Ухвала

від 04.02.2025 по справі 29/117-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

04.02.2025м. ДніпроСправа № 29/117-10

за скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на дії (бездіяльність) державного виконавця

у справі

за позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 77 578,74 грн

орган державної виконавчої служби Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Дніпро (далі орган ДВС).

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від стягувача: не з`явився;

від боржника (заявника): Цвинда В.В.;

від органу ДВС: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2010 у справі №29/117-10 (суддя Полєв Д.М.) частково задоволено позов Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 77578,74 грн, з яких: 12037,51 грн 3% річних, 65541,23 грн інфляційні втрати.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 10279,86 грн 3% річних та 65541,23 грн інфляційних втрат, а також 758,21 грн державного мита, 230,64 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення суду 02.07.2010 видано відповідний наказ.

20.01.2025 від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій заявник просить:

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти накладений в межах виконавчого провадження № 36758866 арешт з коштів боржника Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) шляхом винесення відповідної постанови та направлення її на адресу банків чи інших фінансових установ, яким була надіслана для виконання постанова про арешт коштів боржника;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з майна боржника та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850), що накладене в межах виконавчого провадження № 36758866, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження.

В обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ) перебувало виконавче провадження № 36758866 (ідентифікатор доступу: 8А3318480А89) з примусового виконання наказу № 29/117-10, виданого 02.07.2010 Господарським судом Дніпропетровської області.

У межах указаного виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Понікаровою Альоною Олександрівною 26.02.2013 винесені постанови про арешт коштів боржника й про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, за якими й було накладено відповідні арешти.

Також 06.03.2013 у виконавчому провадженні № 36758866 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

16.03.2017 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Куліковською Альоною Олександрівною відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що стягувач після повернення виконавчого документа не позбавлений права повторно звернутися до виконавчої служби у строк до 16.03.2020.

Заявник указує, що стягувач після повернення виконавчого документа № 29/117-10 від 02.07.2010 повторно до виконавчої служби не звертався.

19.10.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліковською Альоною Олександрівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 55053348 з примусового виконання постанови № 36758866 від 06.03.2013 (стягнення виконавчого збору у сумі 7680,99 грн), в якій зазначено про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

Заявник зазначає, що 23.05.2024 ним до Відділу направлено заяву про припинення чинності арештів рахунків та майна АТ "Криворізька теплоцентраль", накладених у межах виконавчих проваджень, де стягувачем виступає ДПП "Кривбаспромводопостачання", а боржником заявник, у тому числі й у завершеному ВП № 36758866, але cтаном на дату подання скарги відповідь щодо можливості зняти арешти у зазначеному виконавчому провадженні на адресу АТ "Криворізька теплоцентраль" не надходила.

Відтак арешти, накладені на майно та кошти АТ "Криворізька теплоцентраль" у межах виконавчого провадження № 36758866, є чинними, на підтвердження чого заявник посилається на долучені ним до скарги довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 404899095 від 22.11.2024, а також лист АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-240524/61502 від 12.06.2024.

Підсумовуючи, скаржник зазначає про те, що закінчення виконавчого провадження, як і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким інші дії державного виконавця не проводяться, накладений на майно боржника арешт знімається.

При цьому скаржник посилається на висновки, викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №817/928/17 (головуючий суддя Мартинюк Н.М., судді Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.).

(Судом встановлено, що указані висновки аналогічні з висновками, викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 815/7269/15 (головуючий суддя Мартинюк Н.М., судді Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.).

Тому скаржник вважає, що оскільки виконавчий документ у виконавчому провадженні № 36758866 був повернутий стягувачу, а виконавчий збір стягнутий в окремому виконавчому провадженні, не зняття арешту з його майна та рахунків у виконавчому провадженні після повернення виконавчого документа стягувачу та після додаткового звернення із заявою є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а порушене право скаржника підлягає захисту в судовому порядку.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, за розпорядженням керівника апарату суду № 22 від 21.01.2025 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 29/117-10 для розгляду поданої скарги.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.01.2025 для розгляду скарги призначено суддю Колісника І.І.

Ухвалою суду від 23.01.2025 скарга Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" прийнята до розгляду в судовому засіданні, призначеному на 04.02.2025 о 14:15 год. Стягувачу та органу ДВС запропоновано подати письмову правову позицію по суті скарги.

У судове засідання представники стягувача та органу ДВС не з`явилися, пояснень по суті скарги не подали, про дату, час і місце засідання суду повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України шляхом надсилання ухвали суду від 23.01.2025 до їхніх електронних кабінетів.

Згідно з частиною другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За вказаних обставин неявка в судове засідання представників стягувача та органу ДВС не перешкоджає подальшому руху справи за їхньої відсутності.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною четвертою статті 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Щодо визначення подібності правовідносин суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року по справі № 923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Ухвалою від 31 жовтня 2024 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2/1522/11652/11 за скаргою на бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О., допущену у ході виконання виконавчого листа №2/1522/11652/11, виданого 26 квітня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості.

Судова колегія Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження №К/9901/12587/18), згідно з яким арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягає примусовому виконанню. Крім того, наслідки завершення виконавчого провадження, зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу встановлені пунктом 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802, яким передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо). З наведеної норми встановлено, що у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу державний виконавець повинен, зокрема, зазначити наслідки завершення відповідного виконавчого провадження, яким у цьому випадку є зняття арешту з майна і коштів позивача, а тому твердження скаржника, що при поверненні виконавчого документа стягувачу арешти, накладені на майно боржника, не знімаються, є безпідставними. Відтак як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

При цьому судова колегія Касаційного цивільного суду зазначила, що оскільки у практиці Касаційного цивільного та Касаційного адміністративного судів у складі Верховного Суду має місце неоднакове застосування положень законів № 606-XIV та №1404-VIII у справах про зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачеві, то забезпечити єдність такої практики неможливо без застосування повноважень Великої Палати Верховного Суду.

Тому колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала цю справу для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформульованого у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15 (адміністративне провадження №К/9901/12587/18), щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу. Такий відступ має полягати у висновку, який неодноразово викладався у постановах колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та підтриманий судами першої й апеляційної інстанцій у справі № 2/1522/11652/11, відмовляючи заявнику у задоволенні її скарги на бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів зі зняття арешту на невизначене майно. Тобто якщо виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, а не органу, який його видав, то виконавче провадження є незавершеним, а отже, і відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника. Останній, якщо вважає, що для продовження виконання виконавчого документа немає підстав, може ініціювати вирішення питання про визнання цього документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України), і зняття арешту з майна з цієї підстави.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 2/1522/11652/11 прийнята до розгляду справа за скаргою на бездіяльність начальника Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гусєва О.О., допущену у ході виконання виконавчого листа № 2/1522/11652/11, виданого 26 квітня 2013 року Приморським районним судом м. Одеси, про солідарне стягнення з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості.

Аналізуючи предмет правовідносин та предмет правового регулювання у справі, що розглядається (№ 29/117-10) та у справі (№ 2/1522/11652/11), суд доходить висновку про їх подібність.

За таких обставин, з метою забезпечення єдності судової практики провадження у справі № 29/117-10 підлягає зупиненню до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 2/1522/11652/11.

Керуючись ст.ст. 2, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі № 29/117-10 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 2/1522/11652/11 (провадження № 14-137цс24).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення 04.02.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 06.02.2025.

Суддя І.І. Колісник