, №22774/93, п.74. EC HR 1999-V»).

При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати балансу інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному урахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

Так, введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, неодмінно впливає на спроможність своєчасного виконання судових рішень, проте не лише для бюджетних установ, підприємств та організацій, а також і в значній мірі для фізичних осіб-підприємців та підприємств, товариств тощо, які в певній мірі втратили можливості повноцінно проводити свою господарську діяльність.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку та графіку розстрочки.

Вирішуючи питання щодо строку розстрочення, суд враховує нормативні приписи частини п`ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Саме на заявника в контексті приписів статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав, тоді як стягувач, у разі наявності заперечень, має навести докази, що спростовують обставини, на які посилається заявник.

Наразі здійснення підприємницької діяльності значно ускладняється через введення воєнного стану, відключення електроенергії, кадрового голоду та інших негативних обставин, які виникли через військову агресію російської федерації.

Більше того, розстрочення виконання рішення суду надасть відповідачці можливість належним чином розрахуватися з позивачем, оскільки арешт банківських рахунків відповідачки саме в даний період може привести до невідворотних наслідків для боржника, а також надасть змогу надалі виконувані свої зобов`язання перед іншими контрагентами.

Негайне звернення стягнення па кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може критично вплинути на діяльність відповідачки.

Беручи до уваги вищевказані обставини, керуючись принципами розумності та справедливості, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, характер здійснюваної ними господарської діяльності, її суспільне значення, враховуючи необхідність дотримання балансу і рівноваги інтересів стягувача та боржника, а також зважаючи на те, що заявник наразі позбавлений можливості одночасно виконати рішення суду у зв`язку з своїм незадовільним, скрутним матеріальним (фінансовим) станом, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців рівними частинами по 32136,32 грн.

Суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін.

Також суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, ухвала від 7 жовтня 2003 року; тривалість виконання вісім місяців).

Керуючись статтями 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву фізичної особи-підприємця Вакарюк Майї Дмитрівни про розстрочення виконання рішення (вх. № 137 від 16.01.2025) задовольнити.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 03 червня 2024 року у справі № 926/814/24 відповідно до наступного графіку:

- в строк до 10.02.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.03.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.04.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.05.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.06.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.07.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.08.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.09.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.10.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.11.2025 32136,32 грн;

- в строк до 30.12.2025 32136,32 грн;

- в строк до 10.01.2026 32136,32 грн.

Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст ухвали складено та підписано 05.02.2025.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/