Постанова

від 06.02.2025 по справі 904/4463/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 904/4463/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"»

про стягнення 12 393 110,02 грн,

за участю приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» (далі - АТ «Дніпропетровськгаз») звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (далі - приватний виконавець), в якій просило:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1 щодо: незупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 про стягнення з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 9 600 433,19 грн основного боргу, 170 486,81 грн річних, 2 003 519,44 грн пені, 618 670,58 грн інфляційних втрат та 185 896,65 грн судового збору; незняття арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику;

- зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав боржника шляхом: винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 до врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) АТ «Дніпропетровськгаз», який бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу»; винесення постанови про зняття арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику; вжиття всіх необхідних заходів, пов`язаних зі зняттям арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику, а саме: надіслати постанову про зняття арешту органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів АТ «Дніпропетровськгаз», та сторонам виконавчого провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області в ухвалі від 04.07.2024, залишеною без змін Центральним апеляційним господарським судом згідно з постановою від 05.11.2024, скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» задовольнив частково.

Визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1 щодо незупинення вчинення виконавчих дій у строки, встановлені ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 в частині стягнення заборгованості, яка виникла у січні 2022 року в сумі 2,32 грн, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. В решті вимог скарги відмовив.

Не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанцій, АТ «Дніпропетровськгаз» у листопаді 2024 року звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати постановлені у справі рішення про часткове задоволення скарги на бездіяльність приватного виконавця, постановити нове рішення про задоволення названої скарги боржника в повному обсязі.

01.01.2025 під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень приватний виконавець подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, крім іншого навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, згідно з яким розмір таких витрат становить 50 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані Суду у законодавчо встановлені строки. Просив покласти такі витрати у наведеній сумі на АТ «Дніпропетровськгаз».

До відзиву долучив скан-копії, зокрема: позовної заява ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з розрахунками суми основного боргу, штрафних санкцій та компенсаційних витрат; наказу Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі; заяви стягувача про примусове виконання рішення від 23.05.2024; пояснення стягувача приватному виконавця від 22.05.2024; постанов приватного виконавця від 23.05.2024, від 20.06.2024.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2025 касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз», розглянуту в порядку письмового провадження, залишив без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024 - без змін.

Вказану постанову приватний виконавець отримав 18.01.2025 на офіційну електронну пошту.

22.01.2025 приватний виконавець подав до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» 50 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом цієї справи в суді касаційної інстанції, яку Суд отримав 23.01.2025.

До вказаної заяви додав: договір від 07.06.2024 № 11/24 про надання правової допомоги, укладений між приватним виконавцем та Адвокатським бюро «Наталії Косяк» (далі - адвокатське бюро); ордер на надання правової допомоги приватному виконавцю адвокатом Косяк Наталією Вікторівною в Касаційному господарському суді в складі Верховного Суду від 30.12.2024 серії АІ № 1781937; акт приймання-передачі наданих послуг від 21.01.2025.

Верховний Суд в ухвалі від 27.01.2025 призначив до розгляду заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі в порядку письмового провадження.

31.01.2025 до Верховного Суду від АТ «Дніпропетровськгаз» надійшло клопотання, в якому висловлено прохання зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката приватного виконавця з посиланням на те, що:

- заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію співмірності;

- доводи відзиву на касаційну скаргу за своїм змістом не відрізнялися від тих, що були наведені у запереченнях на скаргу на бездіяльність приватного виконавця та у відзиві на апеляційну скаргу;

- такі послуги адвоката, як формування правової позиції приватного виконавця у відзиві на касаційну скаргу, аналітика та новели законодавства, судова практика у спірних питаннях охоплюються наданням послуги зі складання відзиву на касаційну скаргу;

- витрати на послугу з підготовки заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню з огляду на правову позицію Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22;

- такі види послуг, як виготовлення скан-копій та направлення документів не потребують спеціальних знань в галузі права та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги.

Також у названому клопотанні АТ «Дніпропетровськгаз» просило врахувати його статус об`єкта критичної інфраструктури, яке функціонує в умовах воєнного стану, та збитковий стан підприємства.

Розглянувши доводи заяви приватного виконавця, додані до неї документи, врахувавши заперечення АТ «Дніпропетровськгаз» проти заявленого розміру судових витрат з надання професійної правничої допомоги, Верховний Суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У ч. 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, неподання якого має наслідком відмови судом стороні у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до чч. 1- 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Ці витрати підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах відомості щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто за нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачена (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд, застосовуючи ч. 6 ст. 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (зокрема, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України (зокрема, пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Як вбачається з заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, приватний виконавець просить стягнути з АТ «Дніпропетровськгаз» вартість наданих йому послуг адвокатським об`єднанням у суді касаційної інстанції у розмірі 50 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, зокрема відзив приватного виконавця на касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» на судові рішення, заяву приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення та додані до неї документи, Суд встановив, що клопотання щодо судових витрат заявник подав у порядку та в межах, визначених чинним законодавством, зокрема ч. 8 ст. 129 ГПК України. Крім того, убачається, що приватний виконавець дотримався вимоги щодо направлення копії цієї заяви та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи відповідно до вимог ч. 9 ст. 80 цього Кодексу. В аспекті застосування приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України та ст. 221 цього Кодексу Суд враховує, що акт приймання-передачі наданих послуг від 21.01.2025 складений після ухвалення судом касаційної інстанції постанови від 17.01.2025.

Зі змісту доданого до заяви договору від 07.06.2024 № 11/24 випливає, що адвокатське бюро (виконавець) зобов`язалося надати приватному виконавцю (клієнту) послуги адвоката, спрямовані на юридичне супроводження питань, пов`язаних, зокрема, з оскарженням дій або бездіяльності приватного виконавця. Гонорар адвокатського бюро за надані послуги є фіксованим, відповідає розумності та витраченому адвокатом часу з надання професійної правничої допомоги та на стадії розгляду справи Верховним Судом становить 50 000,00 грн та виплачується після підписання акта приймання-передачі наданих послуг (пп. 1.1, 4.1, 4.2).

За змістом акта від 21.01.2025 приймання-передачі наданих послуг адвокат надав послуги у суді касаційної інстанції загальною вартістю 50 000,00 грн (24 год), а саме:

1) ознайомлення з касаційною скаргою АТ «Дніпропетровськгаз» (2 год) на суму 10 000,00 грн;

2) формування правової позиції клієнта щодо відзиву на касаційну скаргу (4 год) на суму 10 000,00 грн;

3) аналітика та новели законодавства, судова практика (правові позиції) у питаннях вчинення виконавчих дій та прийняття виконавчих документів, детальне ознайомлення із Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (4 год) на суму 10 000,00 грн;

4) складання відзиву на касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» на ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2024 та постанову апеляційного суду від 05.11.2024 у справі № 904/4463/23 (8 год) на суму 15 000,00 грн;

5) направлення відзиву на касаційну скаргу з додатками з урахуванням наявності світла та інтернету у робочий час засобами Електронного суду представника приватного виконавця у підсистемі «Електронний суд» (1 год) на суму 5 000,00 грн;

6) підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення, формування пакету документів та виготовлення скан-копій для такої заяви (5 год) із зазначенням того, що ці послуги надавалися в якості супутніх, а саме в якості підготовки до судового засідання, супроводження розгляду справи, та вартість включалася до вартості професійної правничої допомоги адвокатом Косяк Н. В. відповідно до умов договору від 07.06.2024 № 11/24.

Колегія судів зазначає, що подані приватним виконавцем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сукупності відповідають вимогам ст.ст. 73, 75- 79 ГПК України.

Разом з тим у чч. 4- 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України визначено випадки, коли суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат. Як зазначалося, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у чч. 5- 7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, як враховуючи чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

У таких випадках суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним переглядом справи, у вирішенні питання щодо витрат приватного виконавця у розмірі 50 000,00 грн, за наявності клопотання АТ «Дніпропетровськгаз» щодо зменшення суми судових витрат Суд, керуючись правилами, встановленими у ст. 129 ГПК України, дійшов висновку не покладати на АТ «Дніпропетровськгаз» усіх витрат приватного виконавця в сумі 50 000,00 грн.

У контексті зазначеного Суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (див. постанови Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21).

Суд встановив, що правова позиція приватного виконавця в цілому була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору в судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, оскільки доводи АТ «Дніпропетровськгаз» в касаційній скарзі істотно не відрізнялися від доводів скарги на бездіяльність приватного виконавця та апеляційної скарги. Отже, підготовка відзиву на касаційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної роботи адвоката приватного виконавця.

Крім того, касаційна скарга АТ «Дніпропетровськгаз» розглядалася в порядку письмового провадження, а всі надані до відзиву на касаційну скаргу скан-копії документів були наявні в матеріалах справи, відповідно, надання супутніх послуг (6) не було необхідним в межах касаційного перегляду постанови апеляційного суду від 05.11.2024 та ухвали суду першої інстанції від 04.07.2024.

Також колегія суддів виходить з того, що Верховний Суд неодноразово вказував, що послуги з вивчення касаційної скарги, аналізу актуальної судової практики та підготовки правової позиції у справі охоплюється послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу (див., зокрема, постанови Великої Палата Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, постанови Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 910/789/21, від 20.05.2024 у справі № 910/14588/21, від 14.01.2025 у справі № 9141/1689/23).

Отже, адвокатське бюро помилково визначило послуги «ознайомлення з касаційною скаргою АТ «Дніпропетровськгаз» (1), «формування правової позиції клієнта щодо відзиву на касаційну скаргу» (2) та «аналітика та новели законодавства, судова практика (правові позиції) у питаннях вчинення виконавчих дій та прийняття виконавчих документів, детальне ознайомлення з Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"» (3) як окремі самостійні, а не як складові частини послуги «складання відзиву на касаційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» на ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2024 та постанову апеляційного суду від 05.11.2024 у справі № 904/4463/23» (4) та «направлення відзиву на касаційну скаргу з додатками з урахуванням наявності світла та інтернету в робочий час засобами Електронного суду представника приватного виконавця у підсистемі Електронний суд» (5).

До того ж у випадку надання послуги з «направлення відзиву на касаційну скаргу з додатками з урахуванням наявності світла та інтернету у робочий час засобами Електронного суду представника приватного виконавця у підсистемі Електронний суд» (5) приватний виконавець не надав доказів на підтвердження того, що надання такої послуги потребувало визначеного часу через відсутність світла та інтернету в робочий час адвоката.

Щодо визначеної приватним виконавцем послуги з підготовки заяви про розподіл судових витрат (6), Суд звертає увагу на правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, згідно з якою заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, ураховуючи клопотання АТ «Дніпропетровськгаз» про зменшення витрат на правничу допомогу, Суд дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката у суді касаційної інстанцій у цьому випадку є неспівмірним, не є пропорційним, а понесені витрати на професійну правничу допомогу повною мірою не відповідають принципам справедливості, розумності та реальності, тому підлягають лише частковому покладенню на АТ «Дніпропетровськгаз» та відшкодуванню за його рахунок у розмірі 15 000,00 грн (за підготовку відзиву на касаційну скаргу).

Підсумовуючи, Верховний Суд зазначає, що заява приватного виконавця про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню в сумі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 904/4463/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2, код 03340920) на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А, корп. 1, оф. 2, код 2935215412) 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

3. В іншій частині у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича відмовити.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос