Постанова

від 04.02.2025 по справі 141/840/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 141/840/24

Провадження № 22-ц/801/463/2025

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.

Доповідач:Войтко Ю. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 рокуСправа № 141/840/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б.,

суддів Матківської М. В., Сопруна В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кахно О. А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оратівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року, постановлену підголовуванням судді Климчука С. В. в селищі Оратів Вінницької області,

у цивільнійсправі № 141/840/24 за позовом ОСОБА_1 до Оратівської селищної ради, виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови Ларіонової Лесі Володимирівни про скасування рішення селищної ради,

встановив:

Короткий зміст вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Оратівської селищної ради, виконуючої обов`язки Оратівського селищного голови Ларіонової Лесі Володимирівни про скасування рішення селищної ради.

Одночасно із позовною заявою до суду надійшла заява від 19.12.2024 про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо реалізації пунктів рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10 грудня 2024 року «Про службове розслідування», зокрема:

- пункту 5: Службове розслідування провести з відстороненням директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків директора;

- пункту 6 : На період службового розслідування виконання обов`язків директора КНП «Оратівська ЛПЛ» покласти на заступника директора КНП «Оратівська ЛПЛ» з медичної частини ОСОБА_3 ;

- пункту 7: Доручити ОСОБА_3 подати до державного реєстратора документи по внесенню змін про відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині набуття повноважень підписанта.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявниця зазначила, що рішенням Оратівської селищної ради від 10 грудня 2024 року № 2390 «Про службове розслідування» було призначено службове розслідування, затверджено комісію, до складу якої увійшли перший заступник селищного голови Оратівської селищної ради ОСОБА_4 та заступник селищного голови ОСОБА_5 . Вказаним рішенням відсторонено директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківську- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків. Однак постійною комісією не були реалізовані повноваження, визначені ч. 7 та ч. 12 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме документи та пояснення у КНП «Оратівська ЛПЛ» не вимагались, на засідання постійної комісії Пашківська- ОСОБА_2 як директор КНП «Оратівська ЛПЛ» не запрошувалась і відповідно не була присутня.

Заявниця вказує, що із тексту позовної заяви вбачається, що предмет дослідження службового розслідування містить аргументовані пояснення, які могли б бути відібрані/отримані постійною комісією без ініціювання проведення службового розслідування. Тому убачається, що проведення службового розслідування направлено виключно заради втручання в господарську діяльність КНП «Оратівська ЛПЛ», а саме щодо відсторонення директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 .

Пашківська- ОСОБА_2 зазначає про наявність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, оскільки заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії (а саме заборони відсторонення директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 ) жодним чином не впливатиме на можливість проведення службового розслідування.

При цьому зауважує, що заборона вчиняти певні дії (а саме відсторонити директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківську- ОСОБА_2 ) носить тимчасовий характер, не завдасть шкоди та збитків відповідачам, а також КНП «Оратівська ЛПЛ» та не позбавить можливості проведення службового розслідування. З урахуванням наведеного вважає, що вжиття таких заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист можливих порушених прав та інтересів позивачки у випадку задоволення позову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

При цьомусуд першоїінстанції зазначив,що жодних належних та допустимих доказів в підтвердження доводів позивачки, викладених у заяві про забезпечення позову від 19.12.2024, щодо необхідності вжиття саме такого виду забезпечення позову суду не надано та матеріали заяви про забезпечення позову не містять.

Поряд з цим, місцевий суд зауважив, що обраний позивачкою вид забезпечення позову стосується невизначеного кола осіб та у прохальній частині заяви про забезпечення позову від 19.12.2024 не конкретизовано яким саме особам необхідно заборонити вчиняти певні дії, тоді як рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 «Про службове розслідування» стосується та впливає на права та інтереси конкретно визначених фізичних та юридичних осіб.

На підставі вищевикладеного місцевий суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви позивачки про забезпечення позову з тих підстав, що вимога заяви про забезпечення позову є тотожною з позовними вимогами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким судовим рішенням, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 08 січня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Войтко Ю. Б., судді: Матківська М. В., Сопрун В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 20 січня 2025 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04 лютого 2025 року о 11.40 год.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до доводів заяви про забезпечення позову.

Зокрема зазначає, що у позовній заяві зазначено про допущені порушення Оратівською селищною радою в частині: безпідставного призначення службового розслідування (відсутність підстав /передбачених п. 2 Порядку №950); порушення при роботі постійної комісії селищної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту; відсутність опублікування проекту рішення не пізніш як за 10 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття. При цьому за результатом допущених порушень виконуючою обов`язків Оратівської селищної голови ОСОБА_6 , допуск вказаного питання на вирішення сесії Оратівської селищної, було прийняте рішення Оратівської селищної ради від 10 грудня 2024 р. №2392 «Про службове розслідування», яке є об`єктом оскарження у цій справі.

Таким чином вважає, що позовні вимоги є значно ширшими ніж вимоги зупинення виконання певних пунктів оскаржуваного рішення. У даній справі оскаржується рішення з огляду на вищезазначені порушення.

Однак, поруч із цим, відповідно до пункту 6 Порядку №950 зазначено, що службове розслідування проводиться із відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення.

Зауважує, що вирішуючи питання забезпечення позову на стадії відкриття провадження у справі суд, не вдаючись до оцінки підставності позову та вірогідності його задоволення, має лише керуватися власним уявленням про те, чи може невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду, у разі задоволення позову.

Зазначає, що потенційне рішення у цій справі на її користь вже було утруднено шляхом внесення змін до реєстру юридичних осіб - внесено запис щодо наявності «керівника із обмеженнями». Таким чином вже після відмови у забезпеченні позову було виконано пункт номер 7, що підтверджується відповідною роздруківкою із системи Опендата.

Доводи особи, яка подала відзив апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник Оратівської селищної ради Ларіонова Л. В. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Щодо відсторонення Пашківської- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків директора КНП «Оратівська ЛПЛ», вказала, що відповідно до пункту 4 Порядку № 950 службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. При цьому рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Зауважила, що керівник органу при проведенні службового розслідування відносно позивачки мав право обирати один з декількох варіантів поведінки, тобто наділений дискреційними повноваження щодо вирішення цього питання. Зважаючи на те, що рішення про відсторонення ОСОБА_1 від посади прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, вважає вимогу позивачки про заборону будь-яким фізичним та юридичним особам проводити службове розслідування з відстороненням директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків директора - необґрунтованою та безпідставною.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені у ній підстави.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог частини другої статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає у повній мірі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, посилаючись на те, щообраний позивачкою вид забезпечення позову у заяві від 19.12.2024, який фактично має на меті зупинення дії пунктів 5, 6, 7 рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10.12.2024 «Про службове розслідування», дійшов висновку, що такий вид заходів забезпечення позову у справі №141/840/24 за змістом є тотожним задоволенню пред`явлених позовних вимог, якими є скасування цього ж рішення органу місцевого самоврядування, але в цілому, тоді як спір не вирішується по суті.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з таких підстав.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинен враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У частині десятій статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відтак, тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 727/3757/21 (провадження № 61-10529св21), від 22 вересня 2021 року у справі № 752/24015/20 (провадження № 61-6265св21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 523/828/23 (провадження № 61-8276св23).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12, 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається, позов про визнання протиправним таскасування рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10 грудня 2024 року «Про службове розслідування» в цілому позивачка просила забезпечити шляхом заборони будь-яким фізичним та юридичним особам вчиняти дії щодо реалізації пунктів рішення 70 сесії 8 скликання Оратівської селищної ради № 2392 від 10 грудня 2024 року «Про службове розслідування», зокрема:

- пункту 5: Службове розслідування провести з відстороненням директора КНП «Оратівська ЛПЛ» Пашківської- ОСОБА_2 від виконання посадових обов`язків директора;

- пункту 6 : На період службового розслідування виконання обов`язків директора КНП «Оратівська ЛПЛ» покласти на заступника директора КНП «Оратівська ЛПЛ» з медичної частини ОСОБА_3 ;

- пункту 7: Доручити Марищуку Я. Д. подати до державного реєстратора документи по внесенню змін про відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині набуття повноважень підписанта.

Враховуючи предмет позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано послався на неможливість вжиття таких заходів забезпечення позову з огляду на вимоги частини десятої статті 150 ЦПК України, яка визначає, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Посилання заявниців позовнійзаяві напорушення допущеніОратівською селищноюрадою підчас прийняттяоскаржуваного рішення70сесії 8скликання Оратівськоїселищної ради№ 2392від 10грудня 2024року «Прослужбове розслідування»,зокрема безпідставність відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді, є обставиною, яка підлягає встановленню під час вирішення спору по суті, і не може бути підставою для забезпечення позову.

З урахуванням підстав позову у цій справі позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду судом справи по суті.

Отже, суд першої інстанції здійснив оцінку доводів позивачки щодо необхідності, на її думку, вжиття відповідних заходів, з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам, оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог й, відповідно, належним чином обґрунтував відсутність підстав для вжиття таких заходів.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 є такими, що не впливають на правильністьвисновків суду першої інстанції щодо вирішення питання про забезпечення позову, оскільки застосування судом таких заходів забезпечення позову за змістом заявлених вимог є вирішенням спору по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відтак правильним євисновок суду першої інстанції щодо тотожності вказаних позивачкою заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК Українине допускається.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення заяви.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанціїбез змін як законну та обґрунтовану.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати в суді апеляційної інстанції слід залишити за заявницею.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оратівського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2025 року.

Головуючий Ю. Б. Войтко

Судді: М. В. Матківська

В. В. Сопрун