Постанова

від 04.02.2025 по справі 578/643/21

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м.Суми

Справа №578/643/21

Номер провадження 22-ц/816/254/25, 22-ц/816/320/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1

на ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 16 травня 2024 року, на ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року у складі судді Зері Ю.О., постановлені у сел. Краснопілля Сумської області,

за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області з виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу суду скаргу на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, в якій просив:

- визнати неправомірною бездіяльність керівника Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції щодо зволікання з прийняттям документів виконавчого провадження за результатами розгляду його заяв від 10 квітня 2024 року про примусове виконання рішення;

- визнати неправомірною бездіяльність керівника Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції щодо несвоєчасного надіслання на вказану заявником адресу документів виконавчого провадження за результатами розгляду його заяв від 10 квітня 2024 року про примусове виконання рішення;

- зобов`язати керівника Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції невідкладно прийняти і надіслати заявнику на адресу: вул. Деняка, 5, м. Конотоп, Сумська область, 41615 документи виконавчого провадження за результатами розгляду його заяв від 10 квітня 2024 року про примусове виконання рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом.

Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» у встановлені строки не винесено постанови про відкриття виконавчого провадження на підстав поданих ним заяв, а також не направлено копії цих постанов скаржнику як стягувачу.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 16 травня 2024 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби відмовлено.

21 травня 2024 року ОСОБА_1 на адресу суду надіслав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути із Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його користь 52800 грн 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Будучи незгодним із вказаними ухвалами, ОСОБА_1 подав апеляційні скарги.

Так, в апеляційній скарзі на ухвалу суду від 16 травня 2024 року, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просить її в частині відмови у визнанні неправомірною бездіяльності керівника Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Мироненко Ж.П, щодо своєчасного не направлення йому на вказану ним адресу документів виконавчого провадження за результатами розгляду його заяв від 10 квітня 2024 року про примусове виконання рішення скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким вимоги скарги в цій частині задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції встановлено, що заінтересованою особою копії постанови про відкриття виконавчих приводжень за поданими ним виконавчими листами у визначені ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» строки на зазначену ним адресу надіслані не були. Докази направлення копій постанов були надані заінтересованою особою лише 15 травня 2024 року.

Зазначає, що суд першої інстанції встановивши факт протиправної бездіяльності заінтересованої особи щодо несвоєчасного надсилання на його адресу копій постанов про відкриття виконавчого провадження, безпідставно відмовив у задоволенні скарги в цій частині, тим самим позбавив його права на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі на ухвалу суду від 05 червня 2024 року, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить цю ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути понесені судові витрат на його користь.

Апеляційна скарга мотивована тим, що бездіяльність посадової особи органу виконавчої служби була встановлена судом першої інстанції, тому понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в сумі 58200 грн підлягають стягненню з Сумського відділу ДВС.

У визначений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 10 квітня 2024 року рекомендованим листом на адресу Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському районі Сумської області надіслав заяви про примусове виконання рішення, в яких просив прийняти до виконання виконавчі листи, видані Краснопільським районним судом Сумської області у справі №578/643/21 (а.с. 4, 5, 6, 7).

Поштове відправлення отримано уповноваженою особою відділу 15 квітня 2024 року (а.с. 8).

16 квітня 2024 року державним виконавцем Сумського відділу державної виконавчої служби у Сумському району Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №74747314 та ВП №74748238 з примусового виконання виконавчих листів №578/643/21, виданих Краснопільським районним судом Сумської області про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 14 грудня 17 року у розмірі 350 доларів США, за договором позики від 20 липня 2018 року у розмірі 350 доларів США, за договором позики від 23 квітня 2018 року у розмірі 350 доларів США, а усього у загальному розмірі 1050 доларів США, та за договором позики від 26 січня 2018 у розмірі 500 Євро та про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 74908 грн (а.с. 22, 23).

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем було надано суду докази направлення сторонам виконавчого провадження копій постанов про відкриття виконавчого провадження. Водночас, судом встановлено недотримання вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строку направлення сторонам постанов про відкриття виконавчого провадження. Врахувавши те, що станом на день розгляду скарги у суді порушення прав скаржника відсутні, а положення ст. 451 ЦПК України не передбачають можливості закриття провадження за скаргою на дії, бездіяльність чи рішення органів виконавчої служби, відтак, оскільки правовий результат, для якого подано скаргу, скаржником досягнуто до постановлення ухвали, суд першої інстанції дійшов до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Ухвала суду в частині відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність керівника відділу ДВС щодо зволікання з прийняттям документів виконавчого за результатами розгляду поданих ним заяв та зобов`язання вчинити дії сторонами не оскаржується, а тому відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Положеннямистатті 129 1 Конституції Українипередбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України.

Виконання судового рішення відповідно доРішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Статтею 447 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналогічні положення визначено у і ст. 447-1 ЦПК України, у редакції від 19 грудня 2024 року.

Тобто, дії та/або бездітність державного виконавця чи посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в судовому порядку виключно у випадку, якщо такі дії та/або бездіяльність цих посадових осіб під час примусового виконання судового рішення, безпосередньо порушують права та інтереси сторін виконавчого провадження боржника чи стягувача

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що постанови про відкриття виконавчих проваджень за заявами ОСОБА_1 , які надійшли до органу ДВС 15 квітня 2024 року, були прийняті 16 квітня 2024 року. Однак, усупереч вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копія постанови про відкриття виконавче провадження не було направлено рекомендованим листом з повідомленням стягувачу не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Копія постанови державним виконавцем Соломанчуку А.Ю. направлено 15 травня 2024 року.

ОСОБА_1 не навів обґрунтування, яким чином були порушені його права, як стягувача, в наслідок не направлення йому у визначений ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» строк, рекомендованим листом з повідомленням постанов про відкриття виконавчих проведень.

Сам факт понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу при поданні скарги на бездіяльність керівника органу державної виконавчої служби, не є підставою для задоволення його скарги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись до суду із скаргою, ОСОБА_1 просив визнати бездіяльність керівника Сумського відділу ДВС Мироненко Ж.П. щодо не направлення копій постанов стягувачу. Однак, відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок доведення сторін виконавчого провадження про прийняті документи виконавчого провадження покладено на державного виконавця, в провадженні якого перебуває виконавче провадження, а не на керівника відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, з огляду на те, що державним виконавцем на час розгляду скарги усунуті порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», а керівник відділу ДВС не є відповідальною особою за направлення державними виконавцями відповідного відділу копії документів, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою суду у цій справі відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність керівника органу державної виконавчої служби, а тому відсутні підстави і для вирішення питання розподілу між сторонами понесених заявником скарги витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 452 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За результатами апеляційного перегляду ухвали суду від 16 травня 2024 року, колегією суддів не було встановлено підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для розподілу між сторонами понесених ОСОБА_1 в суді першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Установивши, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судових рішень не впливають, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а судових рішень без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 16 травня 2024 року в оскаржуваній частині та ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 05 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова