Постанова

від 04.02.2025 по справі 910/6819/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2025 р. Справа№ 910/6819/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Скрипки І.М.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівнича компанія"

на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2024

у справі № 910/6819/24 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Департаменту патрульної поліції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівнича компанія"

про стягнення 385 075, 18 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Шматко Є.В.

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Департамент патрульної поліції звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Українська будівнича компанія" про стягнення 385 075,18 грн пені за період з 18.09.2023 по 15.03.2024 у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором від 14.07.2023 № 487.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі № 910/6819/24 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 383 181,46 грн пені та 4 598,18 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підтверджений матеріалами справи та відповідачем у встановленому порядку належними доказами не спростований.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Українська будівнича компанія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі № 910/6819/24 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; понесені ТОВ "Українська будівнича компанія" судові витрати покласти на Департамент патрульної поліції.

Скаржник наполягає на відсутності вини відповідача у порушенні строків виконання робіт за договором. За твердженням скаржника, несвоєчасне виконання робіт було спричинене діями позивача пов`язаними з внесенням суттєвих змін до кошторисної та проектної документації під час виконання відповідачем робіт. Також скаржник вказує на неправомірність застосування штрафних санкцій за період після закінчення дії договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Українська будівнича компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі № 910/6819/24, розгляд справи призначено на 21.01.2025.

26.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач, заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 за клопотанням скаржника розгляд справи було відкладено на 04.02.2025.

04.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Українська будівнича компанія" про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника.

В судове засідання 04.02.2025 представники відповідача не з`явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 за клопотанням скаржника у зв`язку із хворобою представника розгляд справи було відкладено і ТОВ "Українська будівнича компанія" мало достатньо часу для забезпечення (за бажанням) участі у справі іншого представника, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання про відкладення та визнала можливим розгляд справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечив, доводячи її безпідставність.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 14.07.2023 між ТОВ "Українська будівнича компанія" (виконавець) та Департаментом патрульної поліції (замовник) укладено договір № 487, на умовах якого виконавець зобов`язався в межах твердої договірної ціни (додаток №1 до договору) провести на свій ризик власними силами та засобами в строки, встановлені у договорі, роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт будівлі під літерою "А-З" управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, розташованої за адресою: вул. Перфецького, 19, м. Львів" за кодом ДК 021:2015 - 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" (далі - роботи) в обсягах, передбачених кошторисною документацією, на підставі якої складено локальний кошторис (додаток № 2 до договору), з дотриманням діючих будівельних норм і правил, передбачених законодавством України, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

Роботи повинні бути виконані в повному обсязі у строк, не пізніше 17.09.2023 з дати підписання договору уповноваженими особами сторін (п. 2.1 договору).

Приймання-передавання робіт оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2В (далі - акт) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 (далі - довідка) (п. 2.2 договору). Виконавець протягом 2 (двох) робочих днів після завершення робіт у відповідному місяці складає та передає на підпис замовнику акт та довідку (п. 2.3 договору). Замовник розглядає наданий акт та довідку протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання та в разі відсутності зауважень підписує та передає один примірник виконавцю або надає мотивовані зауваження та строки для їх усунення (п.2.4 договору).

У випадку необхідності виконання додаткових робіт, не зазначених у кошторисній документації та локальних кошторисах, але які стали, через непередбачувані обставини, необхідними для виконання робіт, сторони можуть тимчасово призупиняти виконання робіт шляхом підписання акта про призупинення виконання робіт, на час укладення окремого договору, яким буде передбачено виконання додаткових робіт на об`єкті (п. 2.7 договору).

Після виконання додаткових робіт за окремим договором, замовник надсилає лист виконавцю, в якому вказує дату, з якої необхідно продовжити виконання робіт за договором. Час призупинення виконання робіт за договором не враховується в загальний строк виконання робіт, який визначений п. 2.1 договору ( п. 2.8 договору).

Відповідно до п. 5.1.1 виконавець зобов`язався виконати роботи якісно і своєчасно відповідно до умов договору, локального кошторису, будівельних норм і правил.

Замовник зобов`язався прийняти фактично виконані роботи згідно з актом у повному обсязі (п.5.3.3 договору).

Замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань виконавцем, письмово повідомивши про це його у строк не менше ніж за 20 календарних днів до дати фактичного розірвання договору. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до договору (п. 5.4.6 договору).

У разі порушення строку виконання робіт у повному обсязі з вини виконавця, він сплачує на вимогу замовника штрафні санкції протягом десяти робочих днів після отримання цієї вимоги в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються штрафні санкції, від загальної вартості робіт за договором за кожний день прострочення до дня фактичного виконання зобов`язань (п. 7.3 договору).

У пункті 15.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2023 (включно).

У додатку № 1 сторони погодили договірну ціну, складену в поточних цінах станом на 12.06.2023, в розмірі 527 657,00 грн.

Також матеріали справи містять додаток №1 до договору, відповідно до якого договірна ціна, складена в поточних цінах станом на 14.12.2023, складає 1 862 343,00 грн.

27.12.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору, якою внесли зміни до пункту 3.1, виклавши його в наступній редакції: "Загальна вартість робіт за договором становить 527 657,00 грн без ПДВ та 1 862 343,00 грн у т. ч. ПДВ (20 %) - 310 390,50 грн відповідно до договірної ціни (додаток 1 до договору) та обсягів, передбачених локальним кошторисом (додаток 2 до договору) і включає в себе вартість матеріалів для виконання робіт, кошти на покриття ризиків, відповідно до кошторисних норм України, сплату усіх податків і зборів, обов`язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов`язані з виконанням робіт за договором".

Додатковою угодою № 1 від 27.12.2023 було затверджено нові редакції додатків до договору, зокрема локальний кошторис (додаток № 2 до договору).

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за листопад-грудень 2023 року, вартість виконаних відповідачем робіт склала 1 652 905,32 грн

Також 27.12.2023 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року (форма КБ-3), відповідно до якої вартість виконаних робіт та витрат з початку будівництва по звітний місять складає 1 652 905,32 грн.

15.02.2024 замовником на адресу виконавця направлено повідомлення про розірвання договору, у якому, посилаючись на п. 5.4.6 та п. 9.1 договору, замовник повідомив про розірвання договору в односторонньому порядку з 27.02.2024 у зв`язку з невиконанням відповідачем робіт у встановлений договором строк та просив здійснити оплату передбачених п. 7.3 договору штрафних санкцій, нарахованих з 18.09.2023 до дати фактичного розірвання договору в сумі 385 140,48 грн.

23.02.2024 відповідачем отримане повідомлення позивача про розірвання договору, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.

Позивачем також долучено до позову повідомлення про розірвання договору від 19.03.2024, в якому позивач повідомляє відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку не з 27.02.2024, як зазначено в попередньому повідомленні, а з 15.03.2024, тобто зі спливом передбаченого п.5.4.6 договору 20-денного строку з моменту отримання відповідачем повідомлення про розірвання договору від 15.02.2024.

У відповідь на повідомлення про розірвання договору та претензію щодо сплати штрафних санкцій, відповідач листом від 29.03.2024 вказав, що виконав повний обсяг будівельних робіт за кошторисною документацією та локальними кошторисами, який не піддавався коригуванню (на суму саме 1 052 905,32 грн, а не 1 652 905,32 грн відповідно до оригінальних актів та довідок до них), проте, ті види робіт, що виникли в процесі коригування, не були остаточно узгоджені з замовником. Ні проекту додаткової угоди, ні проекту договору на додаткові роботи замовник так і не надав підряднику. Таким чином, ДПП самоусунувся від продовження співпраці за договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 2 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Як вмотивовано зазначив суд першої інстанції, особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконаним. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, обмежується правилами ч. 2 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Пеню належить рахувати з наступного дня після дати, в яку зобов`язання мало бути виконано (з урахуванням святкових, вихідних та неробочих днів), і по переддень фактичного виконання грошового зобов`язання, або по відповідний день через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, але в межах періоду, визначеного позивачем.

Стаття 631 ЦК України визначає строком договору час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

У пункті 15.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.2023 (включно). Водночас, в п. 15.3 договору погоджено термін дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Оскільки матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано доказів виконання повного обсягу робіт за договором, то договір мав діяти до виконання відповідачем усіх робіт за договором. Тому, посилання відповідача на те, що строк дії договору закінчився 31.12.2023, мотивовано визнано судом першої інстанції безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до п. 5.4.6, п. 9.1 договору договір розірваний позивачем у односторонньому порядку з 15.03.2024 (23.02.2024 + 20 днів).

За розрахунком суду, розмір обрахованої на умовах договору пені за період з 18.09.2023 по 14.03.2024 складає 383 181,46 грн.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно із ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 877 ЦК України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Стаття 878 ЦК України передбачає право замовника вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, сам лише факт погодження кошторису в новій редакції вже після прострочення виконання робіт за договором не свідчить про прострочення кредитора.

Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, виконання боржником, у даному випадку відповідачем за договором (зобов`язаною стороною за договором в частині виконання робіт), повинно бути підтверджено відповідачем належним чином.

Тобто, тягар доведення належного виконання відповідачем свого обов`язку за договором, а так само обставин, які перешкоджали виконанню цього обов`язку, несе відповідач як боржник у цьому зобов`язанні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав суду жодних доказів виконання ним обумовлених договором зобов`язань у визначений договором строк та/або належних доказів прострочення кредитора, не довів відсутності своєї вини у простроченні.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором і, як наслідок, доведеність підстав для стягнення неустойки.

Скаржником в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, не доведено належного виконання умов договору.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівнича компанія" на рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі № 910/6819/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.10.2024 у справі № 910/6819/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6819/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.М. Скрипка

А.О. Мальченко