Ухвала

від 04.02.2025 по справі 481/159/24

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/159/24

Провадж.№ 1-кс/481/69/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 слідчий суддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного, власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024152030000006 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.254 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

31.01.2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна, в обґрунтування якого остання вказала, що у провадженні СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 42024152030000006 від 19.01.2024 за фактом незаконного облаштування штучної водойми (ставка) на земельній ділянці сільськогосподарського використання за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що в 2020 році, більш точного часу в ході дізнання встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_4 виник протиправний, корисливий умисел на безгосподарське використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, спрямований на виведення її із сільськогосподарського обороту, шляхом облаштування на ній штучної водойми (ставок) для риборозведення.

Так, реалізуючи свій протиправний умисел та переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_4 діючи всупереч вимогам ст.ст. 116-126 Земельного кодексу України, які регламентують порядок набуття і реалізацію права на землю, умисно, без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів, зайняв частину земельної ділянки площею 12,5427 га (із загальної площі 258,7768 га) з кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 (перебуває в архівному шарі та з якої шляхом поділу сформовано нові земельні ділянки з кадастровими номерами: 4824580400:01:000:0446, 4824580400:02:000:0713, 4824580400:02:000:0712), яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (для сінокосіння та випасання худоби), власником якої є об`єднана територіальна громада в особі Софіївської сільської ради, яка не надана у власність та користування, та яка розташована на території Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області за межами населених пунктів, а саме сіл Баратівка та Вівсянівка, для облаштування штучної водойми (ставок) з метою риборозведення.

У подальшому, ОСОБА_4 порушуючи вимоги ст.ст. 20, 125, 126, 168 Земельного кодексу України, не отримавши правовстановлюючих документів щодо надання у користування чи власність вказаної земельної ділянки, не ініціюючи питання зміни її цільового призначення та не маючи в наявності готового та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, без отримання від спеціально уповноважених органів влади відповідних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, діючи умисно, в березні 2020 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, за допомогою техніки та сторонніх осіб, які не були обізнані з протиправними діями останнього, провів земельні та гідротехнічні роботи по облаштуванню штучної водойми (ставок), шляхом насипу дамб, будівництва причалів на земельній ділянці сільськогосподарського використання комунальної власності площею 12,5427 га (із загальної площі 258,7768 га) із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310, що розташована на території Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, що призвело до затоплення дерев, трав`яної степової рослинності та внаслідок чого порушено ґрунтовий покрив вказаної земельної ділянки, тим самим вчинив дії, спрямовані на її виведення із сільськогосподарського обороту.

У послідуючому, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на безгосподарське використання земельної ділянки та переслідуючи корисливий мотив від риборозведення, ОСОБА_4 в період з березня 2020 року по теперішній час, незаконно облаштовану та заводнену ним штучну водойму (ставок), зариблює та використовує для власних рибогосподарських потреб.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , здійснюючи в період з березня 2020 року по теперішній час, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та без зміни цільового призначення земельної ділянки, безгосподарське використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 12,5427 га, призвів до втрати родючості ґрунтів та неможливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, чим заподіяв власнику земельної ділянки об`єднаній територіальній громаді в особі Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області матеріальну шкоду за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у розмірі 140 880,73 грн.

28.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та висновку Миколаївського НДЕКЦ №СЕ19/115-24/8179-ЕК від 14.05.2024 розмір шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 площею 12,5427 га становить 140880 грн. 73 коп.

Згідно інформації ТСЦ МВС №4845 за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 19.10.2013 зареєстрований транспортний засіб «MITSUBISHI L200», 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова « НОМЕР_2 », держаний номерний знак НОМЕР_3 .

Прокурор вважає за необхідне накласти арешт на зазначене вище майно, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у клопотання. Також зазначила, що 04.02.2025 року прокурором в інтересах Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024152030000006 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.254 КК України було подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 площею 12,5427 га у розмірі 140880 грн. 73 коп.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що він себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.254 КК України не визнає. Крім того вказав, що зазначений автомобіль він не збирається відчужувати, так як він йому потрібен для роботи, пояснив, що він є підприємцем та має можливість внести зазначені кошти, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є неспівмірним з розміром шкоди, на яку заявлений цивільний позов.

Вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10 ст.170 КПК України).

Водночас, відповідно до положень ч.2ст.170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. п.3, 4 ч.2ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У відповідності до ч. 8ст. 170 КПК Українивартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

З аналізу процесуальних норм закону вбачається, що слідчий, прокурор подаючи клопотання про арешт майна повинні довести завдання арешту майна, а саме те, що незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Доведеною повинна бути і мета щодо такого майна, передбачена ч. 2 ст.170 КПК України, зокрема: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Статтею 41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК Українипозбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченомуКПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно із положеннями ст.ст. 94, 132, 173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що СД ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024152030000006 від 19.01.2024 за фактом незаконного облаштування штучної водойми (ставок) на земельній ділянці сільськогосподарського використання за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

28.01.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст.254 КК України(безгосподарське використання земель, що спричинило втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту).

Відповідно до розрахунку Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та висновку Миколаївського НДЕКЦ №СЕ19/115-24/8179-ЕК від 14.05.2024 розмір шкоди заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 площею 12,5427 га становить 140880 грн. 73 коп.

Згідно інформаціїТСЦ МВС№4845за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,згідно свідоцтвапро реєстраціютранспортного засобу НОМЕР_1 від 19.10.2013зареєстрований транспортнийзасіб «MITSUBISHI L200», 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова « НОМЕР_2 », держаний номерний знак НОМЕР_3 .

04.02.2025 року прокурором в інтересах Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024152030000006 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.254 КК України складений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави в особі Софіївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 площею 12,5427 га у розмірі 140880 грн. 73 коп.

З викладеного вбачається, що на час звернення прокурора до суду з даним клопотанням цивільний позов про відшкодування шкоди не був заявлений.

Крім того, виходячи зі змісту цивільного позову прокурор просить стягнути з підозрюваного ОСОБА_4 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок нецільового використання земельної ділянки із кадастровим номером 4824580400:01:000:0310 площею 12,5427 га у розмірі 140880 грн. 73 коп.

Виходячи з вартості майна, на яке прокурор просить накласти арешт, а саме транспортний засіб «MITSUBISHI L200», 2013 року випуску, чорного кольору, номер кузова « НОМЕР_2 », держаний номерний знак НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 19.10.2013 зареєстрований та належить громадянину ОСОБА_4 , середня ринкова вартість даного автомобіля становить щонайменше 500000 гривень, що у відповідності до ч.8 ст.170 КПК України є неспівмірною розміру шкоди, заявленої прокурором у цивільному позові.

Крім того, як вбачається з повідомлення начальника Територіального сервісного центру МВС № 4845 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях ОСОБА_5 , станом на 22.01.2025 року за громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване інше майно, вартість якого могла бути співмірною із вартістю заподіяної шкоди, заявленої у цивільному позові.

Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальника Новобузького відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42024152030000006 від 19.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.254 КК України, про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.376 КПК Україниповний текст ухвали проголошений о 15:00 год. 05.02.2025 року в залі судових засідань в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1