Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/3023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Черкаси справа №910/3023/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Черкаської міської ради (вулиця Б.Вишневецького, 36, місто Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 25212542)

до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714)

про стягнення 612 858,03 грн,

за участю представників:

від позивача Кирман В.О. самопредставництво,

від відповідача Самокиша В.Ю., адвокат, приймає участь у режимі відеоконференції,

У 2019 році Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», у якому просила суд стягнути з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» збитки за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею у сумі 612 858,03 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», маючи у власності нерухоме майно, яке розташовано на двох земельних ділянках, які належать позивачу, з 10.12.2012 ухиляється від вчинення дії щодо оформлення права користування земельної ділянкою, внаслідок чого позивач несе збитки у вигляді ненадходження до міського бюджету орендної плати за користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів. Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №941 від 09.10.2018 було затверджено акт про визначення збитків власнику землі №23-2018 від 22.08.2018 та визначено, що суму цих збитків Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» повинно відшкодувати не пізніше одного місяця з дня прийняття цього рішення, проте останнє цю вимогу не виконало та збитки не відшкодувало, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

У письмових поясненнях від 20.01.2025, позивач зазначив, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду та коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

02.05.2019 від Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» заперечило проти задоволення позовних вимог та застосування до спірних правовідносин законодавства про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянка. Розрахунок збитків виготовлений без врахування фактичних даних, тому є невірним. Також відповідач вказав, що по частині заявлених позивачем вимог сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

06.11.2024 від представниці відповідача до суду надійшли письмові заперечення, у яких зазначено, що позивачем не доведено, що на земельних ділянках із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003, площею 0,9331 га та з кадастровим номером 7110136700:06:062:0004, площею 0,2925 га, по вулиці 14 Грудня, 8, в місті Черкаси розташовано тільки будівлі, які належали Акціонерному товариству «Укрсоцбанк». Позивач заявив вимоги за період з 01.08.2015 до 31.07.2018, а обґрунтував їх розмір витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок лише від 31.08.2017 та від 17.08.2018. Ці докази не мають зворотної дії в часі, а тому не можуть бути використані за період до дати їх видачі. Позивач при розрахунку всіх своїх вимог застосовує вказаний коефіцієнт 3,0 починаючи з 2015 року, тобто застосовує його заднім числом, і навіть незважаючи на те, що в наданих позивачем витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 31.08.2017 вказаний коефіцієнт 2,0. Також в частині вимог заявлених Черкаською міською радою за період з 01.08.2015 до 10.03.2016 сплив строк позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та встановлено сторонами строк для подачі заяв по суті спору.

15.05.2019 справу №910/3023/19 передано на розгляд до Господарського суду Черкаської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.07.2019 справа №925/3023/19 прийнята до провадження суддею Кучеренко О.І., задоволене клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено строк на подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено о 10 год 40 хв 30.07.2019.

11.07.2019 від представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до суду надійшла заява про заперечення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.07.2019 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання справи по суті підготовчим засіданням; відмовлено у клопотанні Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зупинення провадження у справі; підготовче засідання у справі відкладено до 12 год 00 хв 13.08.2019.

13.08.2019 від представника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» подало до Окружного адміністративного суду міста Києва позов про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №941 від 09.10.2018 «Про затвердження акту про визначення збитків власників землі від 22.08.2018 №23-2018», який є підставою для стягнення збитків у цій справі. На дату судового засідання рішення у справі не прийнято.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.08.2019 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про зупинення провадження у справі; провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі №640/2696/19, яка розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва.

Ухвалою суду від 03.09.2024 суд з власної ініціативи поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання о 10 год 00 хв 01.10.2024.

25.09.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшли клопотання від Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зупинення провадження у справі та про участь представниці заявника у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.09.2024 клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про призначення судового засідання в режимі відеоконференції та зупинення провадження у справі повернуті без розгляду, оскільки на час звернення представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Самокиші Ю.Ю., Акціонерне товариство «Сенс Банк» не є учасником справи, у нього відсутнє право на подачу будь-яких заяв або клопотань, як учасника справи.

Протокольною ухвалою від 01.10.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12 год 30 хв 30.10.2024.

07.10.2024 від Акціонерного товариства «Сенс Банк» до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у якому товариство просить суд зупинити провадження у справі №910/3023/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/2696/19.

28.10.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про заміну відповідача у справі, у якому позивач просить суд здійснити заміну відповідача у справі з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Сенс Банк». У цей же день позивач направив суду заяву про зміну предмету позову, у якій позивач просив суд у зв`язку із зміною підходу до правовідносин, які виникли у цій справі, змінити предмет позову шляхом заміни позовної вимоги зі стягнення збитків за користування земельною ділянкою без відповідних підстав на стягнення безпідставно утриманих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного Кодексу України.

Протокольною ухвалою від 30.10.2024 суд задовольнив клопотання позивача про заміну відповідача у справі та замінив відповідача у справі з Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» його правонаступником Акціонерним товариством «Сенс Банк», прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, відклав розгляд клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про зупинення провадження у справі та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год 30 хв 20.11.2024.

Протокольною ухвалою від 20.11.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 15 хв 15.01.2025.

Протокольною ухвалою від 15.01.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 10 год 30 хв 21.01.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 21.01.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представниця відповідача у судовому засіданні 21.01.2025 проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 21.05.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2012 у справі №16/5026/479/2012 задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк». У порядку звернення стягнення на майно - визнано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на предмет іпотеки: комплекс: магазин непродовольчих товарів (літ.А-3, А-2, А-2) загальною площею 311,0 м2, гараж (літ.Ж -І) загальною площею 66,7 м2, офіс - склад (літ.В-І, в) загальною площею 106,0 м2, ангар (літ. Г-І) загальною площею 350,4 м2, гараж (літ. Б) загальною площею 160,3 м2, огорожа (літ. 1-2,3), замощення (літ. І), гараж (літ. Д) площею 86,3 м2 , гараж (літ.Е) загальною площею 89,4 м2 за адресою: м.Черкаси, вул.Ільїна, 419; виробничий корпус металопластикових виробів із прибудовою (літ. Д-ІІ, д), загальною площею 4990,9 м2, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. ХХ партз`їзду, б.8/9; нежитлові будівлі: лікувально-оздоровчий комплекс (літ. А-2», а, а/) загальною площею 1460,2 м2, спортивно-оздоровчий комплекс з прибудовами (літ. Б-2, б2, б3) загальною площею 1216,9 м2, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.14 грудня, б.8. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікос» на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 64380,00 грн судового збору. У задоволенні позовних вимог про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікос» на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 22.05.2012 у справі №16/5026/479/2012 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012, отже рішення суду від 22.05.2012 у справі набрало законної сили 28.11.2012.

У березні 2017 року Черкаська міська рада звернулась у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікос», у якому просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 12256 м2 у місті Черкаси по вул.14 Грудня, 8, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікос» та Черкаською міською радою 17.06.2009.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2017 у справі №925/254/17, яке набрало законної сили 17.07.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Під час розгляду справи №925/254/17 судом були встановлені такі факти.

Рішенням Черкаської міської ради №4-1088 від 09.04.2009 Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікос» було надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 12256 м2 в місті Черкаси по вул.14 Грудня, 8 під нежитлові будівлі.

17.06.2009 Черкаська міська рада, як орендодавець, і Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікос», як орендар, уклали договір оренди землі, який зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №040977500076 від 20.07.2009.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.05.2012 у справі №16/5026/479/2012 визнано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на предмет іпотеки: - нежитлові будівлі: лікувально-оздоровчий комплекс (літ.«А-2», а, а/) загальною площею 1460,2 м2, спортивно-оздоровчий комплекс з прибудовами (літ. «Б-2», б2, б3) загальною площею 1216,9 м2, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.14 грудня, б.8.

У зв`язку з набуттям права власності Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» на спірні нежитлові будівлі, договір оренди земельної ділянки площею 12256,00 м2 у місті Черкаси по вул.14 Грудня, 8, в силу пункту «е» статті 141 Земельного кодексу України частини 3 статті 7 та статті 31 Закону України «Про оренду землі» припинився, що означає про відсутність предмету спору у справі.

Отже, під час розгляду справи №925/254/17 судом встановлено, що договір оренди землі був укладений між Черкаською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікос» на користування земельною ділянкою площею 12256 м2 в місті Черкаси по вул.14 Грудня, 8, на якій розташовані нежитлові будівлі, які належали Товариству з обмеженою відповідальністю «Нікос».

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Право власності на нежитлові приміщення, нежитлові будівлі: лікувально-оздоровчий комплекс (літ."А-2", а, а/) загальною площею 1460,2 м2, спортивно-оздоровчий комплекс з прибудовами (літ. "Б-2, б2, б3) загальною площею 1216,9 м2, які розташовані на земельній ділянці площею 12256,00 м2 в місті Черкаси по вул.14 Грудня, 8 було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» 10.12.2012, що підтверджене інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради листами №2948-01-25 від 02.08.2017 та №3319-01-25 від 31.08.2017 повідомляв Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про необхідність оформлення права користування земельною ділянкою шляхом укладення з Черкаською міською радою договору оренди землі, а також вирішення питання щодо укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) по вулиці 14 Грудня, 8 (Т.1, а.с.20-21).

06.12.2017 на адресу міського голови міста Черкаси Бондаренка А.В. Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» надіслало заяву (клопотання) про передачу земельної ділянки в оренду, у якій просило передати в оренду земельну ділянка, яка розташована за адресою місто Черкаси, вулиця 14 Грудня, 8, на якій розміщено нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі лікувально-оздоровчого комплексу (літ. "А-2", а, а/) загальною площею 1460,2 м2, спортивно-оздоровчого комплексу з прибудовами (літ. "Б-2, б2, б3) загальною площею 1216,9 м2, що є власністю Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

У відповідь на цю заяву виконавчий комітет Черкаської міської ради надіслав Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» лист №22326-01-25 від 21.12.2017, у якому повідомив, що для вирішення питання оформлення права користування земельною ділянкою необхідно звернутись до Черкаської міської ради через Центр надання адміністративних послуг з відповідною заявою.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» не оформило своє право користування земельною ділянкою на якій розміщене його нерухоме майно.

22.08.2018 відбулось засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в місті Черкаси, яка склала акт про визначення збитків власнику землі №23-2018 від 22.08.2018, згідно з яким визначено збитки у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» земельними ділянками загальною площею 1,2256 га по вулиці 14 Грудня, 8 за період з 01.08.2015 до 31.07.2018 у розмірі 612858,03 грн (Т.1, а.с.14-15).

За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,9331 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 без правовстановлюючих документів за період з 01.08.2015 до 31.07.2018 (з урахуванням коефіцієнтів індексації) розмір заборгованості відповідача становить 461 633,51 грн, за час фактичного користування земельною ділянкою площею 0,2925 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0004 за цей же період заборгованість становить 151 224,52 грн.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №941 від 09.10.2018 затверджено акт про визначення збитків власнику землі №23-2018 від 22.08.2018, складений комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в місті Черкаси (Т.1, а.с.13).

Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік 1,703; 1997 рік 1,059; 1998 рік 1,006; 1999 рік 1,127; 2000 рік 1,182; 2001 рік 1,02; 2005 рік 1,035; 2007 рік 1,028; 2008 рік 1,152; 2009 рік 1,059; 2010 рік 1,0; 2011 рік 1,0; 2012 рік 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2024 рік - 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №ЗВ-9800431642017 від 31.08.2017, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:062:0003, становить 5454342,74 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №ЗВ-9800431622017 від 31.08.2017, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:062:0004, становить 1786765,50 грн.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №ЗВ-9800640212018 від 16.08.2018, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:062:0003, становить 8181607,42 грн.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк». Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», що підтверджено Статутом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (Т.1., а.с.109-116).

10.09.2019 року загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та єдиним акціонером Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк». Суд також зазначає, що правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» виникло у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати затвердження передавального акту загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», а саме з 15.10.2019. Відповідні зміни внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

30.11.2022 Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було змінено найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк», про що були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських.

Станом на момент розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, про те, що Акціонерне товариство «Сенс Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Отже, до Акціонерного товариства «Сенс Банк» перейшли всі права та обов`язки Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», а тому Акціонерне товариство «Сенс Банк» є належним відповідачем у цій справі.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 11.12.2018 Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» відчужило нерухоме майно, а саме лікувально-оздоровчий комплекс (літ.«А-2», а, а/) загальною площею 1460,2 м2, спортивно-оздоровчий комплекс з прибудовами (літ.«Б-2, б2, б3) загальною площею 1216,9 м2 на користь третьої особи.

У спірний період договір оренди землі між Черкаською міською радою та Акціонерним товариством «Укрсоцбанк» укладено не було та кошти за здійснення фактичного користування землею до міського бюджету не сплачено. Отже, у період з 01.08.2015 до 31.07.2018 (період визначений позивачем у позові) нерухоме майно перебувало у власності товариства, правонаступником якого є відповідач.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову) є вимога позивача про стягнення коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності без відповідних правових підстав.

Правовий механізм переходу прав на землю, який пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 120 Земельного Кодексу (у редакції на час набуття права власності на нерухоме майно 10.12.2012), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як слідує із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі Укрсоцбанк) набуло право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться по вул.14 Грудня, 8 у місті Черкаси. Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яка перебувала у строковому платному користуванні у попереднього власника цього нерухомого майна згідно з договором оренди від 17.06.2009, який був укладений з Черкаською міською радою.

Відповідно до умов договору оренди орендарю було надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 12256 м2 по вул.14 Грудня, 8 під нежитлові будівлі.

Як зазначено вище, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Отже, законодавством визначено, що з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

Отже, враховуючи те, що у попереднього власника нерухомого майна у користуванні перебувала земельна ділянка площею 12256 м2, відповідно новий власник набув права користування земельною ділянкою, на якій розміщені його об`єкти нерухомого майна на тих же умовах, тобто площею 12256 м2.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Отже, з моменту присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, вона є сформованою та стає об`єктом цивільних прав.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що оскільки на землі комунальної власності знаходилося майно Укрсоцбанку, він фактично користувався двома земельними ділянками площею 0,9331 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 та земельною ділянкою площею 0,2925 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0004. Загальна площа цих земельних ділянок становить 12256 м2.

Отже, суд дійшов висновку, що за рахунок земельної ділянки, яка була у користуванні попереднього власника до набуття права власності на нерухоме майно Укрсоцбанком було сформовано дві земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:06:062:0003 площею 0,9331 га та 7110136700:06:062:0004 площею 0,2925 га.

Право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (статті 92-93 Земельного кодексу України).

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, за змістом приписів вказаних норм чинного законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Суд встановив, що Укрсоцбанк не вирішив питання щодо оформлення свого права користування земельною ділянкою хоча і звертався до позивача з такою пропозицією. Отже, протягом володіння нерухомим майном, банк здійснював користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене без відповідної правової підстави.

З огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи пов`язані із безпідставним збереженням майна розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У статті 289 Податкового Кодексу України визначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення та станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з інформацією, яка міститься у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 станом на 31.08.2017 становить 5 454 342,74 грн, станом на 16.08.2018 - 8 181 607,42 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:062:0004 станом на 31.08.2017 становить 1 786 765,50 грн.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); 2022 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь), 2023 рік 1,051 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь), 2024 рік - 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Отже, з врахуванням коефіцієнтів індексації, що вказані на офіційному сайті Держгеокадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 у 2016 році становила 5 145 606,36 грн (5454342,74 / 1,06; у 2015 році 3 590 792,99 грн, нормативна грошова оцінка земельної ділянки із кадастровим номером 7110136700:06:062:0004 у 2016 році становила 1 685 627,83 грн, у 2015 році 1 176 292,97 грн.

При визначенні розміру заборгованості за користування земельними ділянками позивачем також було застосовано Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777. Цей Порядок набрав чинності з 2017 року та є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок.

Зазначеним Порядком визначено процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та змінено розрахунок нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 5 розділу 11 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, яка затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306.

Відповідно до примітки №2 до додатку №1 до Порядку передбачено, що у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №162 від 27.03.2018 «Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.04.2018 за №432/31884 та набрав чинності 17.07.2018) у примітках до додатку №1 до Порядку, цифри « 2,0» змінено цифрами « 3,0». Тобто, починаючи з 01.01.2017 наведеними правовими актами регламентовано питання застосування коефіцієнтів при формуванні витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0 (а з 17.07.2018 із значенням - 3,0) у випадках, коли з будь-яких причин у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

Судом встановлено, що у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок зазначено, що код цільового призначення не відповідає Класифікації видів цільового призначення земель. Відповідно розрахунок заборгованості у 2017-2018 роках здійснювався із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 2,0 до 16.07.2018, а у 2018 році (з 17.07.2018) - із застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 3,0, що відповідає вимогам статей 18, 20 Закону «Про оцінку земель», Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів №489, тому посилання позивача на вищевказаний Порядок є обґрунтованим та підлягає застосуванню.

За розрахунком позивача, за час фактичного користування земельною ділянкою із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 за період з 01.08.2015 до 31.07.2018 (з урахуванням коефіцієнтів індексації) розмір безпідставно збережених коштів становить 461 633,51 грн, за земельну ділянку із кадастровим номером 7110136700:06:062:0004 за цей же період розмір становить 151 224,52 грн, загальний розмір 612 858,03 грн (461 633,51 грн + 151 224,52 грн).

При здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів позивачем було враховано ставку орендної плати 3% та нормативну грошову оцінку земельних ділянок у відповідний період.

Як зазначено вище, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За визначенням, яке викладене у пункті 14.1.136 статті 14 Податкового Кодексу України, орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Статтею 10 Податкового Кодексу України встановлено, що до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Платниками плати за землю є, зокрема платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (пункт 269.1.2 статті 269 Податкового Кодексу України).

Об`єктами оподаткування платою за землю, серед іншого, є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пункт 270.1.2 статті 270 Податкового Кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, є базою оподаткування (пункт 271.1.1 статті 271 Податкового Кодексу України).

У статті 288 Податкового Кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 цього Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).

За приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру та строків її внесення, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги Податкового Кодексу України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №35/4233/19).

Нормами статті 1212 Цивільного Кодексу України визначено, що особа, зобов`язана повернути потерпілому майно, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Суд погоджується, що для розрахунку розміру безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності позивачем використано нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки, оскільки такий підхід визначений законодавцем при визначенні розміру плати за землю.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Разом з тим, нормами Податкового Кодексу України визначено, що річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, та становить не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Судом враховано те, що відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно не вважається правопорушенням, а також на відсутність обов`язку землекористувача на укладення договору оренди у обов`язковому порядку.

Отже, на переконання суду кошти, які відповідач гарантовано мав би сплатити за користування земельною ділянкою повинні бути розраховані з урахуванням нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки та обов`язкового розміру плати за землю, який не може бути меншим за розмір земельного податку, тобто у розмірі 3%.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України (такий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц).

З огляду на вищевикладені обставини справи, вимоги законодавства, а також оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, на переконання суду, вимоги позивача є обґрунтованими.

Визначаючи розмір безпідставно збережених коштів позивач самостійно визначив період за який ним було розраховано суму позовних вимог з 01.08.2015 до 31.07.2018.

Відповідач подав суду клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки за період з 01.08.2015 до 10.03.2016 строк позовної давності сплив, оскільки позивач звернувся до суду 11.03.2019.

Відповідно до частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, тобто суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. В разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності з відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Позивач звернувся з цим позовом до суду 04.03.2019 (дата надсилання позову на адресу Господарського суду міста Києва), 11.03.2019 позовна заява була зареєстрована у Господарському суді міста Києва. Отже, враховуючи строк загальної позовної давності, позивач має право на стягнення безпідставно збережених коштів за період упродовж трьох років, що передував до дати звернення з позовом до суду, тобто з 04.03.2016 до 31.07.2018 (дата визначена позивачем у позовні заяві).

За розрахунком суду розмір заборгованості за користування земельною ділянкою площею 0,9331 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0003 за період з 04.03.2016 до 31.07.2018 з урахуванням строку позовної давності, становить 350 836,59 грн: за період з 04.03.2016 до 31.12.2016 88993,68 грн ((5 145 606,36 * 3%) / 366 днів * 211 днів); за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 163 630,28 грн (5454342,74 * 3%); за період з 01.01.2018 до 16.07.2018 88315,52 грн ((5 454 342,74 * 3%) / 365 днів * 197 днів); з 17.07.2018 до 31.07.2018 9897,11 грн (у межах заявлених позивачем позовних вимог) ((8 181 514,11 грн * 3%) / 365 днів * 15 днів).

Розмір заборгованості за користування земельною ділянкою площею 0,2925 га із кадастровим номером 7110136700:06:062:0004 за період з 04.03.2016 до 31.07.2018 з урахуванням строку позовної давності, становить 114 929,05 грн: за період з 04.03.2016 до 31.12.2016 29153,07 грн ((1 685 627,83 * 3%) / 366 днів * 211 днів); за період з 01.01.2017 до 31.12.2017 53602,96 грн (1 786 765,50 * 3%); за період з 01.01.2018 до 16.07.2018 28930,91 грн ((1 786 765,50 * 3%) / 365 днів * 197 днів); з 17.07.2018 до 31.07.2018 3242,11 грн (у межах заявлених позивачем позовних вимог) ((2 680 148,25 грн * 3%) / 365 днів * 15 днів).

Отже, загальний розмір безпідставно збережених коштів за користування двома земельними ділянками без належних на те підстав становить 465 765,64 грн (350 836,59 грн + 114 929,05 грн), тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення саме у такому розмірі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення у розмірі 465 765,64 грн безпідставно збережених коштів.

Станом на момент розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості, про те, що Акціонерне товариство «Сенс Банк» є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. За універсального правонаступництва до правонаступника переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше.

При універсальному правонаступництві до правонаступника разом з правами переходять і обов`язки. Найпоширенішими випадками універсального правонаступництва у сучасному цивільному праві є правонаступництво у разі реорганізації юридичної особи. Належними доказами підтверджено, що відповідач є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який був власником спірного нерухомого майна до 11.12.2018. Отже, визначена сума безпідставно збережених коштів підлягає до стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк».

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені частково, сплачена Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради сума судового збору підлягає відшкодуванню Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за рахунок відповідачки у сумі 6986,49 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) на користь міського бюджету м.Черкаси (рахунок №UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) безпідставно утримані кошти у розмірі 465 765,64 грн.

3.Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вулиця Велика Васильківська, будинок 100, місто Київ, 03150, ідентифікаційний код 23494714) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул.Б.Вишневецького, 36, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 6986,49 грн судового збору.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 05.02.2025.

Суддя О.І.Кучеренко