Постанова

від 04.02.2025 по справі 204/6514/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2800/25 Справа № 204/6514/24 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д. Л. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:

судді-доповідача: Никифоряка Л.П.,

суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Драгомерецької А.О.,

Учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 ;

відповідач (позивач за зустрічним позовом): Комунальне підприємство «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради»;

відповідач за зустрічним позовом: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»;

третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 .

розглянув відкрито в залі судових засідань Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга Комунальним підприємством «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» на додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024року, головуючий у суді першої інстанції Черкез Д.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст заявлених вимог

03 липня 2024року ОСОБА_1 подала в суд позов проти Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (далі КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР», Підприємство), третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , з вимогою про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) в розмірі 137 428,89грн, а також просила повернути судові витрати.

Існування таких вимог позивачка пов`язувала із тим, що 25 лютого 2024року о 10год 40хв у місті Дніпрі на перехресті вулиці Володимира Антоновича та вулиці Надії Алексєєнко сталася ДТП за участю автомобіля «Автоспецпром АСПА 941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2024року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024року, ОСОБА_2 за вказаним фактом визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення та оголошено йому усне зауваження. Порушення полягало в тому, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем швидкої допомоги, на регульованому перехресті вулиці Володимира Антоновича та вулиці Надії Алексєєнко, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофору «червоний», не забезпечив безпеку дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda Octavia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався на зелений сигнал світлофору. Суд встановив, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги пунктів 3.1, 8.7.3.е ПДР України.

Позивач стверджувала, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Автоспецпром АСПА 941157.018.04» на момент ДТП відповідно до договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», ОСОБА_1 звернулася до страховика і отримала страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 160 000,00грн.

Однак, згідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу № 332/04-24 від 02 квітня 2024року: вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки «Skoda Octavia» на дату події 25 лютого 2024року становить 297 428,89грн з яких виплачене страхове відшкодування в розмірі 160 000,00грн, і на час звернення до суду не відшкодованими залишаються 137 428,89грн.

Та заявниця посилаючись на те, що оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 виконував функції водія швидкої допомоги та перебував в трудових відносинах з КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР», то саме останнє і повинно нести відповідальність за завдану їхнім працівником шкоду у відповідності до положень статті 1172 ЦК України. Однак Підприємство відмовилося відшкодувати шкоду, посилаючись на наявність взаємної вини водіїв учасників ДТП.

19 липня 2024року КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР» подало в суд зустрічний позов проти ОСОБА_1 та Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»), третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , з вимогою, з урахуванням уточнення, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Підприємства матеріальної шкоди, завданої внаслідокДТП в розмірі 33 638,86грн, франшизи в розмірі 3 200,00грн та судових витрат; а з ПрАТ «УСК«Княжа ВієннаІншуранс Груп» на користь Підприємства страхового відшкодування в розмірі 156800,00грн.

Зустрічні позовнівимоги Підприємствообґрунтовувало тим,що занаслідками ДТП,що сталося25 лютого 2024року о 08год 55хв за участю автомобіля «Автоспецпром АСПА 941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР», під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Skoda Octavia», державнийреєстраційний номер НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_3 - щодо водія ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП (порушення вимог пунктів 3.1, 8.7.3е Правил дорожнього руху), визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та суд звільнив водія від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю правопорушення, йому оголошене усне зауваження, Постанова суду набрала законної сили, так як залишена без змін в апеляційному порядку; також щодо водія ОСОБА_3 , відповідно до статті 222 КУпАП, працівниками поліції винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1519149 за частиною третьою статті 122 КУпАП (порушення вимог пункту 3.2. ПДР) та накладено штраф в розмірі 680,00грн, та ця постанова водієм в суді не оспорювалася.

Та в підтвердження своїх зустрічних вимог Підприємство посилалось на те, що згідно пункту 1.4 ПДР кожний учасник дорожнього руху має право розрахувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, тобто, ОСОБА_2 мав усі підстави розраховувати, що водій автомобіля марки «Skoda Octavia»ОСОБА_3 виконає вимоги пункту 3.2 Правил, а саме надасть перевагу у проїзді перехрестя спеціальному ТЗ екстреної медичної допомоги з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та спеціальним звуковим сигналом.

Заявник зустрічного позову стверджував, що при під`їзді до перехрестя, на спеціальному автомобілі, під керуванням ОСОБА_2 , був увімкнений спеціальний звуковий та світловий сигнали та інші учасники дорожнього руху, крім водія автомобіля марки «Skoda Octavia»виконали вимоги абзацу першого пункту 3.2 ПДР. Та представник Підприємства припускав, що водія ОСОБА_3 не було у полі оглядовості водія спеціального ТЗ, що може свідчити про те, що він наближався до перехрестя зі швидкістю, яка значно перевищувала безпечну та допустиму Правилами. Також водій автомобіля марки «Skoda Octavia» не застосував жодних дій, які відповідали б його можливостям та виключили би можливість аварійної ситуації.

На думку заявника, причиною скоєння ДТП є невиконання водієм ОСОБА_3 пунктів 2.3б, 3.2., 12.1 (щодо дорожньої обстановки) та 12.3 ПДР. Пояснював, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо водія автомобіля марки «Skoda Octavia»працівники поліції неодноразово змінювали думку та оцінку причин і винуватості учасників ДТП, внаслідок чого щодо водія ОСОБА_3 винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 122 КУпАП (порушення вимог пункту 3.2. ПДР). Та водій ОСОБА_3 визнав вину і погодився із обставинами наведеними в Постанові.

Підприємство стверджувало, що за наслідками ДТП обох учасників визнано винними в порушенні ПДР та за таких умов, так як обидва транспортні засоби учасників даної ДТП отримали пошкодження, Підприємство має право на відшкодування завданої йому матеріальної шкоди частково з власника транспортного засобу марки «Skoda Octavia»,державний реєстраційнийномерНОМЕР_2 та частково з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», страховика у якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Skoda Octavia», який подане Підприємством 26 квітня 2024року повідомлення про страховий випадок фактично залишив без виконання.

Розмір вартості матеріального збитку спричиненого пошкодженням автомобіля «Автоспецпром АСПА 941157.018.04», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 заявник обґрунтовував висновком судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_4 № 9851 від 25 червня 2024року, згідно якого вартість матеріального збитку (вартість відновлювального ремонту), становить 144 659,09грн без урахування ВТВ (втрати товарної вартості) та 193 638,86грн з урахуванням ВТВ. Крім того, Підприємством понесені витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи в розмірі 5 000,00грн.

Ухвалою Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровськавід 31 липня 2024року прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічний позов КП «ОЦЕМДта МК»«ДОР» до ОСОБА_1 та ПрАТ«УСК «КняжаВієнна ІншурансГруп» провідшкодування майновоїшкоди,завданої внаслідокДТП,та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Красногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від07листопада 2024року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 137 428,89грн. Стягнуто з КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 374,29грн.

У задоволенні зустрічного позову КП «ОЦЕМДта МК»«ДОР» відмовлено.

Додатковим рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024року стягнуто з КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

23 грудня 2024року КП «ОЦЕМДта МК»«ДОР» подало безпосередньо до суду апеляційної інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд» апеляційну скаргу на додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024року.

В апеляційній скарзі Підприємство не погодилося з висновками суду та висловив вимогу про скасування додаткового рішення.

Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що у разі задоволення апеляційної скарги КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР» та зміни рішення по суті спору судові витрати підлягатимуть інакшому розподілу, оскільки додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзивах на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заперечили проти задоволення апеляційної скарги КП «ОЦЕМД та МК» «ДОР», просили її залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Надходження апеляційних скарг до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 грудня 2024року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП «ОЦЕМДта МК»«ДОР»на додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024року.

13січня 2025рокуухвалою Дніпровськогоапеляційного судусправу призначенодо розглядуна 09?? год 04 лютого 2025року.

Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, довідками про доставку електронного листа і смс-повідомлення та отримання документів в електронному суді.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Стягуючи зКП «ОЦЕМДта МК»«ДОР»на користь ОСОБА_1 10 000,00грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених останньою при розгляді справи у суді першої інстанції, суд обґрунтовано виходив із наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони є фактично понесеними та обґрунтованими.

Суд вислухав пояснення учасників справи котрі з`явились до суду, за відсутності інших учасників справи, які повідомлені про дату, час і місце судового засідання у спосіб встановлений законом суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, так як апеляційний суд не може погодитись з розміром витрат на професійну правничу допомогу визначеним судом першої інстанції.

Мотиви танорми права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу; витрати пов`язані з проведенням експертизи.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 05 липня 2012року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018року у справі № 751/3840/15, провадження № 14-280цс18).

Встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу адвокат Рудик І.І., який діяв в інтересах ОСОБА_1 , надав: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ № 1187505 від 28 червня 2024року; договір про надання правової допомоги від 07 червня 2024року, укладений між адвокатом Рудик І.І. та ОСОБА_1 ; акт про надану правову допомогу № 1 до договору про надання правової допомоги від 07 червня 2024року, в якому зазначено, що вартість наданих клієнту послуг з надання правової допомоги (гонорар) становить 12 000,00грн (а.с.40, 230, 231 т.1).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, враховуючи висновки щодо первісного позову, відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір стягнутих судом першої інстанції з КП «ОЦЕМДта МК»«ДОР»на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з 10 000,00грн до 3 000,00грн.

Визначена судом сума є співмірною з наданими учаснику справи послугами, що відповідає принципу розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуКомунального підприємства«Обласний центрекстреної медичноїдопомоги тамедицини катастроф»Дніпропетровської обласноїради» задовольнити частково.

Додаткове рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2024року змінити, зменшивши визначений до стягнення з Комунальногопідприємства «Обласнийцентр екстреноїмедичної допомогита медициникатастроф» Дніпропетровськоїобласної ради»на користь ОСОБА_1 розмір витрат напрофесійну правничудопомогуз 10 000,00грн до 3 000,00грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2025року.

Судді: