Ухвала

від 05.02.2025 по справі 495/3106/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3571/25

Справа № 495/3106/23

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

05.02.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року по цивільній справі за позовом Білгород-Дністровської міської ради в інтересах Міського центру "Благоустрій" до ОСОБА_1 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 липня 2024 року позов Білгород-Дністровської міської ради в інтересах Міського центру "Благоустрій" до ОСОБА_1 про стягнення збитків задоволено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, 26.12.2024 року за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.01.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 назаочне рішенняБілгород-Дністровськогоміськрайонного судуОдеської областівід 15липня 2024року- залишено без руху.

В ухвалі скаржнику роз`яснено, необхідність сплатити судовий збір та надати відповідні докази.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника надійшла заява, в якій останній просить звільнити його від сплати судового збору посилаючись на положення п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження вказаних обставин скаржником надано посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.12.2015 року, довідку № 1044/67 від 19.11.2024 року про перебування на військовій службі по мобілізації.

Апеляційний суд вважає, що скаржнику необхідно продовжити строк на усунення недоліків, з огляду на таке.

Щодо доводів скаржника ОСОБА_1 про наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового, зважаючи на положення п.п. 12, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», апеляційний суд зазначає про таке.

Пунктом 12 частини першої статті 5 Закону визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, атакож підчас виконання службових обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду в постановівід 12 лютого 2020 року в справі № 640/7310/19 погодилась із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення особи від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов`язані з виконанням особою військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків.

Аналогічним чином Верховним Судом були застосовані положення пункту 12 частини першої статті 5 Закону в ухвалах від 26 липня 2023 року в справі № 755/25044/14-ц, від 29 червня 2023 року в справі №274/1676/22, від 23 січня 2023 року в справі № 761/553/21.

Зміст заявлених позовних вимог (про стягнення збитків) свідчить, що вони не пов`язані з виконанням скаржником військових обов`язків та не стосуються його службових обов`язків, що не дає суду приводу вважати ОСОБА_1 звільненим від сплати судового збору за наведеною ним підставою.

Відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

У статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на зміст апеляційної скарги ОСОБА_1 , останній оскаржує судове рішення суду першої інстанції суду у справі за позовом про стягнення збитків, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав скаржника саме як учасника бойових дій.

Отже, відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому скаржнику необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

Апеляційний суд звертає увагу скаржника, що в межах справи № 567/79/23, на яку посилається скаржник у заяві на усунення недоліків апеляційної скарги, в ухвалі від 11 вересня 2024 року, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIз урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості. Велика Палата Верховного Суду не встановила об`єктивних причин відступу від правового висновку, якими, за її усталеною практикою, можуть бути очевидні вади попереднього рішення (неефективність, неясність, неузгодженість) чи зміна суспільного контексту.

Оскільки, з огляду на зазначене скаржником не усунуті недоліки, визначені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 27.01.2025 року, отже апеляційний суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо сплати судового збору та надання відповідних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановленийсудом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі Одеського апеляційного суду від 27.01.2025 року, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали суду.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги протягом вказаного терміну апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе