УХВАЛА
06 лютого 2025 року
м. Київ
cправа № 910/11650/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В. (головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМ Південь" (далі - Товариство)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025
за позовом Товариства
до акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 1 366 445,27 грн,
ВСТАНОВИВ:
Товариство 29.01.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025, а рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/11650/24 залишити в силі.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.
Згідно з частиною сьомою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у цій справі було подано у 2024 році, де відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року був визначений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у даній справі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є стягнення заборгованості у розмірі 1 366 445,27 грн, з яких: 1 302 788,93 грн - основний борг, 63 647,23 грн - інфляційні втрати, 9,11 грн - 0,001% річних, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт, а, отже, з огляду на наведені норми, ціна позову у даній справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 514 000 грн).
Так, рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у цій справі позов задоволено частково; стягнуто з акціонерного товариства "Укрзалізниця" на користь Товариства 1 302 788,93 грн основного боргу, 63 647,23 грн інфляційних втрат, 9,08 грн 0,001% річних, 16 397,34 грн витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025, зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 02.12.2024 у справі №910/11650/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Товариства на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" 24 596, 01 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у підпунктах "а", "б", "в" та "г" цієї ж норми.
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених згаданими підпунктами пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Однак наявності таких випадків з обставин даної справи не вбачається, а скаржником у касаційній скарзі не наведено обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під дію пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись частиною п`ятою статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМ Південь" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 зі справи №910/11650/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя І. Колос
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2025 |
Оприлюднено | 07.02.2025 |
Номер документу | 124964554 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Булгакова І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні