Постанова

від 28.01.2025 по справі 606/1034/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 606/1034/23Головуючий у 1-й інстанції Мельник А.В. Провадження № 22-ц/817/57/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря Сович Н.А.

та сторін: представника ПОП Тернопільське - адвоката Ярмуся В.Д., представника ОСОБА_1 - адвоката Алексенка С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/1034/23 за апеляційною скаргою приватно-орендного підприємства Тернопільське на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року, ухваленого суддею Мельник А.В., повний текст якого складено 02 жовтня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Тернопільське, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державний реєстратор Теребовлянської міської ради Сергеюк Галина Петрівна про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ПОП Тернопільське, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державний реєстратор Теребовлянської міської ради Сергеюк Г.П., у якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права № 47502288 від 25.06.2019, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259; скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права № 47508772 від 26.06.2019, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437; зобов`язати ПОП «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки площею 3,9705 га, кадастровий номер - 6125082400:01:001:0259 та площею 0,7619 га, кадастровий номер - 6125082400:01:001:0437, що розташовані на території Дворічанської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільського виробництва.

В обґрунтування позову посилається на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1279 від 27.10.2017 є власником земельної ділянки площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1280 від 27.10.2017 є власником земельної ділянки площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437, що розташовані на території Дворічанської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільського виробництва.

17.06.2020 він дізнався, що на належні йому земельні ділянки площами 3,9705 га та 0,7619 га, кадастрові номери 6125082400:01:001:0259 та 6125082400:01:001:0437 10.01.2019 укладено два договори оренди землі, на підставі яких, державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., було прийнято рішення за індексними номерами 47502288, 47508772 про реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди ПОП «Тернопільське» на належні йому земельні ділянки строком до 10.01.2029.

ОСОБА_1 вважає, що жодним чином не давав згоди на укладення договорів оренди земельних ділянок, договори оренди він не підписував, його підписи на договорах є підробленими, відповідач на даний час користується його земельними ділянками без жодних правових підстав.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ПОП «Тернопільське», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державний реєстратор Теребовлянської міської ради Сергеюк Г.П. про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та повернення земельної ділянки задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію іншого речового права №47502288 від 25.06.2019, прийняте Сергеюк Г.П., державним реєстратором Теребовлянської міської ради, на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259, та припинено право оренди ПОП «Тернопільське» на дану земельну ділянку.

Скасовано рішення про державну реєстрацію іншого речового права №47508772 від 26.06.2019, прийняте Сергеюк Г.П., державним реєстратором Теребовлянської міської ради, на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер - 6125082400:01:001:0437, та припинено право оренди ПОП «Тернопільське» на дану земельну ділянку.

Зобов`язано ПОП «Тернопільське» повернути ОСОБА_1 належні йому земельні ділянки площею 3,9705 га, кадастровий номер - 6125082400:01:001:0259 та площею 0,7619 га, кадастровий номер - 6125082400:01:001:0437, що розташовані на території Дворічанської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільського виробництва.

Стягнуто з ПОП «Тернопільське» на користь ОСОБА_1 4294,40 грн сплаченого судового збору.

Додатковим рішенням Теребовлянського районного суд Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року заяву представника позивача, адвоката Алексенка С.Л. про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Стягнуто з ПОП «Тернопільське» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи в сумі 8330 грн 08 коп.

В апеляційній скарзі ПОП Тернопільське просить скасувати рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що між ПОП Тернопільське та ОСОБА_1 було досягнуто усіх істотних умов договорів про, що поставлено підпис орендодавцем, та будь-яких зауважень ОСОБА_1 не висував.

З 2019 року і по даний час ОСОБА_1 отримував орендну плату від ПОП Тернопільське, що підтверджується відповідними відомостями (за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік). Також ПОП Тернопільське сплачує податок за використання земельних ділянок позивача з 2019 року.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., дотримано всі необхідні дії щодо реєстрації двох договорів оренди землі від 10.01.2019 року, укладених між ОСОБА_1 та ПОП Тернопільське на земельну ділянку площею 3,9705 га кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та на земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437, строком на 10 років, закінчення строку дії права оренди землі до 10.01.2029.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови у позові. Оскільки завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Сам факт посилання позивача на не укладеність, не підписання договору оренди земельної ділянки від 10.01.2019 року та виконання його сторонами не може бути підставою для задоволення позову.

Також позивачем було пропущено строк на подачу позову, оскільки договір укладено10.01.2019 року, а з позовом він звернувся у червні 2023 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Алексенко С.Л. подав відзив на апеляційну скаргу ПОП Тернопільське у якому зазначив, що ОСОБА_1 27жовтня 2017 року на підставі заповіту успадкував від ОСОБА_2 , яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437. З 2005 року і до моменту оформлення права власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_1 , вони перебували в обробітку та користуванні ПОП «Тернопільське» на підставі договорів оренди, які укладалися ще між відповідачем та ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_1 як до оформлення права власності на дані земельні ділянки в період з 2006 по 2017 рік, так і після такого оформлення, тобто з 2017 року по 2022 рік, щорічно отримував від відповідача плату за користування належними йому земельними ділянками без укладення ним договорів оренди, а за фактичне використання та обробіток даних земельних ділянок ПОП «Тернопільське».

Вже у червні 2020 року ОСОБА_1 дізнався про те, що на належні йому земельні ділянки без його відому було укладено два договори оренди землі, які лише в червні 2019 року були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, як зазначалося у позовній заяві, що до червня 2020 року ОСОБА_1 взагалі не було відомо про існування вищезгаданих договорів оренди і лише в червні 2020 року позивач дізнався про те, що на його земельні ділянки були зареєстровані Договори оренди землі від 10.01.2019.

Тобто, твердження відповідача про попереднє узгодження істотних умов договору оренди, в тому числі строку оренди, не відповідає дійсності, оскільки примірники договорів не надавалися ОСОБА_1 та, відповідно, жодних підписів позивача на оспорюваних договорах бути не може.

Вказана обставина також підтверджується висновком експерта за результатами проведення на підставі ухвали суду судової почеркознавчої експертизи від 21.06.2024 № 91/24-22, в якому зазначено, що підпис від імені власника землі ОСОБА_1 в договорах оренди землі від 10.01.2019 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Окремо, звертають увагу суду, що Верховний Суд дійшов висновку, що державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

При цьому, навіть, якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавство при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, суд першої інстанції цілком законно задовольнив вимоги позивача про скасування рішень державного реєстратора, якими були зареєстровані Договори оренди землі від 10.01.2019.

В свою чергу, вважають некоректним посилання відповідача на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди із посиланням на висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

Оскільки судом першої інстанції було встановлено, що спірні договори оренди землі не були підписані позивачем, та відповідно не були укладені, то у відповідача не могло виникнути право оренди в силу положень ЗК України та Закону України «Про оренду землі». А тому звертатися до суду з позовними вимогами про визнання відсутнім права оренди, яке і так відсутнє в силу закону, є неналежним способом захисту.

Враховуючи позиції Верховного Суду можна прийти до висновку, що судова практика в даній категорії справ не є цілком однозначною, оскільки в один час існують різні підходи у визначені правильного способу захисту прав позивача, які полягають як і у скасуванні рішень державного реєстратора на підставі яких було зареєстроване право оренди (хоча такі позовні вимоги і не завжди визнаються Верховним Судом необхідними), так і у витребуванні земельних ділянок в рамках віндикаційного чи негаторного позовів, однак задоволення судом одних чи інших позовних вимог є підставою для внесення державним реєстратором відомостей про припинення права оренди відповідача на належні позивачу земельні ділянки.

Таким чином, вважають, що обраний спосіб захисту позивачем своїх прав шляхом заявлення позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора та витребування земельних ділянок від відповідача є належним та ефективним, а вказані позовні вимоги не суперечать, а доповнюють одна одну.

Також не заслуговує на увагу посилання заявника на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки позивач дізнався про наявність зареєстрованих договорів оренди землі від 10.01.2019 лише в червні 2020 року, після того як йому стало відомо про звернення односельчан до поліції із скаргами про підроблення їх підписів на договорах оренди з відповідачем. Відразу після того як ОСОБА_1 дізнався про існування даних договорів оренди, він надіслав на адресу ПОП Тернопільське письмові вимоги про повернення земельних ділянок, відшкодування збитків та надання примірників договорів оренди землі. Таким чином, строк позовної давності в даній справі необхідно обраховувати саме з 17 червня 2020 року. Слід також зазначити, що негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володіння відповідних земельних ділянок.

У судовому засіданні представник ПОП Тернопільське - адвокат ЯрмусьВ.Д. подану ними апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Алексенко С.Л. апеляційну скаргу ПОП Тернопільське не визнав, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Теребовлянська міська рада повідомлялась про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки єдень отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259, що розташована на території Дворічанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1279 від 27.10.2017, та земельної ділянки площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437, що розташована на території Дворічанської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення товарного сільського виробництва, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1280 від 27.10.2017, що підтверджується інформацією із Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 11-14).

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.05.2023 у вказаному реєстрі міститься інформація про, те що 25.06.2019 державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області Сергеюк Г.П. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 47502288 на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП «Тернопільське» на земельну ділянку площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259, дата закінчення строку дії права оренди землі 10.01.2029, з правом пролонгації. Також міститься інформація про, те що 26.06.2019 державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області Сергеюк Г.П. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 47508772 на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП «Тернопільське» на земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437, дата закінчення строку дії права оренди землі 10.01.2029, з правом пролонгації (т. 1 а.с. 15-18).

У матеріалах справи містяться вимоги позивача від 18.11.2020 та від 29.06.2021, адресовані та надіслані директору ПОП "Тернопільське" про повернення земельних ділянок та відшкодування збитків, у зв`язку з тим, що позивач дізнався про реєстрацію договорів оренди землі від 10.01.2019, однак зазначених договорів він не підписував (т. 1 а.с. 20-21, 24-25).

Крім того, за участі позивача як власника земельних ділянок, депутата Микулинецької селищної ради Жмурко Г.М., старости с. Дворіччя ШалапайГ.Ч., жителя с. Дворіччя ОСОБА_3 30.11.2020 було складено акти як підтвердження невиконання керівництвом ПОП "Тернопільське" вимоги про добровільне повернення земельних ділянок кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та 6125082400:01:001:0437 власнику ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 22-23) .

Також, у матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_1 від 17.06.2020, із відміткою про її отримання Теребовлянським відділом поліції 17.06.2020, про залучення до провадження №12020210170000090 як потерпілого, із якої слідує, що позивач повідомляє відділенню поліції про те, що у 2017 році успадкував вказані вище земельні ділянки. У 2019 році договорів оренди він не підписував із ПОП "Тернопільське", однак у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрацію договорів оренди без його згоди (т. 1 а.с. 19).

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16січня 2024 року було призначено у справі почеркознавчу експертизу (т. 1 а.с. 153156)

Згідно висновку експерта за результатами проведення на підставі ухвали суду судової почеркознавчої експертизи від 21.06.2024 № 91/24-22, підпис від імені власника землі ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 10.01.2019 щодо земельної ділянки площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені власника землі ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 10.01.2019 щодо земельної ділянки площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437 виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1 а.с. 187-194)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Разом з тим, реєстрація неукладених між сторонами договорів оренди землі від 10.01.2019 порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження належними йому земельними ділянками.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі №607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є підставою для внесення відомостей (записів) про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію. Тому належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22)).

У справі, що переглядається, звертаючись із позовом, ОСОБА_1 просив скасувати рішення про державну реєстрацію: іншого речового права №47502288 від 25.06.2019, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та іншого речового права № 47508772 від 26.06.2019, прийняте державним реєстратором Теребовлянської районної державної адміністрації Сергеюк Г.П., на підставі договору оренди землі від 10.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ПОП "Тернопільське" на земельну ділянку площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437; зобов`язати ПОП Тернопільське повернути належну йому на праві власності земельні ділянки: площею 3,9705 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0259 та площею 0,7619 га, кадастровий номер 6125082400:01:001:0437.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 та Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 19лютого 2024 року у справі № 567/3/22 звертала увагу на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

Аналогічний правовий висновок щодо ефективності способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 567/1046/22, від 13березня 2024 року у справі № 567/1408/22, від 17 квітня 2024 року у справі № 741/1183/21 та від 01 травня 2024 року у справі № 693/364/20.

Положеннями частини четвертої статті 263 ЦПК України імперативно встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про скасування державної реєстрації договорів оренди землі від 10.01.2019 року, зареєстрованих 25.06.2019 року та 26.06.2019 року, не є належним способом захисту порушеного права, а вимога про зобов`язання відповідача ПОП Тернопільське повернути позивачу спірні земельні ділянки є похідною.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК України, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.

Тобто, суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам і чи приймали вони таку оплату.

У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».

У справі, що переглядається при задоволенні позову суд першої інстанції, пославшись на висновок судової почеркознавчої експертизи вважав, що позивачем ОСОБА_1 доведений факт не укладення та не підписання ним договорів оренди землі від 10.01.2019 року, а реєстрація не укладених договорів і продовження використання відповідачем ПОП Тернопільське належних позивачу земельних ділянок, порушує право на користування та розпорядження належним позивачу майном, тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі, шляхом скасування державної реєстрації договорів оренди та зобов`язання відповідача повернути позивачу земельні ділянки.

При цьому, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що належним способом захисту прав орендодавця, який у цих спірних правовідносинах вважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстроване право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Судове рішення про задоволення такої вимоги є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про припинення права оренди відповідача.

ОСОБА_1 позовних вимог про визнання відсутнім права оренди не заявляв.

Тому, в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів оренди землі від 10.01.2019 року, зареєстрованих 25.06.2019 року та 26.06.2019 року, належить відмовити з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту.

Посилання у суді першої інстанції ПОП Тернопільське на те, що ОСОБА_1 отримував орендну плату від відповідача протягом 2019-2022 років, що підтверджується відповідними відомостями, як і обставини добросовісності орендодавця ОСОБА_1 належить оцінювати за умови звернення орендодавця із позовом про визнання відсутнім права оренди, якого у цій справі позивач не заявляв.

Також вимога про повернення позивачу спірної земельної ділянки (яка має похідний характер) може бути заявлена та вирішена по суті разом із вимогою про визнання відсутнім права оренди у ПОП Тернопільське.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову апеляційним судом відмовлено, витрати Приватного орендного підприємства Тернопільське, щодо сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 6441 грн підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь відповідача.

Також, що стосується додаткового рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області, то тут слід зазначити таке.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року в справі № 756/4441/17 (провадження № 61-17081св18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено, що: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі №910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у справі № 911/956/17 (361/6664/20), від 07 березня 2023 року у справі № 922/3289/21».

Враховуючи наведене, оскільки рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року підлягає скасуванню, то додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року, також належить скасувати.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватно-орендного підприємства Тернопільське задовольнити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 23вересня 2024 року та додаткове рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватно-орендного підприємства Тернопільське, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача державний реєстратор Теребовлянської міської ради Сергеюк Галина Петрівна про скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права та повернення земельної ділянки.

Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного-орендного підприємства Тернопільське (с. Дворіччя, Тернопільського району, Тернопільської області, ЄДРПОУ 31422351) судовий збір за апеляційний розгляд даної справи в розмірі 6441 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2025 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: О.З. Костів

М.В. Хома