Повістка

від 05.02.2025 по справі 145/675/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 145/675/23

Провадження № 22-з/801/15/25

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Матківська М. В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 рокуСправа № 145/675/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Сопруна В. В., Стадника І. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Вінниці клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сташка Петра Миколайовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Селянського фермерського господарства «Володимир» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

Встановив:

Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2024 року скасовано і ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову СФГ «Володимир» до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Тиврівського районного нотаріального округу Вінницької області Смоляк Л. С., про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, відмовлено.

Стягнуто із СФГ «Володимир» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8052,00 грн.

27 січня 2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сташко П. М. подав до суду клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши із позивача СФГ «Володимир» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із оплатою професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

У клопотанні вказує, що до завершення судових дебатів представником було повідомлено про подачу до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення (постанови) доказів та розрахунку понесених витрат на правничу допомогу. Розмір оплачених відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу становить 20 000,00 грн., що є співмірним із обсягом наданих послуг і складністю справи, а також відповідає сумі витрат, заявлених стороною позивача у відзиві на апеляційну скаргу.

Тому, вважає, що позивач зобов`язаний оплатити правову допомогу адвоката, яка відповідно до ст. 133 ЦПК та ч. 2 ст. 141 ЦПК є судовими витратами та підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

Позивач СФГ «Володимир» не подав заперечення на клопотання відповідача.

Інші учасники справи не подали заперечень.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Практика Касаційного цивільного суду щодо застосування частини четвертої статті 270 ЦПК України та необов`язковості повідомлення судом учасників справи при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення є усталеною та послідовною. Вказівка у частині третій статті 270 ЦПК України про те, що "додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення" стосується саме порядку ухвалення рішення, передбаченого статями: 264 ЦПК України (питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду); 265 ЦПК України (зміст рішення суду), 268 ЦПК України (проголошення судового рішення), і не регулює питання повідомлення судом учасників справи.

Перевіривши доводи заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін та інших учасників справи в судове засідання, оскільки не вбачає необхідності їх виклику в судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає до задоволення з огляду на таке.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною шостою цієї статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином у зв`язку з прийняттям апеляційним судом постанови про задоволення апеляційної скарги відповідача у справі ОСОБА_1 , його витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи, підлягають стягненню на його користь із позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сташко П. М. надано докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у справі, а саме:

-копію договору про надання правничої допомоги від 22 листопада 2024

року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатами Мазуром О. В. і Сташко П. М. , згідно п. 4.2 якого гонорар адвокатів погоджується за взаємною угодою сторін і складає 20 000,00 грн., які клієнт зобов`язується оплатити до 30 січня 2025 року (а. с. 52, т. 2);

- акт виконаних робіт та наданих послуг від 23 січня 2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатами Мазуром О. В. і Сташко П. М. , яким сторонами узгоджено що вартість однієї години роботи адвокатів складає 2000,00 грн. При цьому конкретизовано, що 8,5 год робочого часу витрачено на підготовку і подання апеляційної скарги на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 листопада 2024 року у справі № 145/675/23; 1,5 год робочого часу витрачено на підготовку до судового розгляду, прибуття до суду, очікування судового засідання та участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції (а. с. 54 т. 2);

- фіскальний чек про оплату за договором про надання правничої допомоги від 22 листопада 2024 року за надання юридичної допомоги ОСОБА_1 у сумі 20 000,00 грн. (а. с. 53 т. 2).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Також статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Постановою від 08 квітня 2020 року у справі № 306/1198/17 Верховний Суд виснував, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Позивач СФГ «Володимир» не подав до апеляційного суду заперечень щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з апеляційним переглядом справи чи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сташко П. М. копія клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу надсилалась позивачу завчасно, 27 січня 2025 року, про що свідчить фіскальний чек оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» (а. с. 56 т. 2).

Крім того, представник позивача СФГ «Володимир» - адвокат Покотило В. М., який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції отримав копію клопотання про стягнення судових витрат 28 січня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а. с. 60 т. 2).

Отже, позивач СФГ «Володимир» не заперечує щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000,00 грн., про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України ухвалити додаткове судове рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст. 141, 270 ЦПК України, суд

Постановив:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Сташка Петра Миколайовича про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Володимир» (код ЄДРПОУ 31261015) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн.) витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун І. М. Стадник