Ухвала

від 21.02.2025 по справі 204/6514/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 204/6514/24

провадження № 61-2093ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (далі - КП «ОЦЕМД та МК» ДОР») на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 137 428,89 грн.

У липні 2024 року КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 33 638,86 грн, франшизу в розмірі 3 200,00 грн; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») на користь КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» страхове відшкодування в розмірі 156 800,00 грн.

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 07 листопада 2024року позов ОСОБА_1 задовольнив. Стягнув з КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 137 428,89 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні зустрічного позову КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» відмовив.

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська додатковим рішенням від 27 листопада 2024року стягнув з КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» задовольнив частково. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2024року в частині стягнення з КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП та судового збору - змінив, зменшив розмір відшкодування майнової шкоди з 137 428,89 грн до 68 714,44 грн та судового збору з 1 374,29 грн до 687,14 грн.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2024 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким зустрічний позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 16 819,43 грн та франшизу в розмірі 3 200,00 грн. Стягнув з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» страхове відшкодування в розмірі 156 800,00 грн. В іншій частини позовних вимог відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

17 лютого 2025 року представник ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» - адвокат Пилипець А. Ю. подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 156 800,00 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь КП «ОЦЕМД та МК» ДОР» страхове відшкодування у розмірі 70 729,54 грн.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Предметом первісного позову є вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 137 428,89 грн.

Предметом зустрічного позову є вимоги про відшкодування майнової шкоди в розмірі 193 638,86 грн.

Отже, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн)

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку представник заявника мотивував тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки Верховний Суд своїм правовим висновком має зазначити про те, чи має суд застосовувати положення статті 1188 ЦК України та статтю 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі визначення обопільної вини учасників ДТП, не лише до деліктних правовідносин, які склалися між учасниками, але й до договірних правовідносин, які склалися між потерпілим та Страховиком, та поділити страхове відшкодування відповідно до визначеної частки вини кожного із учасників ДТП.

Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, представником заявника не обґрунтовано.

Наведені представником заявника обставини не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки він на обґрунтування своїх доводів не навів переконливих та обґрунтованих аргументів, які підтверджували б те, що касаційна скарга має бути розглянута Верховним Судом на підставі зазначеного підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за зустрічним позовом Комунального підприємства «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов