Постанова

від 04.02.2025 по справі 914/2086/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа №914/2086/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желіка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Бабій М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача не з`явився;

представник відповідача Сокальський Д.А.;

представник третьої особи не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Магеррамова Шагріяра Маліка Огли від 17.11.2024 (вх. № 01-05/3327/24 від 18.11.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 (суддя Горецька З.В.; повний текст ухвали складено 07.11.2024 року)

у справі № 914/2086/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства Львівський локомотиворемонтний завод

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Магеррамова Шагріяра Маліка Огли,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська обласна військова адміністрація,

про: зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Львівський локомотиворемонтний завод» до Фізичної особи-підприємця ( далі ФОП) Магеррамова Шагріяра Маліка Огли про зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості за договором оренди.

ФОП Магеррамов Шагріяр Малік Огли подав до Господарського суду Львівської області відзив, зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору оренди державного майна та клопотання, яким просив продовжити та поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для підготовки та подання відзиву, зустрічного позову, виготовлення додатків до нього, підготовки додаткових клопотань та подання доказів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 у справі №914/2086/24 в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та зустрічної позовної заяви відмовлено. Відзив та зустрічну позовну заяву ФОП Магеррамова Шагріяра Маліка Огли залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідач пропустив встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк для подання відзиву на позовну заяву та належно не обґрунтував поважності причини пропуску такого строку. При цьому, суд першої інстанції розцінив твердження відповідача про отримання ним ухвали про відкриття провадження у справі лише 20.09.2024 як введення суду в оману з метою поновлення процесуальних строків, оскільки з трекінгу поштового відправлення вбачається, що відповідач особисто отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 30.08.2024.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

ФОП Магеррамов Шагріяр Малік Огли подав апеляційну скаргу від 17.11.2024, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зокрема, скаржник зазначає, що отримав копію ухвали суду від 27.08.2024 про відкриття провадження у справі №914/2086/24 випадково лише 20.09.2024 і до цієї дати не міг отримати ухвали суду, оскільки за адресою АДРЕСА_1 він не проживає, а згідно акта обстеження сімейного стану, складеного комісією ОСББ «На Залізничній» № 16/09-24 від 16 вересня 2024 року, відповідач, його дружина та двоє малолітніх дітей проживають за адресою АДРЕСА_2 .

Однак, на переконання апелянта, суд першої інстанції формально поставився до його клопотань, відзиву на позов та зустрічної позовної заяви, не оцінив поважність обставин, які унеможливили звернення до суду у встановлений строк, і необґрунтовано відхилив доводи заявника.

Позивач та третя особа своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, не скористались, відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника від 18.11.24 (вх. № 01-05/3330/24 від 18.11.24 року) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційну скаргу ФОП Магеррамова Шагріяра Маліка Огли від 17.11.2024 (вх. № 01-05/3327/24 від 18.11.2024) залишено без руху, зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 2 422, 40 грн. протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 продовжено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, та витребувано довідку про доходи та довідку фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків за попередній календарний рік громадянина ОСОБА_1 , зобов`язано скаржника надати (надіслати) вказані документи на адресу Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги від 18.11.24 (вх. № 01-05/3330/24 від 18.11.24 року) задоволено; звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Магеррамова Шагріяра Маліка Огли від 17.11.2024 (вх. № 01-05/3327/24 від 18.11.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 у справі №914/2086/24; призначено розгляд справи на 04.02.2025 об 11:45 год.

В судове засідання прибув представник відповідача ( апелянта).

Позивач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та третьої особи.

04.02.2025 через систему Електронний Суд відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - акта №168 від 29.11.2024 про те, що ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 не проживає з 2022 року.

При цьому, скаржник просить поновити йому пропущений з поважних причин строк на подання такого доказу, зазначаючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена 04.11.2024, а акт №168 виготовлений лише 29.11.2024 та не міг бути поданий раніше.

Згідно з приписами частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судова колегія також зазначає, що Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника та долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

У судовому засіданні 04.02.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ГПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Частиною першою статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання відзиву та зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/5172/19 та від 05.10.2023 у справі №918/604/23.

Колегія суддів виходить з того, що обрахування строку на подання відзиву на позов та зустрічного позову починається з наступного дня після дати отримання відповідачем ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

За приписами статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Колегія суддів зазначає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин.

Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.

Як вбачається з копій матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.08.2024, зокрема, відкрито провадження у справі №914/2086/24 за правилами загального позовного провадження та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі надіслана відповідачу на адресу: вул. Сембратовичів,7/2, м. Львів, 79016 поштовим відправленням №0600956938098 та відповідно до трекінгу вказаного поштового відправлення вручена відповідачу особисто 30.08.2024.

Відтак, з огляду на приписи ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач мав право подати відзив та пред`явити зустрічний позов у строк до 16 вересня 2024 року.

ФОП Магеррамов Шагріяр Малік Огли подав до Господарського суду Львівської області відзив та зустрічну позовну заяву 30.09.2024, тобто з пропуском встановленого ст. 180 ГПК України строку.

Разом з тим, відповідач подав суду клопотання, яким просив продовжити та поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк для підготовки та подання відзиву, зустрічного позову, виготовлення додатків до нього, підготовки додаткових клопотань та подання доказів.

Щодо клопотання відповідача про продовження процесуальних строків, колегія суддів зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 119 ГПК України суд може продовжити процесуальний строк, встановлений судом, за заявою учасника справи, яка подана до закінчення цього строку. Оскільки, як зазначалось вище, відповідач пропустив встановлений судом строк на подання відзиву, а відтак і строк на подання зустрічної позовної заяви, суд позбавлений процесуальної можливості задоволити клопотання відповідача та продовжити такий строк.

Клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву та зустрічного позову мотивоване тим, що ФОП Магеррамов Шагріяр Малік Огли отримав копію ухвали суду від 27.08.2024 про відкриття провадження у справі випадково лише 20.09.2024 і до цієї дати не міг отримати ухвали суду, оскільки за адресою АДРЕСА_1 він не проживає, а згідно акта обстеження сімейного стану, складеного комісією ОСББ «На Залізничній» № 16/09-24 від 16 вересня 2024 року, відповідач, його дружина та двоє малолітніх дітей проживають за адресою м. Львів, вул. Залізнична, 7-Н кв. 22.

Щодо даного твердження, яким відповідач обґрунтовує також вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частин 1,2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ФОП Магеррамова Шагріяра Маліка Огли є : АДРЕСА_3 .

Рішенням Львівської міської ради від 18.08.2022 вулиця Перова перейменована на вулицю Сембратовичів.

Саме на вказану адресу була надіслана ухвала суду про відкриття провадження у даній справі та відповідно до трекінгу поштового відправлення №0600956938098 вручена відповідачу особисто 30.08.2024.

Зі змісту статтей 120 та 242 ГПК України вбачається, що особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомлені, якщо ухвали, рішення були надіслані за належною адресою. Суд не зобов`язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 Верховний Суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Акт обстеження сімейного стану, складений комісією ОСББ «На Залізничній» № 16/09-24 від 16 вересня 2024 року, на який покликається апелянт, підтверджує, що відповідач, його дружина та двоє малолітніх дітей проживають за адресою м. Львів, вул. Залізнична, 7-Н кв. 22, однак не спростовує факту отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у даній справі 30.08.2024.

Скаржником не подано суду жодних доказів на підтвердження факту отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у даній справі лише 20.09.2024, про що зазначено у клопотанні про поновлення строку на подання відзиву та зустрічного позову, а також у апеляційній скарзі.

З огляду на наведене та те, що відповідачем не наведено інших поважних причин пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву та зустрічного позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку та прийняття відзиву та зустрічної позовної заяви.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що повернення зустрічного позову на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України не позбавляє відповідача права звернутися до суду першої інстанції з окремим позовом про захист своїх порушених прав.

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, ФОП Магеррамов Шагріяр Малік Огл вже звернувся до Господарського суду Львівської області з окремим позовом про визнання недійсним договору оренди.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2025 зупинено провадження у справі №914/2086/24 до набрання законної сили рішенням у справи № 914/2908/24 за позовом ФОП Магеррамова Шагріяра Маліка Огли до ПАТ «Львівський локомотиворемонтний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівська обласна військова адміністрація про визнання договору недійсним.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зазначає, що скаржник належними та допустимими доказами не спростував факту отримання ним ухвали суду про відкриття провадження у даній справі на пошті 30.08.2024 та не обґрунтував, в який саме спосіб ним отримано таку ухвалу 20.09.2024.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Магеррамова Шагріяра Маліка Огли від 17.11.2024 (вх. № 01-05/3327/24 від 18.11.2024) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.11.2024 у справі №914/2086/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 06.02.2025

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.