Рішення

від 06.02.2025 по справі 686/3539/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3539/24

Провадження № 2/686/1854/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючої судді Чевилюк З.А.,

з участю секретаря судового засідання Козубович А.Т.,

представника позивача-відповідача ОСОБА_1

представника відповідача-позивача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та просила визнати за нею право власності на частину майнових прав асоційованого члена Обслуговуючого кооперативу «Автобіографія», відповідно договору №19-02 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Автобіографія» укладеного між Обслуговуючим кооперативом «Автобіографія» та ОСОБА_4 щодо будівництва квартири за АДРЕСА_1 .

Ухвалою 22 лютого 2024 року відкрито провадження в справі та вирішено здійснити розгляд в загальному порядку.

ОСОБА_4 в свою чергу звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ майна подружжя 10 квітня 2024 року та просив визнати за ним право власності на частини квартири АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на частину автомобіля марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .

Ухвалою 7.05.2024 року суд об`єднав розгляд зустрічного позову з основним.

Учасники процесу під час розгляду справи змінили предмети позовів.

Зокрема, позивач за первіснимм позовом просила визнати за нею право власності на частини квартири АДРЕСА_3 .Протягом часу розгляду справи змінились певні обставини, відносно майна, що є пердметом позову, а саме позивачу стало відомо, що відповідач зареєстрував право власності на квартиру, яка ним виплачувалась за договором №19-02 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Автобіографія».

Позивач за зустрічним позовом просив визнати квартиру АДРЕСА_3 особистою приватною власністю. Залишити ОСОБА_3 у власності квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості часток при поділі майна у розмірі 887682,20 грн. 04 грудня 2024 року позивач ОСОБА_4 збільшив позовні вимоги та просив компенсувати вартість часток при поділі майна у розмірі 921586,18 грн.

Сторони в досудовому порядку спір не врегулювали, що стало підставою звернення до суду.

Сторони в судовому засіданні підтримали позиції викладені ними письмово.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

25 квітня 2009 року, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Волочиського районного управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 46. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2023 року по справі № 686/8908/23 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

До розподілузаявлено квартиру АДРЕСА_3 , квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .

14 грудня 2020 року, між Обслуговуючим кооперативом «Автобіографія» (далі ОК «Автобіографія» або ОК), в особі голови ОК КирилюкаОлександра Петровича та ОСОБА_4 було укладено договір №19-02 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «АВТОБІОГРАФІЯ».

Відповідно до п.п. 1 п. 1 Договору, ОК зобов`язується організувати будівництво багатоквартирного багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (далі за текстом Об`єкт будівництва) за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів ОК, здати його в експлуатацію, передати Учаснику приміщення в Об`єкті будівництва,обумовлене цим Договором (далі за текстом Об`єкт нерухомості) та всі документи, необхідні Учаснику для реєстрації права власності на нього, а Учасник зобов`язується сплатити до ОК внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати Об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску встановленого даним Договором для Учасника. Відповідно до Додатку №1 до Договору №19-02 про сплату внесків у ОК «Автобіографія» від 14 грудня 2020 року, з врахуванням площі Об`єкту нерухомості згідно проекту вартості будівництва одного квадратного метру, загальний розмір внесків/вартості будівництва квартири становить 462 000 (чотириста шістдесят дві тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідно до Довідок ОК «Автобіографія» ОСОБА_4 є членом Обслуговуючого кооперативу "Автобіографія" та згідно Договору про сплату внесків,в обслуговуючий кооператив "Автобіографія" №19-02 від 14 грудня 2020 року сплатив(ла) 462000,00 (Чотириста шістдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, в тому числі 9240,00 (Дев`ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок вступного членського внеску, 13860,00 (Тринадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок цільового внеску та 438900,00 (Чотириста тридцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок паю на будівництво квартири АДРЕСА_5 . Відповідно до Договору №19-02 від 14 грудня 2020 року ОСОБА_4 є членом Обслуговуючого кооперативу «Автобіографія» та йому відповідно належить майнове право на квартиру за АДРЕСА_6 . Однак, у зв`язку з тим, що внески в Обслуговуючий кооператив «Автобіографія» були здійснені ОСОБА_4 за спільні кошти та під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , дане майнове право належить подружжю.

Учасники процесу під час розгляду справи змінили предмети позовів.

Зокрема, позивач за первісним позовом просила визнати за нею право власності на частини квартири АДРЕСА_3 . Протягом часу розгляду справи змінились певні обставини, відносно майна, що є предметом позову, а саме позивачу стало відомо, що відповідач зареєстрував право власності на квартиру, яка ним виплачувалась за договором №19-02 про сплату внесків у Обслуговуючий кооператив «Автобіографія».

Крім того, до переліку об`єктів придбаних у шлюбі також належить квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 .

Вартість квартири АДРЕСА_2 , згідно Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.10.2024 року становить 2449 973,60 грн.

Вартість квартири АДРЕСА_3 , відповідно до Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 03.10.2024 року становить 1802 747,42 грн.

За експертним висновком від 01.12.2024 року середньо ринкова вартість автомобіля марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 складає 274360 грн.

Оціночна вартість об`єктів заявлених до розподілу не оспорена сторонами.

Хронологічно дані об`єкти рухомого/нерухомого майна придбані під час зареєстрованого шлюбу. Реєстрація квартири АДРЕСА_3 відбулась після розірвання шлюбу подружжя, тоді як фінансування здійснювалось під час шлюбу. Факт окремого проживання подружжя з зазначенням періоду судом не встановлювався у вищезазначеному рішення суду про розлучення. Суду не доведено наявність інших рішень суду, які б встановлювали окреме проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час перебування у зареєстрованому шлюбі та, відповідно придбання рухомого/нерухомого майна у період окремого проживання за особисті кошти.

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_3 на наявність розписки від 22.04.2023 року, що підтверджує поділ майна між подружжям, за яким ОСОБА_3 набула у власність майно придбане за спільні кошти квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , тоді як ОСОБА_4 передаються грошові кошти 648000 грн. Оскільки розписка в простій письмовій формі, не нотаріальна посвідчена є нікчемним правочином щодо поділу майна подружжя; не є договором поділу щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, у розумінніст. 202,626,627 ЦКУтаст. 69 СКУ. Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розглядісправи №691/262/15-ц, зробив висновок, що розписки про відсутність в одного з подружжя претензій щодо об`єкта нерухомого майна не є договором про поділ чи виділ нерухомого майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності, відповідно до положень законодавства, які регулюють зазначені правовідносини.

Згідно частини першої статті 21 СК України шлюб - сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. (ст.3 СК).

Згідно з частиною першою статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 2 статті 60 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело та час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 Цивільного кодексу України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Такий правовий висновок викладений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділено між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється(ст.372 ЦК).

Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власності дружини, чоловіка, є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Таким чином, у разі виникнення спору у суді має доводитися не факт належності майна до спільної власності,а обставини, які виключають виникнення спільної сумісної власності на спірне майно.

Для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя. Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям (ВСУ (№ 6-612цс15, № 6-2641цс15).

Відповідно до змісту постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.69-72 СК та ст.372 ЦК.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року в справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в пункті 6 статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права.

Вирішення спору щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовляється про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.(Постанова ВС від 17.01.2024р., справа №522/17831/20.)

Враховуючи принцип процесуальноїекономії,маючи ціль здійснення ефективногоправосуддя, з метоюуникнення зайвих судових процесів,які можутьбути спровокованіспільним користуванням неподільним майном,оптимальним буде вирішеннясправи, шляхомприпинення спільноїсумісної власності сторінна нерухомета рухомемайно,заявлене до розподілута визнання відповідно за ОСОБА_3 прававласності на квартиру АДРЕСА_2 та автомобільмарки «FordKuga,2011року випуску,номер шасі НОМЕР_1 ,яким фактичновона користується,а за ОСОБА_4 права власності наквартиру АДРЕСА_3 , щоперебуває увіданні ОСОБА_4 .Стягнути з ОСОБА_3 накористь ОСОБА_4 компенсаціювартості частокпри поділі майнау розмірі 273587грн., що обраховується арифметичнонаступним чином:(2449973,60грн.-1802747,42грн.)+274360грн.-648000грн.).Висновки поліграфа,долучені до матеріалівсправи, щопідтверджують неотримання ОСОБА_4 суми 648000грн.суд оцінює як неналежний танедопустимий доказ,спробу відповідача спростувати доведенийфакт.Будь-яких доказів того, що ОСОБА_3 дане авто придбала за особисті кошти, матеріали справи не містять та ОСОБА_3 їх не надає. За 1 місяць і 11 днів (з 01.03.2023 р. по 11.04.2023 р.) (після припинення сільного проживання) отримання доходу ОСОБА_3 , який би давав можливість придбати спірний автомобіль , при офіційній заробітній платі 15000 грн. щомісячно, не підтверджено.

Судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_4 відповідно до ст.141 ЦПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-72 СК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання за ОСОБА_3 права власності на частину квартири АДРЕСА_3 .

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право особистої власності на квартиру АДРЕСА_3 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вказану квартиру.

Залишити ОСОБА_3 у власності квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Ford Kuga, 2011 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вказане майно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості часток при поділі майна у розмірі 273587 грн. та судовий збір у розмірі 11539 грн.

Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний термін.

Позивач-відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-позивач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення виготовлено 6 лютого 2025 року.

Суддя З.А.Чевилюк