Постанова

від 06.02.2025 по справі 912/3030/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 912/3030/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Жайворонок Т.Є.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) (суддя Коваленко Н.М.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (головуючий суддя: Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.)

у справі № 912/3030/19

за позовом акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» (правонаступник товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер», далі - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей»)

до фізичної особи-підприємця Лимаренка Володимира Володимировича (далі - ФОП Лимаренко В.В.),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» (далі - ТОВ «Маркхолдер»),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ); ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник),

про заборону використання знаків для товарів і послуг.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Маркхолдер» звернулося до суду з позовом до ФОП Лимаренка В.В., в якій просило суд заборонити ФОП Лимаренку В.В. використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою розташування ювелірного магазину (м. Кропивницький, вул. Правди, буд. 1а).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про незаконне використання ФОП Лимаренком В.В. торгового знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину, що розташовується в місті Кропивницькому за адресою: вул. Правди, буд. 1а, оскільки відповідачем не укладено відповідних ліцензійних договорів з власником знаку - ТОВ «Маркхолдер».

До господарського суду через систему «Електронний суд» 23.07.2024 від відповідача надійшла заява № б/н від 23.07.2024 з вимогами:

1) здійснити заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» у справі № 912/3030/19;

2) розглянути дану справу без участі відповідача.

До суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 26.07.2024 надійшли пояснення № б/н від 26.07.2024 щодо позову або відзиву з вимогами:

1) визнати явку позивача у справі № 912/3030/19 обов`язковою;

2) витребувати у позивача оригінал розрахункової квитанції АВБ № 015402 від 25.10.2019;

3) закрити провадження у справі № 912/3030/19;

4) вирішити вказані процесуальні питання без участі третьої особи.

До суду від відповідача 29.07.2024 надійшла заява № б/н від 27.07.2024 з вимогами:

1. Приєднати до матеріалів справи № 912/3030/19 копії рішення від 18.09.2019 та договору від 19.06.2019, договору від 30.06.2021, додаткової угоди від 27 10 2021, витягу з Бюлетеня 43 від 27.10.2021, заяви від 01.11.2021, Детальної інформації по об`єкту, Детальної інформації по об`єкту 1, Детальної інформації по об`єкту 2, Детальної інформації по об`єкту 3, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2017 року, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024 року, фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024 року, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024 року, витягу ЄДРПОУ.

2. Визнати явку позивача у справі № 912/3030/19 обов`язковою.

3. Витребувати у позивача оригінал розрахункової квитанції АВБ № 015402 від 25.10.2019.

4. Закрити провадження у справі № 912/3030/19.

5. Вирішити вказані процесуальні питання без участі відповідача.

До суду 30.07.2024 надійшла заява № б/н від 23.07.2024 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер» (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України) з вимогами:

- здійснити у справі № 912/3030/19 процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

- оголосити перерву для належної реалізації АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» процесуальних прав в якості позивача, зокрема можливого уточнення, зміни предмета або підстав позовних вимог.

Розгляд клопотання провести без участі представників ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

До суду від відповідача 31.07.2024 надійшла заява № б/н від 31.07.2024 з вимогами:

1. Повернути без розгляду заяву про здійснення заміни позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» від 23.07.2024, подану ФОП Лимаренком В.В.;

2. Повернути без розгляду заяву від 23.07.2024 про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка (заява) подана ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

До суду через систему «Електронний суд» від позивача 31.07.2024 надійшли заперечення на клопотання (заяву) № б/н від 31.07.2024.

До суду через систему «Електронний суд» 01.08.2024 від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» надійшла заява № б/н від 01.08.2024 з вимогами:

- здійснити у справі № 912/3030/19 процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача;

- оголосити перерву для належної реалізації АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» процесуальних прав в якості позивача, зокрема можливого уточнення, зміни предмета або підстав позовних вимог;

- розгляд клопотання провести без участі представника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

Звернення АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» до господарського суду з окремою заявою обґрунтовано тим що, спільна заява з ТОВ «Маркхолдер» від 23.07.2024 про заміну позивача помилково датована 23.07.2024, а фактично підписана представником АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» та направлена 24.07.2024 (що не суперечить чинному законодавству.)

Подана заява обґрунтована тим, що право власності на торговий знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 ТОВ «Маркхолдер» відчужено на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» за договором від 30.06.2021 про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг). АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» дізналося про наявність цієї справи від представника ТОВ «Маркхолдер» 18.07.2024, після того, як останнє подало заяву про поновлення провадження у справі.

Крім того, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» зазначило про необхідність залучення ТОВ «Маркхолдер» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою від 01.08.2024 у справі № 912/3030/19 господарський суд Кіровоградської області, зокрема заяву відповідача № б/н від 23.07.2024 залишив без розгляду; заяву № б/н від 31.07.2024 відповідача в частині вимог пункту 2 залишив без задоволення; заяви № б/н від 23.07.2024 ТОВ «Маркхолдер» та б/н від 01.08.2024 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України) задовольнив частково; здійснив заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей»; залучив ТОВ «Маркхолдер» до участі у справі № 912/3030/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; у задоволенні вимог відповідача та третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовив; вимоги пункту 2 пояснення третьої особи ОСОБА_1 від 26.07.2024 та вимоги пункту 3 заяви відповідача від 27.07.2024 задовольнив; витребував у ТОВ «Маркхолдер» оригінал розрахункової квитанції АВБ № 015402 від 25.10.2019.

Суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження переходу прав власності на торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », зокрема: копія договору від 30.06.2021 про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг), згідно з яким позивач за винагороду передав право власності на торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей»; копія рішення від 19.10.2021 № 29314; копія виписки з державного реєстру свідоцтв України від 27.10.2021, копія свідоцтва № НОМЕР_1 . Власником свідоцтва України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

Посилаючись на статтю 52 ГПК України, статтю 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», статтю 1113, частину другу статті 1114 Цивільного кодексу України та практику Верховного Суду, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що передання позивачем права власності на торгову марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України № НОМЕР_1 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) є правонаступництвом, і, у такому випадку, як позивач, так і правонаступник (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей») мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі.

Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 залишено без змін ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

Суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що у цьому випадку з метою уникнення надмірного формалізму, що змушує сторону до повторного звернення до суду і не сприяє ефективному виконанню законного судового рішення, встановивши наявність підстави для заміни учасника справи на момент розгляду спору у суді, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що заяви ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» ( в порядку статті 52 ГПК України) в частині здійснення процесуального правонаступництва позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції спростував твердження ОСОБА_1 про неповідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи 01.08.2024, оскільки з діловодства вбачається, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 01.08.2024 була надіслана одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Із вказаної довідки вбачається, що документ доставлено до електронного кабінету 22.07.2024 о 15:57.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), і ухвалити нове рішення у цій частині про відмову в заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 наводить підставу оскарження судових рішень, зазначену у частині другій статті 287 ГПК України - порушення норм процесуального права, а саме частини другої статті 39, пункту 3 частини першої статті 42, частини третьої статті 52, частини другої статті 120, частини другої статті 121, частини першої статті 161, частини третьої статті 216, частини першої статті 234, частини другої статті 334 ГПК України.

Незгода із заміною сторони у справі (процесуальним правонаступництвом) обґрунтована аналізом змісту вимог заяв № б/н від 23.07.2024 ТОВ «Маркхолдер» та б/н від 01.08.2024 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей». Так, скаржник вважає, що заявниками перед місцевим судом поставлено процесуальне питання про заміну учасника справи його правонаступником, змінивши процесуальний статус такого учасника справи, відповідно, на думку скаржника, наслідком такого звернення мала бути відмова в заміні учасника справи його правонаступником.

Скаржник також стверджує про неналежне повідомлення його, як учасника справи, про перерву у підготовчому засіданні 01.08.2024.

Доводи інших учасників справи

ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» у відзивах на касаційну скаргу просили Суд залишити оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, зокрема про дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Інші учасники справи (кожен з яких має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС) у встановлений Судом термін до 04.02.2025 не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу. Водночас відсутність відзивів інших учасників справи на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині заміни сторони (позивача) у справі (процесуальне правонаступництво).

Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд зазначає таке.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, у частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) постановлена з порушенням норм процесуального права.

Скаржник, зокрема зазначає, що суди попередніх інстанцій безпідставно здійснили процесуальне правонаступництво у справі. Так, згідно з ухвалою суду першої інстанції в цій частині, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, вчинено декілька процесуальних дій у справі, зокрема замінено сторону у справі (процесуальне правонаступництво). Крім того, за доводами скаржника, суди попередніх інстанцій не дотрималися вимог статті 234 ГПК України щодо розгляду заяви б/н від 01.08.2024 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України), яке не має статусу учасника цієї справи, та не дотрималися вимог статті 52 ГПК України щодо розгляду заяви № б/н від 23.07.2024 ТОВ «Маркхолдер», а тому оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в цій частині.

Місцевий господарський суд, задовольняючи частково заяви ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України) та здійснюючи заміну позивача на його правонаступника, вказував, що передача позивачем права власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно із свідоцтвом України № НОМЕР_1 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) є правонаступництвом, а тому як позивач, так і його правонаступник мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі. З урахуванням наведеного та з метою уникнення надмірного формалізму, що змушує сторону до повторного звернення до суду і не сприяє ефективному виконанню законного судового рішення, суд першої інстанції встановив наявність підстав для заміни учасника справи та дійшов висновку про задоволення заяв ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України) в частині здійснення процесуального правонаступництва.

Колегія суддів зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків, а реалізація вказаних процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).

Правонаступництвом є перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі, коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Процесуальне правонаступництво у позовному провадженні відбувається тоді, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Відповідно до статті 52 ГПК України, нормами якої визначено положення процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. При цьому, процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Суд будь-якої інстанції незалежно від стадії судового процесу зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, а також у постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/22289/15, від 27.11.2019 у справі № 5023/1704/12, від 11.09.2019 у справі № 903/908/17, від 25.07.2019 у справі № 903/916/17, від 16.10.2018 у справі № 910/15792/14).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18 виснував, що у розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших, передбачених законом випадках, у тому числі у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір (відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», статей 1113 та частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України).

Усі дії, що вчиняються в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво відповідно до вимог статті 52 ГПК України - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Слід зазначити, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні. Проте відповідно до положень статті 52 ГПК України, суд, за наявності клопотання, може залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Отже, з урахуванням принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його волевиявлення. Правонаступника ж відповідача суд залучає до участі у справі, якщо позивач не заперечує проти цього.

Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному конкретному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини набуття відповідних прав іншою особою, а саме перехід права власності на торговий знак «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 до іншої особи, є підставою для заміни учасника процесуальних правовідносин у справі, що розглядається. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.

Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо передання позивачем права власності на торговий знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свідоцтвом України від 25.06.2010 № НОМЕР_1 іншій особі за договором від 30.06.2021 про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) є правонаступництвом (відчуження майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг на користь третьої особи). Таким чином, у справі, що розглядається, як позивач, так і правонаступник (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей») мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі.

При цьому, Суд вважає помилковими доводи скаржника про можливість відмови в заміні учасника справи його правонаступником (в умовах встановлених судом обставин існування правонаступника) виключно через нечіткість, неточність формулювання особами, які мають право звернутися до суду, змісту відповідного прохання заявників щодо вчинення процесуальної дії.

Суд також звертає увагу скаржника на те, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення містяться в статті 170 ГПК України. Вказаною нормою також встановлюються наслідки подання заяви без додержання вимог частин першої або другої цієї статті, а саме, - повернення її заявнику без розгляду.

Водночас судами попередніх інстанцій не встановлено наявності підстав для повернення без розгляду (частини четверта статті 170 ГПК України) заяви ТОВ «Маркхолдер» № б/н від 23.07.2024 та/або заяви АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» б/н від 01.08.2024, та прийнято з цього питання процесуальне рішення про залишення без задоволення заяви відповідача № б/н від 31.07.2024 в частині вимог її пункту 2 про повернення без розгляду заяви про здійснення процесуального правонаступництва позивача. З аналізу змісту оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій також вбачається, що зміст питання, яке мало бути розглянуто судом та прохання заявників безпосередньо в частині заміни сторони (позивача) у справі (процесуальне правонаступництво) було для суду зрозумілим, чітким та вирішено ними з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Отже, враховуючи сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо питання правонаступництва, суди попередніх інстанцій відповідно до вимог статті 52 ГПК України правомірно здійснили заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», зокрема й за заявою самого правонаступника, який має право за власним бажанням отримати статус сторони у справі. До таких висновків дійшов Верховний Суд й у постановах від 16.01.2025 зі справи № 912/3035/19 та від 24.01.2025 зі справи № 912/3031/19, і Суд у справі № 912/3030/19 не вбачає підстав для відступу від них.

У касаційній скарзі скаржник також зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про перерву в підготовчому засіданні до 01.08.24 на 17.00.

Водночас Верховний Суд звертає увагу скаржника, що норми ГПК передбачають повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, господарський суд Кіровоградської області ухвалу від 22.07.2024 про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 01.08.2024 надіслав одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 22.07.2024 о 15:57, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Також 26.07.2024 від третьої особи ОСОБА_1 до місцевого господарського суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову або відзиву. У вказаних поясненнях скаржник просив: 1) визнати явку позивача у справі № 912/3030/19 обов`язковою; 2) витребувати у позивача оригінал розрахункової квитанції АВБ № 015402 від 25.10.2019; 3) закрити провадження у цій справі; 4) вирішити вказані процесуальні питання без участі третьої особи ( ОСОБА_1 ). Крім того, за змістом пояснень ОСОБА_1 вказував, що вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання відповідача про заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей».

Отже, скаржник просив розглядати викладені ним у поясненнях від 26.07.2024 процесуальні питання, зокрема й щодо заміни позивача на його правонаступника, без його участі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, або ж повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частини перша та друга статті 120 ГПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої наведеної статті учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Проте, як визначено у частині третій статті 196 ГПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, ураховуючи викладене та зміст пояснень третьої особи ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про те, що скаржник скористався своїм процесуальним правом та відмовився брати участь у судовому засіданні 01.08.2024 шляхом подання до суду відповідної заяви.

Усі процесуальні документи, подані учасниками спору та заінтересованими особами, надходили до електронного кабінету скаржника через систему «Електронний Суд».

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 6 ГПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Місцевий господарський суд встановив, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, що підтверджується довідками господарського суду Кіровоградської області про доставку електронних листів.

Отже, як встановив суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, скаржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 01.08.2024. Більше того, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та надіслав заяву про розгляд питань, зазначених у ній, у судовому засіданні за його відсутності.

З огляду на викладене, доводи скаржника щодо неналежного його повідомлення про час і місце підготовчого засідання у справі Суд відхиляє.

У касаційній скарзі скаржник також зазначає про порушення апеляційним господарським судом вимог частини другої статті 39 ГПК України, оскільки, за твердженням скаржника, суд безпідставно не задовольнив заяву про відвід суддів Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередка А.Є. у справі, подану ОСОБА_1 22.11.2024.

Водночас питання щодо розгляду заяви про відвід суддів апеляційного господарського суду Чус О.В., Кощеєва І.М., Чередка А.Є. у справі вирішувалися згідно з ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та від 29.11.2024, які скаржник не просить скасувати в прохальній частині касаційної скарги.

Верховний Суд звертає увагу на те, що предметом касаційного оскарження є ухвала господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 912/3030/19 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво).

Відповідно в межах статті 300 ГПК України Верховним Судом надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення у цій частині про відмову в заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) з мотивів, викладених у цій постанові.

Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзивах ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» на касаційну скаргу у тих їх частинах, в яких вони не суперечать викладеному у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а судових рішень попередніх інстанцій в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) - без змін.

Судові витрати

Судовий збір з касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), яка залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 912/3030/19, - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок