Ухвала

від 04.02.2025 по справі 402/625/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-кп/4809/62/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2025 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

адвокатки ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9 ,

адвоката ОСОБА_10 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, за апеляційними скаргами адвокатки ОСОБА_8 , яка здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_10 , який представляє інтереси потерпілого ОСОБА_9 , вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2024, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Романівка Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, українця, із повною середньою освітою, із спеціальністю водія, одруженого, безробітного, пенсіонера, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Ухвалено стягнути зі ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 52 782 (п`ятдесят дві тисячі сімсот вісімдесят дві гривні).

Цим же вироком ухвалено задовольнити частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ТОВ «Транс-Гол» та ПАТ СК «Галицька»: стягнути зі ОСОБА_7 на користь потерпілого -530 800 гривень, із них: 15000 гривень витрати за перевезення автомобіля, 15 800 гривень витрати на правничу допомогу та 500 000 гривень моральної шкоди.

Ухвалено стягнути із ПАТ СК «Галицька» на користь потерпілого 89 352 гривні, із них: 44 676 гривень моральної шкоди, 44 676 гривень витрати на поховання.

Ухвалено стягнути із ТОВ «Транс-Гол» на користь потерпілого 6 324 гривні - витрати на поховання, які не покриває страховий ліміт.

Ухвалено позов в частині стягнення із ТОВ «Транс-Гол» на користь ОСОБА_9 275700 гривень 48 копійок майнової шкоди за пошкодження автопоїзда, яка не покривається страховим лімітом та 645000 гривень упущеної вигоди - залишити без розгляду.

Ухвалено позов в частині стягнення із ПАТ СК «Галицька» на користь ОСОБА_9 100000 гривень майнової шкоди за пошкодження автопоїзда в межах страхового ліміту - залишити без розгляду.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком судупершої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за вчинення порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило що спричинили смерть потерпілого.

Кримінальні правопорушення вчинені при таких обставинах.

ОСОБА_7 , 20.02.2018, приблизно о 23 годині 00 хвилин, керуючи вантажним автомобілем «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом «Blumhardt», р.н. НОМЕР_2 , належними ОСОБА_11 , здійснював рух по автомобільній дорозі «Київ-Одеса» в напрямку до міста Одеса.

Під час руху ОСОБА_7 , з метою відвідування придорожнього кафе, розташованого на 255 км + 675,4 метрів автомобільної дороги Київ-Одеса, на смузі руху в напрямку до міста Одеса, на території Благовіщенського району Кіровоградської області зупинив керований ним автопоїзд біля правого краю проїзної частини за її межами, вийшов з транспортного засобу та зайшов до приміщення придорожнього кафе.

Після припинення свого руху та зупинки автопоїзду за межами правого краю проїзної частини, ОСОБА_7 порушуючи вимогип.п. 1.5, 15.12 Правил дорожнього руху України, (п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 15.12. Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним), не вжив заходів, щодо недопущення самовільного руху після зупинки автопоїзду.

У зв`язку з означеним відбувся факт руху (викочування) вантажного автомобіля «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , якийперебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом, «ВІumhardt» реєстраційний номер НОМЕР_2 на проїзну частину дороги та перекриттям лівої та частково правої смуг руху в напрямку до міста Одеса.

У свою чергу, водій ОСОБА_7 , виявивши, що передня ліва частина вантажного автомобіля « Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом «ВІumhardt», реєстраційний номер НОМЕР_2 допустила наїзд на металевий відбійник, порушуючи вимоги п.п. 15.11, 15.14, 9.10 (а) та (б) ПДР України, (п. 15.11 У темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги; п. 15.14 У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9, 9.10 цих Правил. п.9.10 Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 метрів), не вжив заходів для встановлення знаку аварійної зупинки або миготливого ліхтаря, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху та своєчасного виявлення перешкоди для руху іншими водіями при русі в складних погодних умовах, що обумовлювалися темною порою доби та відсутністю освітлення проїзної частини.

ОСОБА_7 , з метою прибирання автопоїзду за межі проїзної частини, у порушення п.10.10 ПДР України (забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю), розпочав рух заднім ходом по ділянці автомобільної дороги «Київ-Одеса», де вказаний рух заднім ходом транспортних засобів заборонений.

У порушення вимог п.п. 2.3 (б) і (д), 10.1 та 10.9 ПДР України (п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; 10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншими учасникам руху. Для забезпечення руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб), ОСОБА_7 був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не впевнився, що це буде безпечним та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, будучи об`єктивно проінформованим про інтенсивний рух транспортних засобів по автомобільній дорозі «Київ-Одеса», при здійсненні руху на автопоїзді заднім ходом, який вимагає від водія надзвичайної уважності та обережності, не звернувся за допомогою до інших осіб, у результаті чого, здійснюючи рух заднім ходом, 20.02.2018 приблизно о 23 годині 13 хвилин на 255 км. + 675,4 метрів автомобільної дороги Київ-Одеса на території Благовіщенського району, Кіровоградської області, допустив зіткнення задньою правою частиною напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», р.н. НОМЕР_2 з передньою лівою частиною вантажного автомобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_12 , 1990 року народження, який рухався в межах крайньої правої смуги зі сторони міста Київ в напрямку міста Одеса.

Наведені протиправні дії водія ОСОБА_7 та порушення ним вимог п.п. 1.5, 15.11, 15.12, 15.14, 9.10 (а) та (б), 2.3 (б) І (д), 10.1, 10.9 та 10.10 ПДР України, згідно із висновками комісійної комплексної інженерно-транспортної (автотехнічної експертизи технічного стану транспортних засобів), транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи обставин дорожньо-транспортної пригоди № 19-5858-5860 від 01.10.2019 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та №33701/19-52/19109/19110/21-52 від 25.06.2021 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, знаходяться в причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій вантажного автомобіля «Scania R 143 H» ОСОБА_12 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 9 від 05.03.2018, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепу; закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженням тканини правої легені; закритого перелому лівої ключиці; множинних саден тулуба, кінцівок, які утворились від дії тупих, твердих предметів і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

Смерть ОСОБА_12 настала від гострої крововтрати внаслідок закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженням тканини правої легені.

Тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_12 у вигляді закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженням тканини правої легені знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

В апеляційнихскаргах особи, які їх подали, висувають наступні вимоги.

Адвокатка ОСОБА_8 просить скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Ставить вимогу повторного дослідження доказів: висновків експерта №2692/2693/18-27 від 16.07.2018, №2819/2820/18-27 від 20.07.2018, №770 від 27.02.2018.

Свої вимоги умотивовує такими доводами.

Не встановлено достатності доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_7 , не всі докази у кримінальному провадженні є належними і допустимими, оскільки досудове розслідування проводилось неповноважними особами. Матеріали кримінального провадження не містять постанови про визначення групи слідчих. Постанова про призначення групи слідчих відсутня у переліку прийнятих процесуальних рішень, відсутня в описі матеріалів кримінального провадження й не відкрита стороні захисту.

Вказане зумовлює недопустимість доказів, зібраних у межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування слідчим.

Допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_7 , на думку сторони захисту, не встановлено: суд обмежився лише переліком наявних доказів.

Суд першої інстанції послався на висновки експерта №2692/2693/18-27 від 16.07.2018, №2819/2820/18-27 від 20.07.2018, як на належні докази, але фактично суд не надав їм належної оцінки.

Захист вказує, що цими висновками та висновком експерта №9 від 21.02.2018, №770 від 27.02.2018, додатковим висновком експерта № 9 від 16.11.2018, доводиться, що саме ОСОБА_12 грубо порушив ПДР, ним не було вжито належних заходів безпеки, що й призвело до ДТП, його дії перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із отриманням ним тілесних ушкоджень, в результаті чого настала його смерть, при тому, що ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

Адвокат ОСОБА_10 в інтересахпотерпілого ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначення покарання та вирішення цивільного позову: ОСОБА_7 визнати винуватим і засудити за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років, стягнути з ТОВ «Транс-Гол» на користь потерпілого 275700 гривень 48 копійок майнової шкоди за пошкодження автопоїзда, що не покривається страховим лімітом та 645000 гривень упущеної вигоди, стягнути з ПАТ СК «Галицька» на користь ОСОБА_9 100000 гривень майнової шкоди за пошкодження автопоїзду у межах страхового ліміту.

В обґрунтування своїх вимог вказує такі доводи.

Судом недостатньою мірою враховано, що саме внаслідок грубого порушення ОСОБА_7 вимог ПДР та його неправомірних дій, сталась ДТП, після вчинення якої ОСОБА_7 проігнорував прохання ОСОБА_9 надати допомогу по деблокуванню ОСОБА_12 з пошкодженого автомобіля, викликати швидку медичну допомогу та працівників поліції.

ОСОБА_7 повернувся до свого автомобілю, почав переміщати керований ним транспортний засіб, чим намагався змінити слідові інформацію місця ДТП.

З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 надавав суперечливих доказів, протягом шести років змінював показання, не попросив вибачення у потерпілої сторони, не розкаявся, не визнав цивільний позов.

Крім того. потерпіла сторона вказує на наступне: суд встановив, що потерпілий ОСОБА_9 не являється власником вантажного автомобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , а строк дії довіреності на розпорядження автопоїздом, закінчився 17.04.2021 року. Інших документів, які б підтверджували право ОСОБА_9 розпоряджатись чи володіти вище зазначеним автопоїздом суду надано не було.

Дане твердження є помилковим, так як під час розгляду справи в суді першої інстанції до матеріалів справи було долучено генеральну довіреність від 22.11.2021 року, яка надає і право «...укладати договори страхування із страховими організаціями, одержувати страхові відшкодування...», яка діє строком на три роки та дійсна до 22.11.2024 року.

На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , якийперебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом, «ВІumhardt» реєстраційний номер НОМЕР_2 , був забезпечений страховими полісами АК/3144980, АМ/2442261 ПАТ СК «Галицька» про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчать фото копії полісів, які долучені до матеріалів цивільного позову.

Вказаний поліс передбачає ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну 100 000 (сто тисяч) гривень та 200 000 (двісті тисяч ) гривень за шкоду завдану життю і здоров`ю на одного із потерпілих.

В обґрунтування упущеної вигоди в сумі 645 тис. грн., потерпілий ОСОБА_9 у цивільному позові зазначав, що автопоїзд, який здійснює міжнародні перевезення приносив прибутку не менше 15 тис. грн. в місяць. Після пригоди (18.02.2018 року) автопоїзд йому було передано на зберігання під розписку та ухвалою слідчого судді Ленінського району м. Кіровограда було заборонено відновлювати та користуватись транспортними засобами. Відповідачу ТОВ «Транс-Гол» автопоїзд «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , якийперебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом, «ВІumhardt» реєстраційний номер НОМЕР_2 був повернутий слідчим наступного дня після ДТП з правом відновлення та використанням за потреби товариства.

Отже, в даній справі відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_7 внаслідок ДТП має бути стягнуто з роботодавця - ТОВ «Транс-Гол», ОСОБА_7 та ПАТ СК «Галицька».

Адвокаткою ОСОБА_8 подано запереченняна апеляційнускаргу потерпілоїсторони, сторона захисту при цьому наполягає на недоведеності винуватості ОСОБА_7 , а твердження потерпілої сторони в апеляційній скарзі вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки потерпіла сторона бажає перекласти весь тягар винуватості на обвинуваченого, тоді як ДТП перебуває у прямому зв`язку із неправомірними діями потерпілого ОСОБА_12 та порушенням ним вимог ПДР.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку у дебатах обвинуваченого ОСОБА_7 та адвокатки ОСОБА_13 , яка здійснює захист обвинуваченого, які заперечили апеляційну скаргу потерпілої сторони, але підтримали подану стороною захисту апеляційну скаргу у повному обсязі і просили скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 , у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, думку адвоката ОСОБА_10 і потерпілого ОСОБА_9 , які, підтримуючи подану потерпілою стороною апеляційну скаргу, просили вирок суду першої інстанції скасувати через м`якість призначеного обвинуваченому покарання і неправильного вирішення цивільного позову, заперечивши апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора на заперечення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Сторона захисту в апеляційній скарзі не погоджується із вироком, із засудженням ОСОБА_7 за вчинення кримінальних правопорушень, останній не визнає свою вину, сторона захисту не погоджується із наявністю в діях обвинуваченого складу кримінальних правопорушень.

Потерпіла сторона вважає призначене судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання занадто м`яким, а вирішення судом цивільного позову неправильним.

Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване судове рішення.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, знайшла своє підтвердження, і дії його кваліфіковані правильно.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому злочині не визнав.

Надав наступних показань.

Він, 20.02.2018, їхав вантажним автомобілем «Вольво», який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом-контейнеровозом, у напрямку м. Одеса; біля м. Ульяновка він вирішив зупинитись і випити кави у придорожньому кафе.

Він зупинився, поставив автомобіль на ручне гальмо та включив аварійні вогні.

Коли пив каву, побачив, що його автомобіль покотився до відбійника у лівій смузі, при цьому права смуга була вільна. Він прибіг до автомобіля, сів за кермо, подивився у дзеркала заднього виду, пересвідчився, що немає перешкод і мав розпочинати рух, при цьому почув запах солярки, вийшовши із автомобіля побачив, що у його контейнер в`їхав інший вантажний автомобіль, удару він не чув.

ДТП трапилась коли його у автомобілі не було. Він не порушував правил дорожнього руху, автомобіль знаходився у справному стані, як до ДТП так і на момент ДТП.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 вини, його вина підтверджується сукупністю доказів у справі, належно досліджених судом першої інстанції, доведена зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Як встановлено показаннями допитаного у судовому засіданні суду першої інстанції потерпілого ОСОБА_9 : він являється батьком загиблого ОСОБА_12 ; 20.02.2018 він разом із сином на вантажному автомобілі«Scania R 143 H», який перебував в складі автопоїзду з напівпричепом «Кгоnе SDP 27», під керуванням ОСОБА_12 , здійснювали рейс Одеса-Тбілісі-Одеса; він являвся другим водієм, сидів на пасажирському сидінні, його водійський стаж 44 роки.

Повертаючись із рейсу в м. Одеса, доїжджаючи до м. Ульяновка (Благовіщенське), біля придорожніх кафе, він побачив попереду на проїжджій частині контейнеровоз, який стояв якось не так, про що він попередив сина. Коли вони під"їхали ближче, то автомобіль обвинуваченого кабіною вперся у відбійник та стояв по діагоналі на дорозі. Він сказав сину, щоб той гальмував та брав правіше; під час об`їзду даного контейнеровозу між їх автомобілем та контейнеровозом відстань становила приблизно 3-4 м проміжку. Однак, водій «Вольво» почав здавати назад і відбувся удар, сталась ДТП.

Він почав витягувати із-за керма сина, який отримав тілесні ушкодження і був без свідомості, при цьому просив допомогти ОСОБА_7 , який не допоміг, а навпаки побіг до свого автомобіля, сів за кермо та почав рух. ОСОБА_7 від`їхав з місця ДТП, змістився вліво і зупинився.

Потім сина ( ОСОБА_12 ) забрали в лікарню, приїхали працівники поліції. Внаслідок ДТП син помер.

Згідно із показаннями свідка ОСОБА_14 , які ним надані суду першої інстанції, 20.02.2018 йому зателефонував потерпілий ОСОБА_15 та повідомив, що трапилась аварія. Він, приїхавши на місце ДТП, оглядав автомобілі, оскільки має водійський стаж 18 років, виявив у автомобілі «Вольво» несправності тормозної системи (тормозних валів та тормозних колодок). Після того, як автомобілі доставили на стоянку в місто, він фотографував автомобілі. Він чув розмову власника стоянки та водія ОСОБА_7 , останній повідомляв, що він винний у ДТП, якщо б він не здавав назад цього б не сталось. Він запитав у ОСОБА_7 , як він виїхав на трасу із несправностями, на що останній повідомив, що йому наказав роботодавець.

У відповідності до показань, наданих свідком ОСОБА_16 в ході судового слідства суду першої інстанції, він являється приватним підприємцем-водієм, має 19 років водійського стажу; 20.02.2018 йому зателефонував ОСОБА_14 та попросив приїхати і забрати труп ОСОБА_12 . Він приїхав у м. Ульяновка, до якогось підприємства, де уже знаходились автомобілі після ДТП. При огляді автомобілів він побачив, що на одному автомобілі була розбита тормозна система та відсутні деякі деталі.Він запитав у ОСОБА_7 , як він виїхав на трасу із несправностями, на що останній повідомив, що йому наказав роботодавець.

Показаннями свідка ОСОБА_17 у судовому засіданні суду першої інстанції встановлено: станом на 20.02.2018 він займав посаду начальника слідчого відділу Благовіщенського відділення поліції; 20.02.2018 черговий повідомив йому про ДТП із потерпілими на трасі Київ-Одеса; коли він приїхав на місце ДТП, то побачив, що ДТП сталась між двома вантажними автомобілями («Вольво» та «Сканія»).

При спілкуванні із водієм автомобіля «Вольво», останній повідомив, що він зупинився, запаркував автомобіль на правому узбіччі і пішов пити каву в дорожнє кафе, під час того, як пив каву побачив, що його автомобіль виїжджає на проїжджу частину, тому він одразу побіг та заскочив у кабіну автомобіля, після чого сталась ДТП.

Зіткнення відбулося на лівій смузі руху. Водій автомобіля «Сканія» перебував у лікарні. Місце зіткнення було встановлено зі слів водія автомобіля «Вольво» та пасажира автомобіля «Сканія».

Свідок ОСОБА_18 , будучи допитаним судом першої інстанції у судовому засіданні, надав показань, відповідно до яких: 20.02.2018 він їхав по трасі Київ-Одеса та, під`їжджаючи до м. Благовіщенське, до дорожніх кафе, побачив, що поперек дороги стоїть вантажний автомобіль у крайній лівій смузі, який був впертий у відбійник, в напрямку м. Одеса; була темна пора доби, на стоячому автомобілі аварійних вогнів він не бачив; у цей час водій біг до автомобіля. Він його оминув та одразу зателефонував Папірному, який їхав позаду нього, попередивши його, щоб той був обережний.

У відповідності до наданих у ході судового слідства суду першої інстанції показань свідком ОСОБА_19 : 20.02.2018 він їхав по трасі Київ-Одеса, у бік м. Одеса, була темна пора доби; під`їжджаючи до м. Благовіщенське, до дорожніх кафе, він побачив, що попереду заморгало світло; під"їхав ближче і побачив, що у лівій смузі стоїть контейнеровоз, на якому нічого не світилось, а на дорозі розкидані запчастини та уламки пластмаси; об`їжджаючи даний автомобіль правою смугою, побачив, що біля відбійника, по правій стороні, стоїть автомобіль, на якому були включені аварійні вогні. Він зупинився, також зупинились й інші водії, вони побачили, що трапилась ДТП. Лежала людина і він викликав швидку допомогу.

Він вважає, що контейнеровоз покотився, у зв`язку із чим і сталась ДТП.

Як встановлено наданими у судовому засіданні суду першої інстанції свідком ОСОБА_20 показаннями: він є приватним підприємцем; 21.02.2018 з проханням поставити на території його підприємства автомобілі, які потрапили у ДТП, звернулись до нього працівники поліції; спочатку доставили вантажний автомобіль «Вольво», яким керував ОСОБА_7 , через деякий час доставили автомобіль, яким керував ОСОБА_21 .

У той же день, він почав розпитувати як трапилась ДТП: ОСОБА_7 йому повідомив, що він зупинився, щоб поїсти та випити каву, під час того як він пив каву, побачив, що його автомобіль покотився та вперся у ліву сторону відбійника, він сів у авто, почав рух назад і відразу ж сталася ДТП. Він запитав у ОСОБА_7 , чому той не поставив автомобіль на передачу чи на ручне гальмо, на що останній відповів, що на ручне гальмо поставив, однак травив повітря, і він не міг поставити автомобіль на передачу. Через декілька днів ОСОБА_7 розповідав йому зовсім інші обставини, за яких трапилась ДТП.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення доводиться рядом письмових доказів матеріалів кримінального провадження у сукупності досліджених судом першої інстанції, які судом визнані допустимими й належними, як от:

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної події із фотододатками від 21.02.2018 року (т.2 а.п.146-155);

-протокол огляду трупа від 21.02.2018 року (т. 2 а.п.156-162);

-копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: вантажного автомобіля марки «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 танапівпричепа-контейнеровоза марки «Blumhardt», р.н. НОМЕР_2 ,власником яких являється ОСОБА_11 ( т .2 а.п.163);

-копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів: вантажногоавтомобіля марки «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричепа «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником яких являється ОСОБА_22 (т.2 а.п.164);

-копія полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників серія АМ №2442261 від 31.01.2018 р, який укладений між ПАТ СК «Галицька» та ОСОБА_23 нанапівпричеп-контейнеровоз марки «Blumhardt» р.н. НОМЕР_2 , страховий ліміт на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю - 200 тис. грн., за шкоду заподіяну майну 100 тис. грн. (т.2 а.п.165);

-копія полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників серія АК №3144980 від 28.05.2017 р, який укладений між ПАТ СК «Галицька» та ОСОБА_23 на транспортний засіб вантажний автомобіль марки «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,страховий ліміт на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю - 200 тис. грн., за шкоду заподіяну майну 100 тис. грн. (т.2 а.п.166);

-копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу марки«Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 12.06.2017 р. (т.2 а.п.170);

-копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (напівпричеп-контейнеровоз марки «Blumhardt» р.н. НОМЕР_2 ) від 11.01.2018 (т.2 а.п.171);

-копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу марки«Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 від 05.02.2018 року (т.2 а.п.174);

-копія полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників серія АМ №2447321 від 08.02.2018 р, який укладений між ПАТ «Європейський страховий Альянс» та ОСОБА_12 на транспортний засіб вантажний автомобіль марки«Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 ,страховий ліміт на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров"ю - 200 тис. грн., за шкоду заподіяну майну 100 тис. грн. (т.2 а.п.175);

-копія полісу про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників серія АК №4111001 від 17.06.2017 р, який укладений між ПАТ «Європейський страховий Альянс» та ОСОБА_12 на транспортний засібнапівпричіп «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 ,страховий ліміт на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 тис. грн., за шкоду заподіяну майну 100 тис. грн. (т.2 а.п.176);

-копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобунапівпричепа «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 від 27.06.2017 р. (т.2 а.п.177)

-копія свідоцтва про смерть ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.п.186);

-висновок експерта №9 року від 21.02.2018 року, в результаті якого встановлено: 1. на тілі трупу ОСОБА_12 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи та склепіння черепу, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженнями тканини правої легені. Закритого перелому лівої ключиці. Множинних саден тулуба, кінцівок. Дані тілесні ушкодження відповідають вказаному в постанові часу, утворились від дії тупих твердих предметів і в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_12 наступила від гострої крововтрати, внаслідок закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженням тканини правої легені. В даному конкретному випадку тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_12 могли утворитись при обставинах викладених в постанові. Тілесні ушкодження на тілі трупу ОСОБА_12 у вигляді: закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер та пошкодженнями тканини правої легені знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті. У крові трупу ОСОБА_12 виявлений етиловий алкоголь в к-сті 0,48 г/дм3., що відносно живих осіб відноситься до незначного впливу алкоголю. (т.2 а.п.191-195);

-висновок №770 від 27.02.2018 року відповідно до якого встановлено, що в крові тупа ОСОБА_12 , 1990 р.н., виявлено етиловий спирт в кількості - 0.48 г/дм3, та не виявлені: метиловий, ізопропіловий, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти. (т.3 а.п.197);

-висновок експерта №50 від 28.02.2018 року із фотододатками з якого вбачається, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору, рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля «Volvo VNL660», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходиться у працездатному стані (т.2 а.п.203-207);

-висновок експерта №51 від 01.03.2018 року із фотододатками з якого встановлено, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору ходова частина та гальмівна система напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходились у працездатному стані (т.2 а.п.212-217);

-висновок експерта №48 від 02.03.2018 року із фотододатками, яким встановлено: 1. На момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, гальмівна система автмобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходились в несправному та непрацездатному стані. Ходова частина знаходилась у працездатному стані. 2. На момент експертного огляду, з технічної точки зору рульове керування, гальмівна система автомобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , мають технічні несправності у вигляді: порушення кінематичного зв`язку між рульовим колесом та передніми керованими колесами, а саме зрив рульового валу від гідропідсилювача керма, пошкодження трубопроводів повітряної системи в районі крану розподілу стислого повітря гальмівної системи, деформація педального вузла. дані технічні несправності могли виникнути під час ДТП (т.2 а.п.222-226);

-висновок експерта №49 від 28.02.2018 року із фотододатками, яким встановлено, що на момент експертного огляду, з технічної точки зору, робоча гальмова система та ходова частина напівпричепа «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_5 , знаходились в працездатному стані (т.2 а.п.231-234);

-висновок експерта №52 від 20.032018 року із фотододатками, яким встановлено: 1. В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з напівричепом «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_5 та напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», реєстраційний номер НОМЕР_2 який перебував у складі автомобіля «Volvo VNL660», реєстраційний номер НОМЕР_1 складав близько 5 градусів (+/-) 5 градусів), що могло відповідати попутньому напрямку руху даних транспортних засобів. 2. В умовах розглянутої події автомобіль «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 первинно контактував передньою лівою частиною кабіни з задньою правою частиною напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», реєстраційний номер НОМЕР_2 в процесі контактування відбулось подальше контактування напівпричепа «Krone SDP 27», р.н. НОМЕР_5 передньою лівою частиною з задньою правою частиною напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», реєстраційний номер НОМЕР_2 . (т.2 а.п.239-248);

-висновок №1411/18-27від 05.04.2018року,яким встановлено,що режимроботи автомобіля «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зафіксований на діаграмному диску з 22 год.00 хв. 20.02.2018 року до моменту зіткнення (22 год.52 хв. 20.02.2018 року), докладно наведений в дослідницькій частині. безпосередньо перед зіткненням автомобіль марки «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 рухався зі швидкістю 52...53 км/год (т.3. а.п. 2-7);

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду від 03.03.2018 року та від 23.02.2018 року про накладення арешту навантажний автомобіль марки «Volvo VNL 660», реєстраційний номер НОМЕР_1 танапівпричепа-контейнеровоза марки «Blumhardt», р.н. НОМЕР_2 ,власником яких являється ОСОБА_11 та навантажнийавтомобіль марки «Scania R 143 H», реєстраційний номер НОМЕР_3 та напівпричеп «Кгопе SDP 27», реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником яких являється ОСОБА_22 (т.3 а.п.10,11);

-протоколи слідчих експериментів із додатками від 05.07.2018 року за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (т.3 а.п.20-35);

-висновок експерта №2692/2693/18-27 від 16.07.2018 року, відповідно до якого за результатами проведеного експертного дослідження технічної можливості у водія автомобіля «Scania R 143 H» ОСОБА_12 запобігти настання ДТП, яка розглядалася, означають, що в причинному зв`язку з фактом зіткнення автомобіля «Scania R 143 H» із задньою частиною напівпричепа-контейнеровоза «Blumhardt», що був з`єднаний з автомобілем «Volvo VNL660», знаходяться невідповідні вимогам п.12.3 ПДР дії водія автомобіля «Scania R 143 H» ОСОБА_12 (т.3 а.п.42-51);

-висновок експерта №2819/2820/18-27 від 20.07.2018 року відповідно до якого встановлено, що в розглянутій дорожній обстановці у випадку, коли водію а/м«Scania R 143 H» могла бути створена небезпечна ситуація початком руху автомобіля «Volvo VNL660» заднім ходом, водій автмобіля «Scania R 143 H» ОСОБА_12 , мав технічну можливість уникнути настання даної ДТП при своєчасному виконанні вимог п.12.3 ПДР, як шляхом безпечного об"їзду перешкоди, так і шляхом застосування гальмування (зупинивши керований ним автомобіль до місця наїзду) (т.3 а.п.55-60);

-постанова про закриття кримінального провадження від 24.07.2018 року, відповідно до якої закрито кримінальне провадження у зв язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України (т.3 а.п.61-67);

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду від 20.09.2018 року, відповідно до якої в задоволенні скарги ОСОБА_9 на постанову про закриття кримінального провадження - відмовлено. (т.3 а.п.68-73);

-ухвала Кропивницького апеляційного суду від 16.10.2018 року, відповідно до якої ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду від 20.09.2018 року тапостанову про закриття кримінального провадження від 24.07.2018 року - скасовано, а матеріали кримінального провадження направлено процесуальному прокурора для організації досудового розслідування (т.3 а.п.75-78);

-протоколи слідчого експерименту із схемою ДТП та фототаблицями від 13.11.2018 року за участі потерпілого ОСОБА_9 (т.3 а.п.87-97);

-додатковий висновок експерта №9 від 16.11.2018 року, відповідно до якого у п.7 зазначено, що категорично говорити про те, що наявність в крові ОСОБА_12 етилового алкоголю в концентрації 0.48 г/дм3 є наслідком вживання спиртних напоїв, неможливо (т.3 а.п.101-104);

-висновок експертів №19-5858-5860 від 01.10.2019 року по комплексному комісійному транспортно-трасологічному та автотехнічному дослідженні обставин зіткнення транспортних засобів, відповідно до якого встановлено: 1-7. Вирішення питань слідства про технічний стан систем керування та ходової частини автопоїздаVolvo, та його сигнально-освітлювальних приладів, що розташовані по лівому, правому борту та в задній частині на момент настання дорожньо-транспортної пригоди не представляється можливим, оскільки об`єкти дослідження на момент призначення експертизи та представлення їх для експертного дослідження не збереглися в незмінному після ДТП стані; 8,9. В умовах пригоди автопоїзд Skania передньою лівою кутовою частиною й далі лівим бортом контактував з правою задньою кутовою частиною автопоїзда Volvoпід кутом близько 15 градусів, при відліку кута протигодинникової стрілки від осі автопоїздаSkaniaдо осі напівпричепа автопоїздаVolvoза точкою перетину осей (ілюстрація взаємного розташування транспортних засобів наведена на схемі №4 у фототаблиці до висновку). 10.Найбільш вірогідне розташування автопоїздівSkaniaтаVolvoУмомент первинного контактування зображено на схемі №6 до висновку. 11. Покази пасажира автопоїздаSkania, потерпілого ОСОБА_9 в тій частині, що місце зіткнення транспортних засобів знаходилось на правій смузі руху транспортних засобів, є технічно спроможними. 12.Умомент первинного контактування автопоїздVolvoрухався заднім ходом. 13. Належні дії водія автопоїздаVolvoв умовах пригоди, у першу чергу, регламентувалися вимогами пунктів 15.11 та 15.12 ПДР: П.15.11. ПДР "У темну пору доби і в умовах недостатньої видимості стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги". П. 15.12. ПДР "Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним". Після мимовільного руху автопоїздаVolvoпо проїзній частині до наїзду на розділювальний відбійник, належні дії його водія регламентувалися вимогами пунктів 15.14, 9.9, 9.10,10.10 ПДР: П.15.14 ПДР "У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9,... 9.10 цих Правил". П. 9.9 ПДР "Аварійна світлова сигналізація повинна бути увімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП)". П.9.10 ПДР "Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити Знак аварійної зупинки, або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП); б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м". П.10.10 ПДР "Забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю ...». У конкретиці ж розвитку пригоди, по факту встановленого експертами початку зворотного руху водієм автопоїздаVolvoпісля наїзду на відбійник, його дії слід розглядати відповідно з вимогами пункту 10.1 ПДР: П.10.1 ПДР "Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». 14. Належні дії водія автопоїздаSkaniaв умовах пригоди з моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для руху регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР: П.12.3 ПДР "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди". 15-18. Вирішення питань не представляється можливим за причин, які наведені в дослідженні. По питаннях представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 . 1. Дане питання експертами не вирішувалося за причини, що наведена в дослідженні. 2. Якщо мимовільний рух автопоїздаVolvoвідбувся при увімкнутій у нього стоянковій гальмовій системі, вона знаходилась в технічно несправному стані. 3. Механізм та умови первинного контактування наведені у відповідях по питаннях 8-9 слідства. Найбільш вірогідне розташування автопоїздівSkaniaтаVolvoзображено на схемі №6 до висновку. Визначення координат розташування автопоїздів перед зіткненням не представляється можливим внаслідок відсутності відповідної слідової інформації,яка б відображала їхній рух перед зіткненням. 4. Згідно з результатами дослідження по 8-10 питаннях слідства одинарний слід гальмування довжиною 2,43 метри не є слідом автопоїздаSkania, тому не відноситься до розглянутої ДТП. 5. Згідно з результатами дослідження по 8-10 питаннях слідства місце, яке позначене в схемі до протоколу огляду місця ДТП, не є місцем зіткнення автопоїздівSkaniaтаVolvoвумовах події. 6. Найбільш вірогідне розташування автопоїздівSkaniaтаVolvoв момент первинного контактування зображено на схемі №6 до висновку. 7. Згідно з результатами дослідження по 8-10 питаннях слідства покази водія автопоїздаVolvoвчастині того, що місце зіткнення відбулося в лівій смузі руху транспортних засобів на паралельних курсах, є технічно неспроможними. 8. Згідно з результатами дослідження по 8-10 питаннях слідства покази пасажира автопоїздаSkaniaв частині того, що місце зіткнення відбулося в правій смузі руху транспортних засобів, є технічно спроможними. 9. Згідно з результатами дослідження зіткнення автопоїздVolvoрухався заднім ходом. 10-13. Висновки по питаннях наведені у висновках по питаннях 13-18 слідства. 14. Вирішення питання не представляється можливим за причин, які наведені в дослідженні. (т.3 а.п.120-147);

-висновок №19-384/632 від 19.07.2019 року, відповідно до якого встановлено, що: 1. Ринкова вартість транспортного засобу Scania R143Н, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1995 р.в., на дату пошкодження (20.02.2018) без урахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, становить 202522 (Двісті дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні, 00 копійок. 2. Проведення ремонтних відновлювальних робіт транспортного засобу Scania R143Н, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1995 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП від 20.02.2018, є технічно неможливим. 3. Сума матеріального збитку, заподіяного власникові автомобіля Scania R143Н, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1995 року випуску, пошкодженого в результаті ДТП від 20.02.2018, на момент ДТП - 20.02.2018, визначається рівною її ринковій вартості до моменту ДТП та становить 202522 (Двісті дві тисячі п`ятсот двадцять дві) гривні, 00 копійок. 4. Залишкова вартість автомобіля Scania R143Н, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1995 року випуску, (вартість автомобіля з урахуванням пошкоджень отриманих у результаті ДТП від 20.02.2018 року на період вчинення кримінального правопорушення (20.02.2018), визначається рівною 81035 (Вісімдесят одна тисяча тридцять п`ять) гривень, 77 копійок. 5. Ринкова вартість транспортного засобу Krone SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2007 року випуску, на дату пошкодження (20.02.2018) без урахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП, становить 173178 (cто сімдесят три тисячі сто сімдесят вісім) гривень, 48 копійок. 6,7.Вартість відновлювального ремонту напівпричепу Krone SDP27, реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2007 року випуску, пошкодженого 20.02.2018, на момент вчинення кримінального правопорушення (20.02.20018) складає: 557305 (П`ятсот п`ятдесят сім тисяч триста п`ять гривень), 92 копійки. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику напівпричепу Krone SDP27 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2007 року випуску, пошкодженого при ДТП 20.02.2018 року, дорівнює його ринковій вартості на момент ДТП, та визначається рівною 173178 (сто сімдесят три тисячі сто сімдесят вісім) гривень, 48 копійок (т.3 а.п.152-165);

-калькуляція відновлювального ремонту №ТД-00001004 від 04.07.2019 року (т.3 а.п.167-169);

-висновок експертів №33701/19-52/19109/19110/21-52 від 25.06.2021 року відповідно до якого встановлено: 1-2. Первинний контакт транспортних засобів відбувся між лівою передньою частиною автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н р/н НОМЕР_3 з напівпричепом Krone SDP27 р/н НОМЕР_4 (лівою передньою частиною кабіни) та правою задньою кутовою частиною напівпричепа-контейнеровоза"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 , при цьому їхні повздовжні осі розташовуватись під гострим кутом, який кількісно можна оцінити величиноюа- 15°, розкритим справа наліво відносно осі автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 . Взаємне розташування транспортних засобів в момент їх первинного контакту приведене на рис.1. 3. Взаємне розташування автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 та автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом- контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 в момент їх первинного контакту відносно елементів проїзної частини автодороги Київ-Одеса, в тому числі відносно смуг руху приведене на рис.6-7. 4. Покази пасажира автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 ОСОБА_9 про розташування місця зіткнення автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 та автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 на правій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса, про рух автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом- контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 заднім ходом - спереду назад є спроможними з технічної точки зору. 5. Автопоїзд в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 у момент первинного контакту з автопоїздом в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 рухався заднім ходом - спереду назад. 6. У даній дорожній обстановці водій автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 ОСОБА_7 з технічної точки зору мав виконувати обсяг вимог п.п.15.11,15.12,15.14,9.9 а).е).,9.10.а).б).,10.10,10.1 ПДР. 7.У даній дорожній обстановці водій автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 ОСОБА_12 з технічної точки зору при виникненні небезпеки для його руху мав діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. 8.Уданій дорожній обстановці з технічної точки зору водій автопоїзда ускладі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 ОСОБА_7 мав технічну можливість попередити дане зіткнення шляхом виконання вимог п. 10.1 ПДР. 9.10.Уданій дорожній обстановці водій ОСОБА_12 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, прийнятого відповідно до вимог термінів ПДР та існуючих методичних рекомендацій, не мав технічної можливості застосуванням екстреного гальмування керованого ним автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 уникнути зіткнення з автопоїздом в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 ,ВВвиходячи звихідних даних, представлених для виконання даної експертизи, без урахування поперечного розташування місця зіткнення. У даній дорожній обстановці дослідження технічної можливості уникнути зіткнення з боку дій водія ОСОБА_12 експертним шляхомпроводиться лише для умов застосування ним екстреного гальмування керованого автопоїзда в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 без зміни напрямку його руху. 11. Розвиток даної пригоди, а саме траєкторія некерованого руху автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 з положення, що було вказане водієм ОСОБА_7 , була промодельована з застосуванням ліцензійного програмного продукту РС-Сгаsh (див. рис.8.). Будь-які інші обставини розвитку даної пригоди промоделювати з використанням ліцензійного програмного продукту РС-Сгаsh неможливо. 12.Уданій дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходяться (перебувають) дії водія автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом контейнеровозом "Blumhardt"р/н НОМЕР_2 ОСОБА_7 ,які невідповідають вимогамп.10.1ПДР. Питання представника потерпілого ОСОБА_9 , адвоката ОСОБА_10 : 1. Вирішення даного питань за його формулюваннями відноситься порядку проведення рецензування, а тому дане питання експертами вирішувалось. 2. Якщо некерований (самовільний) рух автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 відбувся при увімкненій стоянковій гальмівній системі на ухилі дороги 15,95°/00, то вона знаходилася в технічно несправному стані та не відповідала вимогам п.31.4 ПДР. 3. Одинарний прямолінійний ледь помітний слід довжиною 2,43м. позначений на схемі під №9 не належить автопоїзду в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 " і не відноситься до досліджуваної ДТП. 5. Місце зіткнення автопоїзда в складі автомобіляScania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 завтопоїздом в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 має знаходитись на правій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса. При цьому на момент зіткнення автопоїзд в складі автомобіля Scania R143Н" р/н НОМЕР_3 з напівпричепом "Krone SDP27" р/н НОМЕР_4 перебував (рухався) у цій - правій смузі руху проїзної частини автодороги та розташовувався вздовж осьової лінії дороги.Уцей же момент автопоїзд в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 розташовувався під значним кутом вліво до осьової лінії дороги і перебував правою задньою частиною напівпричепа-контейнеровоза на правій смузі руху і виконував рух заднім ходом - спереду назад. 6. Показання водія автопоїзда в складі автомобіля"Volvo VNL660"р/н НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом"Blumhardt"р/н НОМЕР_2 про розташування місця зіткнення на лівій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса на паралельних курсах є неспроможними з технічної точки зору.

Отже, на підставі об`єктивно досліджених доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило що спричинили смерть потерпілого, доведена повністю і його діям дана правильна кваліфікація за ч. 2 ст. 286 КК України.

Доводи сторони захисту з приводу того, що винуватість ОСОБА_7 не доведена доказово, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення свого підтвердження не знаходять.

Винуватість ОСОБА_7 доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, як показання потерпілого ОСОБА_9 , свідків, письмовими доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9 встановлено, що під час руху вантажним автомобілем «Scania R143Н» під керуванням його загиблого сина ОСОБА_12 , коли він намагався об`їхати контейнеровоз, який стояв по діагоналі на дорозі, і між їх автомобілем та контейнеровозом відстань становила приблизно 3-4 метри, - водій автомобіля«Volvo VNL660» (контейнеровозу) почав рух заднім ходом, здаючи назад, відбувся удар, сталась ДТП із автомобілем під керуванням його сина.

Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 повідомили, що ОСОБА_7 розповідав, що виїхав на автомобілі під його керуванням з несправностями, за наказом роботодавця, крім того, свідок ОСОБА_24 вказав, що ОСОБА_7 на його запитання як сталась ДТП розповідав, що зупинився з метою поїсти і попити каву, коли пив каву побачив, що автомобіль покотився та вперся у ліву сторону відбійника, коли він сів в автомобіль і почав здавати назад, сталась ДТП. Також свідок ОСОБА_24 зауважував, що через декілька днів ОСОБА_7 пояснював причину ДТП зовсім по-іншому.

Свідок ОСОБА_17 вказував, що ОСОБА_7 вказував, що коли пив каву у дорожньому кафе, - побачив, що автомобіль, яким він керував та запаркував, виїжджає на проїжджу частину, він заскочив у кабіну автомобіля і сталась ДТП.

Висновками екпертів№50, 51 встановлено, що рульове керування, ходова частина та гальмівна система автомобіля «Volvo VNL660» знаходилась у робочому стані, ходова частина та гальмівна система контейнеровозу«Blumhardt» знаходилась у працездатному стані.

Висновком експертів №19-5858-5860 від 01.10.2019 встановлено, що показання пасажира автопоїзда«Skania», потерпілого ОСОБА_9 в тій частині, що місце зіткнення транспортних засобів знаходилось на правій смузі руху транспортних засобів, є технічно спроможними. Умомент первинного контактування автопоїзд«Volvo»рухався заднім ходом. Належні дії водія автопоїзда«Volvo»в умовах пригоди, у першу чергу, регламентувалися вимогами пунктів 15.11 та 15.12 ПДР. Після мимовільного руху автопоїзда«Volvo»по проїзній частині до наїзду на розділювальний відбійник, належні дії його водія регламентувалися вимогами пунктів 15.14, 9.9, 9.10,10.10 ПДР. У конкретиці розвитку пригоди, по факту встановленого експертами початку зворотного руху водієм автопоїзда«Volvo»,після наїзду на відбійник, його дії слід розглядати відповідно з вимогами пункту 10.1 ПДР. Якщо мимовільний рух автопоїздаVolvoвідбувся при увімкнутій у нього стоянковій гальмовій системі, вона знаходилась в технічно несправному стані.

Як встановлено висновком експертів №33701/19-52/19109/19110/21-52 від 25.06.2021, показання пасажира автопоїзда в складі автомобіля «Scania R143Н» з напівпричепом «Krone SDP27» ОСОБА_9 про розташування місця зіткнення автопоїзда в складі автомобіля «Scania R143Н» з напівпричепом «Krone SDP27» та автопоїзда в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt» на правій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса, про рух автопоїзда в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt» заднім ходом - спереду назад, є спроможними з технічної точки зору. Автопоїзд в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt»у момент первинного контакту з автопоїздом в складі автомобіля «Scania R143Н» з напівпричепом «Krone SDP27» рухався заднім ходом - спереду назад. У даній дорожній обстановці водій автопоїзда в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt» ОСОБА_7 з технічної точки зору мав виконувати обсяг вимог п.п.15.11,15.12,15.14,9.9 а).е).,9.10.а).б).,10.10,10.1 ПДР. Уданій дорожній обстановці з технічної точки зору водій автопоїзда ускладі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt» ОСОБА_7 мав технічну можливість попередити дане зіткнення шляхом виконання вимог п. 10.1 ПДР. Уданій дорожній обстановці водій ОСОБА_12 з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, прийнятого відповідно до вимог термінів ПДР та існуючих методичних рекомендацій, не мав технічної можливості застосуванням екстреного гальмування керованого ним автопоїзда в складі автомобіля «Scania R143Н» з напівпричепом «Krone SDP27» уникнути зіткнення з автопоїздом в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt». Якщо некерований (самовільний) рух автопоїзда в складі автомобіля«Volvo VNL660» з напівпричепом-контейнеровозом«Blumhardt» відбувся при увімкненій стоянковій гальмівній системі на ухилі дороги 15,95°/00, то вона знаходилася в технічно несправному стані та не відповідала вимогам п.31.4 ПДР.

Отже, зазначеним вище та сукупністю доказів, наведених та аналізованих вище, встановлено наявність прямого причинного зв`язку між діями ОСОБА_7 , які не відповідали вимогам ПДР та внаслідок такого їх порушення ОСОБА_7 настання відповідних наслідків у вигляді ДПТ, у результаті якої настала смерть ОСОБА_12 , який керував автомобілем «Scania R143Н» з напівпричепом «Krone SDP27».

Щодо доводів сторони захисту з приводу неналежності доказів у зв`язку із відсутністю постанови про визначення групи слідчих.

Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінальногопровадження єзахист особи,суспільства тадержави відкримінальних правопорушень,охорона прав,свобод тазаконних інтересівучасників кримінальногопровадження,а такожзабезпечення швидкого,повного танеупередженого розслідуванняі судовогорозгляду зтим,щоб кожний,хто вчинивкримінальне правопорушення,був притягнутийдо відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до п. 8) ч. 1 ст. 3 КПК України (у редакції Кримінального процесуального кодексу України станом на початок досудового розслідування даного кримінального провадження та здійснення слідчих дій) керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень;

Стаття 39 Кримінального процесуального кодексу України регламентує повноваження керівника органу досудового розслідування (у редакції Кримінального процесуального кодексу України станом на початок досудового розслідування даного кримінального провадження та здійснення слідчих дій), зокрема: ч. 1. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування; ч. 2. Керівник органу досудового розслідування уповноважений: п. 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; п. 6) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування; Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, надано доручення на проведення досудового розслідування начальником відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП ОСОБА_25 21.02.2018, відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення внесено заступником начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП ОСОБА_26 21.02.2018, подальше досудове розслідування та складення процесуальних документів в ході досудового розслідування здійснено ОСОБА_26 , ним же складено обвинувальний акт. У подальшому, у зв`язку із скасуванням постанови заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП ОСОБА_26 про закриття даного кримінального провадження та призначення подальшого досудового розслідування, 24.10.2018 постановою заступника начальника СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_27 призначити для здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП ОСОБА_26 .

Зважаючи на означене, положення кримінального процесуального закону, наведені вище, що діяли станом на час проведення досудового розслідування, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП ОСОБА_26 мав процесуальні повноваження здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, а у подальшому він же був призначений слідчим у кримінальному провадженні відповідною постановою.

Більш того,слід звернутиувагу,що до2021року (адосудове розслідуванняцього кримінальногопровадження здійснювалосьу 2018році)навіть національнимисудами несформовано єдиноїправозастосовної практики відносно того, чи обов`язково рішення про визначення уповноважених осіб, які здійснюватимуть повноваження слідчих у конкретному кримінальному провадженні, повинно прийматись у формі постанови, і чи обумовлює відсутність зазначеної постанови у матеріалах досудового розслідування недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень.

Судова практика, яка включала у себе й судові рішення Касаційного кримінального судуВС, встановлювала, що визначення слідчого чи прокурора не є тим випадком, для якого КПК вимагає обов`язкового ухвалення процесуального рішення у формі постанови; внесення до ЄРДР відомостей про те, які слідчі здійснюють досудове розслідування, єдостатньою підставою вважати їх повноважними на його проведення особами.

Крапку щодо правильності вирішення даної колізії судами і правильності формування єдиної правозастосовної практики поставлено пізніше Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 724/86/20, висновками якої визначено, що рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

Щодо вирішення судом цивільного позову.

Глава 9 Кримінального процесуального кодексу України регламентує Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов, виплата винагороди викривачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно із ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Як встановлює ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Обов`язок відшкодування збитків регулюється главою 3, 51 ЦК України.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК - особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Як встановлено, представником потерпілого пред`явлено до обвинуваченого ОСОБА_7 , ТОВ «Транс-Гол» та ПАТ СК «Галицька» цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення: представник потерпілого просив суд стягнути на користь потерпілого з обвинуваченого 500 тис. грн. моральної шкоди, 13 800 грн. витрат на правову допомогу, 21600 грн. витрат на поминальний обід, 15000 грн. - евакуація автопоїзда, а всього 550 400 грн., стягнути на користь потерпілого із ТОВ «Транс-Гол» - 927 024 грн. 48 коп., із них: 6 324 грн. витрати на поховання, які не покриває страховий ліміт, 275 700 грн. матеріальної шкоди за пошкодження автопоїзда, яка не покривається страховим лімітом, 645 тис. грн. упущена вигода, стягнути на користь потерпілого із ПАТ СК «Галицька» 189 352 грн. із них 44 676 грн. моральної шкоди, 44 676 грн. витрати на поховання, 100 тис. грн. матеріальна шкода за пошкодження автопоїзда в межах страхового ліміту.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання цивільного позову у даному кримінальному провадженні, ухвалив: цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_7 , ТОВ «Транс-Гол» та ПАТ СК «Галицька» - задовольнити частково, суд ухвалив стягнути зі ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 -530800 гривень: 15000 гривень витрат за перевезення автомобіля, 15 800 гривень витрат на правничу допомогу та 500 000 у відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Крім того, судом ухвалено стягнути із ПАТ СК «Галицька» на користь ОСОБА_9 89 352 гривні: 44 676 гривень у відшкодування моральної шкоди, 44 676 гривень витрат на поховання, із ТОВ «Транс-Гол» 6 324 гривні витрат на поховання, які не покриває страховий ліміт.

Позов в частині стягнення із ТОВ «Транс-Гол» на користь ОСОБА_9 275700 гривень 48 копійок у відшкодування спричиненої майнової шкоди за пошкодження автопоїзда, яка не покривається страховим лімітом та 645000 гривень упущеної вигоди судом залишено без розгляду, які і позов в частині стягнення із ПАТ СК «Галицька» на користь ОСОБА_9 100 000 майнової шкоди за пошкодження автопоїзда у межах страхового ліміту.

Пославшись на наведені вище норми закону та положення ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення із ПАТ СК «Галицька» на користь потерпілого ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 100 тис. грн. за пошкодження автопоїзда у межах страхового ліміту та в частині стягненняз ТОВ «Транс-Гол» на користь потерпілого ОСОБА_9 майнової шкоди в розмірі 275 тис. грн. 48 коп. за пошкодження автопоїзда, які не покриваються страховим лімітом підлягають залишенню без розгляду, оскільки потерпілий ОСОБА_9 не являється власником вантажного автомобіля«Scania R 143 H» у складі автопоїзду з напівпричепом «Krone SDP 27».

Щодо відшкодування упущеної вигоди судом першої інстанції встановлено наступне.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим, у тому числі суб`єктом господарювання, грошових сум (чи інших цінностей), у разі недопущення правопорушення.

Положеннями ч. 3 ст. 12, ст. 60, ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підтвердження заявлених вимог цивільним позивачем не надано жодних об`єктивних, належних і достатніх документальних доказів на підтвердження розміру упущеної вигоди.

Як встановлено, строк дії довіреності на розпорядження «Scania R 143 H» у складі автопоїзду з напівпричепом «Krone SDP 27» закінчився 17.04.2001 року.

Інших документів, які б підтверджували право ОСОБА_9 розпоряджатись чи володіти вказаним автопоїздом не надано,а тому позовні вимоги щодо стягнення упущеної вигоди підлягають залишенню без розгляду.

Отже, мотиви ухваленого судом рішення у цій частині належно зазначені у вироку суду, висновки суду обґрунтовані, і з такими висновками колегія суддів погоджується.

Щодо дотримання при призначенні ОСОБА_7 покарання судом першої інстанції принципів призначення покарання та положень ст. ст. 50, 65-67 КК України

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого; покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами; покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

У статті 65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно доположень ст.65КК Українита постановиПленуму ВерховногоСуду України №7від 24.10.2003року «Пропрактику призначеннясудами кримінальногопокарання»,-особі,яка вчинилазлочин,має бутипризначене покарання,необхідне йдостатнє дляїї виправленнята попередженнянових злочинів;більш суворийвид покаранняз числапередбачених завчинений злочинпризначається лишеу разі,якщо меншсуворий видпокарання буденедостатній длявиправлення особита попередженнявчинення неюнових злочинів;у кожномуконкретному випадкусуди зобов`язанівраховувати ступіньтяжкості вчиненогозлочину,дані про особу винного, та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання; суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Зважується, крім того, на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах «Souring v. UK», «Shvydka v. Ukraine», «Tammer v. Estonia», - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті, засудження та покарання порушника не мають бути непропорційними законній меті і підстави, якими керуються національні суди, мають були відповідними і достатніми для виправдання такого втручання.

Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Європейський Суд з прав людини у справах «Бакланов проти Росії» та «Фрізен проти Росії» зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» Європейський Суд вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Виходячи з мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини і захистом інтересів держави й суспільства.

Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, судом першої інстанції належно враховано всі обставини, передбачені ст. 65 КК України та дотримано принципів призначення покарання.

Враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, що є тяжким злочином.

Обставини, які обтяжують та які пом`якшують покарання обвинуваченому, не встановлені.

Крім того, враховано судом й особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який, по місцю проживання і роботи характеризований позитивно,одружений, має дорослого сина, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є особою похилого віку, пенсіонер, 1948 року народження, раніше не судимий.

Відповідно до інформації про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_7 органу пробації (досудова доповідь): ризики вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні.

Як встановлено, ОСОБА_7 12.08.2020 притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, відповідальність за що настала за ст.124 КУпАП.

Враховується, що ОСОБА_7 вчинив тяжкий злочин, необережний, але із настанням тяжких і невідворотних наслідків у вигляді смерті людини.

Зауважується на посткримінальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 : перебуваючи на місці вчинення кримінального правопорушення, не намагався надати допомоги потерпілому у ДТП ОСОБА_12 , у подальшому, не вжив заходів щодо відшкодування завданих кримінальним правопорушенням майнової та моральної шкоди.

Відтак, беручи до уваги зазначене, можливо стверджувати, що всі наведені обставини достатньо враховані судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, і суд першої інстанції прийшов до висновку про призначення обвинуваченому покарання, яке, на переконання колегії суддів, відповідає таким принципам призначення покарання, про які йшлося вище, справедливість як основна засада права, індивідуалізація покарання призначення покарання конкретній особі за конкретний злочин із урахуванням особливостей обставин справи та індивідуальних характеристик особи.

Відтак, із урахуванням зазначеного, колегія суддів не убачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 найсуворішого за розміром у межах визначеного санкцією частини статті обвинувачення виду основного покарання.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, що доводи апеляційної скарги сторони захисту свого підтвердження не знайшли, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено, колегія суддів залишає оскаржуваний вирок суду першої інстанції без змін як законний та обґрунтований.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги адвокатки ОСОБА_8 , яка здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_10 , який представляє інтереси потерпілого ОСОБА_9 , залишити без задоволення.

Вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2024 стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, у той же строк з дня її вручення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4