Ухвала

від 04.02.2025 по справі 5015/118/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 5015/118/11(914/942/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши заяву судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я.

про самовідвід від розгляду справи № 5015/118/11(914/942/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Фізична особа-підприємець Гаврилюк О.Р.

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах справи № 5015/118/11

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

ВСТАНОВИВ:

20.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тібет" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 20.11.2024 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 та на рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2024 у справі № 5015/118/11(914/942/24), підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет" у справі № 5015/118/11(914/942/24) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тібет", датою проведення судового засідання визначено 04.02.2025.

04.02.2025 суддею Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняком В.Я. заявлено самовідвід.

Заяву вмотивовано тим, що суддя Погребняк В.Я. приймав участь у колегіях суддів Вищого господарського суду України та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі яких ухвалювались судові рішення в господарських справах № 914/1661/20, № 5015/118/11, 5015/118/11 (914/1689/21), 5015/118/11 (914/2863/22) та 33/29, що може породжувати у учасників провадження сумніви суб`єктивного характеру щодо неупередженості та безсторонності судді у справі або декількох справах, де приймають участь одні й ті самі особи протягом тривалого часу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

Згідно із частиною першою статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви про самовідвід, колегія суддів дійшла висновку, що заява від 04.02.2025 про самовідвід судді Погребняка В.Я. у справі № 5015/118/11 (914/942/24) не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді".

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно мати інформацію про наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Суд акцентує, що не можуть бути підставою для відводу (самовідводу) суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід (самовідвід) має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу (самовідводу).

Приписами ч.4 ст.35 ГПК України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, процесуальні рішення судді, рішення в іншій справі, висловлена публічно думка щодо юридичного питання (правова оцінка), висловлена зокрема і у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Таким чином, рішення суду, які були ухвалені у складі колегії суддів в господарських справах № 914/1661/20, № 5015/118/11, 5015/118/11 (914/1689/21), 5015/118/11 (914/2863/22) та 33/29 не є підставою для відводу судді від розгляду справи №5015/118/11 (914/942/24) згідно з вищезазначеною нормою ГПК.

Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про самовідвід судді Погребняка В.Я., колегія суддів також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення самовідводу саме по собі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.

Крім того, учасниками провадження у справі відвід судді Погребняку В.Я. не заявлявся ні з підстав заявлених у його заяві про самовідвід, ні з інших підстав.

Колегія суддів вважає, що наведені в заяві про самовідвід обставини не викликають сумнівів в неупередженості, небезсторонності та об`єктивності судді Погребняка В.Я.

З огляду на викладене, колегія суддів не виявила ні суб`єктивних, ні об`єктивних обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Погребняка В.Я. про самовідвід від участі в розгляді справи № 5015/118/11 (914/942/24).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Погребняка В.Я. від 04.02.2025 про самовідвід у справі №5015/118/11(914/942/24) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк