Ухвала

від 06.02.2025 по справі 910/12977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.02.2025 Справа № 910/12977/24Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жильйова Груп" (03190, м. Київ, вул. Салютна, буд. 2, приміщення 8-204, ідентифікаційний код 40045377)

про визнання припиненими трудових відносин, скасування запису та стягнення 39 697,45 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жильйова Груп" про визнання припиненими трудових відносин, скасування запису та стягнення 39 697, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Жильйова Груп", прийняла рішення про звільнення з посади, направивши 31.08.2024 відповідну заяву єдиному учаснику товариства відповідача, втім остання припинила будь-яку комунікацію з позивачем, крім цього з 21.08.2024 одностороннім рішенням єдиного учасника товариства також припинено виплату позивачу заробітної плати, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом про визнання трудових відносин між сторонами припиненими з 18.10.2024 (з дати підписання позовної заяви), скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про керівника юридичної особи, а також стягнення з відповідача на свою користь заборгованості із заробітної плати у розмірі 16 802, 49 грн, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 10 025, 40 грн та відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 869, 57 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/12977/24 позовну заяву та додані до неї документи повернуто ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/12977/24 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/12977/24 скасовано.

23.01.2025 матеріали господарської справи №910/12977/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.

31.01.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.01.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2025.

05.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити вчинення реєстраційних дій державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жильйова Груп" код ЄДРПОУ 40045377.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, відповідач - ТОВ "ЖИЛЬЙОВА ГРУП" код ЄДРПОУ 40045377 може бути ліквідоване, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду у разі задоволення позову, при цьому про відповідний намір єдиного учасника відповідача свідчать наступні обставини:

02.12.2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань державним реєстратором внесено рішення засновника щодо припинення ТОВ "ЖИЛЬЙОВА ГРУП" код ЄДРПОУ 40045377 запис номер 1000741100007104519 та призначено ОСОБА_2 Головою комісії з припинення (ліквідатор);

Станом на дату відкриття провадження у справі відповідач знаходиться в стані припинення;

Строк, визначений ОСОБА_3 - єдиним засновником (учасником) ТОВ "ЖИЛЬЙОВА ГРУП" для заявлення кредиторами своїх вимог - до 03.03.2025, в той час як ухвалою про відкриття провадження у справі № 910/12977/24 від 03.02.2025 підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2025.

Отже, за твердженням позивача, наразі існує загроза припинення відповідача до ухвалення рішення суду, що призведе до неможливості у подальшому виконати рішення суду у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову, виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача (в даному випадку третьої особи), чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №917/258/19, від 22.07.2019 у справі №914/120 Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19, від 26.10.2020 у справі №907/477/20 та від 09.07.2021 у справі №910/6825/20.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.

У даному випадку предметом спору є визнання припиненими трудових відносин між позивачем на відповідачем, скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про позивача як керівника товариства відповідача, стягнення з відповідача заборгованості з заробітної плати, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою, заявник, серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги.

При цьому, як вже зазначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Як встановлено частиною 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Тоді як, за результатом оцінки питання наявності зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог суд дійшов висновку про невідповідність обраного заявником заходу предмету заявленого позову.

Суд зазначає, що застосування господарськими судами заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не можуть вважатися співмірними із позовними вимогами заявленими у даній справі через заборону судом здійснювати будь-які реєстраційні дії. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2022 у справі №911/3015/21.

Натомість, встановлення заборони вчинення реєстраційних дій державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств, Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Жильйова Груп" код ЄДРПОУ 40045377 матиме наслідком обмеження господарської діяльності товариства, спричинить необґрунтоване втручання у його діяльність та порушуватиме права товариства, що не відповідає меті вжиття судом заходів забезпечення позову.

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника про забезпечення позову щодо заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили 06.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.Г. Пукшин