Постанова

від 29.01.2025 по справі 160/14306/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14306/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРК БІЛОПІЛЛЯ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 ( суддя Златін С.В.) в адміністративній справі №160/14306/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРК БІЛОПІЛЛЯ" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду із адміністративним позовом до суду, в якому просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРК БІЛОПІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43815910) до бюджету у розмірі 217 462,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інтегрованих картках відповідача станом на день звернення позивача до суду з цією позовною заявою обліковується податковий борг у загальній сумі 217462,00 грн. У зв`язку з несплатою ТОВ "ПРК БІЛОПІЛЛЯ" у встановлені строки грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРК БІЛОПІЛЛЯ» (ЄДРПОУ 43815910) до бюджету у розмірі 217 462,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з матеріалів справи вбачається формування та направлення позивачем та отримання апелянтом 09.05.2023 податкової вимоги від 24.04.2023 №0007017- 1305-0436 на суму 272 319,85 грн. В даному випадку отримання податкової вимоги не тотожне отриманню податкового повідомлення-рішення. Також, позивач мав змогу направити податкове повідомлення-рішення до електронного кабінету платника податку, але цього за невідомих обставин не було зроблено. Враховуючи вищевикладене, відсутній факт отримання апелянтом податкового повідомлення-рішення. Осікльки, податкове повідомлення- рішення №0070080702 від 05.09.2022 апелянт не отримував, а тому порушено порядок вручення податкового повідомлення - рішення, а також, позбавлено апелянта можливості адміністративно оскаржити наведене рішення або сплатити його у визначені строки.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРК БІЛОПІЛЛЯ» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «ПРК БІЛОПІЛЛЯ» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 217 462,00 грн., а саме:

заборгованість по податку на прибуток, яка виникла у зв`язку з несплатою у повновму обсіязі платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань згідно ППР від 05.09.2022 №0070080702 на суму 271 827,50 грн.

Інформація щодо оскарження податкового повідомлення рішення матеріали справи не містять.

Вищенаведене ППР від 05.09.2022 №0070080702 було направлено відповідачу та повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою поштового відділення "у зв`язку із закінченням терміну зберігання"; направлення здійснювалося за податковою адресою відповідачам. Дніпро, вул. Суворова, 14, корп.4, офіс 2.

У матеріалах справи міститься копія платіжного доручення відповідача від 29.05.2023 року на суму 54 365,50 грн. з погашення податкового боргу з податку на прибуток.

У відповіді на відзив позивач визнав факт часткової сплати відповідачем податкового боргу у розмірі 54 365,50 грн.; у позовній заяві сума податкового боргу вказана з урахуванням вказаної вище сплати відповідачем податкового боргу.

Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що до обов`язків платника податків входить, сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, на виконання приписів ст. 59 ПК України позивачем було прийнято податкову вимогу форми «Ю» № 0007017-1305-0436 від 24.04.2023 на суму 272319,85 грн., яка була вручена платнику податків 09.05.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги відповідачем до суду не надано.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно підпункту 97.4.3 пункту 97.4 статті 97 ПК України, особою відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Відповідно пункту 87.11 статті 87 ПК України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Судом першої інстанції встановлено, на теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «ПРК БІЛОПІЛЛЯ» обліковується не заявлений до суду податковий борг на загальну суму 217 462,00 грн., а саме: заборгованість по податку на прибуток, яка виникла у зв`язку з несплатою у повному обсязі платником податків у встановлені терміни сум грошових зобов`язань згідно ППР від 05.09.2022 №0070080702 на суму 271 827,50 грн.

Інформація щодо оскарження податкового повідомлення рішення матеріали справи не містять.

Вищенаведене ППР від 05.09.2022 №0070080702 було направлено відповідачу та повернуто на адресу контролюючого органу з відміткою поштового відділення "у зв`язку із закінченням терміну зберігання"; направлення здійснювалось за податковою адресою відповідачам. Дніпро, вул. Суворова, 14, корп.4, офіс 2.

Щодо доводів відповідача у апеляційній скарзі стосовно не отримання ним податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов`язання підприємства, які увійшли до складу податкового боргу, та податкової вимоги, то ці доводи не можуть бути прийнято судом до уваги з огляду на те, що з урахуванням наданих позивачем належних доказів направлення цих рішень та вимоги на адресу місцезнаходження підприємства рекомендованими листами із зворотнім повідомлення про отримання, ці рішення і вимога в силу положень п. 42.2. ст. 42ПК України вважаться врученими платнику податків.

Також суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що податкові строки давності встановленні статтею 102 ПК України та за загальним правилом такий строк дорівнює 1095 дням (пункт 102.1 ПК України).

При цьому, відповідно до пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ перебіг строків давності, передбачений статтею 102 ПКУ, зупиняється на час дії карантину, який розпочався в Україні 12.03.2020 року та діяв по 30.06.2023 року.

Також, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні, було зупинено з 24.02.2022 року до 01.08.2023 року на підставі пункту 102.9 статті 102 ПК України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, наівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРК БІЛОПІЛЛЯ" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 в адміністративній справі №160/14306/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 29 січня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 січня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова