Ухвала

від 06.02.2025 по справі 991/2930/19

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/2930/19

Провадження №11-кп/991/62/25

Головуючий-суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

(про продовження строку дії обов?язків)

06 лютого 2025 року місто Київ

Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні за №52019000000000669 від 30 липня 2019 року клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , освіта вища, адвоката, на час інкримінованого злочину - заступник начальника головного управління Державного агентства земельних ресурсів України у Київській області, одруженого, має на утриманні малолітню дитину,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000669 від 30 липня 2019 року, у тому числі ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 та ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України. На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати 2 роки посади, пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та з конфіскацією 2/3 належного йому майна, вирішено питання початку строку відбування основного та додаткового покарання.

Також вирішено питання щодо застосування спеціальної конфіскації, речових доказів і документів, відшкодування процесуальних витрат та цивільного позову.

Крім того, вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, судом вирішено питання щодо запобіжного заходу, в тому числі стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема залишено до набрання вироком законної сили заставу у раніше визначеному розмірі 1 750 031,00 грн та покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, строком до 13 лютого 2025 року включно: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

28 січня 2025 року та 31 січня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, у якому, з урахування зміненого клопотання, просить продовжити обвинуваченомуОСОБА_6 до набрання вироком законної сили строк дії обов`язків, покладені на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року. Клопотання мотивоване тим, що на даний час продовжує існувати ризик, визначений п.1 ч.1. ст.177 КПК України, який існував при ухваленні вироку суду. На думку прокурора, ризик переховування ОСОБА_6 від суду обумовлюється суворістю покарання, призначеного судом за вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року у виді позбавлення волі. Розуміючи невідворотність призначеного покарання, яке пов`язане виключно з реальним і тривалим його відбуванням, обвинувачений може переховуватися від суду як на території України, так і за її межами, не виключена можливість перетину ним кордону нелегально. Обвинувачений ОСОБА_6 володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26 березня 2021 року, тривалий час працював в ГУ Держземагенства в Київській області на керівній посаді, на даний час здійснює адвокатську діяльність, а тому свою обізнаність у галузі права, напрацьовані ділові зв`язки, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, може використати для переховування від суду. Крім того, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_6 також свідчить про наявність даного ризику. Підставою для продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили зазначає об`єктивну неможливість розпочати апеляційний розгляд справи, у зв`язку з наявністю обставин, передбачених ч.1 ст.399 КПК України. Крім того, продовження строку дії обов`язків до набрання вироком законної сили відповідає вимогам, які передбачені п.2 ч.4 ст.374 КПК України.

29 січня 2025 року та 06 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшло заперечення обвинуваченого ОСОБА_6 , у якому він просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора (з урахуванням зміненого) про продовження строку дії, покладених на нього обов`язків. Його паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26 березня 2021 року прийнятий на зберігання ГУ ДМС України в Одеській області 16 грудня 2024 року. Крім того, прокурором не надано доказів щодо нелегального перетину кордону, з огляду на введений військовий стан та посилені заходи забезпечення міцності державного кордону України. Також не надано доказів, з якими працівниками правоохоронних органів є ділові стосунки, та на підставі чого зроблені висновки, що ці особи можуть допомогти переховуватися від суду. Обмеження щодо заборони відлучатися за межі Одеської області порушує принципи закріплені в ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки порушують принципи незалежності адвокатської діяльності та конфіденційності з клієнтами, які потребують правничої (правової) допомоги за межами Одеської області. Тяжкість покарання та майновий стан, на його думку, не може бути правою підставою, яка б свідчила про наявність ризику переховування від суду. Строк дії обов`язків не може бути продовженим до набрання вироку суду законої сили, оскільки суперечить вимогам норм чинного КПК України, який передбачає продовження такого строку у межах двох місяців. Також відсутні підстави для розгляду клопотання, оскільки не відкрито апеляційне провадження у справі.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити. Не вважає, що заперечення обвинуваченого в частині необхідності виїзду за межі Одеської області можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки обвинувачений звертався за отриманням такого дозволу та він був нею наданий. При цьому жодного розголошення адвокатської таємниці обвинувачений не розголошував.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав надане ним заперечення та навів його доводи.

Захисник ОСОБА_5 підтримав заперечення та доводи, висловлені обвинуваченим.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідння не з`явилися, обвинувачений пояснив, що договір про надання правової допомоги на стадії апеляційного перегляду з ними припинено.

Дослідивши матеріали провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, суддя-доповідач доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, підлягає задоволенню з таких підстав.

Чинний КПК України не визначає порядок дій судді-доповідача у разі звернення сторони обвинувачення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, у випадку, коли питання про прийняття апеляційних скарг судом апеляційної інстанції, у порядку ст.398 КПК України не вирішено, а тому суддя-доповідач враховує вимоги ч.1 ст.405 КПК України з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, відповідно до яких апеляційний розгляд здійснюється за правилами судового розгляду у суді першої інстанції, ОСОБА_6 статусу обвинуваченого на час розгляду клопотання не втратив.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги прокурором при поданні клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 виконані.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу, у тому числі є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Вичерпний перелік обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначено ст.178 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 28 березня 2019 року стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 750 031 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком 2 місяці. Заставу внесено 02 квітня 2019 року ОСОБА_6 . У подальшому, строк дії обов`язків не продовжувався.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року вирішено питання щодо запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , зокрема залишено до набрання вироком законної сили заставу у раніше визначеному розмірі 1 750 031 грн та покладено обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, строком до 13 лютого 2025 року.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Згідно з абзацом дванадцятим п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у резолютивній частині вироку, у разі визнання особи винуватою, зазначаються рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

ЄСПЛ у справі «Руслан Яковенко проти України» (Заява № 5425/11) від 04 червня 2015 року зазначив: «...підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити». Таким чином, враховуючи зміст даного рішення у взаємозв`язку з вимогами національного законодавства, встановлення строку дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили спрямоване на забезпечення дієвості кримінального провадження як гарантія виконання покарання, призначеного судом, та є законним після ухвалення судом першої інстанції відповідного обвинувального вироку.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 ; характер та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він обвинувачується; майновий стан, а також те, що вирок законної сили на час подання клопотання не набрав, суддя-доповідач доходить висновку, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 , який врахований судом першої інстанції під час ухвалення вироку суду не зменшився та продовжує існувати.

Доводи обвинуваченого, що обов`язок не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду порушує виконання ним як адвокатом свого професійного обов`язку суддя-доповідач вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до ст.4, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів. Статтею 28 Закону визначено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Отже, Законом передбачено заборону для адвоката укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів та виконувати договір про надання правової допомоги в разі, якщо це може призвести до розголошення адвокатської таємниці, а тому ОСОБА_6 , у разі наявності відповідних обставин під час здійснення адвокатської діяльності має діяти у спосіб, який визначений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Крім того, вичерпний перелік інформації, яка відповідає критеріям адвокатської таємниці закріплено в ст.10 Правил адвокатської етики, разом з тим, ОСОБА_6 не наводить жодної обставини, яким чином покладені на нього обов`язки, як на обвинуваченого, впливають на порушення принципу конфіденційності під час виконання свого професійного обов`язку, оскільки отримання дозволу виїзду за межі Одеської області не потребує розголошення адвокатської таємниці.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Чинний КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , суддя-доповідач вважає необхідним продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на нього вироком Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю; не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг.

Разом з тим, з інформації, яка надана Державною міграційною службою України про особу ОСОБА_6 від 20 січня 2025 року вбачається, що обвинувачний має один дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 26 березня 2021 року, який на виконання вимог вироку суду здав до Головного управління ДМС в Одеській області. Враховуючи дані обставини, суддя-доповідач вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язок у вигляді залишення на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі наведеного та керуючись ст.177, 191, 199, 405 КПК України, суддя-доповідач

п о с т а н о в и л а:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 13 грудня 2024 року на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили чи прийняття іншого судового рішення щодо його обвинувачення по суті апеляційних скарг, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду та до органу виконання покарань;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- носити електронний засіб контролю;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу прокурора або суду;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора САП ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач ОСОБА_2