Постанова

від 17.01.2025 по справі 904/4463/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/4463/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Колос І. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024

(колегія суддів: Кощеєв І. М. (головуючий), Чус О. В., Дармін М. О.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024

(суддя Мельниченко І. Ф.)

за скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"»

про стягнення 12 393 110,02 грн,

за участю приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича,

УСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» (далі - боржник, АТ «Дніпропетровськгаз», Оператор ГРМ) звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича (далі - приватний виконавець), в якій просило:

визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні (далі - ВП) № НОМЕР_1 щодо:

незупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 про стягнення з боржника на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - стягувач, Оператор ГТС) 9 600 433,19 грн основного боргу, 170 486,81 грн річних, 2 003 519,44 грн пені, 618 670,58 грн інфляційних втрат та 185 896,65 грн судового збору;

незняття арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику:

зобов`язати приватного виконавця усунути порушення прав боржника шляхом:

винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 до врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) Оператора ГРМ, який бере участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон № 1639-IX);

винесення постанови про зняття арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику;

вжиття всіх необхідних заходів, пов`язаних зі зняттям арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику, а саме: надіслати постанову про зняття арешту органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів Оператора ГРМ, та сторонам виконавчого провадження.

Скарга мотивована тим, що боржник має право на врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1636-ІХ, який поширюється на спірні правовідносини тому, що сума заборгованості за січень 2022 року, стягнута за рішенням суду у цій справі, підлягає врегулюванню за рахунок видатків державного бюджету, а стягнуті судом суми 3 % річних, пені, інфляційних втрат - списанню відповідно до ст. 6 цього Закону. Оскільки боржник перебуває в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, наявні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій щодо стягнення всієї суми боргу та зняття арешту з грошових коштів на усіх рахунках боржника відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 34, ч. 4 ст. 35, ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Господарський суд Дніпропетровської області в ухвалі від 04.07.2024, залишеною без змін Східним апеляційним господарським судом згідно з постановою від 05.11.2024, скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» задовольнив частково.

Визнав неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1 щодо незупинення вчинення виконавчих дій у строки, встановлені ч. 2 ст. 34 Закону 1404-VIII, при примусовому виконанні наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2024 у справі № 904/4463/23 в частині стягнення заборгованості, яка виникла у січні 2022 року в сумі 2,32 грн, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

В решті вимог скарги відмовив.

Висновки судів обґрунтовані тим, що стягнута за рішенням суду заборгованість підлягає врегулюванню за Законом № 1639-ІХ в частині 2,32 грн за січень 2022 року, тому приватний виконавець, довідавшись про такі обставини 23.05.2024 та 31.05.2024 із заяв сторін ВП, однак, зупинивши виконання рішення суду в цій частині лише 20.06.2024, порушив встановлені ч. 2 ст. 34 Закону 1404-VIII строки. Наявність бездіяльності приватного виконавця в іншій частині, про яку зазначав боржник, суди не встановили, відповідно, відхилили посилання Оператора ГРМ на можливість зупинення вчинення виконавчих дій також в частині сум, які не підлягають врегулюванню за Законом № 1639-ІХ, та знаття арешту з усіх грошових коштів на рахунках боржника, при цьому врахували, що арешт на заборгованість в сумі 2,32 грн за січень 2022 року приватний виконавець не накладав.

У поданій касаційній скарзі АТ «Дніпропетровськгаз», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, просить скасувати постановлені у справі рішення про часткове задоволення скарги на бездіяльність приватного виконавця, постановити нове рішення про задоволення названої скарги боржника в повному обсязі.

За доводами касаційної скарги суди неправильно застосували приписи п. 15 ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 34, ч. 4 ст. 35, ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIIІ та порушили чч. 2, 5 ст. 236, ч. 2 ст. 237 (вихід за межі вимог) Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Верховний Суд в ухвалі від 17.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

До Верховного Суду надійшли 31.12.2024 від Оператора ГТС та 01.01.2025 від приватного виконавця відзиви на касаційну скаргу, в яких наведено заперечення стосовно доводів касаційної скарги та висловлено прохання про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Одночасно у відзиві на касаційну скаргу приватний виконавець навів попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, згідно з яким розмір таких витрат становить 50 000,00 грн, докази понесення яких будуть надані Суду у законодавчо встановлені строки. Просив покласти такі витрати у наведеній сумі на АТ «Дніпропетровськгаз».

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи АТ «Дніпропетровськгаз», врахувавши заперечення Оператора ГТС та приватного виконавця у відзивах на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов таких висновків.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили таке.

29.08.2021 набув чинності Закон № 1639-ІХ, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, що включені до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

10.11.2022 НКРЕКП прийняла постанову № 1411 «Про включення АТ «Дніпропетровськгаз» до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр).

06.12.2023 Господарський суд Дніпропетровської області прийняв рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з Оператора ГТС на користь Оператора ГРМ заборгованості за договором від 04.02.2020 за загальний період з січня 2022 року до квітня 2023 року, а саме: 9 600 433,19 грн основного боргу за січень 2022 року, березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року; 170 486,81 грн 3 % річних та 2 003 519,44 грн пені за період з 22.02.2022 до 14.07.2023, 618 670,58 грн інфляційних втрат за березень 2022 року - червень 2023 року та 185 896,65 грн судового збору, що разом становить 12 579 006,67 грн.

Обставин укладення між АТ «Дніпропетровськгаз» (боржник, що включений в Реєстр з 10.11.2022) та Оператором ГТС (кредитор) як учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу договору про організацію взаєморозрахунків, який є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до Закону № 1639-ІХ, а також договору про реструктуризацію заборгованості з оплати природного газу та послуги з його транспортування (за типовою формою), як це передбачено в Законі № 1639-ІХ (реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню здійснюється після проведення розрахунків), суди не встановили.

09.01.2024 відповідно до зазначеного рішення господарський суд видав наказ.

23.05.2024 стягувач пред`явив судовий наказ до виконання приватному виконавцю.

Одночасно надав пояснення про те, що боржник з 10.11.2022 включений до Реєстру, однак стягнута за рішенням суду від 06.12.2023 заборгованість лише частково підлягає врегулюванню за Законом № 1639-ІХ - за січень 2022 року у розмірі 2,32 грн, які складаються з: 0,18 грн 3 % річних, 0,80 грн пені та 1,34 грн інфляційних втрат.

Відповідно, зазначив, що до стягнення підлягають 9 600 433,19 грн основного боргу, 170 486,63 грн 3 % річних, 2 003 518,64 грн пені, 618 669,24 грн інфляційних втрат за період з березня до червня 2022 року, з вересня 2022 року до квітня 2023 року без урахування заборгованості за січень 2022 року, яка підлягає врегулюванню, та 185 896,65 грн судового збору, що разом становить 12 579 004,35 грн.

23.05.2024 приватний виконавець прийняв постанови про:

відкриття ВП № НОМЕР_1 щодо примусового стягнення з боржника за судовим наказом 9 600 433,19 грн основного боргу, 170 486,81 грн 3 % річних, 2 003 519,44 грн пені, 618 670,58 грн інфляційних втрат та 185 896,65 грн судового збору (що разом становить 12 579 006,67 грн), та стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в розмірі 1 257 900,44 грн; мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 586,44 грн, а в загальному 13 837 493,55 грн;

арешт грошових коштів / електронних коштів, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях, а також коштів / електронних коштів на рахунках / електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів, що містяться на рахунках / електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 13 837 391,23 грн (за мінусом стягуваних 102,32 грн).

31.05.2024 боржник звернувся до приватного виконавця з листом, в якому повідомив про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII. Просив також зняти арешт з його коштів, оскільки АТ «Дніпропетровськгаз» включено до Реєстру, що підтверджується постановою НКРЕКП від 10.11.2022 № 1411.

20.06.2024 приватний виконавець прийняв постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення заборгованості, що виникла у січні 2022 року, в сумі 2,32 грн (яка не бралася до уваги при винесенні постанови про арешт коштів боржника) до виключення боржника з Реєстру, вказавши що виконавчі дії щодо стягнення решти сум заборгованості за періоди березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року не підлягають зупиненню, оскільки борг, що виник у ці періоди, не підлягає врегулюванню за Законом № 1639-ІХ з огляду на положення абз. 8 ст. 1 цього Закону.

Такі дії приватного виконавця стали підставою для звернення АТ «Дніпропетровськгаз» до суду зі скаргою в порядку ст. 339 ГПК України.

З огляду на викладене спірні правовідносини, які склалися у цій справі, зводяться до питання щодо різного тлумачення учасниками справи Закону № 1639-ІХ за наведених вище обставин, адже боржник вважає, що сума боргу виникла у період з 01.01.2020 до 28.02.2022 (абз. 8 ст. 1 Закону № 1639-ІХ), тобто з січня 2022 року, тому зупинення вчинення виконавчих дій стосується суми боргу в цілому безвідносно до інших періодів після 28.02.2022 і зняття арешту слід вчинити щодо грошових коштів на усіх рахунках боржника, тоді як стягувач та приватний виконавець переконані, що зупинення вчинення виконавчих дій можливе лише щодо суми боргу, яка виникла у січні 2022 року, а решта періодів березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року не підпадають під дію Закону № 1639-ІХ, враховуючи зміст того ж абз. 8 ст. 1 Закону № 1639-ІХ, з чим погодилися суди попередніх інстанцій.

У ст. 1 Закону № 1639-ІХ, зокрема, визначено, що:

процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

реєстр - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;

учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"», товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"», розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ст. 2 дія Закону № 1639-ІХ поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

За змістом п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ, за умови перебування боржника в Реєстрі.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо, зокрема, про обставини, зазначені в ч. 1 цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

У ст. 35 Закону № 1404-VIII зазначено, зокрема, що:

ч. 4 - арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених, зокрема, п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону;

ч. 11 - у випадку, передбаченому п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з Реєстру відповідно до Закону № 1639-ІХ.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому, зокрема, п. 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону.

Отже, з аналізу вказаних норм права вбачається, що приватний виконавець:

не віднесений до числа учасників процедури врегулювання заборгованості за Законом № 1639-ІХ, тому у нього відсутні повноваження під час відкриття виконавчого провадження самостійно вирішувати питання стосовного того, чи відноситься заборгованість, що підлягає стягненню за виконавчим документом, до тієї заборгованості, котра підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ;

на підставі постанови НКРЕКП про включення боржника до Реєстру зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на грошові кошти на рахунках боржника у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом № 1639-ІХ.

Разом з тим відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону № 1639-ІХ заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.

Отже, законодавець чітко визначив часові межі виникнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-ІХ, у разі включення боржника до Реєстру - з 01.01.2020 до 28.02.2022. Віднесення заборгованості, яка виникла поза межами цього періоду, до заборгованості, яка може бути врегульована учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за законодавчо визначеною у Законі № 1639-ІХ процедурою, суперечитиме змісту абз. 8 ч. 1 цього Закону.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що:

правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 04.02.2020, тобто такого, що укладений після 01.01.2020;

10.11.2022 НКРЕКП прийняла постанову № 1411, згідно з якою АТ «Дніпропетровськгаз» включено до Реєстру;

за рішенням суду від 06.12.2023, яке набрало законної сили, з АТ «Дніпропетровськгаз» стягнуто хоч і загальну суму заборгованості за загальний період її існування з січня 2022 року до квітня 2023 року з нарахованими сумами пені, 3 % річних та інфляційними втратами, однак з рішення суду вбачається, що ця загальна сума боргу складається із заборгованостей, які виникли окремо одна від одної в різні періоди, а саме: у січні 2022 року, що підпадає під дію Закону № 1639-ІХ, та у березні - червні 2022 року, вересні 2022 року - квітні 2023 року, тобто поза межами визначеного абз. 8 ст. 1 Закону № 1639-ІХ періоду.

З розрахунку Оператора ГТС суми основного боргу, поданого під час розгляду справи по суті, вбачається, зокрема, що сума основного боргу Оператора ГРМ за січень 2022 року становила 4,84 грн, зобов`язання щодо сплати якої були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 23.05.2023; сума 3 % річних складала 0,18 грн, пені - 0,80 грн, інфляційних втрат - 1,34 грн, що разом становить 2,32 грн.

Суди також з`ясували, що постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.06.2024 в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII приватний виконавець прийняв з урахуванням пояснень стягувача, при цьому зазначена сума не бралася приватним виконавцем до уваги при винесенні постанови від 23.05.2024 про арешт коштів боржника.

Разом з тим за встановлених судами обставин постанова про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII прийнята приватним виконавцем з порушенням строків, установлених ч. 2 ст. 34 цього Закону, - 20.06.2024.

З огляду на вказане суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП № НОМЕР_1 лише щодо своєчасного незупинення вчинення виконавчих дій (з порушенням ч. 2 ст. 34 Закону № 1404-VIII) з виконання судового наказу в частині стягнення заборгованості у розмірі 2,32 грн, яка виникла у січні 2022 року, до виключення боржника з Реєстру, оскільки саме ця сума може бути врегульована відповідно до Закону № 1639-ІХ з огляду на приписи абз. 8 ст. 1.

При цьому суди правомірно відхилили посилання боржника на те, що приватний виконавець мав зупинити вчинення виконавчих дій також і в частині сум, стягнутих судом за березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року, які виникли поза межами періоду, визначеного абз. 8 ст. 1 Закону № 1639-ІХ, з посиланням на невідповідність таких тверджень приписам п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII та, як наслідок, правильно вказали на безпідставність вимог про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту з усіх грошових коштів / електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках / електронних гаманцях та належать боржнику.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій правильно надали оцінку особливостям застосування наведених положень Закону № 1369-ІХ у взаємозв`язку із зазначеними приписами Закону № 1404-VIII з урахуванням встановлених конкретних обставин цієї справи, а доводи скаржника щодо неправильного їх застосування ґрунтуються на власному довільному тлумаченні цих положень законів та не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Суд відхиляє твердження скаржника про порушення судами чч. 2, 5 ст. 236, ч. 2 ст. 237 ГПК України та зазначає, що з огляду на зміст вимог скарги щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця в цілому у сукупності зі змістом постанови приватного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.06.2024 суд першої інстанції не вийшов за межі вимог скарги, а в резолютивній частині ухвали від 04.07.2024 вказав, яка саме бездіяльність приватного виконавця є неправомірною з огляду на встановлені ним порушення ч. 2 ст. 34 Закону № 1404-VIII.

За таких обставин визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця лише в певній частині є способом реалізації заявлених АТ «Дніпропетровськгаз» вимог, оскільки суд визначив (конкретизував), в чому полягає неправомірна бездіяльність приватного виконавця в межах заявлених боржником вимог з огляду на приписи Закону № 1404-VIII.

У такий спосіб визнання судом неправомірною бездіяльності приватного виконавця не є виходом за межі вимог скарги, оскільки такий розгляд реалізується в межах заявлених вимог про визнання неправомірною бездіяльності в цілому.

Тобто суд першої інстанції реалізував правозастосування, спрямоване на виконання вимог скарги боржника у межах загальних вимог, не порушуючи принципу диспозитивності судового процесу та вимог процесуального законодавства.

Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги АТ «Дніпропетровськгаз».

З огляду на те що приватний виконавець навів у відзиві на касаційну скаргу попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу та заявив про стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» 50 000,00 грн таких витрат, однак доказів їх понесення на момент винесення Судом цієї постанови не надав, а вказав, що відповідні докази будуть надані у встановлені процесуальним законом строк, Суд у цій постанові не вирішує питання про стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» на користь приватного виконавця 50 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

За змістом ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи вказане, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів касаційної скарги АТ «Дніпропетровськгаз», дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постановлених у справі судових рішень - без змін, у зв`язку з чим судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз"» залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2024 у справі № 904/4463/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

І. Б. Колос