Ухвала

від 06.02.2025 по справі 991/2930/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/2930/19

Провадження №11-кп/991/62/25

Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

(про продовження строку дії обов?язків)

06 лютого 2025 року місто Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 ,обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плесна Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1, освіта вища, на час інкримінованого злочину - директор державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани», одруженого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000669 від 30 липня 2019 року, у тому числі ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати 2 роки посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та з конфіскацією 1/2 належного йому майна, вирішено питання початку строку відбування основного та додаткового покарання.

Також вирішено питання щодо застосування спеціальної конфіскації, речових доказів і документів, відшкодування процесуальних витрат та цивільного позову.

Крім того, вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, вирішено питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 : до набрання вироком законної сили йому обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, строком до 13 лютого 2025 року включно: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

28 січня 2025 року та 31 січня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, у якому, з урахування зміненого клопотання, просить продовжити обвинуваченомуОСОБА_5 до набрання вироком законної сили строк дії обов`язків, покладені на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року. Клопотання мотивоване тим, що на даний час продовжує існувати ризик, визначений п.1 ч.1. ст.177 КПК України, який існував при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. На думку прокурора, ризик переховування ОСОБА_5 від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом за вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у виді позбавлення волі. Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачений може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами, не виключена можливість перетину ним кордону нелегально. Обвинувачений ОСОБА_5 досяг віку, який надає право в умовах воєнного стану без обмежень перетинати державний кордон України. Про обґрунтованість вказаного ризику також свідчить його майновий стан. Підставою для продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили зазначає об`єктивну неможливість розпочати апеляційний розгляд справи, у зв`язку з наявністю обставин, передбачених ч.1 ст.399 КПК України. Крім того, продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили відповідає вимогам, які передбачені п.2 ч.4 ст.374 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити та пояснила, що МВС України отримано значну кількість електронних засобів, які проходять тестування, а тому застосування такого обов`язку можливе до виконання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора в частині покладення обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки він не встановлений. Обвинуваченому проведено хірургічне втручання, а встановлення приладу може негативно вплинути на стан його здоров`я. Обвинувачений є особою з інвалідністю 3 групи та має на утриманні дочку - особу з інвалідністю 2 групи з дитинства. Додатково пояснили, що судом письмово під розпис покладені на обвинуваченого обов`язки при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання згідно ч.2 ст.179 КПК України не повідомлялись.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суддя-доповідач доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Чинний КПК України не визначає порядок дій судді-доповідача у разі звернення сторони обвинувачення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, у випадку, коли питання про прийняття апеляційних скарг судом апеляційної інстанції, у порядку ст.398 КПК України не вирішено, а тому суддя-доповідач враховує вимоги ч.1 ст.405 КПК України з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 виконані.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, у тому числі є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Вичерпний перелік обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначено ст.178 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього судом обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Згідно з абзацом дванадцятим п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

ЄСПЛ у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11) від 04 червня 2015 року зазначив: «...підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити». Таким чином, враховуючи зміст даного рішення у взаємозв`язку з вимогами національного законодавства, встановлення строку дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили спрямоване на забезпечення дієвості кримінального провадження як гарантія виконання покарання, призначеного судом, та є законним після ухвалення судом першої інстанції відповідного обвинувального вироку.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема досягнення ним віку, який надає право в умовах воєнного стану на безперешкодний перетин кордону; характер та ступінь тяжкості злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується; майновий стан, а також те, що вирок законної сили на час подання клопотання не набрав, суддя-доповідач доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 , який врахований судом першої інстанції при застосуванні до нього найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, не зменшився та продовжує існувати.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , суддя-доповідач вважає необхідним продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю та не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг.

Разом з тим, з інформації, яка надана Державною міграційною службою України про особу ОСОБА_5 від 20 січня 2025 року вбачається, що обвинувачений не має дійсних паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Враховуючи дані обставини, суддя-доповідач вважає за необхідне відмовити у покладенні на обвинуваченого обов`язку у вигляді здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів щодо наявності у обвинуваченого ОСОБА_5 дійсних документів, визначених у ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», що дають право перетинати державний кордон.

За таких обставин, суддя-доповідач доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.177, 191, 199, 405 КПК України, суддя-доповідач

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі м.Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду.

У задоволення клопотання прокурора в іншій частині відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора САП ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач ОСОБА_2